Діалектна лексика у творчості письменників Сумщини (стр. 11 из 14)

Для з'ясування стану досліджуваної проблеми необхідно було з'ясувати рівень обізнаності вчителів із досліджуваною проблемою. З цією метою була розроблена і розповсюджена серед вчителів анкета (див. Додаток Б).

В анкетуванні взяли участь учителі міських шкіл Сумської та Чернігівської області.

З метою з'ясування поглядів педагогів на проблему ми запропонували вчителям дати відповіді на питання анкети. Досвід опитаних в цій галузі становить від 8 до 27 років.

Щоб визначити, скільки часу відводиться на вивчення діалектної лексики в школі, ми запропонували дати відповіді на це запитання. Деякі відповіді на питання були короткими, а інші – розкривали більш широко.

Всі вчителі чітко визначили, що на вивчення діалектної лексики відводиться (за новою програмою 5-12 класи) у 6 класі – 1 година, але разом з професійними словами та термінами, та в 10 класі – 1 година під час повторення розділу «Стилістичні засоби лексикології та фразеології».

На питання «Скільки часу відводиться на вивчення діалектизмів на ваших уроках?» 12,5% респондентів відповіли, що лише на уроці, де узагальнюються знання з лексикології; 25% опитаних зазначили, що вивченню діалектній лексиці приділяється більше уваги на уроках літератури, особливо при вивченні творчості письменників західних регіонів України.

Діаграма 3.2.1.Вивчення діалектної лексики на уроках

Відповідаючи на наступне питання, 100% опитаних зазначають, що звертають увагу на місцевий діалект під час вивчення літератури рідного краю, особливо при вивченні творчості Остапа Вишні, Івана Багряного, Пантелеймона Куліша, Олександра Олеся, Олександра Довженка, Олекси Десняка. 25% респондентів зазначають, що звертають увагу на місцевий діалект під час аналізу художнього твору чи мовлення персонажів як один із засобів їх характеристики; досліджують мовний колорит своєї місцевості, яку роль відіграє ця лексика в даному творі, знаходять літературні відповідники.

Щоб дізнатися, чи пов'язують вчителі українську мову та літературу в плані розгляду діалектних слів, ми запропонували відповісти на це запитання. 100% респондентів відповіли, що так. 37,5% опитаних відповіли коротко – пов'язують українську мову та літературу, 37,5% - зазначили, що приділяють увагу діалектній лексиці при вивченні творчості Івана Франка, Василя Стефаника та інших представників літератури Західної України. 12,5% вчителів відповіли, що розглядають діалектну лексику під час вивчення творів І.П.Котляревського у 9 класі. У художній літературі діалектні слова вживаються для мовленнєвої характеристики героїв твору і відображення місцевого побуту. В українській мові їх можна використати під час уроків розвитку зв’язного мовлення (опису, розповіді). 12,5% опитаних підкреслюють, що у мові треба прагнути позбутися діалектних слів, оволодіти нормами української літературної мови, а в літературі їх можна розглядати як один із засобів створення місцевого колориту, переконливості художнього образу.

Діаграма 3.2.2. Зв’язок української мови та літератури

Одним із запитанням нашої анкети було таке: «Чи використовуєте Ви на уроках тексти, в яких вживаються діалектизми?» Всі респонденти зазначили, що використовують тексти, в яких є такий шар лексики. Але 62,5% опитаних відповіли лише коротко — так. 12,5% - використовують рідко, 12,5% - за мету не ставили підібрати текст із діалектизмами, проте від такого мовного матеріалу не відмовлялися. Ще 12,5% вчителів беруть уривки з творів І.Франка («Захар Беркут»), Л. Українки, М. Стельмаха («Гуси-лебеді летять»).

Діаграма 3.2.3.Використання текстів з діалектизмами

Аналізуючи відповіді на запитання «В який спосіб Ви пояснюєте значення діалектизмів?», ми з’ясували, що більшість вчителів (75%), щоб пояснити значення діалектного слова, використовують тлумачні словники та словники діалектизмів. 50% опитаних співставляють речення з діалектизмами і відредаговані, а також слова-діалектизми замінюють дібраними загальновживаними або літературними словами. Деякі респонденти зазначають, щоб пояснити значення діалектного слова, вони застосовують власні знання, запрошують працівників бібліотек, пояснюють в контексті речення, спираються на досвід учнів.

Діаграма 3.2.4.Пояснення діалектизмів

Останнім запитанням нашої анкети було: «Діалектизми – засіб збагачення мови чи засмічення?» 87,5% респондентів відповіли, що діалекти – це засіб збагачення мови, бо вони вносять і характеризують колорит певних регіонів країни, використовувати їх потрібно тоді, коли це насправді стилістично виправдано, щоб не робили мову твору незрозумілою для читачів. Але ці ж опитані вказують, що діалектизми є і засобом засмічення, тому зловживати ними не потрібно. І лише 12,5 % вчителів відповіли, що такий шар лексики є засобом засмічення.

