Фауна прісноводних черевоногих молюсків (стр. 2 из 4)
Кровоносна система незамкнена і складається зазвичай з двокамерного (унаслідок вторинної редукції одного передсердя) серця і судин:
1) тих, що приносять кров у серце - вени;
2) артерій, якими кров рухається від серця до всіх органів тіла;
3) капілярів.
Мал. 2. Внутрішня будова ставковика великого
8 – рот, 9 – язик, 10 – глотка, 11 – шлунок, 12 – печінка, 13 – кишечник, 14 – шлуночок серця, 15 – передсердя, 16 – легеня, 17 – анальний отвір, 18 – нервові вузли, 19 – нерви
Дихальна система може бути представлена або зябрами (ктенідіями) гребінчастої будови, або легенями, що представляють собою пронизану кровоносними судинами ділянку мантії в мантійній порожнині. При цьому, внаслідок асиметричності тіла, черевоногі мають усього лише одну зябру чи легеню. Кисень з мантійної порожнини просто дифундує через стінки судин у кров'яне русло, а вуглекислий газ, аміак і інші продукти обміну, навпаки, в мантійну порожнину, що сполучається з зовнішнім простором за допомогою дихального отвору. В деяких водних молюсків, що дихають атмосферним повітрям (мають легені), частина мантії з дихальним отвором може витягуватися в довжину, при цьому утворюється дихальна трубка, що виступає над поверхнею води. З її допомогою молюск, що знаходиться у воді, дихає атмосферним повітрям. Це явище спостерігається, наприклад, у південноамериканського молюска ампулярії. Целом представлений порожниною навколосерцевої сумки (перикард) і порожнинами статевих залоз.
Виділення продуктів життєдіяльності здійснюються ниркою (це також непарний орган). З одного кінця нирка відкривається воронкоподібним отвором з безліччю війок (подібно нефростому протонефридіїв у перикардну порожнину, а з іншого - вивідним отвором у мантійну порожнину поруч з анальним отвором. При цьому сам канал нирки тісно переплетений із судинами кровоносної системи, з яких у нього дифундують продукти метаболізму, що є еволюційно прогресивною ознакою.
Нервова система може бути або стовбурного типу (у нижчих форм) - складається з нервових тяжів, рівномірно розташованих нервових клітин, або вузлового (гангліозного) типу - представлена рядом вузлів, у яких концентрується основна маса нервових клітин, з'єднаних тяжами нервових волокон (комісурами та конективами).
1.3 Розмноження
Статева система у представників різних підкласів Черевоногих має різну будову. Серед равликів є і роздільностатеві, і гермафродітні форми. У останніх будова статевого апарату найбільш складна. Запліднення у більшості черевоногих внутрішнє. Способи нересту у черевоногих молюсків різні. Найбільш низкоорганізовані форми викидають яйця і сперму прямо у воду, де і відбувається запліднення. Деякі види огортають яйця слизом, формуючи шнури, кокони, слизові безформні маси. Такі агрегації яєць найчастіше молюски прикріплюють до субстрату - водоростей, порожніх раковин і до тіл інших водних тварин, закопують у грунт водойм. Розвиток черевоногих або здійснюється через стадію личинки, або прямий, тобто з яйцевих оболонок виходить маленький молюск з ще неповним числом оборотів раковини і недорозвиненою статевої системою. Але у всіх групах черевоногих поряд з прямим розвитком можна зустріти і живородіння, коли яйця розвиваються в спеціальних відділах статевої системи матері. В інших випадках прямого розвитку яйця, аж до вилуплення молоді, виношуються під захистом раковини або мантії.
Всі прісноводні молюски втратили стадію вільноплаваючої личинки, і з яйця в них виходить молодий молюск. Він менших, ніж дорослий, розмірів, з раковиною, яка має лише 1-2 обороту. Надалі відбувається ріст тіла молюска і збільшення обсягу раковини шляхом поступового збільшення нових обертів або шляхом розростання в ширину одного або двох останніх. Другий шлях зростання характерний для тих видів, у яких дуже сильно розвинена нога і які ведуть малорухливий спосіб життя, надовго прикріпляючись до якого-небудь субстрату. У черевоногих, що не мають вільноплаваючої личинки, поворот внутрішнього мішка і раковини зміщується на ранні етапи ембріонального розвитку, так що помітним залишається лише нерівномірне зростання правої і лівої сторін тіла. У результаті такого нерівномірного зростання мантійної порожнини дорослої тварини знову-таки лежить спереду, кишка утворює петлю, нервові стовбури перехрещуються. Серед величезного розмаїття видів черевоногих молюсків зустрічаються всі способи живлення, які притаманні типу молюсків. В цілому кажучи про живлення черевоногих, слід мати на увазі не тільки характер їжі, але і спосіб її добування. Так, серед черевоногих є види-фільтратори - це, в основному, молюски, які постійно живуть у нірках. Є серед черевоногих і паразитичні види. Вони по-різному пов'язані зі своїми господарями, про що буде сказано далі, Чимало серед черевоногих і хижаків. Хижі черевоногі зустрічаються як серед морських видів, так і серед наземних. Деякі хижаки попередньо отруюють жертву. Але основну масу черевоногих складають споживачі живих рослин і споживачі детриту. Серед черевоногих молюсків, які живляться вегетуючими рослинами і бактеріями найчастіше зустрічаються види, які за допомогою радули зіскоблювати тканини рослин, або бактеріальну плівку з рослин чи твердих субстратів.
