Діалектна лексика у творчості письменників Сумщини (стр. 13 из 14)
Дослідники виділяють такі основні особливості східнополіських говірок:
-східнополіські говори зберігають дифтонги на місці етимологічних [о], [е] та [ĕ]: [вуол], [діед];
-для значної частини характерне акання [галавá], [вадá];
-у більшості говірок диференціація фонем [е], [и] не залежна від наголосу;
-наявність реліктів етимологічного [і] в північно-західній частині східнополіського говору;
-втрата [j]на стикупрефіксальної й кореневої морфем [ви΄шла];
-релікти давньої м'якості губних приголосних та [ ч’] в частині східнополіського говору;
-ослаблення фонеми [ ф ] і заступлення її [ х ] чи [хв] [футбол], [хвáра];
-збереження дзвінкості кінцевих приголосних (зуб, кров);
-наявність аферези [доднóйі];
- закінчення [ у ] в давальному відмінку іменників чоловічого і середнього родів однини ( [дáд'ко у], [сеилу]);
- паралелізм іменних форм в орудному відмінку [рукóйу] - рукой);
- займенники ІІІ особи однини в непрямих відмінках виступає без початкового [н] (до її);
-
наявність усічених форм [дóбри], [стари´];- інфінітивний суфікс –ть при дієслівних основах на голосний [бит'];
- складена форма майбутнього часу [буду робит'];
- вживання сполучника да, дак у єднальній та протиставній функціях.
ІІІ. Усі сучасні українські наріччя (діалекти) визначаються сукупністю фонетичних, граматичних і лексичних рис. Специфіка фонетичних і граматичних особливостей зумовлена не лише географічним положенням, а й міграційними процесами, що відбулися на цій території. Як відомо, східнополіський діалект української мови на півночі межує з білоруською мовою, на сході - з російською. Тому можемо сказати, що у місцевих говірках східнополіського говору наявні різноманітні варіанти тих чи інших слів. Це ми чітко прослідкували у творчості письменників Сумщини, а також визначили фонетичні і граматичні особливості даної говірки:
- характерне акання;
- ослаблення вимови фонеми [ф] і заступання її [х] чи [хв];
- релікти давньої м'якості губних приголосних та [ч’];
- збереження дзвінкості кінцевих приголосних;
- паралелізм іменних форм в орудному відмінку;
- займенники ІІІ особи однини в непрямих відмінках виступають без початкового [н];
- наявність усічених форм (сьодні, загубе);
- наявність інфінітивного суфікса –ть при дієслівній основі на голосний;
- пом’якшена вимова [л'];
- поява звука у середині слова для полегшення вимови;
- форми І особи однини теперішнього часу дієслів ІІ дієвідміни з основою на [д],[с].
Можемо сказати, що говіркам Сумщини властиві також лексеми, які невідомі українській літературній мові. Таке явище чітко прослідковується у творчості письменників Сумщини. Це можна побачити на прикладах при порівнянні функціонування у мовленні загальновживаних лексем і аналізованих діалектних.
ІV. Зробивши аналіз підручників та навчальних програм з рідної мови, ми визначили, що на вивчення діалектизмів відводиться 2 години в основній школі та 1 година – в старшій школі. Підручники містять багато репродуктивних вправ, але вони всі одноманітні і не вимагають багато зусиль на виконання. Тому слід на уроці вводити більше творчих, пошукових завдань, аби сприяти всебічному розвитку школярів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Атлас української мови: у 3-х т. – Т.1-2. – К.: Наукова думка, 1984-1988.
2. Бевзенко С.П, Українська діалектологія. – К.: Вища школа, 1980. – 248с.
3. Бондаренко Н. Лексикологія (5 кл.)// Дивослово. – 2003. - №9. С. 51-55.
4. Бузук П.О. Діалектологічний нарис Полтавщини. – Історико-філологічний відділ Української академії наук. Збірник №64. Праці діалектологічної комісії. Український діалектологічний збірник. Книжка ІІ. – К., 1929. – С.159-195.
5. Булаховський Л.А. Питання про походження української мови // Булаховський Л.А. Вибрані праці в 5-ти томах. – Т.2. – К.: Наукова думка, 1977. – С. 9-216.
6. Бучко Д.Г. та ін. Українська лексика в історичному та ареальному аспектах. – К.: Наукова думка, 1991. – 184с.
7. Васильченко С. Чайка: Повісті та оповідання. Для серед. шкіл. в. – К.: Веселка, 1981. – 279с., іл.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладник і головний редактор В.Т. Бусел. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001.- 1440с.
9. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. К.: Вища шк., 1980. – 234с.
10. Ганцов В.М. Діалектичні межі на Чернігівщині // Чернігів і північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріали. – К., 1928. – С. 262 – 280.
11. Ганцов В.М. Діалектологічна класифікація українських говорів // ВУАН. Записки історично-філологічного відділу. – Кн. ІV. (1924). – К., 1924. – С. 80-142.
12. Ганцов В.М. До історії звуків в українській мові // Українська академія наук. Записки історично-філологічного відділу. – Кн. VІІ-VІІІ (1926). – К., 1926. С. 74-85.
13. Ганцов В.М. Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку // ВУАН. Записки історично-філологічного відділу. – Кн. ІІ-ІІІ (1920-22). – К., 1923. – С. 116-143.
14. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2006. – 288с.:іл.
15. Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Педагогічна преса, 2006. – 288с.:іл.
16. Гримашевич Г.І., Мойсієнко В.М. та ін. Українська діалектологія: Практичний курс (Методичні рекомендації). – Житомир, 2001. – 32с.
17. Гриценко М.С. Самар: повісті, новели, публіцистика. – Суми: Собор, 1998. – 183с.
18. Грищенко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. – К.: Наукова думка, 1990. – 267с.
19. Грищенко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. – К.: Наукова думка, 1984. – 226с.
20. Гуйванюк Н., Руснак Н. Діалектний текст як лінгво-когнітивна одиниця // Українська мова. – 2003. - №2. – С. 102-110.
21. Дейниченко Н. Зовнішні ізголоси зоологічної лексики східнополіського говору. – Волинь-Житомирщина, 2001. №6. – С. 358-363.
22. Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття». – К.: Райдуга, 1994. – 64с.
23. Дзендзелівський Й.О. Спостереження над народною етимологією в українські мові // Дослідження з української діалектології. – К.: Наукова думка, 1991. – С.6-46.
24. Дорошенко Л.І. Історіографія діалектного членування східнополіського говору. – Волинь-Житомирщина, 2001. №6. – С. 238-248.
25. Дорошенко С.І. Діалектний словник Сумщини// Праці Х Республіканської діалектологічної наради. – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 126-131.
26. Дорошенко С.І. Матеріали до словника діалектної лексики Сумщини // Діалектологічний Бюлетень. – Вип.. ІХ . – К., 1962. – С. 101-122.
27. Дослідження з української діалектології. Збірник наукових праць. – К.: Наукова думка, 1991. – 260с.
28. Етнографія України. – Навч. посібник / за ред.. С.А. Макарчика. – Львів: Світ, 1994. – 520с.
29. Євтушок О.М. Актуальні питання сучасної діалектної лексики // Дивослово. – 1996.- №9. – С. 17.
30. Євтушок О.М. Про стан і деякі аспекти вивчення діалектної лексики // Українська мова та література в школі. – 1992. – №2. – С.3.
31. Єрмоленко С.Я. Бибик С.П., Тодор О.Г. українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів// за ред. С.Я. Єрмоленко. – К.: Либідь, 2001, - 224с.
32. Жилко Ф.Т. Ареальні системи української мови // Мовознавство, 1990. №4. С. 18-27.
33. Жилко Ф.Т. Говори української мови. – К.: Рад. шк., 1958. – 172с.
34. Жилко Ф.Т. Нариси з діалектології української мови. – К.: Рад. шк., 1966. – 232с.
35. Жовтобрюх М.А. Взаємодія української літературної мови і діалектів // Мовознавство. – 1973. - №1. – С. 10-23.
36. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – К.: Вища шк., 1972. – С. 68-70.
37. Збереження історико-культурних надбань Сіверщини (Матеріал четвертої науково-практичної конференції). – Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. – 236с.
38. Зілінський І. Проба упорядкування українських говорів. – Записки наукового товариства імені Шевченка. Рік 1913. Том 117/118. Львів, 1914. – С. 333-375.
39. Кобцев Д.А. Українська мова. 5-7 класи: критерії оцінювання, тестові завдання, дидактичний матеріал, методичний коментар, соціокультурний принцип систематизації текстів. – Х.: Вид. група «основа», 2007. – 256с.
40. Кононенко П.П. та ін. Українська мова: Навч. Посібник. – 3-тє вид., перероб. –К.: Либідь, 1992. – 224с.
41. Куриленко В.М. Атлас лексики тваринництва у поліських діалектах. - Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. – 260с.
42. Куриленко В.М. Діалектні зони в системі українськопольського макроареалу // Українське мовознавство. – Вип. 16. –С. 89-91.
43. Куриленко В.М. До проблем південної межі північного (поліського) наріччя // Філологічні науки. Збірник наукових праць. – Суми, 1999. – С. 66-71.
44. Куриленко В.М. Лексика тваринництва поліських говорів. – Суми. 1991. – 124с.
45. Куриленко В.М. Полісся: діалектна ареалогія та стратиграфія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. – 182с.
46. Куриленко В.М., Приймак В.В. Східне Полісся (лінгвістичний та історико-археологічний аспект). – Полтава – Глухів: ГАПУ, 2006. 76с., карти.
47. Курило О. Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів // ВУАН. Записки історично-філологічного відділу. – Кн.. ХІХ (1928). – К., 1928. – С. 167-183.
48. Ларин Б. Диалектизмы в языке советских писателей // Литературный критик. – 1935. - №11. – 314с.
49. Литвин І.В. Українська мова. Тести, вправи, творчі завдання: 5-11 кл.: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 2005. – 272с.
50. Лисенко П.С. Словник поліських говорів. – К.: Наукова думка, 1974. – 159с.
51. Лисенко П.С. Словник діалектної лексики середнього і східного Полісся. – К., 1961. – 72с.
52. Лосінець С. Лексикологія. Лексика. Лексичне значення слова. Урок-рольова гра у 5-му класі // Українська мова і література. – 2001. №37. – С.6-7.
53. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика: Автореф. дисертація докт. філол. наук. – К., 2004.