Генетично модифіковані рослини (стр. 4 из 6)

У своїх дослідах вони модифікували рослину Arabidopsis thaliana в одному випадку за допомогою підвищення експресії гена AVP1, в іншому – за допомогою вимикання цього гена. У результаті вчені спостерігали або підвищений розподілклітин і прискорений органогенез зі збільшенням транспорту ауксину, що проявлялосязміцненням кореневої системи й збільшенням кількості листя на 60%, або поганий ріст Arabidopsis thaliana.

Багато фахівців пророкують бурхливий ріст досліджень у цьому напрямку й створення трансгенних рослин за запропонованою методикою. Керівник проекту проф. Гаксіола заявив, що збільшення транспорту ауксину може вирішити багато проблем сільського господарства, тим більше що трансгенні рослини показали високу стійкість до несприятливих умов.¹⁰

Унайближчіроки Департамент сільськогогосподарства США очікуєнадходження заявок на дозвілвирощуватигенетичномодифіковані дерева в промислових масштабах. В університетіштатуПівнічнаКаролінавжеєплантаціїгенетичномодифікованоїосики, деревина якої при меншомувмістілігнінумаєбільшийвмістцелюлози. Церобитьїїпривабливоюсировиною для виробництвацелюлози. УПівденнійКаролінікомпанія ArborGen, спільнепідприємствоамериканськихлісопромисловихгігантів International Paper й MeadWestwaco збираєтьсязапропонувати для комерційноговпровадженнягенетичномодифіковані породи дерев уже до кінцяпотоковогодесятиліття. Вченіпрогнозують, що в найближчітрирокирізкозбільшитьсякількістьекспериментальних посадки, післячогобудутьстворенікомерційніплантації.

Генетичномодифіковані породи деревстворять ряд нових проблем. Крімтого, щовониможутьжитинабагатодовше (до 100 років), пилокцихдеревможерозноситися на кілометри, відносячигенетичномодифікованийматеріалунавколишнєсередовище. Щобвирішити проблему генетичногозабруднення, вченінамагаютьсядомогтисястерильності запилення.

Планистворення та вирощуваннягенетичномодифікованихпоріддеревнерідкозустрічаютьлютийопір. Так, в 2001 роцібулизнищені посадки генетичномодифікованихдерев, створені по програміроботиуніверситетуштатіОрегон. У тому ж роцібувздійсненийпідпалодногозбудинківуніверситетуштатуВашингтон, дедослідникипрацювали над створеннямпорідтополя, щошвидкоростуть.¹¹

Зініціативи Duke University було проведено конференцію "Новестоліття. Нові дерева". На нійобговорювалисяпроблеми, пов'язаніз перспективами широкогокомерційноговпровадженнягенетичномодифікованихпоріддерев. ФінансовупідтримкуцьомузаходувиділивНаціональнийнауковий фонд США (National Science Foundation).

У пресі не раз обговорювалася можливість створити на базі ГМОбезін'єкційні вакцини. Уявіть собі: ні дитячих сліз і лементів, ні витрат кваліфікованої сестриної праці. З'їв банан або морквину – і ти вже щеплений. Правда, ентузіастам «їстівних вакцин» поки не вдалося придумати, яким образомтрансгенні фрукти або молоко допоможуть білкам-антигенам уникнути переварювання. Зате фармакологи затверджують, що на підході принципово новий тип ліків – «спеціально сконструйовані молекули» (звичайно ж, білкові). Їхнє виробництвонепредставимо без ГМО, так що застосування генетичних технологій у фармацевтиці в найближчі роки стане ще ширше.⁷

Якщо ви з'їдаєте по п'ятьох бананів у тиждень, то цілком можливо, що один з них виведений в Ізраїлі. Якщо ви поїдете на північ від Нагаріїубік ліванськогокордону, за вікном вашого автомобіля будуть простиратися безкрайні бананові поля. Будуть вони й біля Ахцива, і біля Рош-ха-Нікра. Саме в тут розташовуються штаб-квартира й лабораторії компанії «Рахан Меристем». Вона була заснована в 1998 р. і за цей час вона вже встигла стати світовим лідером у бананових біотехнологіях.

Ми самий великий виробник бананів у світі. Ми вирощуємо їх близько 10 мільйонів у рік. Вони продаються в усьому світі. Ми підрахували, що близько 20% бананів, продаваних у західному світі, були виведені або безпосередньо вирощені в Рахані, – розповідає д-р Елі Хаят. Він очолює відділ досліджень і розвитку в Рахані. Крім того, він працює професором ботаніки в Єврейському університеті й Техніоні.

– Більшість наших досліджень стосується бананів. Ми намагаємося підвищити якість плодів. Ми використаємо молекулярну генетику для виведення бананів, які зріють повільніше. І, відповідно, можуть довше зберігатися, – розповів він. – Ці властивості важливі як виробникові, так і споживачеві. Наша мета – вивести поліпшені банани. А оскільки вони безнасінні, то єдиний спосіб створити елітні клони – це генна інженерія.

