Правобережжя Дністра на території району має слабо розвинуту річкову систему. Ріки тут трапляються рідко, маловодні. Невелика густота річкової системи в цій місцевості пов’язана з карстовими явищами.
Річки Тлумацького водозбору відрізняються невеликою водоносністю. Х витоки – яри або балки.
Озер на території району дуже мало. Більша частина їх є заплавними (стариці в районі сіл Петриків. Антонівка, Купелів). Розміри їх невеликі, живляться головним чином від річкових паводків. В сухий період року вони часто висихають або перетворюються в болота.
У надрах Тлумацького району є прісні та мінералізовані підземні води. Їх поширення тісно пов’язане з геологічною будовою цієї території. Містяться вони в основному четвертинному водоносному горизонті, а місцями у відкладах корінних порід [23].
1.5 Ґрунти
В межах Івано-франківської області є різні типи і відміни ґрунтів.
Для території Тлумацького району характерні в основному тир типи ґрунтів: опідзолені чорноземи, сірі опідзолені ґрунти та глибокі мало гумусні чорноземи. Це пов’язано з різноманітними формами рельєфу, складом ґрунтоутворюючих порід, умов поверхневого ат ґрунтового зволоження і рослинності.
Більшу частину площі (33,9 тис. га) займають опідзолені ґрунти, які розміщені на водороздільних просторах і схилах. Інші ґрунти мають незначні площі: чорноземи на елювії – 2,2, лугові і чорноземно-лугові – 4,3, болотні – 1,5, дернові – 0,8, намиті – 0,9, розмиті ґрунти і виходи корінних порід – 0,3, не обстежено – 0,4 тис. га.
На високих у вузьких водорозділах по берегах р. Дністер та ї приток переважають світло-сірі і сірі ґрунти, які на крутосхилах в різній степені змиті. Це низькопродуктивні ґрунти з нестійкою структурою, вміст гумусу в них невисокий.
Темно-сірі опідзолені і опідзолені чорноземи є найбільш розповсюдженими ґрунтами в районі (29,1 тис. га) і майже всі вони знаходяться на орних землях. На відміну від світло сірих ґрунтів, вони володіють більш високим рівнем природної родючості, досить потужним і добре гумусова них профілем. Ці ґрунти добре забезпечені фосфором і помірно азотом та калієм. Вони більш структуровані і мають добре розвинуту капілярну систему [17].
Чорноземи на елювії карбонатних порід займають в районі невеликі площі, половина з них припадає на ріллю. Приурочені вони до крейдяних підвищень горбисто хвилястих водорозділів. Чорноземи характеризуються високим вмістом гумусу, доброю забезпеченістю поживними речовинами.
Лучні і чорноземно-лучні ґрунти залягають в заплавах рік, по долинах балок. Для них характерний добрий гумусовий профіль, значний запас поживних речовин, але вони часто бувають перезволожені. Лучні ґрунти зустрічаються в нижніх частинах схилів, по днищах балок, заплавах рік. Воин мають більш потужний гумусовий горизонт.
Дернові ґрунти приурочені до берегової тераси р. Дністер. Розмиті ґрунти і виходи пухких порід розміщуються на крутих схилах річкових долин, балок, ярів.
Болотні ґрунти займають найбільш низькі рівні заплав та днищ балок. Утворились вони в умовах постійного пере зволоження неглибоко залягаючи ми ґрунтовими водами, внаслідок чого весь їх профіль має виразні ознаки оглеєння.
Низинні торфовища поширені невеликими масивами в заплавах річок (села Гостів, Хоти мир, Бортники, с.м.т. Обертин та М. Тлумач). Торфи середньо – та високо зольні, кислотність їх нейтральна або близька до неї [7].
1.6 Клімат
Кліматичні умови району формуються під впливом таких кліматотвірних чинників: географічне положення, циркуляція повітряних мас і сонячна радіація. На місцевий клімат великий вплив чинять також різноманітні форми рельєфу, а також їх експозиція і висота. [29]
Згідно з характером розподілу радіаційного балансу в часі і по території району, відбувається розподіл температури. Зокрема пересічна температура за рік коливається від 5 до 3°С. Взимку пересічні температури за місяць від’ємні (2–5°С у грудні, -5–7°С у січні, 4–5°С у лютому). Отже, найхолоднішим місяцем в районі є січень.
Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над нашою територією проходять маси арктичного повітря, що прориваються з Карського моря. Коли ж над районами проходять маси тропічного походження із Середземного моря, температура піднімається.
Відлиги на території району бувають досить часто і можуть тривати майже 20 днів у грудні і по 15 днів у січні та лютому. Середньорічні температури липня +18–18,5°С, а січня –5–6°С.
Взимку на території району випадає майже втричі менше опадів, ніж влітку. При цьому опади взимку не інтенсивні і мають переважно обложний характер. Річна кількість атмосферних опадів становить 60–700 мм. Більша кількість їх випадає в теплий період року. Найбільш дощовий місяць червень, а найбільш сухий – вересень. [7].
Вітри переважно слабкі і помірні з швидкістю 0,5–1 м/с, а взимку 6–10 м/с. В окремі періоди зрідка спостерігаються ураганні вітри.
У теплий період року на території спостерігаються й такі небезпечні явища погоди як грози, град, суховії.
Клімат району помірно континентальний з різновид ними мікрокліматичними зонами [20].
1.7 Рослинний покрив
Природна трав’яниста рослинність на території району збереглася дуже мало, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. У непорушному стані природному стані вона збереглася тільки на нерозораних сіножатях і пасовищах. В трав’янистому покриві вологих і заплавних лук розповсюджені осоково-різнотравно-злакові і бобово-рінотравно-злакові з перевагою в травостої метелика лугового, вівсяниці лучної. Степова рослинність зустрічається дуже рідко, невеликими острівцями на незручних для розорювання ділянках. Вона представлена типчаком, Калерією, меренкою [5].
Діброви поширені на темно-сірих ґрунтах водороздільних височин і по крутих схилах біля виходів вапняків. Лісоутворюючою породою їх є звичайний дуб, до якого домішується скельний дуб. Іноді до них приєднується ясен, польовий клен в першому ярусі і берест, граб, осика, черемха, береза, черешня, горобина в другому ярусі. Серед чагарників знаходимо ліщину, татарський клен, калину, глід, пухнасту жимолость, крушину, терен, шипшину, кизил та ін. Букові ліси ростуть на ясно-сірих ґрунтах підвищених вододілів. Це так звана свіжа бучина, яка складає темні ліси з майже відсутнім підліском.
2. Методика та об’єкти досліджень
Вивчення флори урочища «Пагур» розпочинаємо із встановлення видового розмаїття – складання переліку видів рослин. Для цього використовуємо маршрутний метод. Першим етапом дослідження є ознайомлення з особливостями рельєфу, основними типами рослин. Другий етап – детально-маршрутне дослідження. При дослідженні ми використали метод екологічних профілів, який найбільш підходить для даної території, яка характеризується гористістю. Під час маршруту збирали гербарій, записували всі рослини, які зустрічалися в дорозі. При цьому також записували рясність кожного виду рослин, місце знаходження, фітоценотичну приуроченість, екологічні умови місця зростання тощо. Для визначення невідомих рослин використовували «Определитель высших растений Украины», «визначник рослин Українських Карпат».
Всі виявлені види рослин даної території впорядкували у конспект флори. Для цього види рослин комплектували по родах та родинах. Для визначення рясності рослин користувались шкалою Друде, при складанні таблиці вжито такі позначення:
Cop3 – дуже рясно, зарослями
cop2 – дуже рясно
cop1 – рясно
soe – досить рясно
sol – багато видів
sp – декілька видів
un – поодинокі види
Наступним етапом дослідження флори урочища «Пагур» є її аналіз. Він проводився з метою виявлення особливостей флори досліджуваної території, можливості порівняти її з іншими флорами, а також індикації екологічних характеристик території дослідження, її історії, наявності антропогенного впливу.
Аналізуючи флору ми провели систематичний склад, тобто розподіл кількості видів між таксонами більш високого рангу – родами, родинами. Для цього кількість видів у кожному роді, родині обчислювали у відсотках до загальної кількості виявлених видів.
Провели, еколого-фітоценотичний аналіз флори, тобто поділ на флороценотипи в залежності від еколого-фітоценотичної природи видів рослин.
Для виявлення екологічної природи флори урочища провели біоморфологічний аналіз флори: за ступенем пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту; та за ступенем пристосування до інтенсивності освітлення.
