Депозитним може бути будь-як відкритому клієнту в банку рахунок, на якому зберігаються його кошти, включаючи активно - пасивні рахунки при наявності на них кредитового сальдо.
Існують різні ознаки класифікації депозитів. У залежності від вкладника депозити прийнятий розділяти на депозити фізичних осіб і депозити юридичних осіб. У залежності від терміну і порядку вилучення депозити поділяються на вклади до запитання і термінові.
З погляду призначення депозити можна розділити на три групи: до запитання, термінові й ощадні.
Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщаються в комерційних банках на поточних чи контокоррентных рахунках і можуть бути чи частково цілком поповнені чи затребувані в будь-який час. Зняття вкладів до запитання не є стабільними, що обмежує можливість і сферу їхнього використання банками. Тому власникам поточних рахунків виплачується низький чи відсоток не виплачується взагалі.
Однак власник такого рахунка повинний оплачувати послуги банку по його веденню, а для процентних рахунків комісія береться з депозитного відсотка.
Термінові депозити - це кошти, розміщені в банку на строго обумовлений термін. Вони, у порівнянні з вкладами до запитання, що мають в основному короткостроковий характер, вносяться на більш тривалий термін. Строкові вклади можуть бути двох видів: власне строкові вклади і внески з попереднім повідомленням про закриття. Власне строкові вклади повертаються власнику в заздалегідь обумовлений термін. Для зняття внесків з попереднім повідомленням у банк повинне надійти від вкладника повідомлення. Термін надання повідомлення про зняття внеску заздалегідь обмовляється між банком і вкладником. Повідомлення про зняття засобів дозволяє банкам рефінансувати свої активні операції за рахунок інших джерел і в такий спосіб понизити розмір операційних витрат .
Ряд депозитів можна умовно віднести до термінового. Термін по них безпосередньо не встановлюється, але його можна визначити , виходячи з цільового призначення коштів, що знаходяться на рахунку. Так, засобу для фінансування і кредитування капітальних вкладень зберігаються на рахунках від моменту їхнього відкриття і до початку фінансування і кредитування.
Ощадні вклади призначені для нагромадження грошових заощаджень. Для них характерно повільне збільшення і використання засобів тільки через тривалий період часу. Особливістю ощадних вкладів є надання іменних свідчень про наявність внеску у формі ощадної книжки, де вказуються особистість вкладника і правила користування рахунком, а також відображаються всі операції по рахунку.
З метою залучення внесків населення використовуються різні форми заощаджень:
- на поточних рахунках, пристосованих для безготівкових платежів ;
- виграшні ;
- преміальні ;
- молодіжні ;
- спеціальні внески з регулярним внесенням засобів на рахунок і з одержанням їх у визначений термін.
Депозити є важливим джерелом ресурсів банків. Однак вони мають також і деякі недоліки. По-перше, операції по залученню коштів у внески зв'язані зі значними маркетинговими зусиллями, грошовими і матеріальними витратами банку. Це не дозволяє банку в разі потреби оперативно діставати грошові кошти для здійснення активних операцій, непередбачених витрат. По-друге, мобілізація коштів у внески в більшості випадків залежить від вкладника, а не від банку, якому часто буває важко, і навіть неможливо домогтися додаткового залучення засобів за допомогою депозитів. Для оперативного залучення необхідних додаткових засобів банки використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів, на якому здійснюється продаж засобів, притягнутих іншими кредитними заснуваннями.
1.2.2 Міжбанківський кредит
Ринок міжбанківських кредитів ( МБК ) є одним із сегментів ринку позичкових капіталів, на якому банки виступають як контрагентів. Міжбанківське кредитування носить в основному короткостроковий характер, є оперативним по способі надання засобів, відбувається в рамках кореспондентських відносин банків і як правило є більш дорогим у порівнянні з іншими джерелами.
Операції усередині ринку МБК дають банкам додаткове джерело доходу як за рахунок різниці між цінами покупки і продажу кредитів, так і за рахунок диференціації ставок по кредитах різної категорії терміновості.
Найбільш активні операції учасники ринку МБК проводять на ринку “коротких грошей” ( операції з кредитними засобами навіть на термін 2-3 місяця уже вважається довгостроковими ). При цьому більш надійні банки залучають засобу під менший відсоток, чим банки менш надійні, що зв'язано з великим ризиком їхнього кредитування. Тому при аналізі ринку МБК необхідно порівнювати власні процентні ставки і ставки інших банків і визначати ціну грошей відповідно до можливих ризиків.
