МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА
ЗАОЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ
Кафедра біології
ПІДДУБНА ІРИНА ЛЕОНІДІВНА
Адвентивна флора Чернігівської області: історія формування та сучасний стан
дипломна робота
Науковий керівник: Карпенко
Юрій Олександрович,
Кандидат біологічних наук,
доцент кафедри екології
та охорони природи
Чернігів – 2004
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Історія вивчення адвентивної флори України та Чернігівської області
1.1 Поява адвентивних рослин у флорі півночі України та їх розселення
1.2 Адвентивні рослини та шляхи їх поширення
1.3 Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин
Розділ 2. Загальна характеристика адвентивних рослин
2.1Особливості рослинного покриву Чернігівської області
2.2 Окремі відомості про адвентивні рослини
Експериментальна частина
2.3 Географічні ареали адвентивних рослин
2.4 Систематичний склад адвентивної флори Чернігівської області
Розділ 3. Значення адвентивних рослин в природі та для людини
3.1 Адвентивні рослини – бур`яни садів, городів
3.2 Використання адвентивних рослин в медицині
3.3 Їстівні та інші корисні властивості адвентивних рослин
Розділ 4. Використання адвентивних рослин в шкільному курсі біології
Висновки
Література
Додатки
Масове поширеннячужоземних видів після їх випадкового проникнення в країну або в окремі місцевості, де їх раніше не було, добре відоме. Деякі адвентивні рослини за короткий час поширюються по всій країні; інші поволі, але неухильне збільшують свої ареали; треті - майже не поширюються. Чимало занесених рослин гине відразу або через деякий час. Але навіть ті нечисленні а них, які добре пристосувалися до нових умов існування, завдають великої шкоди сільському господарству. Для попередження занесення нових адвентивних рослин і боротьби з карантинними бур’янами при Міністерстві сільського господарства України існує Державна інспекція по карантину і захисту рослин, яка веде велику роботу по охороні наших полів від найбільш злісних бур’янів, що підлягають карантинному контролю. Але для успішного проведення карантинних заходів та розробки заходів боротьби з занесеними бур’янами необхідне поглиблене вивчення адвентивної флори. На даль, до цього часу дослідження в цій галузі мають лише фрагментарний характер. Вивчення адвентивних рослин має не тільки важливе практичне (народногосподарське) значення, але і цікаві й теоретичні питання; а саме історію розселення адвентивних рослин у нових областях, формування їх вторинних ареалів, взаємовідношення з місцевою флорою.
В цілому відомості про адвентивні рослини Чернігівської області, наявні в нашій літературі, надто неповні і по них не можна скласти цілісного враження про адвентивну флору Чернігівщини. Тому ця тема досить актуальна для вивчення.
Мета дослідження – узагальнити відомості щодо систематичного складу адвентивної флори Чернігівщини, з’ясувати причини й час занесення рослин, історію та поширення на території області.
Предмет дослідження – поширення адвентивних рослин в межах області.
Об`єкт дослідження – адвентивна флора Чернігівської області.
Визначена мета зумовила постановку та вирішення певних завдань:
1. З’ясувати причини й час занесення рослин, історію та засоби їх дальшого поширення й сучасні ареали цих рослин на території області.
2. Систематизувати відомості з біології та екології адвентивних рослин, доповнитиїх власними спостереженнями.
3.Навести систематичний огляд адвентивних рослин Чернігівської області.
4. Навести описи найбільш поширених адвентивних рослин Чернігівщини.
5. Узагальнити відомості про можливість використання деяких адвентивних рослин ународному господарстві та медицині.
6. Запропонувати можливі підходи використання адвентивних рослин в шкільному курсі біології.
В процесі виконання дипломної роботи були використані методидослідження: збір наукової інформації, обробка літератури, збір та огляд гербарію, описовий, експериментальний.
Деякі відомості про адвентивні рослини України трапляються ще в працях перших флористів, але більш детальне вивчання їх почалося лише в першій половині XXст. після першої світової війни та Великої Жовтневої соціалістичної революції в зв’язку із значним поширенням адвентивних рослин у ті часи і появою багатьох нових пришельців. Велику увагу приділяв вивченню заносних рослин проф. М.І. Котов, що присвятив цьому питанню чимало праць.
