Однак, на сьогоднішній день вище зазначена класифікація вимагає доповнення. Цао Вейджу [135, с.96] серед запозичень в сучасній китайській мові також вирізняє абревіації .
1.3.1 Фонетичні запозичення
Китайська мова звертається до фонетичних запозичень зазвичай в тих випадках, коли семантичне запозичення неможливе або недоцільне.
По–перше, це відбувається при запозиченні термінів, створених на базі власних назв, спільна риса яких полягає в тому, що співвідносячись з класами речей вони мають власне значення тільки в назві, не виражаючи при цьому жодних понять. Власні назви, перетворюючись у низці випадків в загальні, використовуються для позначення речей та явищ безвідносно до їх ознак. Інакше кажучи, їх лексико–семантична структура не виражає ознаки, яку було положено в основу їх назви. Наприклад:
Mauser rifle/pistol – 毛瑟 (máoshèqiāng) – система зброї Маузер;
ampere – 安培 (ānpéi) – ампер;
volt – 伏特 (fútè) – вольт;
curie – 居里 (jū lǐ) – кюрі;
ohm – 欧姆 (ōu mǔ) – ом;
brandy – 勃地 (bó lán dì) – коньяк.
По-друге, фонетичними запозиченнями також є назви іноземних грошових одиниць, наприклад:
rupee – 比 (lú bǐ) – рупія;
franc – 法郎 (fǎ láng) –франк.
А також деякі назви лікарських препаратів:
aspirin – 阿斯匹林 (ā sī pǐ lín) – аспірин;
vaseline – 凡士林 (fán shì lín) – вазелін;
formalin – 福林 (fú mǎ lín) – формалін.
Вартий відзнаки той факт, що назви ліків, які запозичуються, на відміну від сортів вин чи зброї не оформлюються семантичним класифікатором.
По-третє, запозичення із збереженням звукової форми слова відбувається при запозиченні понять, для передачі яких в іншій мові, як правило в англійській, використовується абревіатури:
RADAR – 雷 (léi dá) – радіолокатор;
SONAR – 声 (shēng nà) – гідролокаційна система навігації;
КГБ – 克格勃 (kè gé bó) – КДБ;
OPEC (Organization of the Petroleum Exporting Countries) – 欧佩克 (ōu pèi kè) –Організація країн експортерів нафти.
У процесі засвоєння іншомовних слів китайська мова усуває невластиві їй звуки, далекі фонетичні особливості, пристосовуючи ці слова до своїх звукових норм. Ступінь звукового освоєння фонетичної адаптації може бути різним: повним, неповним, частковим.
Повне освоєння спостерігається при збігу звучань слова в мові–джерелі й що запозичує (китайській) мові. Наприклад:
modern – 摩登 (módēng) – сучасний;
семинар – 明儿 (xí míng nà ér) – семінар;
Дума – 杜 (dù mǎ) – Дума.
Неповне фонетичне освоєння – освоєння іноземної лексики з наближенням фонетичної складової запозиченого слова до фонетичних ознак китайського з незначними змінами (видозмінюється одна або два голосні, або приголосні, або випадає кінцевий приголосний). Наприклад:
pudding – 布丁 (budіng) – пудинг;
motor – 摩托 (motuo) – мотор;
clone – 克隆 (kè lóng) – клон;
pіzza – 彼 (bіza) – піца.
При частковому освоєнні звучання запозичених слів у китайській мові лише наближається до звучання або віддалено нагадує звучання слів мови–джерела (видозмінюються й приголосні, і голосні, до приголосних додається голосна). Наприклад:
watt – 瓦特 (wate) – ват;
lemon – 檬 (nіngmeng) – лимон;
poker – 扑克 (puke) – покер; гральні карти [133] .
Фонетичні запозичення в китайській мові можна диференціювати за наявністю семантичної ознаки. В більшості випадків, фонетичне запозичення за своєї ієрогліфічною будовою не несе ніякого змісту для носія китайської мови, позбавлене семантичних признаків. Іншомовним власним назвам, які фігурують на китайському економічному ринку в якості брендів такий фактор стає на заваді вдалого просування марки на ринку.
Саме тому добираються ієрогліфи близькі за звучанням і за значенням, яке б могло певним чином охарактеризувати бренд, або товари представлені під торгівельною маркою. Розглянемо декілька прикладів: Німецький автомобільний концерн «Benz» з‘явився на китайському ринку в кінці першої половини ХХ ст. під перекладеним китайською мовою шляхом фонетичного запозичення брендом 本茨 – «běncí», значення цих двох ієрогліфів як сладових одного слова може розглядатися хіба що в ботанічній площині, яка з автомобільною промисловістю немає нічого спільного. У 80–тих роках XX століття з‘являється новий варіант перекладу автомобільного бренду – 奔驰– «bēnchí», що може бути перекладений як «галоп», «їхати зі швидкістю», «збільшувати швидкість». Таке значення однозначно підходило для автомобільного бренду. Аналогічним шляхом китайський варіант назви пестициду "Dipterex" утворений за принципами фонетичного запозичення – 普特莱克斯 – «dí pǔ tè lái kè sī» змінюється на коротший і зрозуміліший носієві китайської мови варіант – 百虫 – «díbǎi chóng» (ворог усім комахам).