При аналізі ринку МБК можуть бути використані показники діяльності комерційних банків:
- сума активів балансу ;
- власні засоби банку ;
- прибуток до оподатковування ;
- залишок позичкової заборгованості ;
- оплачений статутний фонд ;
- частка отриманих МБК у пасивах балансу ;
- частка термінових депозитів у пасивах балансу ;
- співвідношення капіталу й активів ;
- частка валютних позичок у кредитному портфелі.
Будучи кредитором на ринку МБК банк робить звичайну послідовність дій, зв'язану з оцінкою позичальника і забезпечення кредиту.
Кредитування зв'язане з ухваленням рішення по трьох взаємозалежних напрямках:
- оцінка позичальника ;
- оцінка об'єкта кредитування ;
- оцінка забезпечення кредиту.
При цьому оцінка банку-позичальника складається з оцінок:
а) положення банку позичальника на фінансовому ринку, його репутація за результатами рейтингів надійності й іншої інформації, наданої державними органами і професійними об'єднаннями ;
б) фінансового стану банку позичальника за результатами аналізу його фінансового положення по представлених документах. Зокрема, для одержання МБК банку позичальнику приходиться показувати свій баланс. При цьому найбільш істотним для банку кредитора є залишок позичкової заборгованості ( включаючи видані МБК ) і частка отриманих МБК у пасивах балансу.
При ухваленні рішення про видачу міжбанківського кредиту банк кредитор може проводити діагностику фінансового стану банку позичальника на основі порівняльного аналітичного балансу банку по наступним напрямках:
- загальна оцінка фінансового стану і його зміни за звітний період ;
- оцінка ринкової стійкості ;
- оцінка ділової активності ;
- оцінка ефективності керування ;
- оцінка ліквідності банку ;
в) кредитної історії банку позичальника за результатами погашення раніше отриманих кредитів і виплаті відсотків по них, якщо банк раніше кредитувався банком-кредитором, або за результатами аналізу доступної інформації про банк - позичальнику.
У силу високих вимог до оперативності платежів при міжбанківському кредитуванні банку - позичальнику доцільно взаємодіяти з великими банками, що мають розгалужену кореспондентську мережу, що використовують мережі RELCOM, SPRINT і ін., а для розрахунків з нерезидентами - систему SWIFT.
Для характеристики поточної потреби банку в процесі здійснення його діяльності на ринку МБК використовуються терміни: позиція, розмір позиції, знак позиції. Якщо в даний момент банк має вільні засоби в кількості Р гривень, що він може розмістити на ринку МБК, будемо говорити, що банк має позитивну ( чи довгу ) позицію і її розмір дорівнює Р. Навпаки, якщо банк хоче залучити засобу в кількості Р гривень, то знак його позиції буде негативним ( коротка позиція ), а розмір дорівнює Р.
Використовуючи ці терміни, можна дати формальне визначення понять попиту та пропозиції на ринку МБК у конкретний момент часу:
-попит дорівнює сумі Рк, де індекс «до» пробігає вся безліч банків - учасників ринку МБК, що мають негативну позицію ;
- пропозиція дорівнює сумі Рк, де індекс «до» пробігає вся безліч банків - учасників ринку МБК имеющих позитивну позицію.
1.3 Сучасний стан формування кредитних ресурсів у Україні
1.3.1 Депозити юридичних осіб
Якщо ви хочете мати представлення про банк не з рейтингових таблиць, а що називається “зсередини”, - є один перевірений спосіб: через опитування корпоративних клієнтів з'ясовується здатність того чи іншого банку зацікавити фірми у відкритті різного роду депозитних рахунків. Це один із критеріїв визнання банку.
Для банку депозитні внески - це основа, за рахунок якої багато в чому банки розвиваються і процвітають. І це особлива стаття в балансі банку, що відрізняє банківську діяльність від інших форм бізнесу. Уміле використання таких резервів для надання кредитів також свідчить про професіоналізм банків.
Як відомо, портфель депозитів банка прямо залежить від попиту на послуги по депозитах. Українські комерційні банки спочатку освоїли і досить довго пропонували своїм клієнтам винятково строкові депозитні вклади.
Потім з'явився поточний депозитний внесок, на який клієнт перелічує гроші в міру необхідності появи нових вільних чи засобів знімає їх при необхідності, передавши по факсу лист, після чого протягом операційного дня засоби перелічуються на його розрахунковий рахунок. При обслуговуванні даного виду депозитів банк зобов'язаний негайно зробити будь-як зняття засобів за розпорядженням клієнта.
Якби банки самостійно могли приймати рішення про склад свого портфеля депозитів, вони зволіли б мати велику частку депозитів до запитання і низкодоходных термінових і ощадних вкладів. Ці рахунки відносяться до найменш дорогим із усіх джерел засобів. А тверда конкуренція і підвищення освіченості клієнтів незмінно приведе до зміни асортименту пропонованих депозитів і ускладненню їхньої структури.