У вітчизняній літературі відомості про адвентивні рослини трапляються в окремих статтях та визначниках, причому найчастіше в них подано опис нових адвентивних рослин, умов місцезростання, в яких виявлено ці рослини, перелічуються всі відомі на той час місце знаходження. Про дальшу доли цих рослин відомості майже відсутні. Детальніше вивчаються лише деякі найбільш небезпечні бур’яни, такі як амброзія полинолиста, паслін колючий, повитиці, що підлягають карантинному контролю. А втім адвентивні рослини заслуговують на більшу увагу. Чимало з них, лише недавно оселившись у нас, стали вже злісними бур’янами, поширення яких тепер не можна припинити і залишається лише стримувати їх розселення за допомогою карантинних заходів. Приплив нових видів збільшується з кожним роком і веде до поступової зміни надої бур’янової флори. Вже тепер на околицях великих міст на рудеральних місцях 6ур`янова флора більш як наполовину складається з адвентивних рослин.
У вивченні адвентивних рослин слід виділити кілька етапів:
1. загальне вивчення флори, в току числі й адвентивних рослин;
2. виділення групи бур’янів, до яких належить більшість адвентивних рослин, і більш глибоке їх вивчення;
3. виділення адвентивних рослин у самостійну групу.
В перший період вивчення флори України провадилося переважно флористами університетів, а також окремими вченими - ентузіастами і любителями природи, які екскурсували в межах порівняно невеликих районів. Деякі відомості про адвентивні рослини маємо в працях перших мандрівників - П.С. Паласа. І.А. Гюльденштедта, І.Г.Гмеліна.
До перших флористичних досліджень, в яких згадуються адвентивні рослини, належать праці В.Г. Бесера (Bessec, I822), О.С.Роговича, В.М. Черняєва , К.Ф. Ледебура, А.Л. Андржієнського, В.В. Монтрезора. У працях O.С. Роговича, який вивчав флору на території сучасної Чернігівської області, подано вже значно більше адвентивних рослий. Крім згаданих вище, він наводить ще цілу низку заносних рослин: галінсогу дрібноквіткову (Galinsoga parviflora Cav.), енотеру дворічну (Oenothera bienaia L.), щирицю звичайну (Auiaranttius retroflexus L.), лепеху звичайну (Асоtus calainua L.) та ін. [3].
У дослідженнях В.В. Монтрезора, а також у тих відомостях, які було опубліковано на той час, наприклад у праці К.Ф. Ледебура, також згадується чимало адвентивних рослин. Але всі ці дослідження мали фрагментарний характер і часто обмежувалися лише списками рослин. Автори відзначали тільки наявність тієї чи іншої рослини та її місцезнаходження, не зупиняючись на її походженні. Наслідки дослідження окремих частин території України різними авторами було зведено І.Ф. Шмальгаузеном, у праці якого вперше в нашій літературі названо батьківщину занесених до нас рослин.
Другий період у вивченні адвентивної флори України належить до початку XX ст. В період інтенсивного освоєння степів, збільшення орних земель було звернуто більше уваги на бур’яни, кількість яких зросталаіз року в рік.
Становлення адвентивної флори дослідженого районумає давню історію, пов’язану з розвитком суспільства. Багато рослин здатні оселитися в нових місцевостях з сприятливими для них умовами, якщо механічні перешкоди, які стримують їх розселення, будуть подолані. Агентами поширення рослин є водні течії, вітер, птахи, ссавці, мурашки. В літературі є чимало прикладів заносу рослин без будь-якого сприяння з боку людини.
Але з кожним новим сторіччям на процес розселення адвентивних рослин все більше впливав діяльність людини, внаслідок якої скорочуються відстані міх різними пунктами земної поверхні і руйнуються перешкоди, які раніш рослини не могли подолати. По-перше, людина сприяв заносу рослин гід час воєн і переселення народів, шляхом торгового обіпну з різними країнами, введенням нових культур, пересилкою насіння, через транспорт, за допомогою якого відбувається перевезення вантажів і пасажирів у всі райони країни, розвитком міжнародних відносин. По-друге, людина створює умови, сприятливі для вкорінення занесених рослин, спрощуючи і збіднюючи рослинні угруповання і навіть знищуючиїх у місцях свого поселення і тим самим звільнюючи “пришельців” від конкуренції з місцевою флорою.
Тому вивчення процесу господарчого освоєння країни має велике значення для розуміння шляхів вселення адвентивних рослин іїхдальшого поширення.
На підставі перегляду гербарних матеріалів гербарію ЧДПУ ім. Т.Г.Шевченка та численних літературних даних ми спробували з’ясувати історію розселення на півночі Україні адвентивних рослин.
Перші адвентивні рослини з’явилися на території області, очевидно, дуже давно. Але вірогідні відомості про їх появу відсутні [3].
На той час, коли вийшли перші праці про флору України, вже чимало адвентивних рослин були дуже поширені на нашій території. Але тільки про поширення окремих з них при археологічних розкопках одержано більш-менш точні дані.