ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
« ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА РОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
“До захисту допущено”
зав. кафедрою
___________________
(підпис)
“___” __________200 р.
(дата)
ЛАВРЕНКО Надія Вікторівна
(група 3527 – 201 ісп.)
КУРСОВА РОБОТА
ПОЛІСЕМІЯ ІСПАНСЬКИХ СЛІВ ЯК ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАСІБ ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛЬНОГО СВІТУ У МОВІ
Спеціальність 3527 – 201 іспанська мова та література
6.03.05.02 – ісп.
Науковий керівник –
к.філол.н., доц.
Н.О. Стрюкова
Запоріжжя – 2009
ЗМІСТ
лінгвістичний полісемія омонімія лексикологія
Вступ
Pозділ 1. Наукове трактування понять лексичне значення та полісемія
Розділ 2. Способи виникнення полісемії в системі лексикології
2.1. Полісемія та проблема виявлення основного значення слова
2.2. Співвідношення полісемії, багатозначності та неоднозначності слова.
Види неоднозначності
2.3. Способи виявлення багатозначності
Розділ 3. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія
Розділ 4. Вживання полісемії в різних аспектах мови
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Проблематика полісемії набуває останнім часом дедалі більшої актуальності. Визначення й виділення основного (головного) значення, як і взагалі лексико-семантичних варіантів слова, є однією з найважливіших і найскладніших проблем. За останні 20 років однією із складової в дослідженнях лінгвістики була зміна парадигми, перенесення центра семантичної теорії з синонімів, що було базовим в категорії семантики в 60-70-ті роки, на полісемію. Багато робіт присвячених опису багатозначних одиниць, що використовували когнітивний метод дослідження. Саме завдяки М.Бреалю почалось поглиблене вивчення такого явища як полісемія, вивчення закономірностей семантичних відношень між мовними одиницями. Говорячи про вивчення лексичної семантики слова, важливо відмітити таких великих семасіологів минулого, як Г. Пауля, В.Вундта, які встановили логічні та асоціативні тенденції перенесень значень слів.
Серед іспанських дослівників величезних вклад у розвиток полісемії зробила Марія Долорес Муньос Нунес. Саме вона досліджувала та вивчала явище полісемії в різних аспектах . Багато робіт було присвячено вивченню співвідношення та виявлення різниці між полісемією, омонімією та синонімією.
Серед вітчизняних науковців треба відмітити таких дослідників як В.С. Виноградов, А.А. Уфімцева, О.С. Ахманова, та інші.
Загалом, не має сумніву, що полісемія (багатозначність) є суттєва якість мови, що є виконанням основних його функцій - когнітивна, комунікативна та поетична . Без сумніву багато аспектів з неоднозначності полісемії залишилися невирішеними. Тож можна стверджувати, що це питання набуває великої актуальності в наш час.
Об’єктом дослідження цієї роботи є економічний засіб відтворення полісемії реального світу у мові, предметом ж виявляє собою полісемію, як семантичне явище.
Головною метою цієї роботи є виявлення загального значення про полісемію як економічний засіб, співвідношення полісемії та омонімії, широко значності та полісемії, а також різниця між ними. Серед важливих задач роботи є науково обґрунтувати особливості полісемії, її роль у повсякденному житті та науковому, її роль в складностях перекладу. Методи, що використовувалися : описовий, порівняльний та контрастний.
Головним завданням проведеної роботи є закріплення та поглиблення знань за вказаною темою, систематизація та розширення знань в цій галузі, ознайомлення з різними поглядами різних дослідників, як вітчизняних так і зарубіжних.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 4 розділи, висновки, список використаних джерел із 30 найменувань. Загальний обсяг 26 сторінок.
Розділ 1. Наукове трактування понять лексичне значення та полісемія
Саме у слові та в його лексичному значенні зберігається увесь досвід носія цієї мови [ 28, c. 17].
Як стверджує Анна Анфілофівна Уфімцева лексичне значення – це поняття слова, що має свої додаткові семантичні та експресивні відтінки [ 28, c. 14 ].
Також лексичне значення – це сенс змісту слова, як стверджує Венедикт Степанович Виноградов. Можна зробити висновок, що лексичне значення це інформативний зміст слова, що сформований на основі поняття, що відображає у свідомості носія мови предмети певного класу; це сукупність лексико-граматичних варіантів слова [ 13, c. 243].
Також лексичне значення це сукупність уявлень, що викликає це слово в певному випадку.
Одне з головних проблем полісемії , що такі слова приховують головне значення та кількість полісемічних слів ускладнюють процес виявлення цих слів з центральним значенням.
З XIX століття існувало дві основні ідеї : перша, що значення слів залежать від різних ситуацій, мається на увазі контекст або будь яка комунікативна ситуація; друга, що нове значення може бути еквівалентом іншого нового значення [ 2, c. 92].
