Незважаючи на значне зниження скидання забруднених стічних вод підприємствами комунального господарства у 2005 р., ця галузь продовжує залишатися найбільшим забруднювачем поверхневих вод. Підприємства галузі у звітному періоді здійснили скид забруднених стічних вод в поверхні водойми в об’ємі 18,842 млн. м3. основними причинами складної ситуації в комунальному господарстві є передача багатьох відомчих очисних споруд, які фізично застарілі, обладнання яких на протязі тривалого часу не обновлювалося у зв’язку з відсутністю фінансування, на баланс комунальних підприємств.
Друге місце серед забруднювачів водних об’єктів області посідають об’єкти промисловості, однак слід відмітити, що у звітному році скид забруднених стічних вод у порівнянні з 2003 роком зменшився і склав 6,739 млн. м3. в 2004 р. у водні об’єкти області було скинуто 351,7 млн. м3 стічних вод, в тому числі:
нормативно – чистих -44,66 млн. м3
нормативно – очищених -276,82 млн. м3
забруднених – 30,17 млн. м3 (без очистки -9,29 млн. м3, недостатньо очищених – 20,88 млн. м3).
Загальна кількість скинутих зворотних вод зменшилась в порівнянні з 2003 р. зменшився і склав 2,7 млн. м3., а з 2005 р. на 3,47 млн. м3.
Із забрудненими стічними водами в 2005 р. скинуто 383,7 тис. тонн забруднюючих речовин (в тому числі хлоридів і сульфатів 101,9 тис. тонн), що на 1,7 тис. т. менше, ніж у 2004 р.
Значне збільшення у 2005 р. об’єму скиду «нормативно очищених» стічних вод на очисних спорудах екологічної очистки в порівнянні з 2003 р. (на 265,78 млн. м3) порівняно з покращенням якості очистки стічних вод на КБО «Диканівський», ДКГ «Харьківкомуночиствод» та Зміївської ТЕС, ВУВКГ міст Чугуїв і Балаклеї. Стічні води, що скидаються цими підприємствами у 2003 р. переведені з категорії «недостатньо очищених» в категорію «нормативно очищені».
Аналізуючи вищевказане ми дійшли до висновку, що водні ресурси Харківщини не завжди відповідають нормам. Недостатнє оснащення підприємств очисними спорудами приводить до потрапляння в водойми токсичних речовин. Визначення їх рівня, якості води є головне завдання санепідстанцій та органів екобезпеки. На нашу думку це доцільно робити використовуючи в якості тест-об’єкту для швидкого встановлення ступеню токсичності води Дафнію. Об’єкт легко утримувати в лабораторії, досить широко розповсюджений на території Харківської області і доступний для збору [21].
2. Район, об’єкти та методи дослідження
Фізико-географічна характеристика району дослідження
Наші дослідження проводилися на території заплавів річки Сіверський Донець околиць села Гайдари Зміївського району Харківської області у 2007 р.
Геологія та морфологія. Територія природного парку розташована на плато правого берегу Сіверського Дінця, в його заплаві та боровій терасі, та щільно прилягає до трубезської або однолесової тераси з її цікавими та найбільшими на Лівобережній Україні озерами Лиман, Чайка, Кругле та інші. На території парку знаходиться стратотипічне оголення зміївської світи, її еталон та інші оголення полтавської серії. Рельєф парку цікавий поєднанням давніх та сучасних форм. З півночі до плато приєднується новохарківська тераса Мжі, що тягнеться з нагірної частини Змійову.
Парк розташовується в межах глибокого прогину земної кори – Дніпровсько-Донецької западини. Кристалічні породи фундаменту залягають тут на глибині 4–5 км, крівля крейди занурюється нижче рівня моря, та на поверхні оголюються лише кайнозойські відкладення.
Плато складають відкладення неогену та палеогену. Відкладення четвертинної системи та пліоцену на території парку недостатньо оголені для складання стратиграфічної колонки. В південній частині парку, на висоті 5 – 6 м над граничним рівнем річки, в них залягають ділянки піщаного суглинку, що утворюють слабкий водоупор [14].
Гідрографія. У Зміївському районі протікає найбільша річка Лівобережної України, правий приток Дону – Сіверський Донець з притоками Уди, Гнилиця, Мож, Гомольша. Його довжина 1016 км, площа басейну 98800 км2. Сів. Донець протікає в добре розробленій долині з асиметричними схилами: правим – більш високим, крутим, розчленованим багато чисельними балками, та лівим – низинним, розлогим, терасованим. В період повені річка виходить за межі корінного руслу, широко розливаючись по заплаві, а при високому рівні повені заливає всю заплаву.