При узагальненні результатів врахували кількість видів лікарських, декоративних, медоносних рослин території.
3. Результати дослідження та їх обговорення
3.1 Конспект флори
Всі виявлені види рослин урочища «Пагур» упорядковані у конспекті флори. У якому рослини укомплектовані по родах та родинах, відповідно від найбільшої до найменшої родини. При визначенні рясності рослин користувались шкалою Друде. Конспект флори подану у вигляді таблиці
Таблиця 1
Родина | Вид | Частота трапляння | Місце зростання | Флороценотип | |
Складноцвіті(Айстрові)Asteraceae | 1 | Волошка лучнаCentaurea jocea L. | cop | пагорб | лучний |
2 | Волошка синяCentaurea cyanus L. | sp | пагорб | сегетальний | |
3 | Волошка скабіозовидна Centaurea scabiosa L. | sp | пагорб | лучний | |
4 | Деревій тисячолистий (звичайний) – Achilla millefolium | cop3 | луки | лучний | |
5 | Жовтозілля Якова Senecio Jacobeae L. | сop1 | пагорб | лучний | |
6 | Королиця звичайнаLeucanthemum vulgare Lam. | сop3 | пагорб | лучний | |
7 | Кульбаба лікарська Toraxacum officinale Web.et Wigg | sp | пагорб | лучний | |
8 | Нетреба звичайнаXanthium strumarium L. | sol | пагорб | адвентивний | |
9 | Нечуйвітер волохатенькийHieracium pilosella L. | cop1 | пагорб | рудеральний | |
10 | Нечуйвітер гостролусковийHieracium umbelliferum | cop1 | пагорб | лучний | |
11 | Оман високийInula helenium L. | sol | пагорб | лучний | |
12 | Пижмо звичайнеTanacetum vulgare L. | sp | пагорб | лучний | |
13 | Полин звичайнийArtemisia vulgaris L. | cop1 | пагорб | рудеральний | |
14 | Полин гіркийArtemisia absinthium L. | cop1 | пагорб | рудеральний | |
15 | Полин вінковийAsteramisia Koparia Walds et Kit | sol | пагорб | рудеральний | |
16 | Ромашка ромашковиднаMatricaria matricarioides (Less) Portex ex Britt | cop1 | луки | рудеральний | |
17 | Підбіл звичайний, мати-й-мачухаTussilago farfara L. | sp | пагорб | рудеральний | |
18 | Стенактис однорічнийStenactis annua (L) Ness. | cop2 | пагорб | рудеральний | |
19 | Стокротки багаторічні Bellis perennis L. | сop3 | луки | лучний | |
20 | Триребрик непахучий Tripleurosperum inodorum (L) Sen. Bip. | cop2 | пагорб | сеге-тальний | |
21 | Хамоміла лікарська Chamomilla recutita (L) | cop1 | пагорб | лучний | |
22 | Цикорій дикий Cichorium intybus L. | cop1 | пагорб | лучний | |
Розові Rosaceae | 23 | Гадючний звичайний Filipendula vulgaris Moench | cop2 | пагорб | ксеро-фільний |
24 | Глід український Crataegus ucrainicia Pojork | un | пагорб | немо-ральний | |
25 | Гравілат міський Geum urbanum L. | cop1 | пагорб | сеге-тальний | |
26 | Ожина сиза Rubus caesius L | sp | пагорб | немо-ральний | |
27 | Перстач повзучий Potentilla reptans L. | sp | луки | лучний | |
28 | Перстач розлогий Potentilla patula Waldst | sol | пагорб | лучний | |
29 | Перстач гусячий, гусячі лапки Potentilla anserina L. | sp | пагорб | лучний | |
30 | Перстач сріблястий Potentilla argentea L. | sol | пагорб | ксеро-фільний | |
31 | Перстач піщаний Potentilla arenaria Borkh | sp | пагорб | ксеро-фільний | |
32 | Порисло звичайне Agrimonia cupatoria L. | cop2 | пагорб | сеге-тальний | |
33 | Приворотень стрункий Alchemilla gracilis Opiz | sol | пагорб | лучний | |
34 | Суниці лісові Fragaria vesca L. | cop1 | пагорб | немо-ральний | |
