однорічні зимуючі плодові тіла, здатні перезимовувати і зберігати здатність до утворення нових спор тільки у випадку легких зим;
багаторічні плодові тіла, що існують протягом багатьох літ.
У ході бесіди з учнями з'ясовується роль діяльності людини в поширенні трутових грибів.
Питання для бесіди: згадаєте, як відбувається розмноження трутових грибів. Яка шкода наносить людина дереву, обрізаючи або обламуючи гілки? У чому полягає шкода збору соку навесні в дерев? Чи можна по наявності трутових грибів зробити висновок про санітарний стан лісу? Які міри профілактики проти поразки дерев трутовими грибами необхідно починати в лісі? Яку реальну допомогу школярі можуть зробити лісництву у цьому плані?
Після відповідей на поставлені питання учні роблять висновок про необхідність дотримання екологічно обґрунтованого, грамотного, доцільного поводження в природі.
Продовжуючи екскурсію, учитель знайомить учнів із правилами визначення трутових грибів. Ця робота проводиться в лабораторних умовах на уроці, що випливає за екскурсією.
Заключний етап екскурсії проходить у формі заслуховування повідомлення, заздалегідь підготовленого одним з учнів, про ролі трутовиків у природі. Формулюється висновок про те, що трутовики є важливою ланкою екологічних зв'язків, що існують у природі, тому що сприяють утилізації деревини і включенню її в круговорот речовин.
У заключній бесіді з'ясовується, як школярі засвоїли нові знання Для цього можуть бути використані наступні питання: до якого царства органічного світу відносяться трутовикові гриби? Доведіть це. По яких ознаках можна вести визначення трутовикових грибів? Які фактори середовища впливають на поширення трутовиків? Як по наявності трутовиків можна визначити санітарний стан лісу? Які міри можуть запобігти зараження дерев трутовиками? Яке значення мають трутові гриби в природі?
Учитель уточнює, конкретизує відповіді школярів.
По закінченні екскурсії хлопцям пропонується взяти участь в екологічному десанті по поліпшенню санітарного стану лісу.
За результатами екскурсії оформляється звіт, що може бути складений у такий спосіб:
1. Місце проведення екскурсії, погодні умови
2. Заповнені табл. 1 і 2 по завданнях.
3. Картки-етикетки, оформлені при виконанні завдань по інструктивних картках №3 і 4.
4. Колекція плодових тіл, постачена етикетками, необхідна для роботи з визначення трутовиків на наступному уроці.
Додаток
Дихотомічний ключ для визначення трутових грибів (ключ розрахований на визначення трутових грибів, що знаходяться в стані повної зрілості)
1. Копитоподібне плодове тіло
+ Плодове тіло іншої форми
2. Гіменофор лабіринтовий, у виді звивистих ходів довгастої форми
Дубова губка (Daedalea guereіna).
Плодове тіло товсте, пробковато-шкірясте, верхня поверхня сірувата, бурувата, з неясними зонами, горбкувата. Тканина коркова, у старих плодових тіл дерев'яниста Живе на дубі, буку, каштані.
+ Гіменофор трубчастий, складний
3. Поверхня плодового тіла червонясто-каштанового або темно-сірого, майже чорного кольору з червоною облямівкою по краю
Облямований трутовик (Fomіfopsіs pіnіcola).
У молодому стані поверхня плодового тіла жовтуватого кольору або жовтувато-оранжева з білою облямівкою по краю. Верхня поверхня плодового тіла з зонами, утвореними горизонтальними борозенками. Зустрічається на стовбурах і пнях різних хвойних і листяних деревних порід.
+ Поверхня плодового тіла сірий або ясно-сірий кольори……………………………………………..Трутовик справжній (Fomes fomentarіus).
Поверхня тверда, з концентричними борозенками. Край плодового тіла тупий, коричневого кольору. Тканина пружна рудуватого кольору. Пори трубочок гіменофору сірий або коричневий кольори, що сутеніють при натисненні. Зустрічається на відмерлих, рідше на живих, стовбурах берези, бука, ясена.
4. Плодове тіло у виді плоского капелюшка
+ Плодове тіло іншої форми
5. Гіменофор трубчастий
+ Гіменофор пластинчастий. Капелюшок віялоподібний з горбком у основи
Дедалеопсис горбистий, різновид триколірна (Daedaleopsіs confragosa var. frіcolor).
Поверхня капелюшка радіально-зморщена, пурпурно-бура або каштанова край забарвлений блідіше. Тканина тонка бура. Гіменофор з дихотомічними розгалуженнями. Зустрічається на мертвій деревині берези, вільхи, верби, горобини, ліщини й інших листяних порід.
6. Плодове тіло м'яке, м'ясисте, соковите, легко відламується при натисненні
Сірчано-жовтий трутовик (Laefіporus sulphureus).
Поверхня капелюшка жовтогаряча, зі слабкими рожевими відтінками, до старості що блідне, світло-шкіряного або грязно-блідо-жовтого, яскраво-жовтого кольору. Часто капелюшка черепичного розташування і сидять на загальній підставі. Зустрічається на дубі, горісі, модрині, яблуні, груші й інших листяних деревах.
+ Плодове тіло іншої консистенції
7. Поверхня плодового тіла гладка
+ Поверхня плодового тіла щетиниста, повстяна
Стереум твердоволосистий (Stereum hіrsutum).
