Щириця звичайна (Auiaranttius retroflexus L.) - однорічник. Розмножується насінням. Одна рослина дає 100 - 500 тис. насінин. Насіння дуже легко осипається, і потім розноситься водою і з гряззю різними сільськогосподарськими-знаряддями, тваринами, людьми. Сходи з’являються навесні при температурі 22 - 26°С, при температурі нижче 20°С краще проростають у темряві, ніж при світлі. Цим і пояснюється поява схотів щириці у 2 фази; навесні при порівняно низькій температурі сходить насінин, прикрите землею, а влітку при високій температурі сходить насіння як прикрите землею, так і з поверхні ґрунту. Недозріле, а також насіння з пошкодженою оболонкою проростає краще. На 1 кв.м може з’явитися 800-900 сходів. Зацвітає в червні і цвіте до вересня. Визрівання насіння починається у другій половині літа і продовжується до морозів. Для щириці характерна висока насіннєва продуктивність. Одна рослина може дати до 500 тис. насінин, які зберігають схожість у ґрунті понад 5 років. Віддає перевагу пухким родючим ґрунтам. Росте край доріг, на смітниках, засмічує переважно овочеві культури, інколи посіви бобових і зернових. Насіння рослини заноситься в нові райони з насінням пізніх культур - проса, маку, кормових трав другого укосу, а такожiз землею, що налипає до ніг і коліс.
Щириця біла (Auiaranttius albusL.) - однорічник, розмножується насінням. Рослина засухостійка, дуже плодовита. Швидко засмічує поля. Кількість насіння щириці білої в ґрунті становила 53,4% усіх запасів насіння бур’янів. Насіння проростає при температурі І5°С, причому, якщо воно мав пошкоджену оболонку, процент його схожості значно вищий. Схожість зберігається до 8 років. Звичайно насіння сходить через рік після перезимівлі. В червні рослини зацвітають, у другій половині літа повністю розвиваються. Цвітіння продовжується до жовтня[24].
Чорношир звичайний (Cyclachaenaxanthifolia) - однорічна рослина, розмножуєтьсянасінням. Цвіте в липні - вересні, сім’янки визрівають тільки пізньої осені. Насіннєва продуктивність у середньому - до 80 тис. сім’янок на одну рослину. Схожість – 33-48 %, зберігається до 8 років. В середині травня насіння, яке лежить у верхніх шарах ґрунту, майже на поверхні, дружно проростає, утворюючи суцільний килим (на 1 кв. м - до 6930 сходів). Недостача вологи і тверда кірка на поверхні ґрунту впливають на рослину негативно. З часом кількість рослин зменшується, і місяців через 2-3, за нашими спостереженнями, на 1 кв. м залишається від 7 до 120 рослин.
Рудеральний бур’ян інколи заходить у посіви. Віддає перевагу еродованим родючим і вологим ґрунтам. В таких місцях виростає до 3 м заввишки.
Нетреба ельбінська(Xanthium albinum (Widd.) H. Scholz) - однорічний, цвіте з липня до вересня, плодоносить з кінця серпня до пізньої осені. Звичайно в перший рік з двох сім’янок, що знаходяться в спільній обгортці, проростає лише одна. В лабораторних умовах насіння проростав на 8 - 10-й день після висіву. Через 10-15 днів з’являються сім’ядолі, потім через 4-5 днів - перша пара листочків. Процент пророщування в лабораторних умовах незначний (20 - 30%). При пророщуванні насіння чи спостерігали цікавий випадок негативного геотропізму, коли корінець протягом двох тижнів ріс догори і досяг довжини 14 см, причому рослина розвивалася цілком нормально (утворилися сім’ядолі і перша пара листочків). На 14-й день рослина,загинула. Але на одній з сім`ядолей утворилися корінці, нетреба продовжувала рости і загинула лише після пересадки в пісок (з чашки Петрі).
Під час проростання насіння виділяє речовини, які пригнічують ріст і розвиток інших рослин, наприклад, стоколосу прибережного[22].
Насіннєва продуктивність однієї рослини - 316 сім’янок, окремих екземплярів - до 3000. Насіннєва урожайність - 8192 сім’янки на 1 кв. м.
Сходи з’являються в кінці квітня - на початку травня. На місці торішніх заростей з'являється до 160 сходів на 1 кв.м. Цвіте з липня до жовтня. Плоди починають визрівати з кінця серпня. При пошкодженні кореня на вузлах стебла, які знаходяться на поверхні ґрунту або трохи нижче, утворюється додаткове коріння, що приймав на себе функції відмерлого кореня.
Таке явищеми спостерігали у рослин нетреби, засипаних землею, змитою із схилів яру. Всі зазначені біологічні особливості нетреби ельбинської забезпечують їй поширення. Цей вид легко пристосовується до різних екологічних і кліматичних умов. Росте в найрізноманітніших місцезростаннях на різних ґрунтах, особливо на околицях великих міст, і поширений по берегах річок, де він створює суцільні зарості. Заглушає і витісняє інші види нетреб. Насіння поширюється тваринами, людиною, водою, транспортом.
Галінсога дрібноквіткова(Galinsoga parviflora Cav.) - однорічник, цвіте з липня до жовтня, плодоносить з кінця липня і до заморозків. Біологію цього бур'яну найбільш повно дослідив О.Д. Барановський, а також деякі інші дослідники. Одна рослина дав 5 - 30 тис. сім`янок, іноді 300 тис. Насіннєва урожайність - 600 тис. сім’янок на 1 кв. м. Сім’янки мають розтягнутий період визрівання, дозріваютьі на зірваних рослинах. Схожість зберігається до 5 років, але з часом процент зрілості зменшується. Найкраще сім’янки проростають на світлі в добре аерованому ґрунті. Глибина загортання 1-2 см. Оптимальна температура проростання 20-30°С тепла, В сприятливих умовах сім’янки поростають на 3 - 4-й день. Через 25 - 28 днів після появи сходів рослина зацвітав, а ще через 10 починав плодоносити. Цвітіння й плодоношення тривають Протягом усього вегетаційного періоду до перших осінніх заморозків. Розмножується також і вегетативне. Вирвані та зрізані росяної і навіть відрізни стебла дуже швидко утворюють додаткове коріння, вкорінюються й продовжують нормально розвиватися [23].
Ромашка непахуча(MatricariaperforataMerat) - ярий однорічник, але іноді розвивається як зимуюча і дворічна рослина. Розмножується насінням. Одна рослина дав до 5300 сім’янок, які мають досить високу схожість. Сходи з’являються в кінці травня. Приблизно через два тижні після їх появи рослина зацвітає. Плодоносить із серпня до глибокої осені. .Дуже морозо- і посухостійка, взагалі зовсім невибаглива до умов існування.
Насіння розноситься вітром (на 2,5-3,5 м) і дощовими потоками. У вологу погоду воно ослизнюється, легко прилипає до ніг тварин, пішоходів, до коліс і розноситься ними на далекі відстані. Поширюється також кіньми, які їдять цю рослину. Поширена по всій території області.
Додаток 3
ВИХОВНИЙ ЗАХІД НА ТЕМУ:«Користь і шкода бур'янИстих рослин»
На такому вечорі в ігровій формі можна розповісти про місце бур'янистих рослин у сучасних агрофітоценозах, про їх походження, зв'язки з культурними рослинами, а також про ту шкоду і ту користь, що вони приносять господарству. Основна ідея вечора — показати учням необхідність екологічного підходу до проблеми засмічення полів, неприпустимість перезахоплення пестицидами і глибокою оранкою, що веде до руйнування ґрунту.
До вечора оформляють стенди з зображенням основних видів бур'янистих рослин, монтують гербарій, складають колекцію насінь. Якщо у літні місяці учні вивчали засміченість полів, вивішують карту господарства, на якій відзначають поширення основних бур`янів. На спеціальних плакатах пишуть основні дані про бур'янисті рослини, їх плідності виносі з ґрунту елементів мінерального харчування і т.д. В аудиторії бажано повісити портрети видатних агрономів і дослідників рослин — А. Болотова, Н. Вавилова, Т. Мальцева, Д. Прянишникова.
На вечір запрошують агронома базового господарства, що може розповісти про методи контролю засміченості полів, а також механізаторів, що займаються культивацією. В центрі вечора — театралізоване вистава. Пропонована п'єса може бути поставлена зі школярами за короткий термін, майже всі діючі особи можуть «заглядати у папірець» (це досить звичайно для судової практики). Текст п'єси бажано наблизити до місцевих умов, вказати поля, де були погано виконані агротехнічні заходи.
Діючими особами в театралізованому вечорі є суддя, обвинувачувані — Лобода, Осот, Полинь, потерпілі — Висівалов, Засипалов, Наплевалов, прокурор, адвокат, гість-іноземець, Жито.
Костюми учасників прості і умовні, так, наприклад, «бур'янам» на груди прикріплюють малюнки з зображенням відповідних рослин і вдягають зелені шапочки.
Суддя. Слухається справа про порушників, що відбирають у людини врожай, на одержання якого він затрачає свою працю. У порушеннях обвинувачуються Осот, Полинь і Лобода. Наслідок показав, що Осот систематично перехоплює добрива, особливо азотні. Від цього культурні рослини страждають, дають поганий врожай. Лобода створила в землі цілий «банк насінь» і щороку після культивування ґрунту дає масові сходи і заважає рости цукровому буряку. Вона винна також у тім, що заселяє разом з Полинню узбіччя полів і звідтіля робить набіги на поля всіх культур.
Наслідок установив, що обвинувачувані шкодять культурним рослинам уже більш 10 тис. років, з тих пір, як людина навчилася вирощувати сільськогосподарські культури.
Надаю слово потерпілим: головному агроному колгоспу «Капустяний» тов. Висівалову, бригадиру відділення радгоспу «Огірковий» тов. Засипалову і головному агроному Овочевого району тов. Наплевалову.
Товариш Висівалов, вам слово.
Висівалов. Осот цвіте щороку, відбирає в культурних рослин добрива, його насіння розносяться вітром і засмічують усі нові і нові посіви. Через Осот врожай у нашім колгоспі знижується в два рази.
Суддя. Слово надається тов. Засипалову.
Засипалов. Моїй бригаді ніякого спокою немає від Лободи. Тракторист без кінця культивує то картоплю, то кукурудзу, то цукровий буряк. А Лобода усе сходить і сходить, росте і росте.