РЕФЕРАТна тему
"ТВАРИНИ.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ"
ЛЮДИНА І ТВАРИНИ
Серед величезної різноманітності живих істот перше місце за кількістю видів посідають тварини. Нема такого куточка на Землі, хоч трохи придатного для життя, в якому не було б тварин. Вони живуть у найбільших глибинах океану — за умов вічної ночі і величезного тиску, зустрічаються на найвищих горах і високо в повітрі, пристосувалися до низьких температур Арктики і Антарктики та спеки й безводдя пустель й напівпустель.
Важко перебільшити значення тварин у житті природи і людини. Вони відіграють важливу роль у кругообігу речовин і трансформації енергії — процесах, які є обов'язковою умовою існування життя. До складу будь-якого біоценозу (ліс, луки, степ, різні водойми тощо) входять численні види тварин, які перебувають у складних взаємовідношеннях між собою, з рослинами, мікроорганізмами, неживою природою. Знати, як взаємодіють різні компоненти біоценозів, як раціонально впливати на них з певною метою і не порушити ту рівновагу, що існує в межах біоценозу, дуже важливо.
Багато видів тварин надзвичайно корисні. Розмноження деяких вищих рослин залежить від запилення їх комахами. Чимало тварин є природними ворогами різних шкідників сільського і лісового господарств і стримують їх розмноження, сприяючи цим підвищенню врожайності сільськогосподарських та лісових культур.
Велика кількість видів тварин є кормом для промислових риб, птахів, ссавців, деяких безхребетних. Свійські тварини становлять основне джерело білкового живлення людини (м'ясо, молоко, яйця). До того ж від них отримують масло, жири, шкіру, вовну, пух, пір'я тощо. З давніх-давен люди навчились розрізняти серед тварин корисних і шкідливих, використовувати перших і вести боротьбу з другими. Особливо корисних тварин люди приручали, і поступово вони ставали свійськими. За допомогою штучного добору, спочатку несвідомого, а потім свідомого (селекція), природа свійських тварин невпізнанно змінилась.
Зараз існує величезна різноманітність порід свійських тварин, а тваринництво стало важливою галуззю сільського господарства. Селекція свійських тварин проходила у різних напрямах залежно від мети, яку людина ставила перед собою, її смаків, інколи примх. Тому представники різних порід відрізняються не тільки від своїх диких предків, а й між собою, тобто відбулось розходження ознак і виникло багато свійських тварин, "створених" людиною.
Не схожі між собою верхові коні і важковози; є серед коней гіганти, ріст яких перевищує 2 м у холці, і є пігмеї — усього 58 см заввишки. "Створення" такої карликової породи диктувалось не господарськими інтересами, а смаками, так само як виведення деяких декоративних порід. Так, в Японії є порода довгохвостих півнів — феніксів, хвости яких сягають 3,5 м завдовжки. Вартість гарних півнів неймовірна: американський мільйонер Морган у свій час за білого півня цієї породи пропонував 25 тис. доларів, але йому його не продали, бо вивіз цих птахів з країни заборонений.
Існує до 350 порід собак. Вони відрізняються за величиною, формою морди, довжиною і кольором шерсті, темпераментом, особливостями поведінки тощо. Велика різноманітність "професій" у собак: це їздові і сторожові, "геологи" і "санітари", "пастухи" і "мисливці", циркові "артисти" і поводирі сліпих тощо.
Набагато менше порід кішок, але й серед них є такі, що різко відрізняються ознаками: велетні і карлики, пухнасті довгошерсті і зовсім безволосі (Кенія), з довгими хвостами і короткими, як у рисі, безхвості і навіть висловухі (Китай).
З свійських тварин мало змінилися верблюди, яки, північний олень, південноазіатські бики. Причиною цього є схожість умов життя з тими, в яких жили їх предки, та недостатня селекційна робота.
Бджоли також майже не змінили своєї природи, а сучасні "породи" бджіл — це переважно різновидності медоносної бджоли. Спроби ж вивести нові цінні "породи" шляхом схрещування різновидностей не завжди давали бажані результати.
Так, схрещування африканських бджіл, які відзначаються великою плодючістю і високою життєздатністю, з італійськими мирними бджолами, що переважають у Бразилії, призвело до створення гібридів, плодючих та надзвичайно працьовитих й витривалих, але настільки агресивних і лютих, що вони виявились зовсім непридатними для бджільництва. Випадково опинившись на волі, ці гібриди знищили італійських бджіл, швидко розселилися, зайняли 2/з площі Південної Америки і поставили під загрозу бджільництво у країнах, де вони з'явились, а їх напади на тварин і людей неодноразово закінчувались смертю останніх.
Проте є "порода", що навпаки, відзначається винятково миролюбним характером. Виведена вона професором університету у Франкфурті-на-Майні Н. Кенігером на основі одного виду австралійських бджіл.
Користь від бджіл величезна, і не тільки безпосередньо від продуктів бджільництва: вони сприяють запиленню сільськогосподарських рослин, врожай яких залежить від перенесення пилку з квітки на квітку комахами, насамперед бджолами. Так, у США виробництво меду оцінюється в 109 млн. доларів, а врожай сільськогосподарських культур, який залежить від запилення бджолами,— у 6 млрд. доларів. Тому в США так бояться появи агресивних бджіл-гібридів.
