Прагматичний ефект подібного явища— актуалізація ППВ шляхом придания "периферійному", вставленому матеріалу більше інформаційної значимості, ніж тому, який знаходиться в матричному реченні. Можна сказати, що синтаксис У.Фолкнера має так званий "стереофонічний" характер: кожне речення, як матричне, так і вставлене звучать окремо, і в той же час вони зливаються в єдине ціле. Говорячи про зв'язність, неможливо не згадати про нахили У.Фолкнера як письменника нехтувати правилами побудови основної синтаксичної одиниці. ППВ дуже часто "вклинюються" таким чином, що обов'язкові синтагматичні зв'язки між конституантами матричного речення опиняються розірваними. В цьому плані наші спостереження співвідносяться з результатами дослідження Л.І.Сердюкової (22, 17).
Найбільш характерними позиціями ППВ в матричному реченні являються позиції між підметом і присудком, між препозитивною обставиною та основним складом речення, присудком і додатком, препозитивним означенням і підметом. Інші випадки відбуваються на позиції між частинами складеного чи складного присудку, об'єктних комплексів між структурно-синсемантичним головним і підрядним (додатковим, означеним) реченнями та деякі інші.
Перейдемо тепер до другого боку категорії інтегративності — цілісності, яка маєсемантичний характер і являє собою перш за все смислову єдність тексту. Цілісність тексту створюється взаємодією комплексу факторів (15, 207-208), з яких нас буде цікавити перш за все з'єднуюча функція засобів вираження та прагматичних прийомів, що реалізуються в межах одиниць тексту і всього тексту в цілому.
Чи є ППВ засобами вираження та прагматичними прийомами, розглянемо в слідуючій частині дослідження.
2. Предикативне парантетичне внесення як прагматичний прийом та засіб вираження.
Слідом за О.М.Мороховським будемо розуміти синтаксичний засіб вираження як маркований член прагматичної опозиції, що має інваріантне значення, відноситься до плану мови і створений в результаті специфічних трансформацій вихідної синтаксичної моделі (15, 43, 138, 147-148, 150). Виходячи з цього, можна припустити, що ШТВ являє собою засіб вираження, який оснований, з одного боку, на експансії вихідної моделі речення, а з другого, — на дистанціюванні синтаксично зв'язних одиниць речення. Дійсно, всі вищенаведені приклади свідчать про обґрунтування цієї точки зору.
Синтаксичний стилістичний прийом, в свою чергу, виникає на базі синтаксичних відношень між мовленнєвими одиницями в тексті. Використовуючи класифікацію того ж автора, будемо розглядати ППВ як стилістичні прийоми, які базуються на транспозиції значення граматичного зв'язку між компонентами речення чи самим реченням" (15, 158).
Як показує матеріал дослідження, при використанні ППВ сам зв'язок синтаксичних одиниць стає прагматичне значимим:
"І don 't know", the tall one said, "They called it Atchafalaya." — Because after a while he said, "What?" to the man and the man did it again, gobble-gobble—"Gobble-gobble?" the plump convict said (27:"01dMan", 538).
В цьому уривкові порушена логіка побудови діалогічного мовлення: репліки, які включенні в матричне речення і ППВ не слідують один за одним за принципом "стимул-реакція", а поєднуються, створюючи тим самим враження поліфонії. Найбільше стилістичне навантаження несуть ППВ, які побудовані за типом взаємного "нашарування": одне ППВ включає в себе друге, яке в свою чергу має в собі третє і т.д., тобто такі ППВ є поширеними. Назвемо оповідання, де знайдено це явище: "The Courthouse (A Name for the City)'" — в даному оповіданні знайдено сім ППВ, які виділяються дужками і містять в собі ППВ, що відокремлюються за допомогою тире, а також одне поширене ППВ, яке маркується за допомогою тире і містить в собі ППВ, відокремлюється дужками. Аналогічний випадок ППВ можна побачити в оповіданнях "The Raid' і "Wash".
Наведемо приклад одного з таких поширених ППВ:
...with the United States as debtor, in Mohataha's name (the Chickasaw matriarch, Ikkemotubbe's mother and old Issetibbeha's sister, who— she could write her name, or anyway make something with a pen or pencil which was agreed to be, or least to be, a valid signature — signed all the conveyances as her son's kingdom passed to the white people, regularizing it in law anyway) the crawling tedious list of calico and gunpowder... (27: "The Courthouse", 35).
Отже, ППВ, яке маркується дужками (the Chickasaw matriarchсh, Ikkemotubbe's mother and old Issetibbeha's sister, who — she could write her name, or anyway make something with a pen or pencil which was agreed to be, or at least accepted to be, a valid signature — signed all the conveyances as her son's kingdom passed to the white people, regularizing it in law anyway), містить в собі ППВ, що відокремлюється за допомогою тире (… - she could write her name, or anyway make something with a pen or pencil which was agreed to be, or least accepted to be, a valid signature—...), тобто ми бачимо явний вираз поширеного ППВ.
