Значно рідше трапляються інші види нетреб. Всі нетреби в молодому стані отруйні (особливо в фазі сім`ядолей), а потім тварини не споживають їх через колючки, гіркий смак і сильний неприємний запах. Поширюються ці рослини дуже швидко і значно знижують якість пасовищ.
З отруйних адвентивних рослин найбільш небезпечні для тварин такі види:
Блекота чорна, містить алкалоїди: гіосціамін, скополамін (можливо, атропін); з інших речовин глюкозид, гіосципікрин. Інколи бувають випадки отруєння великої рогатої худоби зеленим листям. Більш небезпечним е насіння блекоти, якщо велика кількість його потрапляє в кори. Інколи насінням отруюються курчата.
Дурман звичайний, містить алкалоїди: гіосціамін, атропін, скополамін. Загальна кількість усіх алкалоїдів у середньому досягає 0,33%. Отруєння дурманом спостерігалося у коней, великої рогатої худоби і птиці. В деяких випадках отруєння цією рослиною смертельне.
Для знищення адвентивних рослин застосовуються механічні та хімічні методи боротьби, але вони ефективні лише тоді, коли вид не зайняв значної території. Адвентивні рослини, які вже мають великі ареали, тільки цими методами зовсім знищити неможливо, і залишається лише стримувати їх дальше поширення. Найбільш ефективним методом у боротьбі з адвентивними рослинами є біологічний. Існує чимало прикладів його застосування. Так, поширення опунції в Австралії припинили за допомогою метелика (Oactoblastiacartoruin).
Деякі адвентивні рослини, які містять корисні хімічні речовини (алкалоїди, вітаміни тощо), можна використати як лікарські, дубильні, ефіро- і жироолійні, кормові й т.п. Деякі з них і були завезені на Україну як корисні рослини, культивувалися, а потім здичавіли.
Цілу низку адвентивних рослин можна застосовувати для потреб медицини. Відомості щодоїх використання містяться в працях С.Є. Землинського, М.A. Носаля і I.М. Носаля та ін. З давніх часів як лікарська рослина відомий аїр. Про це згадується ще в давніх європейських книгах, у грецьких та римських природознавців. У медицині застосовуються кореневища аїру, відомі під назвою Rhizoina calani, які містять ефірні олії. З кореневищ виготовляють олію, настій і екстракт. Особливо широко аїр використовується в народній медицині. Він вважається чудовим дезинфікуючим засобом, вживається при лікуванні цинги, гнійних виразок, холери, висипного тифу, хвороб жовчних шляхів, каміння нирок і як проти лихоманковий засіб при малярії. Кореневища аїру вважаються одним з основних компонентів сумішей при готуванні ванн для лікування золотушних і рахітичних дітей. Вживається аїр також як болезаспокійливий засіб при зубному болі і як заспокійливий при нервовому збудженні.
В народній медицині використовують також ромашку запашну як болезаспокійливий, протисудорожний, пом’якшувальний і потогінний засіб. Ромашка запашна деякою мірою замінне ромашку аптечну, але користується значно меншою популярністю, ніж остання [23].
Лікарське застосування може мати і галінсога дрібноквіткова. Наприклад, у Перу препаратами з неї лікують цингу.
Добре відомими лікарськими рослинами є дурман і блекота. В медицині використовують листя дурману звичайного і меншою мірою його насіння. З насіння добувають алкалоїд атропін, який застосовується при лікуванні запалення очей. Препарати дурману використовуються такса як антиспазматичний, заспокійливий засіб і як наркотик при бронхіальній астмі, хронічних катарах дихальних шляхів, сильних шлункових болях. Блекота чорна застосовується як заспокійливий, протисудорожний і болезаспокійливий засіб. В її листках міститься до 0,1% алкалоїдів. Листки і виготовлені з них препарати входять до Державної фармакопеї. Вживається переважно у вигляді олії як болезаспокійливий засіб, входить також до складу протиастматичного порошку.
Досить широко в народній медицині застосовуються різні види нетреб. У нас використовуються нетреби колюча і звичайна, особливо перша з них, хоч застосування їх аналогічне. Водяний відвар нетреб вживається при лікуванні висипу і грибкових захворювань, іноді при шлунково-кишкових захворюваннях. Використовують нетреби і проти різних захворювань шкіри: при екземі, лишаях, золотусі. В Болгарії аналогічне застосування має нетреба італійська, яка містить йод, глікозиди, ксантострумарин і якусь невивчену ще ефірна олію. В Америці а листя нетреби пенсільванської вилучили нейтральну білу кристалічну речовину, яку назвали ксантином. При дослідженнях на агарі ця речовина затримує ріст багатьох грампозитивних бактерій та грибів. У високих концентраціях ксантин затримує ріст туберкульозної палички. Мипередали для дослідження в Інститут мікробіології АН України близький до нетреби пенсільванської вид - нетребу ельбинську. Внаслідок аналізу, проведеного співробітниками цього інституту, виявилося, що нетреба ельбинська слабо активна відносно грампозитивних бактерій і Candidaalbicana
Нижче наводимо найбільші розведення ефірного екстракту з нетреби ельбинської, які повністю пригнічують ріст грампо-витивних бактерій і грибів:
Staphylococcue aureus 209 1:10000
Mycobacterlum B - 5 1:2500
Bacterium coli <1:2500
Candida albicans 1:2500
Fusarium Mucor avenaceua pluiabeum <I:2500
Гринделія розчепірена використовується в медицині як рослина, що містить гіркі речовини і збуджує апетит. Містить гіркий алкалоїд гринделін, сапоніни, цукри, ефірну олію, мурашину, оцтову і вищі жирні кислоти, а також низку інших речовин.
