Вступ
Загадки – це короткі твори, в основі, яких лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього. Щоб знайти відповідь – відгадку, потрібно вміти зіставляти життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності за певними ознаками, рисами, характеристиками.
Специфіка загадок полягає в тому, що в них у завуальованій алегоричній формі зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення. Тому деякі учені, аналізуючи художню форму загадок, твердять, що «кожна загадка композиційно – одночленний паралелізм, другим членом якого є відгадка».
Загадка – жанр народної творчості, який залишається одним з чи не менш вивчених.Звернення до вивчення англійських народних загадок дозволяє розглянути взаємодію мовної системи та етносу в динаміці, із нової позиції осмислити мовленнєвий феномен народної культури та його вплив на сучасну творчість, на розвиток творчого мислення в молоді, що й визначає актуальність теми дослідження.
Об’єктом дослідження виступає англійська народна загадка як жанр народної творчості.
Предмет дослідження – семантичні особливості англійської народної загадки.
Мета дослідження – виявити специфіку різноманітних аспектів мовної картини світу, відображення їх у загадках та на їх основі визначити тенденції розвитку жанру.
Завдання дослідження:
-дослідити специфіку відображення світу в англійській народній загадці;
-з`ясувати місце загадки в англійській народній творчості;
-визначити категорії класифікації англійської народної загадки;
-дослідити специфіку жанру англійської народної загадки.
Методи:
-опрацювання наукових джерел, присвячених проблемам вивчення англійських народних загадок;
-наукове спостереження історії розвитку англійських народних загадок;
-розвідувальний методичний експеримент.
Англійські народні загадки, які є об’єктом вивчення в даній роботі, неодноразово привертали увагу до себе фольклористів та літературознавців. Разом із тим розробка лінгвістичних проблем, пов’язаних з вивченням загадки, знаходиться на стадії становлення.
Практичне значення роботи полягає в тому, що загадки аналізуються з точки зору відображення в них мовної картини світу та виділити різноманітні типи загадки на основі їх семантичної інтерпретації.
У даній роботі автор порушує питання теорії, зупиняється на історії розвитку жанру загадки, яка не втрачає свого значення завдяки багатому фактичному матеріалу, важливості постановки питання про природу і специфіку жанру, а також проблем, пов’язаних з історією виникнення і розвитку англійської народної загадки.
Робота проходила апробацію на II студентській науково – практичній конференції «Актуальні проблеми лінгвістики», яка відбулася 18 грудня 2009 року в Київському міжнародному університеті.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел.
Загальний обсяг 37 сторінок.
Розділ 1
Загадка як пареміологічна одиниця
1.1. Загадка як культурно-мовне явище
Загадка в свідомості багатьох поколінь пов’язана з поняттями «мудрість», «знання», «мовлення» та «випробування».
Загадки стали важливою ланкою в розвитку мистецтва слова, діючим засобом виховання підростаючого покоління, формування спостережливості, кмітливості, системних поглядів на світ. Загадки є незамінними в розвитку мислення.
3агадка – умовний діалог, у якому один iз учасників повинен відгадати й назвати слово або речення, загадане іншим учасником, але назване ним не прямо, а у вигляді натяку або іносказання [5, с. 81].
Реалізація принципу історичності в процесі вивчення народних загадок допускає формування загального подання про еволюцію жанру, особливості їхнього побутування на різних етапах розвитку суспільства.
Сформувати уявлення про тематичне всеохоплення загадок можна в процесі особливого системного загадування, що використовувалося етнопедагікою зі стародавніх часів, — загадування тематичними колами, які розширюються та дозволяють швидше орієнтуватися в матеріалі, що загадується, і знаходити відгадку в межах тематичного кола [1, с. 62].
Продуктивному розгадуванню загадок сприяє розуміння їх лінгвістичної й семантичної структури. Дослідники відзначають, що «будь-яка загадка являє собою свого роду логічне завдання, тому що містить — в явній або прихованій формі — питання, на яке потрібно знайти відповідь» [2, с. 98].
В основі кожного з типів лежить певний логічний прийом (спосіб загадування), розуміння якого веде до відгадування загадки. Можна виділити такі логічні типи загадок:
- загадки, в основу яких покладено неповний прямий опис загаданого предмета;
- опис загаданого предмета дається через його порівняння (пряме або негативне) з іншими предметами;
- метафоричні (засновані на заміні загаданого предмета іншим);
- загадки, у яких загаданий і «загадковий» предмети мають загальну властивість, причому в загаданому предметі воно виражено більш інтенсивно;
- графічні (загадується не слово, а буква);
- омонімічні (засновані на грі значень омонімів);
- каламбурні, або звукові (побудовані на зміні словесних рамок);
- загадки-жарти (розраховані на інерцію сприйняття співрозмовника);
- кумулятивні (побудовані за принципом кумулятивних казок);
- загадки-завдання (арифметичні, рахункові);
Важливо осмислити національну специфіку загадок народів світу, що формують такі елементи:
- особливості побутування;
- улюблені предмети загадування;
- характерні поетичні образи (предмети порівняння або заміщення);
- особливості мовної й логічної структури.