На територій знаходяться притоки Сів. Дінця: справа впадає р. Уди, довжиною 164 км; р. Мож довжиною 74 км; на півдні протікає р. Гомольша, довжина її 15 км; зліва розташований приток Гнилиця, довжина 32 км.
По водному режиму Сів. Донець та його притоки належать до річок східноєвропейського типу, який характеризується високими весняними повенями, відносно невисокими паводками, що виникають літом та восени.
Вода помірно-жорстка належить до гідро карбонатного класу. Хімізм води змінюється у зв’язку з тим, що промисловість викидає в Сів. Донець недостатньо очищені, перероблені води.
Температурний режим річки характеризується найбільш високими температурами води у липні 24 – 25° С, найбільш низькими – у лютому +0,5 +0,7° С. Сів. Донець замерзає від одного до 2 – 2,5 місяців, товщина льоду до 14 – 18 см, а в холодні зими – до 70 см (1969 р.).
На території району зосереджені найбільші озера, що зустрічаються в басейні Сів. Донець. За походженням це озера-стариці. Найбільше озеро – Лиман [15].
2.2 Об’єкти та методи дослідження
Дослідження проводилися на заплавних луках р. Сіверський Донець околиць села Гайдари Зміївського району Харківської області.
Об’єктом дослідження є водні та прибережно-водні рослини.
Матеріал для дослідження збирався різними методами. Головні з них: це польові та лабораторні методи.
Польові включають в себе геоботанічні та маршрутно-екскурсивні методи. При маршрутно-екскурсивному були проведені екскурсії на заплавні луки, де були закладені студентами пробні ділянки, на яких було описано видовий склад рослин, відмічено Середнє Проективне Покриття (СПП), Коефіцієнт Зустрічаємості (КЗ) та Фенофазу (ФФ).
Також використовуються лабораторні методи (визначення за допомогою визначників, метод гербаризації, визначення екологічних груп).
3. Еколого-біологічна характеристика досліджуваної флори
Протягом вегетаційних періодів 2007 р. на заплавних луках р. Сіверський Донець околиць с. Гайдари Зміївського району Харківської області нами було досліджено 58 видів водних та прибережно-водних рослин, які належать до 52 родів, 31 родини, 3‑х класів та 1-го відділу – Magnoliophyta (Покритонасінні). Для кожного виду було проаналізовано таксономічну приналежність, життєву форму за К. Раункієром, визначена екологічна група за відношенням до світла і вологи та місце зростання. Узагальнені дані наведені в Таблиці 1.
З наведених даних видно, що тільки 2% виявлених видів є еврибіонти, тобто зустрічаються в усіх досліджених фітоценозах, а 2% не притаманні даному фітоценозу, отже 96% видів можна використовувати для характеристики певного фітоценозу. Найбільше видове різноманіття виявилось у повільно текучих водоймах (тобто р. Сіверський Донець). Це 43% виявлених видів. Умови існування в цьому ценозі найбільш сприятливі – велика кількість кисню, проточність, – сприяють швидкому очищенню води в разі забруднення. Саме тут зустрічаються види, чутливі до негативних чинників. Здатність до акумуляції важких металів серед водної рослинності проявляє Сальвінія плаваюча, Рдесник пронизанолистий, Рдесник блискучий, Рдесник вузлуватий, Багатокорінник звичайний та ін. Водні рослини також є індикаторами органічного забруднення та евтрофікації водних об’єктів.
На підвищення рівня концентрації Cu та Ni, солей важких металів та інших негативних чинників швидко реагують такі рослини як Елодея канадська, Валіснерія спіральна та Різуха гваделупська, у яких погано розвинені покривні тканини і вони є найбільш вразливими при потраплянні негативних речовин. Виходячи з цього можна зробити висновок – якщо дані рослини зустрічаються на території дослідження, то стан води р. Сіверський Донець цілком задовільний. Якби наведені вище рослини були відсутні, то можна було б стверджувати зворотне і непокоїтися про стан природи вцілому.