Незначне застосування мають також амброзія полинолиста, стебла і листки якої містять гіркі речовини і до 0,15% малоцінної ефірної олії з запахом деревію (застосовується проти лихоманки і як тонізуючий засіб), ваточник сірійський, з листків якого вилучають блювотні речовини, а молочного соку отруйний глікозид асклепіазин і деякі смолисті речовини (за даними американської фармакопеї дуже ефективний народний засіб від бородавок), квасениця рогата і енотера дворічна [20].
Досить перспективною у господарському відношенні в нетреба берегова, в насінні якої міститься 38% олії і 42% білка. Олія ця аналогічна олії маку, білки можуть мати технічне застосування. Оскільки з усіх видів нетреби у нас найбільш поширена нетреба ельбинська, ми намагалися засувати можливості застосування цього виду як олійної рослини.
Як олійна рослина може бути використана нетреба колюча (29,8% олії). Через високу врожайність нетреб, значний вміст у них олії і деяких інших корисних речовин, а також враховуючи наявність на Україні великих заростей цих рослий, нетреби можна вважати досить перспективними в господарському відношенні.
Значний процент олії міститься такої у насінні таких видів: дурману звичайного (16,7-25,0%), амброзії полинолистої (18,3%), енотери дворічної (І6,93%), вовчка соняшникового (11,4%).
Чорнощир звичайний був відомий в Америці як олійна рослина ще індійцям. При археологічних розкопках у штатах Арканзас, Міссурі і Кентуккі знайдено сім’янки чорнощиру, які відрізнялися від сім’янок усіх існуючих тепер видів цього роду більшими розмірами. Разом з ними знайдено плоди культурних рослин - соняшника, гарбузів, кукурудзи, бобів. Все це наводить на думку, що дана рослина культивувалася в минулому [21].
Як ефіроолійна рослина вживається аїр. В його кореневищах містяться ефірні олії, які використовуються в медицині, парфумерії і лікерному виробництві. В літературі в вказівки, що як ефіроолійна рослина може використовуватися також і злинка канадська.
Герань сибірську модна застосовувати як непоганий дубитель і як сировину для виготовлення жовтої і чорної фарб. З комеліни звичайної добувають синю фарбу, а з насіння гармали звичайної -червону. З насіння ваточника сірійського можна одержати барвник типу протравних, який може бути застосований в промисловості.
Деякі адвентивні рослини використовуються як їстівні. Наприклад, листя квасениці рогатої вживають у їжу замість щавлю. Як прянощі народами східних країн застосовується насіння гармали звичайної. Різноманітне використання мають кореневища аїру. З них варять сиропи, додають їх до фруктових компотів, вживають замість імбиру, кориці і мускатних горіхів для ароматизації пудингів і печива, в невеликій кількості вживають замість лаврового листа, іноді сухі кореневища і ефірну олію з них додають до пива. Деякі народи вживають у їжу соковиті стебла комеліни звичайної. Є вказівки, що в Китаї і Японії цей вид розводять як овочеву рослину. Корені герані розсіченої ввивають у їжу як овочі. Як сурогат перцю можна використовувати насіння хрінниці крупковидної. З молодих рослин ваточника сірійського добувають солодкий сироп. Є вказівки, що в Канаді молоді стебла цієї рослини вживають замість спаржі, а з квіток роблять непоганий цукор. Як харчову рослину протягом довгого часу культивували гречку татарську [23].
Кілька адвентивних рослин можна використовувати як кормові. Добрим кормом для худоби б галінсога дрібноквіткова, в якій міститься дуже багато білка і зовсім немає твердих волокон. Тварини охоче поїдають також комеліну звичайну і окопник шорсткий. Елодеєю канадською і молодими рослинами щириці звичайної годують свиней. Аїр поїдають лосі.
Елодею канадську можна використовувати як добриво. Чимало адвентивних рослин є декоративними. Як виткі декоративні рослини розводять ехіноцистис шипуватий, сиціос кутастий, тладіанту сумнівну. Досить популярна комеліна звичайна. В Китаї і Японії виведено навіть її садову форму. Часто культивуються нікандра фізалісовидна, ваточник сірійський, соняшник повстистий, золотушники канадський і пізній, рудбекія роздільнолиста тощо.
В акваріумах часто культивують елодею канадську. Добрими медоносами в ваточник сірійський і квасениця рогата.
Звертаючи увагу на ті чи інші корисні властивості адвентивних рослин, ми мали на увазі застосування тільки наявних запасів цих рослин. Завжди слід пам’ятати, що більшість названих адвентивних рослин є одночасно злісними бур'янами. Тому їх ні в якому разі не можна вводити в культуру, бо, здичавівши, вони завдадуть незрівнянно більшої шкоди. Використання х заростей адвентивних рослин у місцяхїх значного поширення дуже корисне, тому що значною, мірою сприятиме знищенню цих бур’янів [17].