торкатися кого-чого
тотожний чому, з чим
тужити за ким-чим, рідше по
кому-чому
турбуватися за кого-що, про
кого-що
тяжіти до кого-чого
уболівати за кого-чого
уникати кого-чого
учитися чого
упадати за ким, біля (коло)
кого
хворий на що
цуратися кого-чого, рідше
ким-чим
чекати кого-що, на кого-що.
Прийменник - незмінне службове слово, яке вказує на синтаксичне підпорядкування іменника (або його еквівалентів) іншим словам у реченні або словосполученні.
Кожна мова має свої специфічні особливості у вживанні прийменників. Традиційно закріпленими значеннями в українській мові для прийменників є такі:
| Прийменник | Значення | Приклади |
| В (у), на, з, над, перед, при, до, уздовж та ін. | просторове | спати у гамаку, їхати на коні (їхати конем), прийти з лісу, будинок над морем, стояти перед дзеркалом, рости при дорозі, усміхнутися до мами. |
| За, у, до, о, через, над та ін. | часове | за звітний період, до сьомої години, через п’ять хвилин, за сім тижнів. |
| Від, через, з, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч та ін. | причинове | ліки від ангіни, піти через хворобу, в силу обставин, з нагоди ювілею, завдяки дружбі, всупереч обставинам. |
| Для, на, заради | мети | для загального добра, заради миру. |
| Проти | порівняння | проти минулого року. |
Між собою прийменники можуть вступати в антонімічні (на столі - під столом), омонімічні (за столом - відношення, за годину - часове), синонімічні відношення (біля дороги - коло дороги). Вибір прийменника при спілкуванні зумовлюється стилем мовлення, ситуацією комунікації, контекстом.
Прийменники можуть виступати у різних варіантах: це зумовлюється закономірностями милозвучності української мови. Зокрема, для прийменника з характерні такі варіанти:
| Прийменник | Правило | Приклад |
| з | 1. Перед словом, що починається голосним, незалежно від паузи або закінчення попереднього слова | Вітер з України. |
| 2. Перед приголосним, (окрім с, ш) або сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується на голосний | Я пізнаю твою душу з тисяч інших. Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). | |
| 3. Часто на початку речення | З роси і сонця зіткана іде до нас весна. | |
| із | 1. Між словами, перше з яких закінчується на приголосний, а друге починається приголосним | Раз у раз із сходу країни приходили різні чутки. |
| 2. На початку речення | Із глибоким сумом він згадував минуле | |
| 3. Перед словом, що починається глухим або сполученням двох приголосних | Вирізнятися із сотень інших людей - ознака індивідуальності. | |
| зі | 1. Перед сполученням приголосних, коли початковими виступають літери з, с, ц, ч, ш, незалежно від закінчення попереднього слова | Серед пустелі зі страшною силою пронісся вихор. |
| зо | 1. Завжди при числівниках два, три | Зо три години пацієнти чекали на лікаря. |
| 2. Перед займенником мною (можлива також форма зі) | Зо мною він розмовляв тихим, спокійним голосом. |
Для прийменників характерним явищем є міжмовне контактування. Навіть у таких близьких мовах, як українська та російська, прийменники використовуються по-різному, при чому значення прийменника виявляється лише в контексті: один і той же прийменник може перекладатися по-іншому. Прийменник "по" займає серед них особливе місце, бо викликає найбільше труднощів при перекладі та вживанні.
