2. Назва людей за тими предметами з якими вони працюють:
3. Pincel - кість, художник;
4. Cuchillo – ножик, хірург.
5. Назви за місцем вироблення речей:
6. Astracбn, damasco, persiana, gabardina;
7. Напої за місцем виготовлення:
8. Jerez , coсac, champaсa, madera .
- Проявлення синекдохи :
El taxнmetro es un aparto que marca automбticamente la distancia recorrida y el precio del viaje. Також означає машину, що має таксометр.
Слово cafй («зерно кавового дерева») – з цього слова виявляється значення «напій», «кафе».
Слово mate («парагвайський чай») - «напій з цієї заварки» або «сосуд для напою мате» .
Слово compra («купівля, як процес») – «купівля, як куплена річ» .
Слово canto («спів») – «пісня».
Слово casa («дім») – «сім’я».
Дієслово («їсти») - «обідати».
5. Розпад полісемії та перехід її в омонімію дає результат утворення самостійних словотворчих центрів [ 6, с. 242]:
Aire - повітря ;
Aire - зовнішність;
La capital - столиця; El capital - капітал;
6. Відносна неоднозначність [ 1, с. 311]:
Слово «hombre» насамперед в словниках вказує на таке значення - « людина», « чоловік», « особа чоловічого роду». Але у реченні:
El hombre de ayer no es el hombre de hoy. В цьому реченні слово «hombre» має значення «людина», також може мати значення «людство».
Дієслово «andar» загалом може вживатися замість таких дієслів «caminar», «estar». Але лише в контексті це слово міняє своє значення:
їCуmo anda su vida? - Як ваше життя? Ми не перекладаємо це речення - як іде ваше життя?
Абсолютна неоднозначність [ 1, с. 314] :
El verso azul de Rubйn Darнo y la canciуn gris de Verlaine. Так в цьому реченні присутні слова «azul», «gris» які мають своє загальне, головне значення. Але контекст підкреслює метафоричне значення цих слів в даному реченні.
No habнa un alma a la vista. Слово «alma» саме тут має метафоричне значення.
Висновки
Як було вище сказано, рoзрішення проблеми опису багатозначності треба шукати на шляху, який розглядає як влаштована структура полісемії та багатозначності, як треба описувати її в словнику. Багатозначність слова не повинна прагнути відобразити те, в якому вигляді інформація про багатозначність зберігається в підсвідомості мовця і те, як він його використовує. Спосіб зберігання цієї інформації змінюється залежно від ментального складу мовця, соціальних, вікових та професійних факторів. Але слід зауважити, що значення слова «зберігається» в підсвідомості мовця не в вигляді складання значень.
Реальне функціонування «багатозначності» полягає в тому, що лише при наявності багатьох значень мовець може мати повне уявлення про той чи інший феномен або явище.
Якщо ми представимо «багатозначність» в ієрархічному вигляді або у вигляді деривації то, це бути завжди не досконалим. Ця недосконалість обумовлюється природою «багатозначності» .
Різні значення одного теж самого слова виявляються не зразу, це тривалий процес історичного розвитку мови. В процесі слово може придбати нове значення, що може розширювати свою номінативну функцію. Також може з’явитися і зворотній процес - звуження значення. Розширення або звуження змістової частини слова обумовлюється зміною зв’язків внутрішнього значення одного з слів і є результатом семантичних перетворень словарного складу, що спонукало розвиток мови. Суттєву роль має і мовна ситуація в яку потрапляє слово, контекстуальне середовище.
Семантичний зв’язок між головним значенням полісемічного слова та рештою його значень не однорідна. Чим тісніший зв'язок головного значення слова з другорядним значенням, тим сильніший його зв'язок з рештою значень. Та навпаки, чим слабкіший зв'язок із семантичним центром слова, тим стає слабкіший зв'язок із рештою значень.
Що стосується співвідношення полісемії та омонімії то можна зробити висновок, що, як вважають більшість вчених:
Омонімами є слова , які належать до різних частин мови, хоч вони розвинулись з однієї лексеми і за лексичним значенням тісно зв’язані. Також омонімами є однозначні слова, що належать до тієї ж частини мови. При вставленні меж між омонімією і полісемією необхідно виходити не з історії виникнення одиниць, а з фактів їх співвідношення на даному етапі еволюції мови, тобто з факту наявності або відсутності між ними зв’язку значень.
Вивчення лексичної сполучуваності багатозначних слів є ефективним засобом дослідження семантичної структури слова. Подібні дослідження дозволять багатьом дослідникам та вченим мати у розпорядженні цінний матеріал про взаємозв’язок між змістом та мовною формою.
При дослідженні лексичної сполучуваності та полісемії треба зазначити висновок М.П. Кочергана, який зауважив, що : при вивчені лексичної сполучуваності багатозначних слів треба розрізняти два аспекти - сполучуваність слів для кожного із значень і діагностику значень через сполучуваність. Ці аспекти взаємопов’язані, але не тотожні.
