Формування соціокультурної компетенції учнів старшого етапу шкіл з поглибленим вивченням іноземн (стр. 6 из 6)

Вправи рецептивного типу – це власне читання текстів культурно-країнознавчої тематики.

Вправи рецептивно-репродуктивного типу використовувались для усунення лексичних і граматичних труднощів (див. додаток А: вправи At First Glance), для формування прогностичних навичок та вмінь (див. додаток А: вправи At First Glance), а також для розширення культурно-країнознавчого кругозору учнів (див. додаток А: вправи Before You Read, Understanding the Text: Analysis). Виконуючи ці вправи, учні повинні були зрозуміти й відтворити або доповнити подану культурологічну інформацію.

Рецептивно-продуктивні вправи вимагали від учнів ініціативності, яка виявляється через прагнення зрозуміти й оцінити інформацію, розпізнати зв’язки, що існують між новими і вже відомими культурними явищами, самостійно знайти шляхи розв’язання проблеми (див. додаток А: вправи Understanding the Text: Drawing Inferences, Literary Concept).

Продуктивні або творчі вправи розвивали критичне мислення учнів (див. додаток А: вправи Culture Point, Project Work). Вони вимагали від кожного учня високої активності, результатом якої є самостійне накреслення нової проблеми, що відрізняється від тієї, над якою починалася робота. Систему вправ представлено у додатку Б.

Вправи у формуванні англомовної соціокультурної компетенції в читанні також були поділити на домашні й класні.

До домашніх були віднесені ті, які не вимагали групової або парної роботи. До таких вправ належать Before You Read та At First Glance, читання тексту, виконання післятекстових вправ Looking at Language, а також проектна робота (Project Work).

До класних вправ були віднести вправи, які вимагають групового обговорення або дискусії. Це – вправи Understanding the Text, Literary Concept, Culture Point.

Всі домашні вправи виконувались учнями в письмовій формі й перевірялись вчителем. Виконання проектної роботи (Project Work) перевірялось під час її презентації: публічного захисту перед групою (усна презентація) та оформлення у вигляді творчої письмової роботи (письмова презентація).

2.3. Аналіз результатів використання матеріалів читання на формування соціокультурної компетенції учнів

На прикінцевому етапі дослідження було проведено контрольний зріз із метою визначення ефективності розробленої нами моделі формування соціокультурної компетенції старшокласників у процесі вивчення іноземної мови на матеріалах читання. Результати засвідчили, що в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни щодо рівневої характеристики сформованості соціокультурної компетенції старшокласників. Так, в експериментальному класі загальний рівень соціокультурної компетенції значно підвищився. Було виявлено зростання рівня знань про культуру, англомовних країн, “культуру спілкування” (96%); “звичаї та традиції” (72%); “спосіб або стиль життя” (84%); “соціальне середовище” (69%); “норми поведінки” (71%).

Щодо контрольної групи, то значних змін не виявлено. Так, знання про культуру, інших країн, “культуру спілкування” (66%); “звичаї та традиції” (50%); “спосіб або стиль життя” (49%); “соціальне середовище” (31%); “норми поведінки” (21%)

Динаміку рівнів сформованості соціокультурної компетенції експериментальної групи представлено на рис.2.2.

Рис.2.2. Динаміка рівнів сформованості соціокультурної компетенції експериментальної групи

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що формування в учнів соціокультурної компетенції в читанні на матеріалі англомовних культуро-країнознавчих текстів не тільки підвищує якісний рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу учнів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку позитивного світосприйняття.

ВИСНОВКИ

Об’єктивною потребою сучасної освіти є пошук оптимальних шляхів організації навчально-виховного процесу та пошук раціональних складників змісту навчання та його структури.

На сьогоднішній день набуває особливого значення комунікативний підхід навчання іноземної мови. Основним поняттям якого виступає комунікативна компетенція.

В державному стандарті щодо рівнів володіння іноземною мовою зазначається, що формування комунікативної компетенції пов’язано з соціокультурною компетенцією, іншими словами “вторинною соціалізацією”. Без знань соціокультурного фону неможливо сформувати комунікативну компетенцію, навіть у обмежених рамках. Тільки культура у різних її проявах сприяє формуванню особистості.

Соціокультурна компетенція (sociocultural competence) – це знання, уміння використовувати у спілкуванні та пізнанні іншомовні соціокультурні реалії. В свою чергу, соціокультурну компетенцію можна розділити на країнознавчу компетенцію, тобто знання про культуру країни, мова якої вивчається (знання історії, географії, економіки, державного устрою, традицій) та лінгвокраїнознавчу компетенцію. Остання передбачає володіння учнями особливостями мовленнєвої та немовленнєвої поведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.

Формування відповідного рівня соціокультурної компетенції відбувається за наявності сприятливих дидактичних умов. Сприятливими дидактичними умовами вважаємо доцільним визначити: врахування вікових особливостей учнів; успішну соціалізацію та сприятливі соціальні умови; педагогічну майстерність вчителя; стимулювання учнів до вивчення мови; впровадження прийомів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; забезпечення учнів методичними матеріалами, що містять необхідну інформацію для комплексного формування соціокультурної компетенції; розвиток пізнавальної діяльності учня.

