але й навіть із суспільними. Нещодавно з’явилися науки соціобіологія, що займається проблемою співвідношення біологічного й соціального в угрупованнях живих організмів, та зоопсихологія, яка доводить, що у тварин також є психіка.
Практичні потреби людини формують такі наукові напрями, як агроекологія, біотехнологія, космічна біо; логія, біомедицина, а моральні чинники зумовили ви+ никнення біоетики — органічного поєднання сучасних досягнень біологічних наук та медицини з духовністю. У сучасному суспільстві біоетика стала ознакою цивілізо+ ваності. В Україні останнім часом розпочато роботу в цьому напрямі. Діють Комітети з біоетики при Президіях НАН України та Національної академії медичних наук, розроблено проект Закону про біоетику та біоетичну екс+ пертизу, налагоджено зв’язки з громадськістю, контакти з міжнародними організаціями, що опікуються цією справою, а також з комітетами окремих країн.
Мал. 43.
Коралові риби — це найдивовижніші істоти
Мал. 44.
Бабки не лише найчарівніші істоти серед комах, але й найненажерливіші хижаки
Мал. 45.
Амеба протей — найпростіша за будовою з амеб
1. У чому полягають принципи сучасної біології?
2. Чому біологію вважають системою наук?
3. Які наукові напрями виникли в біології останнім часом?
4. Які напрями сучасних досліджень підтверджують інтеграцію біології з суспільними науками?
5. Назвіть біологічні науки та предмет їх дослідження.
6. Побудуйте схему сучасної структури біології.
1. Сформулюйте свою точку зору щодо перспективного розвитку біології. Які її напрями будуть пріоритетними в майбутньому?
2. У якій галузі біології особливу цінність мають знання з філософії?
3. Чи можливе повернення усіх природничих наук до однієї — натурфілософії? Аргументуйте свою відповідь.
4. Як ви вважаєте, якщо у ХХ ст. біологію було визнано одним з лідерів щодо кількості відкриттів та темпів розвитку, чи не втратить вона своїх позицій у XXI ст.?
5. У якому з біологічних напрямів сьогодні найважче зробити відкриття? Чому?
6. Яка біологічна наука має найскладніший об’єкт дослідження?
Терміни та поняття: наукові методи (описовий, порів$ няльний, експериментальний, історичний, моніторинг, статичні, математичне моделювання), факт, гіпотеза, принцип, закон, теорія, вчення, індукція, дедукція.
Спостереження більш властиві біологічним наукам, що вивчають біологічні процеси, які відбуваються у при+ роді. Наприклад, спостереження за міграцією птахів (мал. 46), коливаннями чисельності комах, поведінкою ссавців є важливими способами пізнання світу тварин, а
спостереження за фазами цвітіння (мал. 47) й іншими сезонними явищами в житті рослин — ключовими методами польової ботаніки.
Експеримент як метод дослідження більш властивий наукам, що розвиваються в лабораторії (мал. 48): біо+ хімії, біофізиці, фізіології або генетиці. Фізіологи й біохіміки «у пробірці» вивчають, наприклад, вплив біологічно активних речовин на швидкість метаболізму в окремих клітинах; молекулярні біологи — структуру й функції біологічних макромолекул (білків, ДНК); ге+ нетики й біофізики разом досліджують вплив рент+
генівського випромінювання на генетичний апарат організмів. Усі ці процеси не можна вивчити у природному середовищі. Адже ні рентгенівського випромінювання, ні високого рівня радіації в природі не буває, а тому тільки | Дикі гуси під час міграції |
звичайно, довго й завзято чекати, коли у природі виникнуть
Весна в степу
подібні умови, тоді як за допомогою фітотрону (мал. 50) (від грец. фітон— рослина і тронос— місцеперебування) — спеціальної споруди для вирощування рослин, що моделює певні кліматичні умови, — вже після першого досліду стане зрозуміло, чи здатний новий сорт протистояти згубним чинникам середовища.
Найцікавіші наукові результати одержують при комбінації спостережень і експерименту, зокрема при використанні різних експериментальних підходів до вивчення природних процесів. Адже найпильніші спостереження за природними явищами стосуються лише зовнішнього вияву. Тоді як експериментальні методи дозволяють «зазирнути» усередину організму й навіть клітин, з’ясувати механізми перебігу різних процесів. Наприклад, за зовнішніми ознаками неможливо зро+ зуміти сутність генетичних процесів, що відбуваються у природних угрупованнях, тоді як використання досяг+ нень молекулярної біології дозволяє точно визначити, яким чином розподіляються гени між особинами в тій чи іншій популяції, гібридизувати між собою близькі види, або за допомогою радіобіологічного методу мічених атомів — ізотопів Карбону — визначити, з якою
Cорти тюльпанів — наслідок багаторічної роботи селекціонерів
Фітотрон може бути не меншим за теплицю
швидкістю відбувається метаболізм у клітинах рослин як протягом доби, так і у різні сезони.
Ще у XVIII ст. було запроваджено порівняльний метод, який дозволив шляхом співставлення вивчати подібність і розбіжність організмів та їх частин. На основі цього методу сформувалася систематика, розроблено клітинну та ево+ люційну теорії, сформульовано біогенетичний закон, за; кон подібності зародків, побудовано філогенетичні системи організмів.
Історія біології доводить, що справжніх успіхів у вивченні живого можна досягти тільки тоді, коли опис поступається дослідженням живих об’єктів і процесів, які відбуваються з ними. Особливе значення мають дослідження, контрольовані і керовані людиною. Такий спосіб отримання наукової інформації називається екс периментальним методом дослідження і в біології, як правило, використовується в поєднанні з досягненнями інших природничих наук, перш за все хімії та фізики.