- Лексичну неоднозначність;
- Синтаксичну неоднозначність.
На думку Ю.Д. Апресяна вирізняються такі види неоднозначності :
- Мовна;
- Мовленнєва. Та, що виникає в висловлюванні із-за непевних тих чи інших параметрів ситуації [ 25, с. 16].
Полісемічна неоднозначність це проблема вираження багатозначності слів. Без сумніву багато аспектів з неоднозначності полісемії залишилися невирішеними. Тож можна стверджувати, що це питання набуває великої актуальності в наш час.
Полісемія виявляється в будь – якому словнику на різних рівнях слова. Неоднозначність полісемії це таке лінгвістичне явище, яке враховує особливості певних речень , які мають численні явища. Тож такі явища є причиною появи такого явища як полісемія. Природа полісемії полягає в тому, що слово може втрачати або набувати нові значення. Полісемія обумовлює багатозначність, що в свою чергу обумовлює неоднозначність. Виділяють такі види неоднозначності : відносна неоднозначність та абсолютна неоднозначність [ 1, с. 310].
Неоднозначність дозволяє розглядати речення з різних сторін та в різних ситуаціях і функціях.
Розрішення проблеми поняття «неоднозначності», багатозначності та полісемії на всіх рівнях є одної із найбільших проблем в аналізі текстів, що зберігає свою актуальність і в наш час. Інколи схожі коспоненти між цими трьома елементами викликають ускладнення в інтерпретації та розумінні текстів та слів.
2.3 Способи виявлення багатозначності
Серед існуючих на сьогоднішній день способів уявлення багатозначності, що приймаються різними авторами, маємо наступні:
· Ієрархічно упорядкований набір окремих значень (традиційні тлумачні словники і т.д.);
· Численність семантичної деривації ;
· Інваріант (загальне значення) та варіанти, що виявляються з нього;
· Значення слова як набір семантичних компонентів, або компонентів тлумачення;
· Образ-схема, або схематичний образ (дозволяє виявляти значення слова та структура його багатозначності );
Серед принципів когнітивного підходу до багатозначності треба зазначити наступні концепції явища багатозначність:
1. Всі мовні одиниці багатозначні;
2. Для багатозначної одиниці не існує єдиного значення;
3. Значення можна представити в формі схематичного образу;
4. Похідні значення не можуть бути передбаченими головним значення, вони мотивовані головним значенням, трансформаціями метафоричних переносів.
Рішення питання опису багатозначності стає у наш час одним з найважливіших. Як стверджує А.А. Залізняк словникове уявлення багатозначності слова не повинне намагатися виявити те, у якому вигляді інформація про багатозначність зберігається в свідомості мовця і те, як вона використовується [ 19, с. 33].
При цьому реальне функціонування багатозначності мовної одиниці є результатом багатьох факторів. Щоб отримати адекватне уявлення про феномен треба мати в своєму розпорядженні декілька різних його значень та способів опису цих значень. Таких способів повинно бути якнайменше два:
· Класичний словниковий - як список значень.
· Осмислення цього списку – уявлення про те, як ця система значень зберігається в свідомості мовця та як використовується ним.
Розділ 3. Співвідношення лінгвістичних понять полісемія та омонімія
Багато робіт присвячених проблемі виявлення різниці та схожості між двома лінгвістичними поняттями як омонімія та полісемія.
Омоніми (від греч. honos – однаковий, onyma – ім’я); омонімія - це звуковий збіг двох або більше мовних одиниць. Існує : омонімія звукова, омонімія лексична, омонімія закінчень, омонімія фразеологізмів та т.д. [ 24, с. 51].
Полісемія може розумітися як явище, в якому одне слово може мати два або більше різних значень, а омонімія як явище , де два або більше різних слів можуть бути ідентичними в звуковому аспекті [ 3, с. 226].
Вирізняються такі типи омонімії : омоніми першого типу (лексичні омоніми), омоніми другого типу ( морфологічні омоніми), та особливо складний випадок – це лексико-граматичні омоніми [ 24, с. 52].
Так, омонімія - це слова однокові за звучанням, за формою, але значення цих слів не пов’язані один з одним, не мають загальних семантичних ознак. Омоніми - це окремі, самостійні слова, слова-двійники [5, с. 246].
Складність відрізнення полісемія та омонімія полягає в тім, що в результаті розпаду полісемії утворюються лексичні омоніми. Але як стверджує М.М. Фалькович розпад полісемії та перехід полісемії в омонімію підтверджується утворенням самостійних словотворчих центрів, самостійних похідних рядів [ 29, с. 85].
З’явлення омонімів в тих випадках, коли поділ значень слова супроводжує утворення нових словотворчих центрів, що не зв’язані між собою семантично. Головними шляхами утворення омонімів від багатозначних слів вважають семантичні та словотворчі шляхи [ 16, с. 86].
У дослідженні про співвідношення омонімії та полісемії науковці застосовують як метод структурної лінгвістики, так і компонентний аналіз. Вітчизняна дослідниця Р.І. Болтянська зазначає, що: «… вивчення значення за компонентним аналізом показало, що як би далеко не розійшлися значення багатозначного дієслова, вони не стають різними словами-омонімами, якщо у них є деякі спільні компоненти». «Слід зауважити, - пише автор, - що для збереження тотожності є спільність індивідуальних компонентів» [ 10, с. 7].