Спеціального дослідження вимагає оповідання "The Jail. Оповідання складається з одного макроматричнрго речення, містить в собі 27 ППВ, із них 8 поширених ППВ, які відокремлюються дужками і мають в собі ППВ, що виділяються тире. В цьому ж оповіданні знайдено приклад ППВ, яке містить в собі ще З ППВ, з яких 2 ППВ також являються поширеними. Особливої уваги вимагає поширене ППВ, що містить в собі ще 9 ПВ, з яких 5 ПВ є предикативними, а одне також і поширене. ("The Jail", 682-684). Таке ППВ можна назвати складно-поширеним. Серед 19 оповідань було знайдено лише один приклад складно-поширеного ППВ. Це свідчить про те, що синтаксису У.Фолкнера не притаманні такі ППВ на відміну від звичайно поширених ППВ.
Як відомо, можливості оперативної пам'яті людини обмежені, і тому читач повинен деколи звертатися до ретроспективного читання подібних конструкцій, намагаючись встановити співвідношення одиниць. Саме цей стилістичний ефект передбачає естетичний задум У.Фолкнера.
3. Прагматична значимість реалізації властивостей ретроспекції та проспекції.
Властивість ітегративності тісно зв'язана з двома іншими властивостям художнього тексту, що відомі як ретроспекція і проспекція (6, 105-113). Притаманні творам Фолкнера порушення часової послідовності та причинно-наслідкових зв'язків між подіями і явищами об'єктивної дійсності багато в чому пояснюється тим, як реалізуються ці категорії. Нагадаємо у зв'язку з цим висловлювання самого письменника: "НЕ ІСНУЄ НІЯКОГО "БУЛО" — ТІЛЬКИ "Є".
Ретроспекція/проспекція— це граматичні властивості тексту, що об'єднують форми мовного вираження, яке відносить читача до попередньої чи / або наступної змістовно-фактуальної інформації (№, 106, 112). В дослідженому матеріалі містяться всі три типа ретроспекції, які виділяє І.Р.Гальперин (6, 106):
а) відновлююча:
...who... died in one (such was progress, that fast, that rapid) lost from control on an icy road by his... grandson, who had just returned from (such was progress) two years... (27: "The Jail", 689).
...and the County, ...and its murders — by electricity now (so fast, that fast, was Progress) — to eternity from there... (27: "The Jail", 695).
Ці два дистанційно розташовані ППВ (при різних матричних реченнях) об'єднані явним смисловим зв'язком: друге ППВ відновлює інформацію, якої "бракує" першому.
б) переомислююча, як наприклад:
So we were not surprised when Homer Barron — the streets had been finished some time since — was gone. (27:"A Rose for Emily", 440).
...but we believed that he had gone on to prepare for Miss Emily's coming... (By that time it was a cabal, and we were all Miss Emily's allies to help circument the cousins.) (27:"A Rose for Emily", 441).
ППВ другого фрагменту тексту зазнає переосмислення в порівнянні з ППВ першого, оскільки відбулося примикання контекстуальної інформації.
в) актуалізована:
The camp — the clearing the house, the barn and its tiny lot with which Major de Spain in his turn had scratched punily and evanescently at the wilderness — faded in the dusk, back into the immemorial darkness of the woods. (27: "The Bear", 210). Інформація, яку передає ППВ, сприяє актуалізації ідейного змісту матричного речення.
Властивість проспекції також знаходить реалізацію в рамках ППВ: ...Even the iailbreak was fortuity: a sans— three or four— of Natchez Trace bandits (twenty-five years later legend would begin to affirm, and a hundred years later would still be at it, that two of the bandits were the Harpes themselves, Bis Harpe anyway, since the circumstances, the method of the breakout left behind like a smell, an odor, a kind of gargantuan and bizarre playfulness at ones humorous and terrifyins, as if the settlement had fallen, blundered, into the notice or ranse of an idle and whimsical giant. Which — that they were the Harpes — was impossible, since the Harpes and even the last of Mason's ruffians were dead or scattered by this time, and the robbers would have had to belons to John Murrel's orsanization — if they needed to belons to any at all other than the simple fraternity of rapine.) captured by chance by an incidental band of civilian more-or-less militia..." (27:"The Courthouse", 23). В цьому прикладі сигналом віднесення змістовно-факультативної інформації ППВ в майбутнє являється словосполучення "twenty-five years later", "a hundred years later", a також функцію проспекції показує час Future-in-the-Past: " legend would begin to affirm, and would still be at it... "
В рамках деяких ППВ творів Фолкнера реалізувались як проспекції, так і ретроспекції. Наведемо один з таких прикладів:
But most of all, his own character (Two yews ago they had offered to make a trusty of hint He would no longer need to plow or feed stock, he would only follow those who did with a loaded gun, but he declined…) his good name... (27: Old Man", 521)
Як бачимо, словосполучення "two years agо, а також "had offered', тобто дієслово "to offer" в формі Past Perfect, виконують функцію ретроспекції. Щодо наступного речення, то використання Future-in-the-Past вказує нам, що в цій частині ППВ, реалізується властивість проспекції.
Прагматична значимість таких властивостей досить велика: створюється своєрідний континуум (6, 87) художнього тексту нерозірване переплітання фактів, подій, думок, реплік, коментарів, що в кінцевому випадку направленні на втілення ідеї концептуальної інформації чи іншого художнього твору.