Розмножуються водолюби у травні. Самки будують кокони, в які відкладають 50–60 яєць. Яйця в коконі розміщені в один ряд. Личинки виходять у воду тижнів через два-три після відкладання яєйь. Улюбленою їжею личинок є дрібні млюски, особливо котушки. Повний цикл розвитку водолюба чорного від яйця до появи дорослої комахи відбувається протягом 9-10 тижнів. Дорослі жуки зимують на дні водойм. [15].
У невеликих водоймах зустрічається інший вид з цієї родини – Водолюб малий чорний (Hydrophilus caraboides). Він має менші розміри (13-18мм). Тіло овальне, чорного кольору, з металічним блиском. Личинки схожі на молоду личинку водолюба чорного, від якої легко відрізняються наявністю семи пар трахейних зябер черевця, вкритого волосками. Навідміну від дорослого жука личинка є хижаком, проте плаває вона погано. [16].
У водоймах України дуже поширенний Полоскун розенчастий (Acilius sulcatus) з родини плавунців (Dyctiscidae). (рис. А. 9.). Полоскунів особливо багато там, де є пуголовки, якими жуки та їх личинки живляться. Сплющене тіло жука досягає 16–18мм довжини. Надкрила самців гладенькі, у самки – з поздовжніми жолобками, густо вкритими волосками. Від інших видів цієї родини полоскун відрізняється чорними стегнами задніх ніг біля основи. Весною полоскун відкладає яйця у стебла водяних рослин. З яєйь розвиваються личинки, схожі на личинок плавунця – спритні і ненажерливі. (рис. А. 10.). Личинки з'являються наприкінці травня. Тіло дорослої личинки веретеноподібне, на спині темно-бурі плями. Останні два членники черевця по боках густо вкриті волосками. На задньому кінці тіла – пара коротких хвостових придатків, які навідміну від личинок плавунців, вкриті короткими щетинками. Крім пуголовків личинки живляться дафніями, черепашковими рачками та іншими дрібними водяними тваринами.
Плавунець облямований (Macrodytes marginalis) – один з найбільших видів родини плавунці. (рис. А. 7.). Довжина його тіла 3-3,4см. Тіло зеленувато - чорне, з боків облямоване жовто - бурою смужкою. Плавунець швидко і спритно плаває. Основним знаряддям плавання служить пара задніх ніг, розширених на зразок весел і густо вкритих волосками, що у сукупності створює значну гребну поверхню. Передні ноги плавунця коротші за середні, ними він захоплює їжу.
Плавунець дуже ненажерливий. Живиться він водяними комахами, рачкпми, слимаками, а також пуголовками і рибами. Самка, що восени копулювала зимує. Кладка яєць відбувається в березні. Самка відкладає яйця під водою. Протягом доби вона може відкласти від 10 до 30 яєць. Яйця досить великі, завдовжки 6 – 7мм.
З яєць вилуплюються личинки, які швидко ростуть і двічі линяють. Личинки швидко пересуваються у воді. Крім того, задній кінець тіла личинки, вкритий волосками, діє як плавник.
Своїми хижацькими інстинктами личинка не поступається перед дорослим жуком. Коли личинка виростає, вона виповзає на сушу, де й заляльковується. Через 20 годин починає будувати собі колиску, зверху прикриваючи її земляним куполом. Тут личинка через тиждень і більше перетворюється в лялечку. Стадія лялечки триває 2–4 тижні, а потім перетворюється на імаго. Молодий жук виходить з колиски і прямує до водойми. [5].
Дуже часто в прісних водоймах зустрічаються Вертячки денні (Gyrinus marinus) з родини вертячки (Gyrididae). (рис. А. 8.). Ці маленькі блискучі жучки зграйками дуже швидко снують по спокійній поверхні води, описуючи кола і спіралі. Довжина тіла їх досягає 5–7мм. Шкірні покриви вертячок не змочуються і дуже блищать. Ці жуки дуже добре пірнають і можуть довго триматися під водою. Вони залишаються там і в похмуру погоду. Вночі вертячки літають. Серед особливостей будови вертячок привертає увагу будова очей. Кожне із її фасеткових очей перегороджене хітиновою перетяжкою на дві частини, нижню і верхню. Нижня частина пристосована для зору під водою, а верхня – для зору в повітрі. Цікава будова і ніг вертячки – середніх і задніх: вони дуже сплющені і вкорочені, не тільки стегна гомілки, а й всі членники на лапках мають вигляд пластинок. Усі частини ніг дуже рухливі, вони то складаються, то розсуваються. Завдяки особливості будови ніг вертячки дуже швидко пересуваються у воді.
Вертячки – хижаки, що живляться дрібними червяками і членистоногими. Можуть поїдати один одного. [15].
Зимують вертячки в мулі в нерухомому стані. Самкм відкладають яйця в квітні, прикріплюючи їх до водяних рослин, або до інших предметів. Через два тижні з яєць виходять личинки, які опускаються на дно і ведуть хижацький спосіб життя.
