Смекни!
smekni.com

Розрахунки в системі “клієнт-банк” та шляхи їх удосконалення (стр. 13 из 23)


Графічне зображення розподілу банківських клієнтів у січні 2001 року представлено на Рис. 2.3.2.

Рис. 2.3.2 Структура розподілу кількості клієнтів КФ АКІБ “УкрСиббанк” за фактором використання системи “клієнт-банк” у лютому 2002 року.

можна легко відмітити збільшення долі застосування системи “клієнт-банк” у господарському обігу компаній, безумовно враховуючи той факт, що подані розподіли є не просто ситуативними в певний період, а існує чітка тенденція до зміни розподілу на користь використання системи “клієнт-банк”.

Прогнозуючи розвиток подій на основі лінії тренду, можна сказати, що розподіл буде майже незмінним на протязі наступних трьох-чотирьох місяців, беручи до уваги той факт, що він залишався на сталому рівні протягом останніх п’яти місяців, а темп приросту загальної кількості клієнтів та темп приросту кількості клієнтів, що використовують систему “клієнт-банк” на графічному зображенні (а отже і у цифровому вираженні) переплітаються в єдину лінію.

Керівництвом банку було встановлено план по розподілу кількості клієнтів за фактором використання системи “клієнт-банк” на кінець 2002 року, на рівні 32% клієнтів, що використовують систему та 68%, що її не використовують.

Таке рішення було викликане тим, що робота клієнта через систему “клієнт-банк” значно знижує завантаження, що приходиться на одного операціоніста, дозволяє оперативно обробляти інформацію, що надходить від клієнта, уникати можливих помилок клієнта при заповненні платіжних документів уже на стадії їх введення в комп’ютерний бланк, а при виявленні все-таки помилок, швидко їх виправляти.

При цьому пропускна спроможність виділених каналів зв’язку, що вже застосовуються у банку, не заповнена на 100%, що знижує коефіцієнт ефективності їхнього використання. Іншими словами – збільшення кількості клієнтів, що будуть використовувати систему “клієнт-банк” не призведе до різкого збільшення витрат. Лише через проміжки часу, після укладання угоди з певною кількістю клієнтів, банк повинен буде розширити свої зв’язкові можливості, а при необхідності – взяти на роботу додаткового співробітника відділу автоматизації. Останній елемент не є виключно витратним, адже якщо порівняти з витратами на утримання нового операційного працівника – прийом на роботу яких теж залежить від рівня завантаженості – то частота прийому на роботу працівників відділу автоматизації в порівнянні з частотою працівників операційного відділу відповідно складає як 1 : 2 (норма на одного працвника відділу автоматизації – 300 клієнтів; норма на одного працівника операційного відділу – 150 клієнтів) – тобто при рівній кількості нововведених клієнтів, банк потребує одного працівника відділу автоматизації або двох працівників операційного відділу (це досягається внаслідок комп’ютеризації процесу). До того ж уникається особистий фактор операційного працівника – можливість його несприйняття клієнтом. А також зникає проблема робочого місця (розуміти як вільних площ у приміщенні банку) тощо.

З проведеного вище аналізу ми можемо зробити висновок, що досягнення планових показників переведе банк у якісно нову площину співробітництва з клієнтом, відкриє приховані можливості.

Постає питання за рахунок яких факторів можна досягти відповідного розподілу. Існують два шляхи активних дій банку для досягнення встановлених показників: зниження рівня цін на вже існуючий продукт, або створення нового якіснішого продукту. Це завдання якраз і стоїть перед менеджерами банку.

На час написання роботи рішенням відділу менеджерів банку у погодженні з управлінням корпоративного бізнесу було прийнято рішення про проведення рекламної кампанії строком на два місяці, під час якої рішенням тарифного комітету встановлено плату за підключення до системи “клієнт-банк” – 1 грн. (цю послугу банк не може надавати безкоштовно, що пов’язано з податковим законодавством). Отже, вибрано перший шлях виконання планових показників.

Перейдемо до аналізу платіжних документів, що надаються клієнтами банку як у паперовому вигляді, так і через систему “клієнт-банк”.