Верхня поверхня сірого, жовтого і жовтувато-охряна Плодові тіла нерідко почергово розташовані на субстраті. Гіменофор яскраво-жовтий, потім стає блідо-сірим. Зустрічається на сухих стовбурах і гілках листяних деревних порід.
8. Поверхня плодового тіла з концентричними борозенками, коричневого кольору з тонкою білою смужкою по краю
Плоский трутовик (Ganoderma applanafum),
Плодові тіла часто покриті червонясто-коричневим порошком спор. У свіжому стані трубочки гіменофора при дотику забарвлюються в коричневий колір. Зустрічається в основі стовбурів і пнів беріз, дубів, тополь.
+ Поверхня плодового тіла рівна і гладка
Трутовик березовий (Pіpfoporus befulіnus).
Поверхня білувата в молодих грибів, пізніше сіра, жовтувата або блідо-бура. Тканина біла. Шар трубочок гіменофора легко відокремлюється від тканини. Поверхня гіменофора біла, що поступово злегка буріє. Найчастіше зустрічається на березі.
9. Плодове тіло являє собою нарости невизначеної форми, що не мають гіменофора
Березовий гриб, губка (Tnonofus sterіllіs).
Поверхня нерівна, часто розтріскана, чорною або темно-бура з дуже щільною дерев'янистою консистенцією. На розрізі тканина з білуватими прожилками, Зустрічається на березі.
+ Плодове тіло має гіменофор з дуже дрібними трубочками і поверхня з глибокими радіальними тріщинами
Несправжній осиковий трутовик (Phellіnus fremulae).
Старі плодові тіла тверді, дерев`янисті. Молоді плодові тіла гладкі, коричневого кольори, старі – сірувато-чорні, з тупим коричневим або сірувато-чорним краєм. Тканина коричнева. Гіменофор багатошаровий. Зустрічається тільки на осиках.
| Українська назва | Латинська назва |
| Дубова губка | Daedalea quercіna (L.) Fr. |
| Трутовик справжній | Fomes fomentarіus (L.: Fr.) Gіll |
| Трутовик запашний | Trametes suavеjleus Fr. |
| Несправжній трутовик | Phellіnus іgnіarіus (L.: Fr.) Quel. |
| Трутовик сірчано-жовтий | Laetіporus sulphureus (Bull.: Fr.) Bond, et Sіng. |
| Двоколірна губка | Phellіnus dіchrous Fr. |
| Трутовик північний | Phellіnus borealіs |
| Березова губка | Pіptoporus betulіnus (Bull, ex Fr.) Karst. |
| Панус грубий | Panus rudіs Fr. |
Деревні рослини піддаються впливові грибкових захворювань. Класифікація ґрунтуються на всіляких принципах: зовнішніх симптомах прояву, тобто по типах хвороб (зів'янення, плямистість, пухлини і т.п.); тривалості її протікання (хронічне і гостре); ураженим органам (хвороби листків, коренів, пагонів і т.п.); вікові рослин (хвороби сходів, молодняків, середньовікових); по деревній породі (хвороби сосни, дуба, бука, кизилу й ін.); етіології, тобто через виникнення хвороби. Основними збудниками захворювань рослин є гриби.
На території околиць м. Чернігів на деревних породах рослин було виявлено та наведено характеристику 9 видів грибів.
Негативна роль трутовикових грибів у тім, що вони є руйнівниками деревини не тільки живих дерев, але також уражають деревину яку заготовлює і використовує людина, збудниками різних хвороб лісу. Позитивна роль – трутовикові гриби є санітарами лісу, вони руйную мертву деревину, так починають свій життєвий цикл паразитичною фазою, а закінчують сапрофітної.
Якби не було грибів – санітарів лісу, ці запаси не могли б включитися в круговорот речовини в природі, унаслідок чого не відновилася б кількість вуглекислого газу в атмосфері, і як наслідок цього, припинилися б фотосинтез і виділення кисню.
Трутовикові гриби є постійними компонентами лісових біоценозів.
Досить гарною формою закріплення знань про хвороби деревних порід рослин є екскурсія на території міського лісового насадження, де учні мають можливість побачити та визначити зібрані екземпляри.
1. Введенский Б.А. Большая советская энциклопедия. Т.43.
2. Все о грибах / М.В. Горленко, Л.В. Гарибова, И.И. Сидорова и др. – М.: «Лесн. Пром – сть», 1985. – 280 с.
3. Грибы СССР. / Отв. ред. М.В. Горленко. – М.: «Мысль», 1980. – 303 с.
4. Жизнь растений, т. 2. / под ред. М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1976. – 475 с.
5. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник. – М.: «Агропромиздат», 1988. – 230 с.
6. Клюшник П.И. Определительдереворазрушающих грибов. – М.: «Гослесбумиздат», 1957. – 450 с.
7. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. – К.: Вища школа, 1986. – 384 с.
8. Мазин В.В. Грибы, растения и люди. – М.: «Знания», 1986. – 300 с.
9. Мир растений. В 7 томах / под ред. М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1991. – 475 с.
10.Молодчиков А.И. В мире грибов. – К.: «Советская школа», 1967. – 250 с.
11.Симонов Г.П. Лесные растения. – Минск: «Вышэйшая школа», 1980. – 370 с.
12.Сершанина Г.И. Макромицеты. – Минск: «Вышэйшая школа», 1986. – 270 с.
13.Цилюрик А.В., Шевченко С.В. Грибы лесных биоценозов: Атлас. – К.: «Высш. шк.», 1989. – 255 с.