35 | Терен колючий Prunus spinosa L. | sp | пагорб | немо-ральний | |
36 | Черемха звичайна Padus avium Mill | sp | пагорб | немо-ральний | |
37 | Черешня Prunus avium L. | un | пагорб | немо-ральний | |
38 | Шипшина собача Rosa canina L | sol | пагорб | немо-ральний | |
39 | Груша | sp | пагорб | немо-ральний | |
40 | Яблуня Malus sylvestris Mill | sp | пагорб | немо-ральний | |
Губоцвіті Lamiaceae | 41 | Буквиця лікарська Betonica officinalis L. | sol | пагорб | руде-ральний |
42 | Горлянка повзуча Ajuga reptans L. | sp | пагорб | лучний | |
43 | Глуха кропива біла Lamium album L. | cop1 | пагорб | лучний | |
44 | Глуха кропива пурпурова Lamium purpureum L. | sol | пагорб | руде-ральний | |
45 | Котяча м’ята справжня Nepeta cotaria | sol | пагорб | лучний | |
46 | М’ята довголиста Mentha longifolia (L) | sol | пагорб | лучний | |
47 | Розхідник звичайний Glechoma hederacea L. | sol | пагорб | лучний | |
48 | Суховершки звичайні Prunella vulgaris L. | cop3 | пагорб | лучний | |
49 | Чебрець повзучий Thymus serpillum L. | cop1 | пагорб | лучний | |
50 | Шавлія кільчаста Salvia verticillata L. | cop2 | пагорб | ксеро-фільний | |
51 | Шавлія лучна Salvia pratensis L. | sp | пагорб | ксеро-фільний | |
52 | Шадр азвичайна Marrubium vulgare L. | sol | пагорб | сеге-тальний | |
53. | Щебручка польова | sol | пагорб | сеге-тальний | |
Бобові Fabaceae | 54. | Вовчуг польовий Ononis arvensis L. | sp | пагорб | лучний |
55. | В’язіль барвистий Coronilla varia L. | cop1 | пагорб | лучний | |
56. | Горошок мишачий Vicia cracca L. | sol | пагорб | лучний | |
57. | Конюшина повзуча Trifolium repens L | cop2 | пагорб | лучний | |
58. | Конюшина лучна Trifolium pratense L | cop3 | пагорб | лучний | |
59. | Конюшина польова Trifolium arvense L. | cop2 | пагорб | руде-ральний | |
60. | Люцерна хмелевидна Medicago lupulina L. | cop1 | пагорб | лучний | |
61. | Люцерна серповидна Medicago falcata L. | cop1 | пагорб | лучний | |
62. | Лядвинець рогатий Lotus corniculatus L | cop3 | пагорб | лучний | |
63. | Люпин багатолистий Lupinus polyphyllus Lindl. | un | пагорб | лучний | |
Злакові Poaceae | 64. | Гристиця збірна Dactylis glomerata L. | cop1 | пагорб | лучний |
65. | Костриця овеча Festuca ovina L. | sol | пагорб | лучний | |
66. | Костриця лучна Festuca pratensis Huds. | cop1 | пагорб | лучний | |
67. | Лисохвіст лучний Alopecurus pratensis L. | sol | пагорб | лучний | |
68. | Метлюг звичайний Apera spica-venti (L.) Beaur. | sol | пагорб | лучний | |
69. | Тимофіївка лучна Phleum pratense L. | sp | пагорб | лучний | |
70. | Тонконіг звичайний Poa triviolis L. | cop2 | пагорб | лучний | |
71. | Тонконіг лучний Poa pratensis L. | cop1 | пагорб | лучний | |
72. | Трясучка середня Briza media L. | cop1 | пагорб | лучний | |
73. | Очеретянка звичайна Phalaroides arundinaceae (L) | sol | пагорб | гігро-фільний | |
Хрестоцвіті Brassicaceae | 74. | Гикавка сива Berteroa incana (L.) Dc. | sol | пагорб | сеге-тальний |
75. | Грицики звичайні Capsella bursa pastoris (L) | cop2 | пагорб | сеге-тальний | |
76. | Водяний хрін лісовий Rorippa sylvestris (L) | sp | пагорб | гігро-фільний | |
77. | Редька дика Raphanus raphnistrum L. | sol | пагорб | сеге-тальний | |
