Валютне покриття може надаватися шляхом:
кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконуючого банку у банку-емітенті або іншому банку;
надання виконуючому банку права на списання всієї суми акредитива з кореспондентського рахунка, відкритого у нього банком-емітентом у момент отримання акредитива до виконання;
відкриття банком-емітентом у виконуючому банку депозитів покриття або страхових депозитів.
Загальний порядок використання покритого акредитива зображена на рис.1.4
Рис.1.4 Порядок здійснення розрахунків з використанням покритого акредитива: 1 - підписання зовнішньоекономічного договору, що передбачає використання акредитива; 2 - подання заявки на відкриття акредитива; 3 - відкриття акредитива; 4 - переказ відкриття за акредитивом; 5 - перевірка дійсності отриманого акредитива; 6 - авізування бенефіціара про відкриття акредитива; 7 - перевірка відповідності умов акредитива платіжним умовам договору; 8 - відвантаження товару перевізнику; 9 - одержання від перевізника транспортних документів; 10 - подання у виконуючий банк документів, зазначених в акредитиві; 11 - перевірка відповідності документів умовам акредитива; 12 - переказ платежу за акредитивом на рахунок бенефіціара; 13 - пересилання в банк - емітент документів отриманих від бенефіціара; 14 - перевірка відповідності документів умовам акредитива; 15 - передача документів заявнику акредитива; 16 - переказ банку - емітенту суми платежу за акредитивом і комісія за його відкриття. [25; c.22]
Непокритими вважаються такі акредитиви, при виставленні яких банк не депонує кошти клієнта на окремому рахунку і відповідно не надає попередньо у розпорядження виконуючого банку валютні кошти.
10. Залежно віл наявності других бенефіарів акредитиви поділяються на переказні (трансферабельні) та непереказні.
У статті 48 “Уніфікованих правил” дається таке тлумачення переказного акредитива - це акредитив, за яким бенефіціар має право уповноважити банк, що здійснює платіж, платіж з відстрочкою платежу, або будь-який банк, уповноважений негоціювати переказуючий банк, на те, щоб акредитивом могли користуватися повністю або частково одна чи декілька інших осіб. [27; c.77]
У свою чергу акредитив, який не може бути використаний другим (и) бенефіціаром (бекефіціарами) є непереказним акредитивом.
11. Спеціальні форми акредитивів.
Компенсаційний акредитив має багато схожого з переказним, але існують також і суттєві відмінності. При трансферабельному акредитиві виставляється лише один акредитив, який потім переказується першим бенефіціаром другому бенефіціару. При компенсаційному акредитиві використовуються два акредитиви:
1) за дорученням іноземного покупця виставляється банком покупця, де посередник виступає у ролі бенефщіара;
2) за дорученням посередника виставляється банком посередника, де справжній постачальник товарів виступає у ролі бенефіціара. [12; c.110]
Зустрічні акредитиви схожі з компенсаційними за винятком того, що при зустрічному акредитиві банк - емітент для другого акредитива не приймає перший акредитив як “забезпечення". Замість цього банк отримує інструкції дебетувати рахунок експортера за всіма платежами, які здійснюються за другим акредитивом. Перший акредитив використовується як потенційне джерело надходження грошових коштів на рахунок експортера.
Резервні акредитиви, або акредитиви “стенд-бай” які інколи ще називають чистими, є спеціальними видами акредитивів і за своєю суттю більше тяжіють до банківської гарантії.
Револьверні акредитиви - це акредитиви, які автоматично поновлюються на їх початкову суму або після закінчення визначеного заздалегідь періоду, чи в міру використання у межах наперед визначених загальної суми та терміну дії.
Акредитив із червоною смугою - згідно з ним авізуючий або підтверджуючий банк здійснює авансування бенефіціара (експортера) до надання визначених документів. Ця спеціальна умова зазначається в акредитиві за вимогою заявника акредитива.
Із здобуттям Україною незалежності дедалі більше вітчизняних підприємств виходить на зовнішній ринок. Знайти за кордоном партнера досить важко, але, якщо певні контакти встановлено, постає проблема розрахунків. Зазвичай іноземний партнер маловідомий, його фінансовий стан та надійність важко оцінити; це справедливо як для нерезидентів, так і з точки зору останніх - стосовно резидентів України. Тому бажано обрати таку форму розрахунку, яка незалежно від економічної та політичної стабільності країни-контрагента давала б змогу захистити інтереси як експортера, так і імпортера. Між іншим, слід враховувати, що використання деяких форм розрахунків значно збільшує строк надходження коштів внаслідок тривалого документообігу, що в свою чергу, не задовольняє експортера.