Розділ 2. Видове різноманіття Черевоногих прісноводних молюсків Чернігівщини
2.1 Ставковик великий
У невеликих прісних водоймах поширені котушки, калюжниці, бітинії. Котушки, живлячись мікроскопічними водоростями (вони їх зскрібають теркою з поверхні водяних рослин та підводних предметів), є біологічними санітарами.
У ставках, озерах і тихих затонах річок на водяних рослинах завжди можна побачити чималого слимака – ставковика великого. Його тіло вкрите спірально закрученою (на 4 – 5 обертів) черепашкою з гострим верхом і широким отвором устя. Черепашка захищає м’які частини тіла молюска, із середини до неї прикріплюються м’язи. Черепашка складається з вапняку і покрита шаром зеленкувато-коричневої рогоподібної речовини.
Тіло ставковика поділяється на три основні частини: тулуб, голову і ногу, але вони різко не розмежовані. Через устя черепашки може висуватися тільки голова, передня частина тулуба і нога.
Нога в ставковика м’язиста. Коли на її підошві м’язи хвилясто скорочуються, молюск пересувається. Нога в ставковика міститься на черевній частині тіла (звідси назва класу – черевоногі ).
Тулуб має таку саму форму, як і черепашка. Він щільно прилягає до її внутрішньої поверхні. Зовні тулуб покритий складкою шкіри – мантією.
Спереду тулуб переходить у голову. На її нижній частині міститься рот, а з боків – двоє чутливих щупалець. Якщо доторкнутися до них, молюск швидко втягує голову й ногу в черепашку. Біля основи обох щупалець є по одному оку.
Молюск живиться водяними рослинами. У роті в нього є м’язистий язик, покритий твердими зубчиками. Час від часу ставковик висуває язик, зіскрібає ним, як терткою, м’які частини рослин і ковтає їх. Через глотку та стравохід їжа надходить у шлунок, а потім – у кишку. Кишка петлеподібно вигинається всередині тулуба й закінчується на його правому боці, біля краю мантії, анальним отвором. Ставковик має печінку – травну залозу, клітини якої виробляють травний сік.
Хоча ставковик живе у воді, він дихає киснем атмосферного повітря. Щоб дихати молюск підіймається до поверхні води і відкриває з правого боку тіла біля краю черепашки круглий дихальний отвір, який веде до особливої кишені мантії - легені. Стінки легені густо обплетені кровоносними судинами. Тут кров збагачується киснем, і виділяється вуглекислий газ. Молюск підіймається на поверхню води для дихання 7 – 9 разів на годину.
Поряд з легенею є м’язисте серце, яке складається з двох камер – передсердя і шлуночка. Їхні стінки по черзі скорочуються 9 20 – 30 разів на хвилину ), проштовхуючи кров у судини. Великі судини переходять у тонесенькі капіляри, з яких кров виходить у проміжок між органами. Отже, кровоносна система молюска незамкнута, бо вона сполучається з порожниною тіла, і кров не весь час тече по судинах. З порожнини тіла кров збирається в судину, що підходить до легені, збагачується киснем і надходить у передсердя. Кров ставковика безбарвна.
Ставковик має лише один орган виділення – нирку. Будова її досить складна.
Основну частину нервової системи ставковика становить навкологлоткове скупчення нервових вузлів. Від них відходять нерви до всіх органів молюска.
Ставковики – гермафродити. Вони відкладають безліч яєць у прозорі слизисті шнури, що прикріплюються до підводних рослин. З яєць вилуплюються маленькі молюски, вкриті тонкою черепашкою.
2.2 Котушка рогова
Представник родини прісноводних сидячооких молюсків із завитою раковиною. Раковина коричнева (у котушки рогової звичайної - Planorbіs corneus vulgarіs) або рожево-червона (у котушки рогової червоної - Planorbіs corneus var. rubra), тонка, кругла, із приплющеними спіралями, ясно видимими як зверху, так і знизу. Діаметр раковини котушки рогової червоної - до 20 мм, роговий - до 35 мм, товщина до 10 мм. Сама тварина має конічну форму, дуже подовжену і плазує на досить широкій, плоскій нозі. Голова його постачена, як голови всіх равликів, двома ріжками - довгими, тонкими, щупальцями, при підставі яких на внутрішній стороні поміщені очі. Рот розташований знизу голови і розрізаний у формі букви Т, верхню губу його складає серпоподібна, рогова пластинка, а нижню - короткий язичок, покритий безліччю дрібних щетинистих зубчиків.