Діаграма 3.2.5. Діалекти – засіб засмічення чи збагачення мови

Детальний аналіз відповідей анкетованих дозволяє зробити висновок, що вчителі в школі приділяють значну увагу вивченню діалектної лексики не лише на уроках української мови, де відводиться лише дві години на вивчення цієї теми у середній та старшій школі, а й на уроках української літератури, зокрема під час уроків літератури рідного краю та вивченні творчості письменників Західної України. Оскільки на вивчення діалектизмів відводиться недостатньо часу, тексти з діалектизмами вчителі використовують рідко, тому це призводить до того, що у мовлення учнів залишаються слова-діалектизми і їм дуже важко замінити їх літературними словами.

3.3. Система роботи вчителя-словесника під час вивчення діалектної лексики

Труднощі вивчення української літературної мови в основній та старшій школах вносить діалектне оточення. Дуже часто учні вживають слова, які не притаманні літературній мові або взагалі не мають відповідників у ній. Діти використовують так званий «суржик» - запозичення слів з інших мов із вимовою наближеною до української. Наприклад: У кажного є свої проблєми. Замість: У кожного свої проблеми. Або ось такий приклад: Отвєти нам не допоможуть, замість: Відповіді нам не допоможуть. Цій проблемі слід приділяти більше уваги, тому слід на кожному уроці давати учням завдання, вправи на добір паралелей з рідної мови, редагування текстів з діалектизмами, творчі зв’язні розповіді тощо. Добре знаючи місцеву говірку, вчитель добирає відповідні вправи на усунення діалектизмів з мови учнів.

Вважаємо за доцільне запропонувати такі види роботи з діалектним матеріалом. Ці та інші види вправ ми подаємо в уроках. (Див. додаток В)

Диктанти – вид тренувальних вправ, у процесі виконання яких учні відтворюють письмово сприйнятий на слух текст. Варто запропонувати п’ятикласникам або шестикласникам таку вправу:

Розподільний диктант

Записати слова у дві колонки: у першу – слова, які відповідають літературним нормам, у другу – їхні діалектні відповідники. (Слова взяті з творів письменників Сумщини).

Говорить, помирати, ладно, оставте, вмірать, відповідь, добре, ловкий, балака, матеріал, завжди, не зручно, понаравилась, всігда, полєзно, не вдобно, дійствітєльно, літак, корисно, дійсно, понятно, самольот, отвєт, споминає, зрозуміло, залиште, спритний, сподобалась, матер’ял, згадує.

Говорить Балака

Помирати Вмірать

Добре Ладно

Залиште Оставте

Відповідь Отвєт

Матеріал Матер’ял

Завжди Всігда

Не зручно Не вдобно

Сподобалась Понаравилась

Корисно Полєзно

Дійсно Дійствітєльно

Літак Самольот

Згадує Споминає

Зрозуміло Понятно

Спритний Ловкий

Можна запропонувати й інший варіант цієї вправи. Наприклад, учитель називає діалектизми, а учні добирають їхні літературні відповідники, або прослуховують магнітофонний запис наведеної вище вправи, занотовують лише ті слова, які відповідають літературній нормі. Цей вид роботи зручний тим, що запис можна прослухати у разі необхідності декілька разів, розвиває словниковий запас учнів, вміння швидко знаходити літературні відповідники, сприяє узагальненню матеріалу.

Велику роль в усуненні діалектизмів відіграють також завдання на переклад, наприклад:

Диктант-переклад.

Перекласти слова з російської на українську мову.

Быстро, больной, умирать, война, вообще, вóсемдесят, всегда, должны, доктор, каждого, кончили, иначе, оставьте, письма, понравиться, обязательно, понятно, лучше, настроение, нельзя, первым, полезно, самолёт, свадьба, спасибо, уважение.

Коли під час перекладу виникають певні труднощі або сумніви, учні звертаються до відповідних словників. Щоб навчити дітей правильно наголошувати слова, можна складати словнички наголосів.

Щоб уникнути помилки у вимові, учням доцільно пропонувати складати таблиці правильного наголошування слів в українській та російській мовах.

Наприклад:

Таблиця 3.3.1.1. Правила наголошування

Українська мова	Російська мова
Вісімдесят	Восемдесят
Дихальний	Дыхательный
Одинадцятий	Одиннадцатый

Диктант-завдання

Перепишіть текст. Підкресліть діалектизми. З’ясуйте їх значення, користуючись довідкою. Прочитайте кожне речення, замінивши діалектизм загальновживаним словом. Як від цього зміниться зміст тексту? (Для 5-6 класів — пропонуємо використовувати слова для довідок; для 7-9 класів — використовувати словник діалектизмів, для 10-12 класів — дібрати слова ссамостійно)