Велике значення у водоймищі мають бактерії, гриби і мікро зоопланктон (інфузорії, безбарвні джгутикові і ін.). Річна продукція бактерій може досягати десятків і сотень грамів сирої маси на 1 м3. Величезну роль грають у вторинному продукуванні організми мікрозоопланктону і мікрозообентосу, зокрема найпростіші. У водоймищах інфузорії в масі розвиваються вслід за наростанням біомаси бактерій, яке починається після відмирання фітопланктону. Маючи величезну чисельність і високу інтенсивність продукування, інфузорії створюють біомасу, часто близьку до тієї, яку утворюють у водоймищах всі інші тварини. Подальший хід круговороту речовин йде з участю тварин, які харчуються водоростями, сапрофітними бактеріями, грибами і тваринами інших видів.
Рослинні організми – водорості і вищі рослини – використовуються різною мірою майже всіма тваринами. Наприклад, губками, коловертками, ракоподібними, молюсками, личинками і мальками риб і дорослими рибами –фітофагами. Особливо широко використовуються протококові водорості. По своїх живильних властивостях фітопланктон і вища водна рослинність не поступаються кращим сортам кормових трав
Вельми цінним видом їжі для багатьох тварин служать бактерії. Ними харчуються ракоподібні, личинки тендіпедід, олігохети і молюски. Особливе значення, як їжа водних безхребетних, має детрит, під яким розуміється
сукупність зважених у воді органічних частинок (обривків наземної і водної рослинності, відмерлих водоростей і тварин і ін.). Цілі групи тварин, так звані детритофаги, харчуються детритом. Детрит різного походження істотно розрізняється по біохімічному складу.
Останньою ланкою харчового ланцюга в процесі круговороту речовин у водоймищі є культивована риба, яка харчується зоопланктонними і бентосними організмами, а окремі види риб, як, наприклад, білий амур, використовують водну рослинність.
Процеси кругообігу речовин у водоймищі, виникаючі харчові зв'язки, поїдання одних організмів іншими, що відбувається при цьому перетворення органічних речовин приводять зрештою до утворення продукції, що використовується людиною. Величина продукції риби у водоймищі залежить від якості і кількості природної їжі, екологічних умов, видового складу риб. Чим швидше росте риба і чим коротший її харчовий ряд, тим вище може бути природна продуктивність водоймища. Необхідно враховувати, що характер живлення у риб у міру зростання міняється. Так, мальки коропа харчуються планктонними ракоподібними, а потім донними організмами. Дворічний короп споживає вже в основному донні організми, але при недоліку їх використовує і зоопланктон. У незначній кількості він споживає також фітопланктон і вищу водну рослинність. Основна їжа білого товстолобика – фітопланктон і детрит. Білий амур на перших етапах розвитку харчується зоопланктоном, а потім переходить на живлення вищою водною рослинністю.
1. Привезенцев Ю.А. Интенсивное прудовое рыбоводство: Учебник для вузов. – М.: Агропромиздат, 1991. – 368 с: ил.
2. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. мо-ногр.]/В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та ін.; Під заг. ред. П.П. Михайленка. – Житомир, 2001. – 320 с.
3. Анисимова И.М., Лавровский В.В. Ихтиология. – М.: Высшая школа, 1983. -255 с.
4. Иванов А.П. Рыбоводство в естественных водоемах. – М.: Агропромиздат, 1988. – 367 с.
5. Константинов А.С. Общая гидробиология. – М.: Высшая школа, 1986. – 472 с. Мартышев Ф.Г. Прудовое рыбоводство. – М.: Высшая школа, 1973. – 375 с. 255 с.
6. Бессонов Н.М., Привезенцев Ю.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. – М.: Агропромиздат, 1987. – 159 с.