Особливу роль у створенні національного колориту загадки відіграє її лексичний склад: антропоніми; неперекладні назви, що вказують на соціальну приналежність людини; назви типових предметів побуту, одягу, житла, їжі й т.п.; топоніми; назви типових природних явищ і представників флори й фауни; вказівки на традиції, звичаї, вірування, менталітет, історія народу і т.д. Ці елементи становлять національно-культурний композит загадки, що може бути представлений як у запитанні так і у відповіді [3, с. 39].
1.2.Англійська фольклорна модель світу та її відображення
в мовній картині світу загадок
Походження загадок дуже давнє, їхні витоки сягають у міфологічну добу, коли в основі вірувань лежали анімістичні уявлення й тотемічні погляди. Тоді утворилася певна система заборон — табу, серед яких були й словесні табу, пов'язані з вірою в магічне значення висловлювань. Так, наприклад, за певних умов не можна було називати імена божеств чи духовних істот ( щоб вони не з’явились, почувши своє ім’я) і на їх означення вживались описові формули.
Первісне іносказання мало утилітарне значення — вплинути на довкілля, світ, щоб запобігти стихійним явищам природи, задобрити духів чи обдурити їх.
Табу трансформувались у ряд пізніших жанрів. На основі первісної магії, замовлянь, виникли повір'я, а магічні формули стали основою загадок, в основі яких також була первісна народна поетична символіка. Саме тому цей жанр дуже стійкий за формою. Він майже не змінюється, оскільки важко трансформувати закладений у ньому пласт давньоміфологічної свідомості (що тепер перемістився в підсвідомість і проявляється в архетипності національного мислення).
Більшість науковців (В.П. Анікін, І.П. Березовський, Ю.Г. Круглов) не без підстав пов'язують походження загадок із «умовним мовленнями» таємним мовленням, коли людина міркувала певними поняттями та уявленнями або не мала можливості прямо називати речі.
Уся ця «загадковість» мовлення походить ще з давнини: у воєнних та дипломатичних відносинах; при сватанні, коли молоді намагалися приховати та зберегти від ворожих сил намір усього, що відбувається; при полюванні, щоб не налякати майбутню здобич; у побуті для того, щоб затаїти інформацію. Таке мовлення використовували всі, хто хотів дещо замовчати, перехитрити когось чи щось, а для цього, відповідно, необхідне таємне мовлення [12, с. 382].
Як зазначає І.П. Березовський, в усній художній творчості кожного народу живе й постійно розвивається, активно функціонує загадка як засіб розвитку уважності, тямучості, випробування розумових здібностей людини [6]. На сучасному етапі процес відгадування перетворився в розвагу, гру, відпочинок. Наприклад:
Clean, but not water,
White, but not snow,
Sweet, but not ice-cream,
What is it? (Sugar)
Усна народна творчість своїм корінням сягає первісних часів періоду творення мови, панування міфологічного світогляду, як-от:
The Moon is my father,the Sea is my mother;I have a million brothers,I die when I reach land.(A wave on the ocean.)У загадках відобразився життєвий досвід людини, її трудова діяльність, що є наскрізною темою цих малих фольклорних жанрів.
Н. Шумада підкреслює, що хоч загадки й відбивають особливості суспільно-побутового життя тільки свого народу, вони мають багато спільного – аж до буквальних збігів – із загадками інших народів. Дослідниця припускає, що якоюсь мірою тут має місце запозичення, але основна причина подібності загадок у різних народів полягає в іншому [21,с.6]. Російська дослідниця М. Рибникова слушно твердить, що достатньо народам мати однаковий рівень свідомості та подібні культурні умови, щоб на різних широтах, зовсім самостійно виникли схожі між собою загадки [5]. Подібні явища природи, предмети, знаряддя праці тощо будять схожі асоціації.
Н. Шумада наводить приклади майже однакового звучання загадок на одну й ту ж саму тему (про очі) у фольклорі різних народів:
Two brothers live across the street and never see each other[21, c.8].
Будучи універсальною системою, загадки в той же час несуть у собі великий національний заряд, без осмислення якого неможливе сприйняття здобутків інших культур.
РОЗДІЛ ІІ