78. | Сухоребрик лікарський Sisymbrium officinalis (L) | sol | пагорб | сеге-тальний | |
79. | Талабан польовий Thlaspi arvense L. | sol | пагорб | сеге-тальний | |
80. | Хрінниця смердюча Lepidium ridecale L | cop1 | пагорб | руде-ральний | |
Ранникові Serophulariaceae | 81. | Вероніка дібровна Veronica chamaedris L. | cop1 | пагорб | сеге-тальний |
82. | Вероніка довголиста Veronica beecabunda L. | sp | пагорб | гігро-фільний | |
83. | Дзвінець малий Rhinontus minor L. | sol | пагорб | лучний | |
84. | Дивина звичайна Verbasum thapsus L. | sol | пагорб | руде-ральний | |
85. | Кравник звичайний Odontites vulgaris Moench | sol | пагорб | лучний | |
86. | Льонок звичайний Linaria vulgaris Mill. | sol | пагорб | лучний | |
Шоретколисті Boraginaceae | 87. | Вощанка мала Cerinthe minor L | un | пагорб | сеге-тальний |
88. | Живокіст лікарський Symphytum officinale L | sol | пагорб | сеге-тальний | |
89. | Медунка м’яка Pulmonaria mollis Wulf.ex Hornem | sol | пагорб | лучний | |
90. | Незабутка дрібноквіткова Myosotis micrantha Poll. ex Lrhm. | sp | луки | гігро-фільний | |
91. | Незабутка болотна Myosotis palustris L. | sp | луки | гігро-фільний | |
92. | Синяк звичайний Echium vulgare L. | sol | пагорб | руде-ральний | |
Гвоздикові Caryophyllaceae | 93. | Зірочник середній Stelloria media (L) | cop1 | луки | руде-ральний |
94. | Коронарія зозуляча Coronaria floscuculi (L) | sp | луки | сеге-тальний | |
95. | Мильнянка лікарська Saponoria officinalis L. | un | пагорб | лучний | |
96. | Роговик польовий Ceratium arvense L | cop1 | пагорб | сеге-тальний | |
Зонтичні Apiaceae | 97. | Кмин звичайний Carum carvi L. | cop2 | луки | лучний |
98. | Миколайчики плоскі Eryngium planum L. | sol | пагорб | ксеро-фільний | |
99. | Морква дика Daucus carota L. | cop2 | пагорб | лучний | |
100. | Собача петрушка звичайна Actusa cynapium L. | sol | пагорб | сеге-тальний | |
Жовтецеві Ranunculaceae | 101. | Калюжниця болотна Caltha palustris L. | sp | луки | гігро-фільний |
102. | Жовтець їдкий Ranunculus acris L | sol | луки | лучний | |
103. | Жовтець повзучий Ranunculus repens L. | sp | луки | лучний | |
104. | Пшінка весняна Ficaria verna Huds | sp | луки | гігро-фільний | |
Первоцвіті Primulaceae | 105. | Вербозілля звичайне Lysimachia vulgaris L. | sol | пагорб | лучний |
106. | Вербозілля лучне Lysimachia nummularia L | sol | луки | лучний | |
107. | Курячі очка польові Anagallis arvensis L. | sol | пагорб | сеге-тальний | |
108. | Первоцвіт весняний Primula veris L. | cop1 | пагорб | бореаль– ний | |
Подорожникові Plantaginaceae | 109. | Подорожник великий Plantago major L. | sp | пагорб | сеге-тальний |
110. | Подорожник середній Plantago media L. | cop1 | пагорб | лучний | |
111. | Подорожник ланцетолисний Plantago lanceolata L. | sp | пагорб | сеге-тальний | |
Ситникові juncaceae | 112. | Ожика рівнинна Luzula campestris (L) | sol | пагорб | лучний |
113. | Ожика бліда Luzula pallescenc (Waheb) | sol | луки | лучний | |
114. | Ситник розлогий Juncus effusus L. | sol | луки | гігро-фільний | |
Гречкові Polygonaceae | 115. | Гірчак звичайний, спориш Polygonum aviculare L. | cop1 | луки | сеге-тальний |
116. | Гірчак почечуйний Polygonum persicaria L. | sol | пагорб | рудераль-ний | |