Саме поняття полісемія (багатозначність) з’явилось на багато раніше ніж саме поняття науки семасіологія (наука про значення слова).
Здатність слова мати не одне, а декілька значень називається багатозначністю або полісемією (гр. polэsēmos – багатозначний), а слово називається багатозначним [ 24, c. 114].
О.С. Ахманова схиляється до такого визначення полісемії :
Полісемія (гр. poly - багато , sema - значення ) – це наявність у теж самому слові декілька пов’язаних між собою значень, які зазвичай виникають в результаті видозміни та розвитку первинного значення слова [ 7, c. 96 ] .
Але деякі вчення вважають причину виникнення полісемія, в першу чергу, в емоційному відображенні, а вже потім в обумовленому значені слова. До цієї думки схилялися такі вчені: Г. Шпербер, К. Ердман, Е. Велландр.
Саме Шпербер висунув ідею «емоційних комплексів». І це явище передбачає дослідження слова в його синтагматичному аспекті. Але не всі лінгвісти розділяли думку про існування полісемії взагалі. А.А. Потебня заперечував існування такого явища як полісемія слів, так як він перебільшував роль та вплив мови на мислення.
Треба зауважити погляд Д.Н. Шмелева, який стверджував, що полісемія – це семантична єдність, яка існує між значенням одного теж самого слова, та що складається на базі загальних семантичних асоціацій (метафоричних, метонімічних та інших переносів). Внаслідок цього було виявлено, що змістові зв’язки слова і формують семантичну структуру полісемантичного словa.[ 18, c. 56 ] .
Різні значення одного теж самого слова виявляються не зразу, а в процесі тривалого історичного розвитку мови. Так в процесі розвитку мови слово може придбати нове значення, мається на увазі, що може розширювати свою номінативну функцію. Також може з’явитися і зворотній процес - звуження значення. З цього бачимо, що розширення або звуження змістової частини слова обумовлюється зміною зв’язків внутрішнього значення одного з слів і є результатом семантичних перетворень словарного складу, що спонукало розвиток мови. Суттєву роль має і мовна ситуація в яку потрапляє слово, контекстуальне середовище.
Полісемія грає важливу роль в зміненні значення. Присутність полісемії та її розвиток вказує на те, що мова розвивається. Вивчення полісемії стає актуальною темою, так як це важливий пункт в вивченні іноземної мови та в розумінні менталітету інших народів. Полісемія це процес перетворень значень та поява нових значень в безперервно розвиваючий системі лексикології [ 2, c. 100 ].
Розділ 2. Способи виникнення полісемії в системі лексикології
Полісемія як одна із складових системи лексикології має свої компоненти та свої способи виникнення, як вже зафіксовані в її системі.
Вирізняють п’ять способів в невизначеності полісемії, як базові шляхи людської мови:
· Зміна вживання. Слова мають різне значення в залежності від контексту. Є слова, що належать для опису людини (apto, diestro, adecuada, propio, experto), для опису предметів ( fбcil de manejar, bello, ajustado), поведінки ( decoroso, magnбnimo, generoso), розміру ( mediano, grande, amplio), але вони вживаються в інших ситуаціях та змінюють свій відтінок, що залежить від контексту [ 14, c. 67].
· Спеціалізація. Згідно з Бреалем в професійній спеціалізації вживаються слова із-з повсякденного життя. Тобто ці слова не втрачають своє значення, а навпаки, розширюють. Деякі слова в загальні лексиці набувають нове значення, яке може мати інше значення та функцію в будь якій сфері діяльності людини [ 17, c. 99]. Наприклад:
Acciуn – в юридичному словнику має значення «позов» , в граматиці acciуn verbal – реалізація дієслівного феномена, в економіці – це частина капіталу анонімної компанії, але ж загальне значення цього слова «дія».
· Переносне значення слова, що відбувається шляхом метафори та метафоричних перетворень [ 9, c. 159].
· Семантичне запозичення або впив іноземних мов, де дві мови мають тісний контакт, наприклад між французкою та іспанською, італійською та іспанською мовами (в сфері кулінарії, пізнавальної діяльності та інших сферах).
· Марія Долорес Муньос додала ще один спосіб виникнення полісемії у мові. Вона зазначила це явище як « нейтралізація» [ 4, c. 251].
В.С. Виноградов вважає, що велика кількість значень в слові виникли за допомогою тропів. Він виділяє такі тропи як:
· Метафора (metбfora) - перенесення якоїсь якості одного об’єкта на інший, що відбувається на основі схожості між цими предметами [ 13, c. 30]. Згідно з цього ствердження можна виділити такі різновиди схожості:
- Схожість за ознаками ( за формою, зовнішні характеристики, їх звучання і т.д.). Перенесення назв неживої природи на властивості, якості та дії живих істот.
- Схожість за емоційним характером.
- Схожість за функціями.