Особливість українського ринку безготівкових розрахунків за експортно-імпортними операціями полягає у його вразливості до зовнішніх і внутрішніх економічних чи політичних змін через невпевненість у надійності вітчизняних банків. Одужання економіки, яке спостерігається в останні роки, зумовило збільшення частки цих операцій.
На жаль, через брак практичного досвіду у цій галузі як перед банками, так і їхніми клієнтами постає ряд серйозних проблем, що призводить до різного роду помилок і затримок у розрахунках. Ситуація ускладнюється ще й тим, що українські банки мають недостатню внутрішню інструктивно методологічну базу.
Для детального дослідження сучасного стану ринку безготівкових розрахунків, проаналізуємо динаміку їх розвитку за останні роки на прикладі всіх банків і окремо взятого. [29]
Частка окремих форм міжнародних розрахунків у загальному обсязі експортно-імпортних операцій в Україні за 2004 рік зображено у таблиці 2.1
Таблиця 2.1
Форми міжнародних розрахунків у загальному обсязі експортно-імпортних операцій в Україні за 2004 рік
Форми розрахунків | За кількістю здійснених операцій, у% | У грошовому вираженні, у% |
Акредитиви | 2,5 | 6 |
Інкасо | 0,5 | 1 |
Банківські перекази | 97 | 93 |
Разом | 100 | 100 |
Дані таблиці свідчать, що у 2004 році основну частку безготівкових розрахунків займали банківські перекази: за кількістю здійснених операцій - 97% і у грошовому вираженні - 93%; на другому місці перебувають акредитиви: за кількістю здійснених операцій - 2,5% і у грошовому вираженні - 6%, а інкасо - відповідно 0,5% і 1%. [29]
Частка міжнародних розрахунків у загальному обсязі експортно-імпортних операцій в Україні за 2004 рік (за кількістю здійснених операцій) зображено на рис.2.1
Рис.2.1 Частка міжнародних розрахунків у загальному обсязі експортно - імпортних операцій в Україні за 2004 рік (за кількістю здійснених операцій).
Частка окремих форм міжнародних розрахунків за експортно - імпортними операціями в Україні за 2004 рік (у грошовому вираженні) зображена на рис.2.2
Рис.2.2 Частка окремих форм міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями в Україні за 2004 рік (у грошовому вираженні).
З розвитком економіки України почала зростати кількість банків, яка займається міжнародними розрахунками; частка експортно-імпортних операцій збільшилась, змінився їх структурний склад.
В одному з провідних банків України - КБ “Експобанк", структура зовнішньоекономічних розрахунків його клієнтів зображена у таблиці 2.2 [28]
Таблиця 2.2
Структура зовнішньоекономічних розрахунків КБ “Експобанк” за 2001-2004 р.
Форми розрахунків | Роки | |||
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | |
Частка банківських переказів,% | 91 | 90,5 | 90 | 89 |
Частка інкасо,% | 1 | 1 | 0,8 | 0,7 |
Частка документарного акредитива,% | 8 | 8,5 | 9,2 | 10,3 |
Разом | 100 | 100 | 100 | 100 |
З таблиці 2.2 видно, що структура безготівкових міжнародних розрахунків КБ “Експобанк” змінюється так: частка банківських переказів протягом останніх чотирьох років знизилась з 91% у 2001р. до 89% у 2004р.; використання інкасо знизилось з 1% у 2001р. до 0,7% у 2004р., а частка документарних акредитивів навпаки має тенденцію до зростання, що пояснюється вищим ступенем захисту інтересів клієнта, відповідно - 8% у 2001р. і 10,3% - 2004 рік. [30]
Рис.2.3 Структура міжнародних розрахунків КБ “Експобанк” за 2001 - 2004р.
У загальному обсязі міжнародних розрахунків, частка акредитивної форми розрахунків із року в рік збільшується. В останні роки спостерігається тенденція до значного збільшення експортних акредитивів як у кількісному, так і в сумарному вираженні. Серед українських виробників акредитивній формі розрахунків надають перевагу підприємства машинобудування, авіапромисловості, радіоелектроніки, сільського господарства, хімічної промисловості тощо. Географія здійснення банком експортно-імпортних акредитивів досить широка та охоплює близько 100 країн світу. Значною є частка експортної продукції, що постачається в Іран, Китай, Індію. Єгипет, Шрі-Ланку, В’єтнам, країни СНД, особливо Росію та Туркменістан, а також Японію, Францію. Імпортуються товари переважно з країн Західної Європи - Німеччини, Швейцарії, Італії, Франції, Великобританії, а також Росії. У зовнішньоекономічних зв'язках України інкасова форма розрахунків в останні роки стала застосовуватися значно менше, ніж акредитивна, що пояснюється збільшенням числа несвоєчасних платежів у практиці українських організацій.