Таблиця 1. Еколого-біологічна характеристика вищих водних та прибережно-водних рослин басейну Сіверський Донець околиць села Гайдари
| № п/п | Видова назва | Родина | Життєва форма за Раункієром | Екологічна група за відношенням до | Фітоценоз | ||||||
| світла | вологи | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||
| 1. | Хвощ річковий Equisetum fluviatile L. | Хвощові Equisetaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Болота, озера, береги річок, ставки. | |||||
| 2. | Сальвінія плаваюча Salvinia natans L. | Сальвінієві Salviniaceae | Терофіт | Геліофіт | Гідрофіт | В повільно текучих або стоячих водах та озерах. | |||||
| 3. | Латаття біле Nimphaea alba L. | Лататтєві Nimphaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гідрофіт | У стоячих та повільно текучих водах. | |||||
| 4. | Глечики жовті Nuphar lutea (L.) Smith | Лататтєві Nimphaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гідрофіт | Прісноводні, замкнуті та малопроточні водойми, на глибині 50–200 см, при пересиханні – утворює наземну флору. | |||||
| 5. | Кушир занурений Ceratophyllum demersum L. | Куширові Ceratophyllaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Прісноводні замкнуті малопроточні та проточні водойми, на глибині 50–100 см | |||||
| 6. | Жовтець отруйний Ranunculus sceleratus L. | Жовтeцеві Ranunculaceae | Хамефіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Заплавні луки, болота, береги водойм. | |||||
| 7. | Зірочник болотний Stellaria palustris Retz. | Гвоздичні Caryophyllaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Болота, мокрі та заболочені луки, торф’яники. | |||||
| 8. | Переступень білий Bryonia alba L. | Гарбузові Cucurbitaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Серед чагарників, в лісах. | |||||
| 9. | Жеруха лучна Cardamine pratensis L. | Хрестоцвіті Brassicaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Береги річок, озер і стариць, заплавні луки, болота. | |||||
| 10. | Гадючник оголений Filipendula denudata Fritsch. | Розові Rosaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Заплавні луки, чагарники, галявини, коло водойм. | |||||
| 11. | Водопериця колосиста Myriophyllum Spicatum L. | Столисникові Haloragaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | В стоячих та повільно текучих водах | |||||
| 12. | Вех широколистий Sium latifolium L. | Зонтичні Apiaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Береги та мілководдя прісноводних, замкнутих і малопроточних водойм. | |||||
| 13. | Дудник лісовий Angelica Silvestris L. | Зонтичні Apiaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Долини річок, вологі ліси, заплавні луки. | |||||
| 14. | Смовдь болотна Peucedanum palustre L. | Зонтичні Apiaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гідрофіт | Болотисті луки, чагарники. | |||||
| 15. | Підмаренник прибережний Gallium rivale Gris. | Маренові Rubiaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Береги річок, струмки, чагарники. | |||||
| 16. | Підмаренник болотний Galium palustre L. | Маренові Rubiaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Вологі луки та болота. | |||||
| 17. | Живокіст лікарський Symphitum officinale L. | Шорстколисті Boraginaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Вологі луки, береги річок. | |||||
| 18. | Незабудка болотна Miosotis palustris L. | Шорстколисті Boraginaceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Болота, вологі луки, береги водойм. | |||||
| 19. | Паслін солодко-гіркий Solanum dulcamara L. | Пасльонові Solanaceae | Хамефіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Береги річок, озер, чагарників, вологих місць. | |||||
| 20. | Вероніка джерельна Veronica anagallis-aquatica L. | Ранникові Scrophulariaceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Коло води, канав та ін. | |||||
| 21. | Пухирник звичайний Urticularia vulgaris L. | Пухирникові Lentibulariaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Замкнуті та малопроточні, пріноводні водойми, на глибині (25) 50–100 см. | |||||
| 22. | Шоломниця списолиста Scutellaria hastifolia L. | Губоцвіті Lamiaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Заплавні луки, вологі чагарники. | |||||
| 23. | Чистець болотний Stachis palustris L. | Губоцвіті Lamiaceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Луки, береги водойм, боліт. | |||||
| 24. | Вовконіг європейський Lycopus europaeus L. | Губоцвіті Lamiaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Заплавні луки, береги річок, в чагарниках. | |||||
| 25. | М’ята водяна Mentha aquatica L. | Губоцвіті Lamiaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Береги водойм та в воді на ілуватих грунтах. | |||||
| 26. | Сідач коноплевий Eupatorium cannabinum L. | Айстрові Asteraceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Береги водойм, заплави, вільшняки. | |||||
| 27. | Нетреба звичайна Xanthium strumarium L. | Айстрові Asteraceae | Терофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Вздовж доріг, каналів, береги водойм, городах, садках. | ||||||