117. | Гірчак зміїний Polygonum bistorta L. | sol | пагорб | гігро-фільний | |
Макові Papaveraceae | 118. | Мак дикий Papaver rhoeas L. | sp | пагорб | сеге-тальний |
119. | Чистотіл звичайний Chelidonium majus L | sp | пагорб | рудераль-ний | |
Геранієві Geraniaceae | 120. | Герань лучна Geranium pratense L | sp | пагорб | лучний |
121. | Грабельки (журавельки) Erodium cicutorium (L) | sol | пагорб | сеге-тальний | |
Тирличеві Gentianaceae | 122. | Золототисячник малий Centaurium minus Moench. | sol | пагорб | лучний |
123. | Тирлич звичайний Gentiuna pneumonanthe L. | sol | пагорб | ксеро-фільний | |
Фіалкові Violaceae | 124. | Фіалка звичайна Viola odorata L | un | пагорб | сеге-тальний |
125. | Фіалка собача Viola canina L. | un | пагорб | сеге-тальний | |
Дзвоникові Companulaceae | 126. | Дзвоники скупчені Companula glomerata L | sol | пагорб | лучний |
127. | Дзвоники ріпчасті Companula rapunculoides L | cop1 | пагорб | лучний | |
Жимолостеві Caprifoliaceae | 128. | Бузина чорна Sambucus nigra L | un | пагорб | немо-ральний |
129. | Калина звичайна Viburnum opulus L | un | пагорб | немо-ральний | |
Маренові Rubiaceae | 130. | Підмаренник справжній Galium verum L. | cop3 | пагорб | лучний |
131. | Підмаренник чіпкий Galium aparine L | cop3 | пагорб | лучний | |
Звіробійні Hypericoceae | 132. | Звіробій звичайний Hypericum perforatum L | cop2 | пагорб | немо-ральний |
Молочайні Euphorbiaceae | 133. | Молочай кипарисовидний Euphorbia helioscopia | cop2 | пагорб | сеге-тальний |
Повитицеві Cuscutaceae | 134. | Повитиця європейська Cuscuta europaea L | sp | пагорб | лучний |
Китяткові Polygalaseae | 135. | Китятки звичайні Polygala vulgaris | sol | пагорб | лучний |
Черсокові Dispacaceae | 136. | Свербіжниця польова Knautia arvensis (L.) Cault | sol | пагорб | лучний |
Березкові Convolvulaceae | 137. | Березка польова Convolvus arvensis L. | cop1 | пагорб | сеге-тальний |
Лілійні Liliaceae | 138. | Цибуля часникова Allium scorodoprasum | sp | пагорб | лучний |
Вужачкові Ophioglossaceae | 139. | Вужачка звичайна Ophioglossum vulgotum L. | sol | пагорб | сеге-тальний |
Онагрові Onagraceae | 140. | Зніт дрібноквітковий Epilobium parviflorum Schreb. | sp | пагорб | сеге-тальний |
На досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин, які відносяться до 31 родини. До родини Складноцвітих (Asteraceae) належить 22 види, родини Розові (Rosaceae) належать 18 видів, до родини Губоцвіті (Lamiaceae) – 13 видів, родини Бобові (Fabaceae) та Pлакові (Poaceae) – по 10 видів, до родини Хрестоцвітих (Brassiaceae) належить 7 видів, до родини ранникові (Serophulariaceae) та Шорстколисті (Boraginaceae) по 6 видів, до родин Гвоздикових (Caryophyllaceae), Зонтичних (Apiaceae), Жовтецевих (Ramuncullaceae), Первоцвітих (Primulaceae) відносяться по 4 види, Подорожникові (Plantaginaceae), Ситникові (Juncaceae), Гречкові (Polygonaceae) налічують по 3 види, Макові (Papaveraceae), Геранієві (Geraniaceae), Тирличеві (Gentianaceae), Фіалкові (Violaceae), Дзвоникові (Campanulaceae), Жимолостеві (Caprifoliaceae), Маренові (Rubiaceae) налічують по 2 види, до родини Звіробійні (Hypericaceae), Молочайні (Euphorbiaceae), Повитицеві (Cuscutaceae), Китяткові (Polygolaceae), Черсакові (Dipsacaceae), Онагрові (Onagraceae) належить по 1 виду.