Смекни!
smekni.com

Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові (стр. 15 из 17)

Ми можемо констатувати факт суттєвої різниці частини лексичних фондів, які використовуються у наведених регіонах, що безумовно являється перешкодою внутрішньодержавній комунікації носіїв мови.

3.5 Мовний код як елемент диференціації зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови

Мовний код розуміється як сукупність мовних засобів, що використовуються з комунікативною метою і характеризуються певною однорідністю.

Зони попередньої адаптації для китайської мови підлягають диференціації за мовним кодом на ідентичні, близькі та неідентичні.

Ідентичними за мовним кодом зонами попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови виступають території, населення яких використовує для усного та письмового спілкування офіційну китайську мову 普通 (putong hua). До таких зон належать: Автономний район Внутрішня Монголія та Сіньцзян–Уйгурський автономний район.

Близькими за мовним кодом зонами попередньої адаптації виступають території, мовний код спілкування населення яких має спільні риси з мовним кодом офіційної китайської мови, однак відрізняється від неї. Населення цих територій здатне повністю розуміти офіційну китайську або певні його частини. До близьких за мовним кодом зон попередньої адаптації для китайської мови відносяться такі території як Тайвань, Гонконг (адже і досі не перейшли на спрощене написання ієрогліфів) та Японія. Оскільки японська мова базується на китайській системі писемності то носії японської та китайської мови здатні частково розуміти зміст написаного тексту китайською або японською без перекладу. Завдяки зазначеному Японія відноситься до близьких за мовним кодом зон попередньої адаптації.

Неідентичною за мовним кодом зоною попередньої адаптації для китайської мови виступає територія, населення якої використовує мову, мовний код якої не має спільних рис з мовним кодом китайської мови. Серед виявлених зон попередньої адаптації до неідентичних за мовним кодом зон попередньої адаптації відноситься Індія з мовою санскрит.

Завдяки запропонованим класифікаціям зон попередньої адаптації стає можливим систематизація зазначеного явища шляхом створення узагальнюючої схеми відповідності параметрам. Така схема передбачає можливість включення в її склад інших, гіпотетично можливих зон попередньої адаптації для китайської мови, які не були дослідженні в цій роботі. Запропонована систематизація є експериментальною і вимагає доопрацювання.

На схемі 2.1. елементи рожового колору позначають активні зони, елементи жовтого колору позначають пасивні зони, а елементи блакитного колору позначають параметри класифікацій.


Схема 7. Систематизація зон попередньої адаптації іншомовної лексики за вказаними параметрами



ВИСНОВКИ

Отже, основними причинами процесу запозичення в китайській мові, як і в інших мовах, є культурні та економічні зв’язки китайців з іншими націями, інтернаціоналізація світових явищ, відсутність у мові-реципієнті еквівалентів, що найбільш точно номінують нові явища, потреба у називанні нових явищ та понять для уникнення громіздких словесних пояснень, тобто усі причини виникнення запозичень можна розділити на внутрішні та зовнішні (екстралінгвальні та лінгвальні). Канали іншомовних запозичень можуть бути як усні, так і письмові, через які у китайську мову потрапляють такі види запозичень як запозичення значень, словотвірні запозичення, екзотизми, інтернаціоналізми, варваризми та абревіації. Згідно каналу запозичення (усний чи письмовий) іншомовні лексеми проходять різні шляхи адаптації в мові-реципієнті.

Ступінь адаптації фонетичних запозичень може бути різним. При фонетичному відтворенні іншомовних слів, як правило, може змінюватися одна чи дві голосні або приголосні, також може відкидатися останній склад слова мови-джерела, але бувають випадки, коли фонетичний образ іншомовного слова у мові-реципієнті абсолютно співпадає з його звучанням у мові-джерелі. На письмі фонетичні запозичення записуються ієрогліфами, які вказують на звучання певного слова, але нерідко підбираються ієрогліфи, які крім звучання також передають певне значення, яке в деякій мірі вказує на значення іншомовного слова.

Також при запозиченні іншомовних слів може змінюватися їхня фонетична оболонка, але зберігається словотворча структура, тобто утворюються семантичні та етимологічні кальки. При створенні структурних та етимологічних кальок запозичується не тільки поняття, але також семантико-морфологічна структура іноземного слова або відтворюється його етимологія. Важливо, що в структурних кальках ідея запозичення знаходить своє матеріальне втілення більшою мірою, ніж в кальках етимологічних, тому що етимологічне значення, яке виникає при адаптації іншомовних запозичень, досить часто не відображає смислову структуру іншомовного слова. Тому, структурні та етимологічні кальки виступають як ще один спосіб адаптації іншомовних слів.

Бувають випадки, коли іншомовні запозичення можуть адаптуватися у китайській мові шляхом змішаного способу адаптації – одна частина слова є фонетичним записом іншомовного запозичення, а інша – певний семантично значущий вказівник, який розкриває смисловий зміст іншомовного слова.

Аналізуючи іншомовні запозичення у формі абревіації, можна зазначити, що вони також проходять різні стадії адаптації: велика кількість абревіацій були запозиченні у китайську мову без змін графічного написання, тобто відбулася повна графічна адаптація, ще одним варіантом адаптації було фонетичне відтворення ініціальних букв скорочень, іншим – змішані англо-китайські скорочення (англійський графічний запис адаптовується без змін, а китайський елемент вказує на семантику іншомовного слова), фонетико-лексичні скорочення адаптовувалися завдяки підбору сукупності певних букв або цифр, які своїм звучанням нагадували чи повністю відповідали звучанню громіздких словосполучень чи навіть речень. Але досить часто іншомовні лексеми, які запозичилися без змін графічного написання, проходять процес переходу від абревіативного способу адаптації до семантичного, який є оптимальним способом сприйняття нової лексики, тому що таким чином у більшій мірі розкривається смисловий зміст іншомовних слів.

З бурхливим розвитком у галузі обчислювальної техніки виникає і розвивається нова наука – комп’ютерне мовознавство, яка займається дослідженням великої кількості нової технічної термінології. Важливою особливістю віртуального спілкування є використання емотіконів, за допомогою яких люди мають можливість виразити свої емоції та почуття певними символами. Запозичивши цей вид графічних зображень, китайці дещо його видозмінили – основна увага приділяється значкам, які демонструють вираз очей, а не рота, як у західній системі емотіконів.

Отже, виявлення та характеристика певних фонетичних, семантичних та графічних особливостей передачі та адаптації іншомовних запозичень становить основні задачі дослідження у даній роботі, які, на наш погляд, були успішно виконані.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

українською та російською мовами

1. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX – початку XXI ст.): Автореф. дис… к-та філол. наук. – Харків, 2005. – 20 с.

2. Бойчук І. В. Адаптація французьких онімів в українських та російських мовах: Автореф. дис… к-та філол. наук. – Донецьк, 2001. – 20 с.