- створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні;
- створення єдиного національного “stop-list” по пластиковим карткам;
- впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.
Інтернаціональні компанії не бажають зупинятись на досягнутому і намагаються вийти на більш широкий і цікавий для них внутрішній ринок, доля якого зазвичай складає 18% карткового ринку країни. В країнах з перехідною економікою досягти цього досить просто тому, що місцеві банки досить слабкі порівняно зі світовими картковими монстрами і їм досить важко в короткі строки створити конкурентноздатну внутрішню платіжну систему. Так, наприклад, для реалізації в Україні Процессингу і проведення взаєморозрахунків VISA Int. готова поставити програмно-технічне рішення, які забезпечать обробку внутрішніх і міжнародних карт українських банків. В кінці 1996 року вітчизняним банкам було надане право проводити розрахунки в системі VISA в українських гривнях. Іншими словами, власники карток отримали можливість конвертувати національну грошову одиницю в будь-яку з світових валют по курсу НБУ. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. Про “теплі” відносини з українськими банками-членами VISA свідчить і той факт, що ця міжнародна система дозволила НБУ виступити гарантом платежів в гривні по картам VISA на території України і - як результат - зменшити розмір страхового депозиту більш ніж в два рази. Ця ідея не сподобалась нашим банкам, які можуть в цьому випадку втратити свободу вибору в тарифах і продуктах. Для VISA повна контрольованість карткового ринку з боку НБУ означала б реальну можливість захвату і домінування в Україні. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. В Україні конкретні плани створення національної платіжної системи на базі міжнародної пропонує та ж сама VISA. Світ в 1997 році почув про VISA-TOPAZ , новий Процессінговий центр, який створений виключно для України. Офіційна версія така: TOPAZ буде запущений як Процессінговий центр, який буде сортувати транзакції і якщо транзакція - українського банка (внутрішня), то вона не буде виходити за межі України.
Що ж стосується впровадження національної платіжної системи, то зараз визначаються правила і процедури обігу вітчизняних платіжних карток. Передбачається видати їх всім громадянам країни. Планується, що впровадження вітчизняних карток почнеться з “зарплатних проектів”, які будуть впроваджені на крупних підприємствах, на яких виплати здійснюються вчасно. І все ж спеціалісти банків вже забезпокоєні перспективою, яка може загальмувати масове впровадження платіжних карт в Україні - це низький рівень платоспроможності населення і фінансова безпека банків і клієнтів.
Але все ж таки процес хоч і повільно, але рухається вперед. “Стартовим ядром” проекту “Укркарт” будуть банки, які вже мають досвід роботи з міжнародними платіжними системами. Кінцева мета створення міжбанківської системи платіжних карт - створення інфраструктури, яка об’єднає банківські установи, щоб будь-якому, нормально працюючому і дотримуючому нормативів НБУ, банку дати можливість брати участь в випуску і обігу національної картки. Вартість такого “задоволення” для кожного учасника національного карткового проекту, включаючи апаратне забезпечення, лінії зв’язку і т.д. складе 100-140 тис.грн.
Умови вступу банків в вітчизняну платіжну систему будуть набагато ліберальніше, ніж умови участі в проектах міжнародних платіжних систем, де основною перепоною для банків є ціновий бар’єр. Транзакції по вітчизняним карткам не будуть перетинати кордон і не буде необхідності користуватись комунікаційною мережею світових платіжних систем, що також дозволить нашим банкам заощадити.
Розвиток національної платіжної системи гальмується впровадженням гривневих міжнародних проектів - випуску гривневих карток VISA Electron, Maestro/Cirrus.
І, накінець, найширший сектор карткового ринку - банківські картки, коли кожен банк випускає власну картку і розповсюджує її серед своїх клієнтів. Для банка - перш за все можливість мати свою захищену долю на ринку. В цілому локальні проекти займають 80% карткового ринку. Впровадження подібних карткових систем може бути дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивності впровадження і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу системи, що впроваджені Банком “БігЕнергія” (колишній банк “Зевс”), “Олбанк”.
Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках.