Б. Трнка запропонував критерії вирізнення омоніма, що основується на факті відсутності зв’язку значення, так званої проміжної ланки. Згідно з цим якщо ланка між значеннями випадає, зв'язок мотивування порушується, тоді і виникають два омоніма, а якщо єдність проміжних зберігається перед нами полісемічне слово. Але ця теорія не витримує критики [10, с. 8].
Хулія Міранда відмічає, що: «…якщо із значень двох слів з ідентичною зовнішньою формою не може бути виведене інваріантне значення, то це нове слово – омонім». Омонімія та полісемія майже однакові явища. Їх різниця полягає у різних поглядах - синхронічному та діахронічному поглядах. Омонімія присутня в словах vaca y baca, також слово baca є словом полісемічним [3, с. 332].
Тож в підсумках можна стверджувати, що об’эктивним критерієм диференціації омонімів і багатозначних слів може бути тільки синтаксичний критерій, коли однозвучні слова по-різному вступають в словосполучення, потребують різного керування та ін. Цей критерій прийнято за основний в дослідженні проблеми полісемії та омонімії.
Всі автори приходять до таких висновків:
- Омонімами є слова , які належать до різних частин мови, хоч вони розвинулись з однієї лексеми і за лексичним значенням тісно зв’язані;
- Омонімами є однозначні слова, що належать до тієї ж частини мови;
Як вважає Р.І. Болтанська при вставленні меж між омонімією і полісемією необхідно виходити не з історії виникнення одиниць, а з фактів їх співвідношення на даному етапі еволюції мови, тобто з факту наявності або відсутності між ними зв’язку значень [ 10, с. 6].
Розділ 4. Вживання полісемії в різних аспектах мови
1. Економічний засіб відтворення навколишнього світу шляхом полісемічних значень:
Ъltimamente a gracias de los esfuerzos comunes obtuvieron йxito en las relaciones internacionales desde los conflictos hasta el alivio. Tenemos que desarollar el proceso del alivio de la tirantez internacional.
Слово alivio має тут значення «пом’якшення» (семантичне стягнення).
2. Полісемія в різних частинах мови:
- Полісемія іменників:
Слово mesa (стіл):
1. Меблі з дерева чи з другого матеріалу, які тримаються на одній або на декількох ніжках ( mueble de madera o de otra materia, sostenido por uno a varios pies);
2. Стіл : набір страв( mesa en que se come);
3. Іжа (comida);
4. Нічний столик (mesa de noche).
Слово lengua (мова):
1. Орган мови, що знаходиться в ротовій порожнині ( cuerpo carnoso en la boca);
2. Мова нації ( idioma de una naciуn);
3. Спосіб висловлювання ( modo particular de expresarse);
4. Рідна мова ( lengua madre);
5. Жива мова ( lengua viva);
6. Мертва мова (lemgua muerta);
7. Фігуральне значення: казати, що хтось повинен помовчати (decir lo que debiera haber callado);
- Полісемія в дієсловах:
Дієслово poner :
1. Помістити на місце (colocar en un sitio : poner la mano sobre la mesa );
2. Приготувати чи помістити якусь річ ( preparar o disponer algunas cosas : poner el puchero);
3. Затрачувати ( tardar : pondremos dos horas en llegar);
4. Припускати ( suponer : pongamos que no ha pasado nada);
5. Починати щось робити (causar : poner miedo);
6. Влаштовувати ( instalar : poner un cuarto a una persona).
Дієслово llamar :
1. Називати, давати ім’я (llamar , nombrar);
2. Звати когось (llamar );
3. Звати на допомогу (pedir socorro);
4. Скликати (invitar, convocar: convocar un congreso, una conferencia);
5. Мобілізувати (llamar a filas);
6. Викликати спрагу (llamar sed);
7. Стукати в двері (llamar a la puerta);
- Полісемія зустрічається також і в прикметниках:
Прикметник obscuro ( темний):
1. Колір ( color gris obscuro);
2. Захмарений, похмурий ( el dнa obscuro);
3. Підозрілий ( un asunto obscuro);
4. Тінь ( obscuro mayor);
5. У темряві (a obscuras).
3.Метафорична структура полісемічних слів:
Наприклад: El paisaje verde nada en la lumbrarada florida y soсolienta, y en el azul limpio que encuadra el muro astroso suena dejada y dulce una campanada (Jimйnez). В цьому реченні слово nada має значення flota (флот, повітряний флот), muro astroso має значення cielo (небо).
Yo estaba contigo en el trigal amarillo y ondeante, goteado todo de sangre de amapolas (Jimйnez). Тут слово sangre (кров) вживається метафорично для того, щоб підкреслити червоний колір amapolas (маків).
La noche traнa la lengua fuera (Asturias).
Ala (крило птаха) : також має значення : навіс (будівля), поля (шляпа), крило (літак).
Sol (сонце) : сонячна сторона, красуня.
Verde (зелений) : значення незрілий, юний, недосвідчений, вологий (дрова, деревина).
Polнtico - політичний та політика.
4. Виявлення метонімії :
La fбbrica puede significar edificio, mas usada metonнmicamente se puede decir : Toda la fбbrica tomу parte activa en el subуtnik. Слово fбbrica вживається як частина від цілого, не сама фабрика вийшла, а робітники, що працюють на фабриці вийшли на суботник.
1. Назва професії за аналогією процесу роботи:
a. El botones - людина, що працює в готелі, викликає ліфти та допомагає клієнтам пересуватися між поверхами;
b. Corbatуn – охорона.