Умовно розрізняють 5 таких рівнів(тіл): фізичне (соматичне); енергетичне (ефірне),що включає внутрішні регулюючі системи, а також енергетичну систему (12 меридіанів), чакрів (енергетичні центри організму); емоційно-чутливе тіло; ментальне тіло; духовне тіло-частина космічного тіла.
Залежно від того, із яким тілом порівнює себе людина, звужуються чи розширюються межі її здоров’я-атлет, учений, аскет.
Атлет-із хорошою фізичною формою, постійно вдосконалює свій фізичний стан, часто відчуває потребу у духовному та інтелектуальному. Учений-багато часу приділяє своєму інтелектуальному вдосконалені, але недостатньо розвивається у фізичному плані. Аскет-більшу частину життя проводить у медитації, він узагалі відмовляється від тіла, забуває, що це ємність для психічного та духовного. Здоров’я –це стан цілісності та гармонічного розвитку за умов пристосування кожної частини до інших, завдяки чому всі вони найбільш ефективно працюють на корість цілого (організму).
Г.А. Апанасенко пропонує розрізняти кілька груп факторів здоров'я, що визначають відповідно його формування, функціонування й відновлення, а також характеризують здоров'я як процес і як стан. Так, до факторів (показникам) відтворення здоров'я ставляться: стан генофонду, стан репродуктивної функції батьків, її реализація, здоров'я батьків, наявність правових актів, охороняючих генофонд і вагітних. До факторів формування здоров'я автор зараховує спосіб життя, до якого відноситься рівень виробництва й виробничості праці; ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб; загальноосвітній і культурний рівні; особливості харчування, рухової активності, міжособистісних відносин; шкідливі звички й т.д., а також стан навколишнього середовища. Як факторів споживання здоров'я автор розглядає культуру й характер виробництва, соціальну активність індивіда, стан морального середовища. Відновленню здоров'я служать рекреація, лікування, реабілітація.
О.С. Васильєва, звертаючи увагу на наявність ряду складових здоров'я, зокрема, таких як фізичне, психічне, соціальне й духовне здоров'я, розглядає фактори, що роблять переважний вплив на кожен з них. Так, до числа основних факторів, що впливають на фізичне здоров'я, відноситься: система харчування, подиху, фізичних навантажень, загартовування та гігієнічні процедури. На психічне здоров'я в першу чергу впливають система відносин людини до себе, іншим людей, життю в цілому; його життєві цілі й цінності, особистісні особливості. Соціальне здоров'я особистості залежить від особистісного й професійного самовизначення, задоволеності сімейним і соціальним статусом, гнучкості життєвих стратегій і їхньої відповідності соціокультурної ситуації (економічним, соціальним і психологічним умовам). І, нарешті, на духовне здоров'я, що є призначенням життя, впливає висока моральність, свідомість і наповненість життя, творчі відносини й гармонія із собою й навколишнім світом, Любов і Віра. Разом з тим, автор підкреслює, що розгляд цих факторів, що як окремо впливають на кожну складову здоров'я досить умовно, тому що всі вони перебувають у тісному взаємозв'язку.
Предметом вивчення валеології є здоров’я, а об’єктом –людина здорова та людина в " третьому" стані. В сучасній науці людина виступає як біоенерго-інформаційна відкрита система пірамідального типу, що має певні просторово-часові аспекти функціонування.
Цілісний (холістичний) підхід до здоров’я людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію про Всесвіт і людину, сприяє її розвитку, доповнює уявлення про людину.
Завдання валеології-зупинити розвиток патологічного процесу на його ранніх стадіях. Велике значення має енергетичний потенціал організму, що протидіє руйнуванню системи.
Кожна хвороба-порушення законів життєдіяльності організму, законів природи. Людина, яка живе за законами Природи і Космосу, не підвладна хворобі ні на фізичному рівні, ні на психічному.
Отже, як ми вже відзначали, здоров'я людини залежить від багатьох факторів: спадкоємної, соціально-економічної, екологічних. Але особливе місце серед них займає образ життя людини.
1. В.Г. Грибан Валеологія: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008.
2. Апанасенко Г. Л., Попова Л.А. Медична валеологія / Ростов на Дону: Феникс, 2000.
3. Колбанов В.В. Валеологія: Основні поняття, терміни та визначення. -СПб.: ДЕАН, 1999. -232 с.