Дослідження полісемії – це цінний вклад не лише для лінгвістів. Це те явище яке використовується у повсякденному житті, у науковому житті. Це те явище, що допомагає у роботі перекладача передати точну та дійсну реальність навколишнього світу, зважаючи на ментальність того чи іншого народу.
Список використаних джерел
1. Al-Sharif Aliaa A. A. Un enfoque semбntico-conceptual sobre la ambigьedad polisйmica en El Otro, de Borges // ( Universidad de Murcia). Revista de Investigaciуn Lingьistica. – 2008. – Vol. 11. – P. 309-337. http: // revistas.um.es/ril/article/view/53811
2. Cifuentes Honrubia J. L. La polisemia como prototipo diacrуnico // Anales de Filologнa Hispбnica. – 1990. – Vol. 5. – P. 99-119.
http: // revistas.um.es/analesfh/view/5755
3. Miranda J. V. Homonimia y polisemia: Entre la ambigьedad y el juego verbal // Didбctica. Editorial Complutense. Madrid. – 1993. – Vol. 5. – P. 225-237. http : // www.dialnet.uniroja.es/servlet/articulo
4. Muсos Nъсes M. D. De una visiуn monosйmica a una visiуn polisйmica en la semantica de prototipos // ( Universidad de Cбdiz). – E.L.U.A. – 1994-1995. – Vol. 10. – P. 247-258. http: // biblioteca.universia.net//html_bura/ficha/paranis/id/35527824.html
5. Muсos Nъсes M. D. La polisemia lйxica // Servicio de Publicaciуn de la Universidad de Cбdiz. – 1999. – P. 334. http : // www.uned.es/sel/castellano/julio’diciembre 01.html
6. Rebollo Torнo M.A. La multitud del significado y otras cuestiones // Dialnet. Amario de estudios filolуgicos. – 1986. – Vol. 9. – P. 239-247. http : // www.dialnet.uniroja.es/servlet/articulo codigo
7. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л., 1963, - 114с.
8. Арнольд И.В. Полисемия существительного и лексико-грамматические разряды // Иностр. яз. в школе. – 1969. – №5. – С. 11-15.
9. Бессарабова Н.Д. Метафора как языковое явление // (В книге: Розентеля «Значение и смысл»). Издательство Московского у-та. – 1987. – С. 156-172.
10. Болтянська Р.І. До питання про розгляд проблеми омонімія/полісемія // «Вища школа». Іноземна філологія. – 1975. – №38. – С. 3-9.
11. Бублейник Л. До проблеми багатозначності в лексиці: зіставний аспект // Нова філологія. – 2007. – Вип. 28. – С. 109-112.
12. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Вопр. Языкознания. – 1953. – №5. – С. 12 -18.
13. Виноградов В.С. Лексикология испанского языка. – М.: «Высшая школа», 2003. – 243 с.
14. Воронина М.М. Пособие по лексикологии испанского языка. – Киев: «Вища школа», 1977. –183 с.
15. Гак В.Г. Беседы о французском слове. – Москва, 1966. – 82 с.
16. Галкина-Федорук Е.М. К вопросу об омонимах в русском языке // «Русский язык в школе». – 1960. – №5. – С.85-88.
17. Гитлиц А.М. Пособие по лексикологии современного испанского языка. – М.: «Высшая школа»,1974. –102 с.
18. Шмелев Д.Н. Современный русский язык. – Москва, 1978. – 124 с.
19. Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. – 2004. – № 2. – С. 20-45.
20. Иваницкая А.А. Практическая лексикология испанского языка. – К., 1989. – 183 с.
21. Капатрук М.Д. Методи виділення основного значення слова // «Мовознавство». – 1980. – №5. – С. 75-77.
22. Колобаев В.К. О некоторых смежных явлениях в области лексики ( К вопросу о соотношении полисемии и широкозначности слова) // Иностр. яз. в школе. – 1983. – №1. – С. 11-13
23. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і полісемія // «Мовознавство». – 1977. – № 5 (65). – С.57-68.
24. Курчаткина Н.Н. Практикум по лексикологии испанского языка. – М.: «Высшая школа», 1987. – 158 с.
25. Манакін В.М. Фактори семантичних перетворень слів у мовленні // «Мовознавство». – 1988. – № 6.– С. 11-18.
26. Раевская О.В. Метонимия в слове и в тексте // Філологічні науки. – 2000. – №4. – С. 49-55.
27. Сергеева А.Б. О роли контекста в определении семантики производного слова: на материалы новых слов в французском языке // Вестник Московского у-та. Филология. – 1986. – №3 (серия 9). – С. 64-71.
28. Уфимцева А.А Лексическое значение (принцип семасиологического описания лексики). – М.: «Наука», 1986 . – 239 с.
29. Фалькович К. К вопросу об омонимии и полисемии // «Вопросы языкознания». – 1960. – №5. – С. 85-86.
30. Терещенко О.С. Один із способів виникнення нового значення у слові // Укр. мова та літ-ра в школі. – 1979. – №8. – С. 76-77.
31. Полозова И.В. Метафоры в философии постмодернизма // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. – 2003. - №2. - С. 13-29.