У навчанні іноземних мов велика увага приділяється читанню, оскільки воно є основним джерелом отримання інтелектуальної й естетичної інформації, ефективним способом доповнення й розширення лексико-граматичного матеріалу, засобом формування комунікативної компетенції і найголовніше - імпульсом, що сприяє розвитку творчої активності та критичного мислення учнів старшої школи. Актуальним є поєднання оволодіння іноземною мовою з вивченням культур народів світу, оскільки це сприяє соціальному збагаченню світогляду учнів, розвитку вмінь знаходити те спільне, що лежить в основі усіх культур, підготовці до здійснення соціокульткрноїх комунікації, розвитку в учнів почуття поваги до «чужої» культури.

Підчас читання зразків світової літератури шляхом ознайомлення учнів з культурно-країнознавчими особливостями різних регіонів світового простору можна успішно формувати в них соціокультурну компетенцію.

Проведений педагогічний експеримент засвідчив, що формування в учнів соціокультурної компетенції в читанні на матеріалі англомовних культуро-країнознавчих текстів не тільки підвищує якісний рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу учнів, спонукає їх до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення, створює умови для розвитку позитивного світосприйняття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, teaching, assessment. – Combridge University Press, 2001. – 260 p.

2. Аббасова Р.К. Формирование научных понятий у старшеклассников на основе межпредметных связей (гуманитарный цикл): Автореф. … канд. пед. наук / Казахский гос. пед. ун-т им. Абая. – Алма-Ата, 1991. – 25 с.

3. Азимов Э. Г., Щукин А.Н. Словарь методологических терминов (теория и практика преподавания языков). – Санкт-Петербург: “Златоуст”, 1999. – с. 333.

4. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: УЗМН, 1998. – 204 с.

5. Болтівець С. Іван Огієнко: мова як вираження національної психіки, душі і совісті народу // Дивослово. – 1994. – № 7. – С.23-27.

6. Виготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. Т.3. Проблемы развития психики/ Ред. А.М. Матюшкина. – М.: Педагогика, 1983. – 368 с.

7. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта). V-IX класи (проект, 2-га редакція) / Під кер. С.Ю. Ніколаєвої: – К.: Ленвіт, 1998. – 32 с.

8. Запорожченко А.П. Обучение устной подготовленной монологической речи на 1 курсе факультета английского языка: Дис . канд. пед. наук: 13.00.02. - К.,1971.-212 с.

9. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе – М.: Просвещение, 1991. – 369 с.

10. Калініна Л.В., Самойлюкевич І.В., Березенська Л.І. Your English-Speaking world. Sound Land. Методичний посібник для вчителів іноземної мови початкової школи. – К.: Контекст, 2004. – 164 с.

11. Коваленко О.Я. Про вивчення іноземних мов у 2007-2008 н.р. Методичні рекомендації // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2007. – № 3. – С.7.

12. Коломинова О.О. О формировании социокультурной компетенции у младших школьников // Іноземні мови. – 1997. – № 3. – С. 52-54.

13. Краевский В.В., Хуторской А.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах // Педагогика. – 2003. – № 2. – С. 3-10.

14. Леонтьев А.А. Возрастные и индивидуальные особенности школьников в процессе обучения иностранному языку // Иностранные языки в школе. – 1976. – №1. – С.97-101.

15. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969. – 214 с.

16. Лясковська О.А. Кооперативно-інтерактивні технології навчання іноземних мов // Іноземні мови. – 2005. – № 1. – С. 21-24.

17. Мерлин В.С. Почерк теории темперамента. М., 1964.

18. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Под редакцией Роговой Г.В., Рабинович Ф.М., Сахаровой Т.Е. – М.: Просвещение, 1991 – 362 с.

19. Ощепкова В.В. Страноведческий материал на уроках английского языка // Иностранные языки в школе. – 1998. – № 1. – С. 77-79.

20. Пассов Ю.І., Царькова В.Б., Кузовлева В.П. Учитель иностранного языка. Мастерство и личность. – М.: Просвещение, 1993. – 159 с.

21. Пентилюк М.І. Аналіз тексту на уроках мови// Дивослово. – 1999. - №3. с. 30-32.

22. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Англійська мова 2-12 класи. – К.: Шкільний світ, 2001. – 44 с.

23. Рудакова Я.П. Методичний апарат для засвоєння соціокультурної інформації у процесі читання художньої літератури у мовному вузі // Іноземні мови. – 1997. – № 3. – С. 39-41.

24. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. –М., 1998г. – с. 218

25. Семеног О.М. Мовне родинознавство (виховний потенціал лінгвокультури рідного краю). Навч. посібник. - К. - Глухів: РВВ ГДГУ, 2003.– 108с.

26. Соловова Е.Н. Методика обучения иностранным языкам. Базовый курс лекций. – М.: Просвещение, 2002. – 239 с.

27. Томахин Г.Д. Понятие лингвострановедения. Его лингвистические и лингводидактические основы // Иностр. Яз. В школе. – 1980. №3. – с. 79.

28. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения // Иностранные языки в школе. – 1980. – №4. С.88.