На основі щомісячного звіту відділу автоматизації проведемо аналіз кількості та сум платіжних документів, що проходять через систему “клієнт-банк”.

Таблиця 2.3.2

Структура проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за кількістю.

Місяць

Загальна кількість платіжних докуметів,

Кі(з)

Кількість документів, що проходять ситемою “клієнт-банк”

Кі(к-б)

У % до загальної кількості платежів,

%

Кількість документів, що надходять у паперовому вигляді

Кі(н)

У % до загальної кількості платежів,

%

Січень 2001

5842

2998

51%

2844

49%

Лютий 2001

5900

3024

51%

2876

49%

Березень 2001

5998

3103

52%

2895

48%

Квітень 2001

6304

3321

53%

2983

47%

Травень 2001

6254

3498

56%

2756

44%

Червень 2001

6350

3501

55%

2849

45%

Липень 2001

6352

3687

58%

2665

42%

Серпень 2001

6478

3857

60%

2621

40%

Вересень 2001

6542

3993

61%

2549

39%

Жовтень 2001

6713

4397

65%

2316

35%

Листопад 2001

6937

4762

69%

2175

31%

Грудень 2001

6856

4585

67%

2271

33%

Січень 2002

5527

3727

67%

1800

33%

Лютий 2002

6746

4718

70%

2028

30%

З даної таблиці ми можемо також відмітити зрушення в сторону підвищення використання системи “клієнт-банк” як засобу для доставки платіжних документів до банку. Також цікавим є той факт, що при використанні системи “клієнт-банк” частиною клієнтів, що складає від загальної кількості клієнтів - 13% - 28%, доля кількості документів, що проходять через систему складає 51% - 70% від загальної кількості документів.

Таке явище пояснюється тим, що систему “клієнт-банк” використовують в своїй діяльності, в першу чергу, великі та середні підприємства. Безумовно, показники ділової активності цих підприємств – а отже й кількості платіжних документів – значно вищі за показники малого бізнесу, що й створює таку диспропорцію та перерозподіл структури.

Для підтвердження даного факту наведемо структуру платежів за сумами операцій.

Таблиця 2.3.3

Структурний аналіз проходження платежів у КФ АКІБ “УкрСиббанк” за сумами.

Місяць

Загальна сума платіжних докуметів,

грн.

Сума по документам, що проходять ситемою “клієнт-банк”

грн.

У % до загальної суми платежів,

%

Сума по документам, що надходять у паперовому вигляді,

грн.

У % до загальної суми платежів,

%

Січень 2001

385 421 096

225 024 125

58%

160 396 971

42%

Лютий 2001

398 547 789

248 524 123

62%

150 023 666

38%

Березень 2001

416 521 148

280 214 547

67%

136 306 601

33%

Квітень 2001

404 258 025

278 547 526

69%

125 710 499

31%

Травень 2001

421 125 896

304 025 214

72%

117 100 682

28%

Червень 2001

440 125 412

314 528 956

71%

125 596 456

29%

Липень 2001

458 741 145

341 258 125

74%

117 483 020

26%

Серпень 2001

462 258 987

358 214 859

77%

104 044 128

23%

Вересень 2001

457 854 256

365 258 123

80%

92 596 133

20%

Жовтень 2001

492 090 469

383 658 082

78%

108 432 387

22%

Листопад 2001

384 937 408

283 748 633

74%

101 188 775

26%

Грудень 2001

357 045 897

276 485 258

77%

80 560 639

23%

Січень 2002

313 808 639

245 824 470

78%

67 984 169

22%

Лютий 2002

495 025 985

385 965 852

78%

109 060 133

22%

Процентна частка суми платежів, що проходять через систему “клієнт-банк” перевищує частку за кількістю платежів, що повністю підтверджує теорію, що була нами запропонована. Так, абсолютно відомо, що суми платежів, що здійснюють великі компанії у десятки, а то і сотні разів перевищують суми платіжних документів, що проводяться клієнтами малого бізнесу. Це пов’язано, як правило з великим обігом коштів у великих компаній, такі компанії часто представляють фінансовий сектор, де рух коштів відбувається без переміщення товару тощо.