Важко переоцінити значення свійських тварин для людини, але, на жаль, таких тварин небагато. Тому люди намагаються збільшити їх кількість. Одним з перших кандидатів на одомашнення є лосі. Ці сильні, витривалі і невибагливі тварини у суворих умовах Півночі можуть стати незамінними помічниками людини. Там, де не може пройти кінь,— пройде лось. Перша дослідна лосеферма була організована 1949 р. у Печоро-Іличському заповіднику. Приручені лосі успішно розмножуються і становлять вже чимале стадо. Лосихи дають до 6 л на день смачного і дуже жирного молока. Дорослі лосі ходять в упряжці, переносять вантажі. Одомашненням лосів займається також Костромська лосеферма.
Незамінними помічниками людини у лісовому і сільському господарстві Індії і Шрі Ланка давно вже стали слони. Ці тварини з величезною силою, чудовою пам'яттю, з, можна сказати, розвиненим інтелектом виконують різноманітні, часто дуже складні трудові операції, перевершуючи універсальні дорожні машини. Тому на Шрі Ланка зараз 10 тисяч робочих слонів, і ще далекий той час, коли машини замінять слонів при роботі у джунглях.
Важливою галуззю сільського господарства стало звірівництво — розведення диких тварин у неволі. Розведення на звірофермах таких хутрових тварин, як соболі, норки, бобри, нутрії, ондатри, лиси, дає неабиякі прибутки і одночасно сприяє охороні цінних і рідкісних тварин. Завдяки селекції створено різні породи норок, які відрізняються кольором хутра, нові породи чорнобурих лисиць (сріблясто-чорна, платинова, бакуріанська та ін.) і навіть 1969 р. вперше одержана порода соболя — чорний соболь, яка за господарсько-корисними ознаками перевершує своїх диких родичів. У 1976 р. звірорадгоспи нашої країни здали понад 10 тис. шкурок соболя.
Щоб врятувати від остаточного зникнення тетеруків і глухарів, їх почали розводити у неволі. Цією важливою і цікавою роботою займаються у Дарвінському заповіднику. Там створене чимале маточне поголів'я, але найбільшу складність становить вирощування молодняку. Позбавлені природного імунітету, велика кількість глухарят гине, а тому доводиться утримувати їх у стерильних умовах.
Широко відоме пантове господарство: адже з молодих рогів диких оленів (пантів) одержують цінний лікувальний препарат — пантокрин.
Намагаються розводити у неволі також отруйних змій, яких у природі стає все менше, а попит на їх отруту, з якої виготовляють не тільки протизміїну сироватку, а й цінні лікувальні препарати, все зростає.
Останнім часом пробують добувати отруту з отруйних риб, котрих поки що багато. Так, у далекосхідних морях живуть скалозуби тетрадони (чотиризубі), яких у Японії називають фугу. М'ясо їх дуже люблять, а тому буває багато випадків отруєння (за 22 роки мало місце 3106 таких випадків, з них 2090 закінчилися смертю). Отрута футу — тетродотоксин — у 400 разів сильніша за стрихнін, і разом з тим вона —чудовий знеболювальний засіб. Виготовлений з неї препарат має неабияку фармакологічну цінність. Зараз охорона отруйних тварин — справа великої важливості. Отже, як бачимо, і "небезпечних" тварин не можна завжди вважати шкідливими.
Величезне значення у господарській діяльності людини мають мисливство і рибальство. З них рибальство відіграє першорядну роль. Риба завжди посідала одне з провідних місць у харчовому раціоні людини (свіжа і солона риба, консерви, ікра, а також багато корисних продуктів— риб'ячі жир і мука, добрива — рибні туки, риб'ячий клей, шкури, перлинна есенція тощо). У морі добувають також велику кількість креветок, крабів, устриць, мідій, гребінців, трепангів, губок та інших морських безхребетних. Має велике значення й китобійний промисел, який дає чимало цінних продуктів (високоякісний жир, м'ясо, ворвань, гліцерин, добривне борошно, шкіри, спермацет, амбру та ін.). Промисел тюленів, особливо гренландського, і котиків забезпечує людину жиром, м'ясом, шкірою, цінним хутром.
Мільйонні прибутки дає державі мисливське господарство, особливо промисел хутрових звірів. Радянський Союз— найбагатша на цінних хутрових звірів країна. Охоронні заходи врятували від неминучого зникнення соболя, бобрів, калана (морську видру). Зараз кількість соболя приблизно 600—800 тис. — така, що на нього дозволяється полювання, але воно строго регулюється, щоб не зменшилось поголів'я одного з найцінніших хутрових звірків у світі — гордості нашого хутрового господарства.
Вже говорилось про те, якими помічниками у сільськогосподарській діяльності людини виступають комахи— запилювачі рослин та знищувачі шкідників культурних рослин, особливо мурашки, їздці, сонечка, жужелиці та ін.