У водоймах з стоячою або повільно текучою водою, густо зарослих водяними рослинами, зустрічаються Водяні скорпіони (Nepa cinerea) з родини (Nepidae). Іноді водяного скорпіона можна знайти у береговій зоні швидко текучих водойм – у річках і струмках. Долати течію йому допомагають міцні ноги, за допомогою яких він тримається за водяні рослини. Тіло непи схоже на почорнілий листок з стебельцем. Маленька, з великими очима голова цього клопа має короткий, міцний членистий хоботок. [12]. Пересувається водяний скорпіон дуже повільно, плаває погано, неохоче, найчастіше сидить нерухомо на водяних рослинах, підстерігаючи свою здобич.
Живиться водяний скорпіон різними водяними тваринами, переважно ракоподібними і комахами, а також мальками риб. Помітивши свою здобич, скорпіон викидає першу пару ніг і схоплює жертву. Ці кінцівки мають своєрідну будову і більше нагадують гігантські щелепи, ніж ноги. Видовжені і розширені стегна з внутрішнього боку мають жолобок, в який щільно входять зчленовані одна з одною гомілка і одночленикова лапка, нагадуючи цим складений ножик. Дві інші пари ніг ходильні. Черевце складається з восьми члеників. Сьомий членик – це дихальна трубка, яка складається з двох звернених один до одного жолобків. На початку літа самка відкладає яйця на різні водні рослини. Яйця досить великі, циліндричної форми, з округленими кінцями. Через два тижні з яйця вилуплюється личинка, яка зовнішнім виглядом нагадує дорослого скорпіона, проте її дихальна трубка аоротша. Весь розвиток водяного скорпіона від яйця до імаго триває близько трьох місяців. Наприкінці липня з раніх весняних кладок зявляється нове покоління дорослих комах.
У прісних водах або біля них можна побачити чимало видів клопів, або напівтвеодокрилих. Одним з найбільш поширених з них є Хребтоплав звичайний (Notonecta glauca) з родини хребтоплавів (Notonectidae). Він зустрічається як у стоячих, так і повільно текучих водах. Це один з найбільших водяних клопів, сильний і спритний хижак, з витягнутим у довжину тілом, схожим на човник. [2]. Спинний бік комахи опуклий, зеленуватого кольору, сріблястий і не змочується водою. Зверху на голові розташовані темно0червоні очі. Перші дві пари ніжок короткі, ними хребтоплав захоплює здобич, а також чіпляється на водяні рослини. Задня пара ніг служить для плавання: вони довгі, без кігтиків на кінці і густо вкриті щетинками. Плаває хребтоплав черевцем догори.Загострене тіло з опуклою спиною добре розтинає воду. Хребтоплав може і літати за допомогою добре розвинених крил, пролітаючи іноді вночі великі відстані.
Дихає хребтоплав атмосферними повітрям. На задньому кінці черевця, який при диханні під кутрм виставляє з води, розташовані дихальні отвори. Пірнаючи, хребтоплав бере з собою запас повітря, який зменшує його питому масу.
Живляться хребтоплави, як і інші хижі клопи, живою здобиччю. Схопивши здобич, на яку він нападає знизу, першими чотирма ногами, хребтоплав встромляє в неї свій гострий, короткий хоботок. Після цього, підвісившись заднім кінцем до поверхні води, він повільно висисає свою жертву, що від комахи залишаються лише крила і хітиновий покрив. Великий хребтоплав, якщо його необережно взяти, може боляче вколоти і людину.
Самка відкладає яйця за допомогою яйцеклада в підводні рослини так, що кінець яєчка стирчить з тканини рослини. Через кілька днів на цьомукінці починають просвічувати червонуваті очі майбутньої личинки, а через два тижні вилуплюється личинка. Від дорослої комахи вона відрізняється тим, що не має крил, розмірами і блідим зеленувато-білим забарвленням. Личинки хребтоплава живляться дрібними водяними тваринами. Хребтоплави живуть менш як рік.
Водяний ослик (Asellus aquaticus) з ряду рівноногих – Isopoda підкласу вищі раки – Malacostraca. (рис. А. 1.). Цей вид поширений у заростях невеликих озер і річок. Тіло сплющене, складається з пяти головних, восьми грудних і семи черевних сегментів.
Живляться водяні ослики рослинами та їхніми рештками. Самка відкладає яйця у виводкову камеру. Тут з них вилуплюються личинки, які в камері тричі линяють. Весь розвиток влітку триває близько трьох тижнів і з камери виходять сформовані рачки, які швидко ростуть, линяють і того самого року влітку дають перше потомство. Розмноження продовжується і на весні наступного року. Живуть рачки близько року. [4].
Бокоплави (ряд Amphipoda ) часто зустрічаються в озерах, ставках і річках з відносно чистою водою. Найпоширенішим видом є Бокоплав озерний (Gammarus lacustris). Тримається рачок біля берега, серед рослинності або під камінням. Тіло його дугоподібно зігнуте, стиснуте з боків, а зверху опукле, складається з пяти головних, восьми грудних і семи черевних сегментів. Бокоплав може робити у воді різні стрибки за допомогою трьох пар стрибальних черевних ніжок. [16].
Живиться бокоплав рештками рослинних і тваринних організмів. Яйця розвиваються у теплу пору року протягом 2-3 тижнів, у холодний період розвиток триває близько шести місяців. З яєць вилуплюються майже цілком розвинуті рачки, які деякий час залишаються у виводковій камері самки. Живе бокоплав один рік або трохи більше. Бокоплави – корм для риб, тому вони корисні для рибного господарства.