За підсумками 2004 р. загальна кількість емітованих банком «Надра» платіжних карт досягло 2 млн., з яких майже половину складають кредитні. Подібного показника - кращого серед вітчизняних банків - йому удалося досягти завдяки ранньому ухваленню стратегічного рішення про кредитування з використанням платіжних карток - ще в 2001 році. Тобто фактично із самого початку активної емісії їм міжнародних платіжних карт. Це дозволило банкові «Надра» на відміну від більшості інших фінансових установ (у яких карткові портфелі складаються в основному з низькодохідних, а те і збиткових зарплатних проектів) сформувати більш прогресивну структуру карткового портфеля, що в остаточному підсумку забезпечує велику прибутковість карткового бізнесу в цілому.
У картковому бізнесі головний пріоритет банку “Надра” - дати користувачеві максимально зручний інструмент, що дозволить вирішувати його основні життєві питання, у першу чергу доступ до грошей. Картка - це не спосіб залучення грошей, а спосіб надання їх клієнтові. Тому вже в першій рекламній кампанії банк почав просувати дійсну кредитну картку (бренд “Справжня кредитна картка”). “Надра” показав ринкові, що банк не буде кредитувати тільки під грошове забезпечення, тому що це профанація самої суті кредитної карти. На первісному етапі банк емітував карти Visa Gold та Visa Classic, що були розраховані на платоспроможних клієнтів елітного і середнього рівнів. У 2002 році банк розробив дуже важливу послугу для власників кредитних карт - страхування ризиків шахрайства. Це дуже важливий елемент клієнтської політики, тому що розбиратися з кожним випадком шахрайства не ефективно, до того ж це знижує рівень довіри до банку.
В наступні роки дослідження банку «Надра» показали, що масові прошари населення все-таки не можуть собі дозволити досить дорогі кредитні продукти. Тому було прийняте рішення про випуск нових більш дешевих і доступних продуктів із кредитними лімітами, одним із яких стала розрахована на масового користувача Visa Electron Credit (завдяки 100%-й авторизації вона захищена від ризиків). Крім того, у 2004 році банк попіклувався про удосконалення дизайну карток з використанням репродукцій відомих картин. Ціль подібного кроку - зробити карти більш приємними у використанні, а також сприяти продажам. У 2004 р. банк реалізував перший co-brand-проект із торговельною мережею ДЦ, у рамках якого була випущена платіжна карта з кредитним лімітом у 200 грн.
Основні акценти в новій кампанії по просуванню карткових продуктів банк «Надра» планує робити на розширенні можливостей споживчого кредитування за допомогою карт, на простоті і доступності карткових продуктів, а також покритті ризиків клієнта, зв'язаних з можливим шахрайством. Крім цього, найближчим часом банк продовжить розвивати спільні проекти по випуску co-brand-карток, а також розширить використання бланкового кредитування, оскільки це спрощує можливість одержання клієнтом кредитної картки. У той же час це буде зважений по асортименті підбір продуктів. У «Надри» немає ідеї штампувати велику кількість різноманітного «пластику». Банк планує реалізувати ще кілька co-brand-проектів, але не більш 2-3 у рік. На думку Президенту банку І.Гиленко, занадто широкий продуктовий ряд для роздрібного ринку теж шкідливий: «Я вважаю, краще запропонувати п'ять гарних і зрозумілих продуктів, чим 25 таких, від яких у людини будуть розбігатися очі» (динаміку емісії карток банка НАДРА дивись на мал. 3.6).
Мал. 3.10 Динаміка емісії карток ВАТ КБ “НАДРА”
Упродовж десятиріччя в платіжних технологіях відбулись істотні зміни: модернізувалися самі картки, вдосконалювалося термінальне обладнання для їх обслуговування.
Паралельно з платіжними картками, оснащеними магнітною стрічкою, починають з’являтися картки з чіпами; можливість самих чіпів з роками швидко розширюються: від звичайних із мінімальною пам’яттю й низьким рівнем безпеки – до наділених великим обсягом пам’яті, Java-аплітами, динамічними протоколами захисту та можливістю безконтактної взаємодії з платіжними терміналами.
Платіжне оснащення за цей період також суттєво модернізувалося: від звичайних банкоматів та імпрінтерів – до мобільних платіжних терміналів і банкоматів, які забезпечують взаємодію з платіжною системою за допомогою зв’язку в стандартах GSM або CDMA. З’явилися нові банкомати, здатні приймати готівку, та “банківські кіоски” – інтерактивні термінали, які дають клієнтові змогу власноруч виконувати деякі банківські операції.