| 28. | Череда трироздільна Bidens tripartita L. | Айстрові Asteraceae | Терофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Береги, озер, краям боліт, заплавні луки. | ||||||
| 29. | Чихавка хрящувата Ptarmica cartilaginea Ledeb. | Айстрові Asteraceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Заплавні луки, береги річок, чагарники. | ||||||
| 30. | Жовтий осот болотний Sonchus palustris L. | Айстрові Asteraceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Високотравні, осоково-гіпнові болота, береги водойм. | ||||||
| 31. | Сусак зонтичний Butomus umbellatus L. | Сусакові Butomaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Береги та мілководдя водойм, на глибині 20–50 см | ||||||
| 32. | Частуха подорожникова Alisma plantago-aquatica L. | Частухові Alismataceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Береги, озер, краям боліт, заплавні луки. | ||||||
| 33. | Стрілолист стрілолистий Sagittaria sagittifolia L. | Частухові Alismataceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Водойми з повільною течією та стоячою водою по берегам. | ||||||
| 34. | Тілоріз алоєвидний Stratiotes aloides L. | Жабурникові Hidrocharitaceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гідрофіт | Озера, заводі, ставки. | ||||||
| 35. | Елодея канадська Elodea canadensis Michx. | Жабурникові Hidrocharitaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Повільно стікаючі та стоячі води. | ||||||
| 36. | Жабурник звичайний Hydrocharis morsus-ranae L. | Жабурникові Hydrocharitaceae | Терофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Прісноводні, замкнуті або малопроточні водойми, на глибині 50–150 см. | ||||||
| 37. | Рдесник вузлуватий Potamogeton nodosus Poir. | Рдесникові Potamogetonaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Прісноводні або слабкомінералізовані, проточні або малопроточні води. | ||||||
| 38. | Рдесник гребінчастий Potamogeton pectinatus L. | Рдесникові Potamogetonaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Повільно стікаючі та стоячі води. | ||||||
| 39. | Рдесник курчавий Potamogeton crispus L. | Рдесникові Potamogetonaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Прісноводні та слабкомінералізовані, замкнуті та малопроточні, евтрофні водойми, на глибині 25–150 см. | ||||||
| 40. | Рдесник пронизанолистий Potamogeton perfoliatus L. | Рдесникові Potamogetonaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гідатофіт | Прісноводні, рідше слабкомінералізовані, проточні чи замкнуті водойми, на глибині 50–200 см. | ||||||
| 41. | Різуха морська Najas marina L. | Різухові Najadaceae | Терофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Мілководдя прісноводних та мінералізованих водойм, на глибині 20–50 см. | ||||||
| 42. | Куга озерна Scirpus lacustris L. | Осокові Cyperaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Мілководдя прісних та слабкомінералізованих, малопроточних водойм, на глибині 20–100 см. | ||||||
| 43. | Ситняг болотний Eleocharis palustris (L.) Roem. Et Schult | Осокові Cyperaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Прибережні мілководдя прісноводних і слабкомінералізованих водойм, заплавні луки. | ||||||
| 44. | Осока гостра Carex acuta L. | Осокові Cyperaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Береги та мілководдя водойм, на глибині 20–40 см, болотисті луки, низинні осоково-трав’яні болота. | ||||||
| 45. | Очерет звичайний Phragmites austraiis (Cav.) Trin. Ex Steud. | Осокові Cyperaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Мілководдя прісноводних та слабкомінералізованих, замкнутих і проточних водойм на глибині 20–100 см, береги річок, озер, ставків, болота, торф'яники, вільшняки. | ||||||
| 46. | Мітлиця собача Agrostis canina L. | Злакові Poaceae | Гемікриптофіт | Тіньовитривалий | Гігрофіт | Заплави річок, заболочені луки, осоково-гімнові та осоково-сфагнові болота. | ||||||
| 47. | Катаброза водяна Catabrosa aquatica L. | Злакові Poaceae | Гемікриптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Заплавні луки, болота, вологі місця. | ||||||
| 48. | Лепешняк великий Glyceria maxima L. | Злакові Poaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Болотяні луки, береги водойм. | ||||||
| 49. | Очеретянка звичайна Phalaroides arundinacea (L) Rausch. | Злакові Poaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Мілководдя та береги прісноводних, проточних, замкнутих водойм на глибині 10–50 см заболочені луки, болота, вільшняки. | ||||||
| 50. | Лепешняк плаваючий Glyceria fluitans L. | Злакові Poaceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Болотисті луки та болота, затопленнях. | ||||||
| 51. | Лепеха звичайна Arocus calamus L. | Ароїдні Araceae | Криптофіт | Геліофіт | Гігрофіт | Заболочені луки, болота. | ||||||
| 52. | Вольфія безкоренева Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer | Ряскові Lemnaceae | Криптофіт | Тіньовитривалий | Гідрофіт | Мілководдя прісноводних, замкнутих або мало проточних водойм, які добре прогріваються влітку | ||||||
Таблиця 2. Систематичний склад досліджуваної флори