Усього у світі вирощується близько 60 мільйонів тонн бананів щорічно. Банани стали важливою сільськогосподарською культурою нашого миру. А недавно Хаяту і його команді, у результаті проривного відкриття, вдалося вивести різновид банана, що повністюстійка до самих різних шкідливих нематод. Нематоди вважаються одними із самих небезпечних шкідників бананів у всіх зонах їхнього виробництва. Вегетативне розмноження бананів, шляхом зараженихклубнелуковиць або бічних пагонів, поширилоцього шкідника по всьомусвітлу. При цьому більшість діючихнематоцидів у багатьох частинах світлазаборонено. Уважається, що вони забруднюють навколишнє середовище. У результаті стійкість до нематод уважаєтьсядосить привабливою властивістю. Воно повинне скоротити витрати виробників бананів на сотні мільйонів доларів у рік.

– Ця технологія була спільно розроблена «Раханом», Університетом Бар-Ілан й «Хазерою», ізраїльською насінною компанією. Результат – трансгенні банани. Вони зовсім стійкі до нематод. Це завдяки особливій технології за назвою RNAi, – повідав Хаят. – Недавно ми провели польові випробування. Ми посадили ці банани в ґрунті, густо заселеному нематодами. Але напасти на банани їм так і не вдалося! Плантація не понесла взагалі ніякого збитку. Компанія «Рахан Меристем» була заснована в 1974 р. членами кіббуца Рош-ха-Нікра. Це була перша комерційна експериментальна сільськогосподарська лабораторія в Ізраїлі. Споконвічно працівники «Рахана» розробляли нові процедури для масового клонування в пробірках понад 200 видів різних рослин. У їхньому числі були декоративні, промислові, фруктові й овочеві культури.¹²

У всіх частинах рослини бавовнивтримується досить токсичне з'єднаннягоссіпол, що захищає рослини від комах-шкідників і захворювань. Аматори плову знають, що бавовняне масло необхідно прокалити – гіркийгоссіпол при цьому руйнується, але насіння бавовни не годяться навіть на корм худобі: один з ефектів хронічного отруєння госсиполом – чоловіча стерильність. Кілька десятиліть назад учені створили кілька різновидів не утримуючогогоссіполабавовни, однак спроби їхнього впровадження обернулися повним провалом, тому що такі рослини не здатні пручатися комахам-шкідникам і хвороботворним мікроорганізмам. Ученим Техаської сільськогосподарської експериментальної станції, що працює під керівництвом доктора КіртіРатхор (Keerti Rathore), удалося за допомогою методу РНК-інтерференції (RNAi) домогтися зниження експресії гена, відповідального за синтез цього з'єднання, винятково в насінні бавовни. Розроблений був і процес виділення госсіпола з бавовняного масла, але він також економічно недоцільний, а макуха, щозалишається при віджимімасла, як і ранішеміститьгоссіпол і не придатнийні для харчування людей, ніна корм для тварин. Насіння нової бавовни придатне для вживання в їжу як тваринами, так і людиною. За словами Ратхор, на один фунт бавовняного волокна рослинаробить 1,6 фунта насіння. Таким чином, щорічно у світі виробляється близько 44 мільйона тонн бавовняного насіння, щомістить до 22% високоякісного білку. Розроблювачі вважають, що протягом найближчого десятиліття сортубавовниз неотруйним насінням знайдуть широке застосування в сільськомугосподарстві, а можливо, і в харчовій промисловості.¹³

5. Міжнародні відносини в вирощуванні ГМ-рослин

Американське агентство міжнародного розвитку (USAID) уже більше десяти років веде активну діяльність в області біотехнології, розглядаючи її як одну із частин більше широкої стратегії сприяння розвитку сільського господарства. Наріжним каменем підтримки біотехнології USAID є спільні дослідження й навчання, що зв'язують американські університети й приватний сектор з установами конкретної країни з метою використання можливостей біотехнології для задоволення потреб саме цієї країни. Підтримувані USAID наукові й науково-технічні дослідження спрямовані на використання як нових рослин і вакцин для тварин, отриманих за допомогою генетичної інженерії, так і менш суперечливих підходів, таких, як молекулярні маркери, які допомагають у традиційних селекційних програмах.

Крім того, USAID надає технічну допомогу в розвитку системи регулювання біотехнології, що сприяє безпечному розвитку й застосуванню біотехнології; у рішенні проблем, пов'язаних із захистом прав на інтелектуальну власність при передачі біотехнологій; підтримує місцеві організації в Африці, до яких громадськість звертається зі своїми тривогами із приводу безпеки біотехнології.

Хоча поточні програми сфальцьовані переважно на країнах, що розвиваються, Африки, Середнього Сходу й Азії, USAID активно працює над програмами допомоги в розвитку біотехнологій у країнах Східної Європи і Євразії. Організація наукової експертизи в таких країнах, як Україна, являє собою набагато могутнішу базу для розвитку передових наукових і науково-технічних досліджень в області біотехнології, чим у багатьох країнах, що розвиваються. Біотехнологія могла б надати важливі переваги таким країнам, як Україна, у пожвавленні сільського господарства, що позитивно вплине як на доходи власників, так і національну економіку. Можливості для розвитку біотехнології в Україні великі, беручи до уваги її високий науковий потенціал, однак результат буде залежати від того, чи зможуть уряд і наукова громадськість просувати вперед свої наукові дослідження, розвиток науково обґрунтованої системи регуляції, що уможливить застосування цих технологій.¹⁴