Розглянемо детальніше це явище на базі комерційних власних назв, запозичених у китайську мову:
Таблиця 1. Диференціація фонетичних запозичень за наявністю семантичної ознаки
| Бренд | Читання | Ієрогліфічний запис | Значення ієрогліфів |
| фонетичні запозичення без семантичних ознак | |||
| Ashland | al–shi–lan | 阿什 | асорті–орхідея |
| Compaq | kang–bai | 康柏 | здоров‘я–кипарис |
| Disney | di–si–ni | 迪斯尼 | просвітлення–цей–монахиня |
| Mead | mi–de | 米德 | рис–у силу |
| Nautica | nuo–di–ka | 迪卡 | обіцянка–просвітлення–картка |
| Sears | xi–er–si | 西尔斯 | захід–ти–це |
| Фонетичні запозичення з семантичними ознаками | |||
| Avon | ya–fang | 雅芳 | елегантний–краса |
| Febreeze | fang–bi–shi | 必适 | тканина–звичайно–підходящий |
| Hummer | han–ma | 悍 | сміливий–кінь |
| Maybelline | mei–bao–lian | 美宝 | краса–скарб–лотос |
| Reebok | rui–bu | 步 | точний–крок |
| Safeguard' | shu–fu–jia | 舒佳 | затишний–шкіра–хороший |
Частка англійський фонетичних запозичень з семантичними ознаками в китайській мові порівняно з англійськими запозиченням без семантичних ознак складає майже 1/3 частину (29% від загальної кількості фонетичних запозичень з англійської мови). Це найвищий показник серед фонетичних запозичень, у порівнянні з фонетичними запозиченнями з інших мов, де показники нижче 10% [18].
Це пояснюється тим, що власні назви, до складу яких входять комерційні торгівельні марки та назви продуктів, в китайську мову запозичуються переважно з англійської мови. Власники брендів відповідно до маркетингових вимог внутрішнього китайського ринку вимушені штучно шукати ієрогліфи на позначення їх марок з відповідною семантикою.
Розвиток фонетичних запозичень в китайській мові не обмежується прикладом комерційних брендів Через відсутність зв‘язку форми та змісту у більшості фонетичних запозичень, використовувались два шляхи заміщення такого запозичення: використання описових зворотів та калькування.
Прикладами заміщення фонетичного запозичення описовим зворотом може стати 康拜因 (kāngbàiyīn) – комбайн, який був заміщений 合收割机 (liánhé shōugējī), та 康沙模尔卡 (kāngshāmóěrkǎ) – комсомолка, на заміну цієї форми прийшла фраза 女共青打达(nǚ gòngqīngtuán yuán shí dǎ dá).
Причиною для таких заміщень стала громіздка і не зрозуміла носієві форма слова, що призвело до виникнення описового звороту, який хоча і був довшим, але мав зрозуміле значення.
Прикладом заміщення фонетичного запозичення калькою може стати слово 德律风(délǜfēng), яке до руху «Четвертого травня» (1919 р.) позначало англійський винахід – «telephone» (телефон), однак пізніше було замінено на японську кальку – «diànhuà». Англійські «science» – 因斯 (sàiyīnsī) – наука, «democracy» – 德克拉 (démókèlāxī) – демократія, були замінені на семантичні запозичення 科学 (kēxué) та «民主 (mínzhǔ) – відповідно [23].
1.3.2 Семантичні запозичення
Семантичні запозичення 意 являють собою найважливіше джерело поповнення словникового запасу китайської мови, особливо в області термінотворення.
Проблема калькування в китайській мові є одним з головних аспектів як загальної проблеми запозичення, так і завдання вивчення термінології, оскільки сучасна китайська термінологія у значній мірі являється запозиченою.
Основна маса сучасної китайської термінологічної лексики – це слова-кальки різних видів, які з точки зору структури складаються з китайських лексичних елементів, а з точки зору джерела виникнення – це запозичення.
Тому природа кальок двобічна: з одного боку – це власні слова китайської мови, а з іншого – це запозиченні іноземні слова, при цьому запозиченим є тільки смисловий аспект. Семантичні запозичення – це так званий «переклад», при якому у мові, в яку відбувається запозичення, виникає нове слово. При простому перекладі з мови на мову для передачі іноземних слів використовуються вже існуючі слова, а не створюються нові.
Калькування – це такий переклад іноземного слова, який веде до обов’язкової появи і закріпленню у мові нового слова. Факт появи нового слова під впливом існуючого в іншій мові слова є однією із ознак, яка дозволяє оцінювати калькування як особливого виду запозичення [41].
Більшість кальок в китайській мові виражають структуру слова у мові–джерелі і представляють собою переклад по частинах іншомовного слова, але далеко не завжди. Навіть якщо структура іноземного терміну досить виразна і легко виділяються значущі компоненти, цю структуру китайська мова може ігнорувати і перекладати слово не частинами, а згідно із загальним значенням слова у мові–джерелі. Іноді китайські кальки дещо відрізняються семантикою від іноземного слова–прототипу, але в цілому при утворенні термінів–кальок проявляється тенденція точно передати значення вихідного слова.