Наведемо приклади перекладу найпоширеніших прийменників:
| Прийменник у російській мові | приклади | Прийменник в українській мові | приклади |
| по | а) дежурный по школе, гулять по городу | по | Черговий по школі |
| б) идти по берегу (Тв. падеж без предлога) | - | Іти берегом (Ор. в. одн.) | |
| в) пособие по литературе | з | Посібник з літератури | |
| г) по собственному желанию, по поручению | за | За власним бажанням, за дорученням, за моїми даними | |
| д) по адресу, по виду, по заказу, по требованию | на | На адресу, на вигляд (із вигляду), на замовлення, на вимогу | |
| е) отпуск по болезни, по ошибке | через | Відпустка через хворобу, через помилку (і помилково) | |
| є) коса по пояс, с 1937 по 1942 год, прийтись по вкусу | до | Коса до пояса, з 1937 до 1942 року, припасти до смаку | |
| ж) по получении, смотря по погоде, комиссия по составлению резолюций, мероприятие по…, по обыкновению | інші (після, залежно, для, щодо, як) | Після одержання, залежно від погоди, комісія для складання резолюцій, заходи щодо…, як звичайно | |
| в | а) завернуть в бумагу | у, в | Загорнути в папір, зошит у клітинку |
| б) ходить в школу, поступать в институт, принять во внимание | до | Ходити до школи, вступати до інституту, взяти до уваги | |
| в) в пользу, в рассрочку | на | На користь, на виплат | |
| г) в один день, щель в ладонь, в пять часов, сказать в двух словах, в последнее время | інші засоби | За один день, щілина з долоню, о п’ятій годині, сказати двома словами, останнім часом | |
| при | а) при свидетелях, при скорости | при | При свідках, при швидкості |
| б) при входе, при мне | біля, коло, поруч | Біля входу, коло | |
| в) при условии, при выполнении | за, під час | За умови, під час виконання | |
| г) при сем пилагается, при одном воспоминании, при помощи скальпеля | інші засоби | До цього додається, від самої згадки, за допомогою скальпеля | |
| на | а) на окне, перевести на украинский язык | на | На вікні, перекласти на українську мову (української мовою) |
| б) на днях, приехать на пароходе, обучаться на родном языке | Ор. в. без прийменника | Днями, приїхати пароплавом, навчатися рідною мовою | |
| в) на следующий день, на всякий случай | інші засоби | Наступного дня, про (на) всякий (всяк) випадок | |
| из-за | а) из-за границы, из-за облаков | З-за, із-за | З-за кордону, із-за хмар |
| б) из-за вас, из-за неосторожности | через | Через вас, через необережність |
Залежно від засобів зв’язку частин (сполучники, інтонація), складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові. Крім того, на конструювання речення впливає:
Порядок розташування складових частин стосовно одна одної в реченні. Наприклад, якщо частина починається сполучником бо, вона буде обов’язково стояти тільки після іншої складової частини:
Мріяв Лука Митрофанович і про свій колбуд з кінозалом, бо одного театру для району мало.
Часові форми присудків частин складного речення. Якщо, наприклад, присудок першої частини виражений дієсловом майбутнього часу, то присудок другої частини можна вживати в теперішньому, майбутньому або минулому часі:
Сміх лунатиме усюди, якщо цього бажатимете ви (якщо цього бажали ви, якщо цього бажаєте ви).
Лексичні засоби.
Де господар не ходить, там нивка не родить. - обидві предикативні частини зв’язані між собою такими лексичними засобами:
1) прислівниками місця там - де;
2) заперечною часткою не, яка стоїть перед дієсловами ходить, робить.
Складносурядним називається таке складне речення, частини якого пов’язуються сполучниками сурядності (єднальними, протиставними, розділовими, градаційними, пояснювальними). Найчастіше складносурядні речення вживаються в описових текстах.
Розмаїті відтінки в смислових та синтаксичних відношеннях між частинами складного речення особливо виразно виявляються в структурі складнопідрядного речення (таке, частини якого пов’язуються між собою сполучниками підрядності або сполучними словами).
Підрядні речення залежно від мети автора та функціонально-стилістичної спрямованості висловлювання можуть виражати найрізноманітніші відношення: означальні, з’ясувальні, обставинні. Іноді в складнопідрядних реченнях відбувається нашарування одних відношень на інші.
Часто прості речення можна перебудувати на складні, складносурядні - на складнопідрядні і навпаки. Наприклад:
| Прості речення | Складносурядне речення | Складнопідрядне речення |
| У небі, незважаючи на спеку, вилися жайворонки. | Була спека, але жайворонки все одно вилися у небі. | Хоча була спека, жайворонки все одно вилися у небі. |
| Під час туристського походу хлопці й дівчата значно здружилися. | Був туристський похід, і під час нього хлопці й дівчата значно здружилися. | Коли був туристський похід, хлопці і дівчата значно здружилися. |
| Через розмиті дороги будівництво мосту тимчасово припинено. | Дороги розмило, і будівництво мосту тимчасово припинили. | Будівництво мосту тимчасово припинено, бо дороги розмиті. |
| Після дощу яскраво зазеленіла озимина. | Пройшов дощ, і озимина яскраво зазеленіла. | Озимина яскраво зазеленіла, бо пройшов дощ. |
Однак, слід зазначити, що заміна дієприслівникового звороту, у якому обставинні значення ледь окреслені, підрядним реченням не завжди буває вдалою. Наприклад, у таких реченнях заміна була б абсолютно не доцільною: