◊ Перекладіть з російської мови. Звернуть увагу на ступені порівняння прикметників. Які форми слід ужити в даному контексті
Наибольшей плотности жизнь достигает при большом разнообразии строения организмов, то есть при различной приспособленности к условиям совместного существования. Поэтому наибольшая плотность жизни осуществляется в биоценозах, где организмы связаны цепями реакции. При большом разнообразии – наибольшая плотноть (из учебника биологии).
◊ В утворенні та вживанні вищого і найвищого ступенів часто трапляються помилки. Тож годиться запам’ятати: в українській мові вищий ступінь утворюється за допомогою суфіксів -іш-, -ш-, що їх додають до основи чи кореня звичайної (так званої нульової) форми якісного прикметника: новий — новіший, розумний — розумніший; молодий — молодший, дешевий — дешевший. Причому може відбуватися чергування звуків: с+ш — щ (високий — вищий), г, з, ж+ш — жч (дорогий — дорожчий, низький — нижчий, тяжкий — тяжчий)
Значення вищого ступеня має також сполучення звичайної форми прикметника зі словами більш або менш: більш вдалий, більш доступний, менш вередливий, менш зрозумілий. Однак для української мови природнішими є форми із суфіксами -іш-, -ш- (зеленіший, солодший).
Припускаються похибок ті, хто сполучає лексеми більш чи менш з формою вищого ступеня прикметника, а не з нульовою. Отже, більш лагідний, менш тривкий (а не більш лагідніший, менш тривкіший).
Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою префікса най-, який додають до форми вищого ступеня: швидший найшвидший, миліший — наймиліший.
Форми найвищого ступеня можуть уживатися також з підсилювальними частками щонай... (що+най), якнай... (як+най), котрі надають їм значення найбільшої або найменшої міри якості ще категоричніше: щонайдорожчий, щонайтісніший, якнайкращий, якнайменший.
Аналітична (складена) форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням слів найбільш або найменш до нульової форми: найбільш прогресивний, найбільш зручно, найменш рентабельний, найменш переконливо. Не слід за російською мовою для вираження найвищого ступеня використовувати слово самий: самий близький, самий небезпечний, самий щирий. Природні фрази: найбільша (а не сама більша) заслуга, найвартісніші (а не самі вартісні) речі, найважливіший (а не самий важливий) іспит.
◊ Перед вами ключові характеристики національних характерів жителів різних країн, які пропонує лабораторія Вищої школи маркетингу і розвитку бізнесу в Москві. Подані прикметники перекладіть на українську мову, утворіть, де це можливо, ступені порівняння
Ключевые описатели национальных характеров
| Национальность | Ключевые описатели национального характера |
| Австралийцы | Семейственные, естественные, внимательные |
| Американцы | Самоуверенные, самонадеянные, спесивые |
| Англичане | Чинные, официальные, величавые |
| Аргентинцы | Веселые, общительные, удалые |
| Армяне | Красноречивые, находчивые, популярные |
| Белорусы | Семейственные, заботливые, добропорядочные |
| Болгары | Улыбчивые, компанейские, милые |
| Бразильцы | Веселый, удалые, раскрепощенные |
| Голландцы | Стрессоустойчивые, уравновешенные, спокойные |
| Грузины | Удалые, темпераментные, задорные |
| Индийцы | Пригожие, идеальные, просветленные |
| Испанцы | Пылкие, удалые, темпераментные |
| Итальянцы | Языкастые, озорные, игривые |
| Китайцы | Хозяйственные, продуктивные, организованные |
| Корейцы | Добросовестные, ответственный, образцовые |
| Латыши | Холодные, неразговорчивые, пуритане |
| Мексиканцы | Темпераментные, пострелы, пылкие |
| Молдаване | Везучие, популярные, расторопные |
| Немцы | Кропотливые, аккуратные, дисциплинированные |
| Русские | Щедрые, открытые, радушные |
| Таджики | Утилитарные, прозаичный, мужиковатые |
| Украинцы | Ловкие, везучие, вездесущие |
| Финны | Умеренные, неторопливые, сдержанные |
| Французы | Красноречивые, артистичные, жизнелюбы |
| Шведы | Уравновешенные, выдержанные, домовитые |
| Чехи | Внимательные, семейственные, естественные |
| Швейцарцы | Уравновешенные, основательные, точные |
◊ Виправте помилки у поданих словах та словосполученнях.
Запитуючий, рахуючий прибутки, головуючий зборами, пануюча думка, перемігший, кажучий промову, захоплюючий краєвид, хвилюючі враження, початкуючий поет, ведучий архітектор, констатуючий експеримент, желаемий результат, змарнівший, накресливший, всохший, померший, аналізуєма
Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-, -юч- та -ач-, -яч-: ріжучий, під'їжджаючий, лежачий, сидячий, а також від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -л-: згорілий, прогнилий. Проте у сучасній українській мові активні дієприкметники маловживані. І тому при перекладі активні дієприкметники, які мають у російській мові суфікси -ющ-, -ущ-, -ащ-, -ящ- (теперішній час) та -вш- (минулий час), українською мовою передаються як підрядні словосполучення: сложившаяся вокруг ситуация - ситуація, що склалася навколо.
В українській науковій мові помітна тенденція до уникнення дієприкметникових форм на –уч-(-юч-) теперішнього часу і заміна їх –альн-: констатувальний замість констатуючий, формувальний замість формуючий.
Російським пасивним прикметникам теперішнього часу в українській науковій мові відповідають дієприкметники минулого часу ( употребляемый уживаний).
◊ Перекладіть текст українською мовою. Запропонуйте різні способи відтворення російських дієприкметників, обґрунтуйте зроблений вибір слів
Различные народы весьма по-разному используют взгляд в общении. Занимавшиеся этим вопросом этнографы делят человеческие цивилизации на "контактные" и "неконтактные". В "контактных" культурах взгляд при разговоре и общении имеет большее функциональное значение (надо сказать, что люди контактных культур и стоят ближе друг к другу при разговоре, и чаще прикасаются друг к другу). Это арабы, латиноамериканцы, народы юга Европы. К неконтактным относят индийцев, пакистанцев, японцев, североевропейцев. Исследования, проведенные в США, показали, что навыки использования взгляда в общении, будучи однажды усвоенными в детстве, на протяжении жизни почти не меняются, даже если человек попадает в другую национальную среду. Иногда это может приводить к недоразумениям и неудобству.
Шведы, разговаривая, смотрят друг на друга больше, чем англичане. Индейцы племени навахо учат детей не смотреть на собеседника. У южноамериканских индейцев племен витуто и бороро говорящий и слушающий смотрят в разные стороны, а если рассказчик обращается к большой аудитории, он обязан повернуться к слушателям спиной и обратить свой взгляд в глубь хижины. Японцы при разговоре смотрят на шею собеседника.
У других народов, например у арабов, считается необходимым смотреть на того, с кем разговариваешь. Человек, мало смотрящий на собеседника, кажется представителям контактных культур неискренним и холодным, а "неконтактному" собеседнику "контактный" кажется навязчивым, бестактным, даже нахальным.
Но у большинства народов существует неписаный закон, своего рода табу, запрещающий в упор рассматривать другого человека, особенно незнакомого. Это считается дерзостью, вызывающим или даже оскорбительным поведением.
Для общения людей, принадлежащих к разным культурам, первостепенное значение приобретает умение безошибочно толковать выражение взгляда собеседника.
Тема для розмови
Мовознавець Олекса Наумович Синявський говорив своїм учням: “... працювати над своїм словником, себто над тим, щоб до речі й якнайкраще вжити слово, треба б далеко більше, ніж то в нас ведеться... Така праця ... збагачує лексику, витоншує її і зменшує лексичну однобокість, хибні нахили залюблятися в одних словах (чи з певними наростками) і обминати інші. Багатющі засоби на словотвір української мови, зокрема наростки й приростки повинні стати слухняним і гнучким знаряддям у руках тих, хто слово має за знаряддя своєї діяльности” (О.Синявський. Норми української літературної мови. – Львів : Укр. видавництво, 1941. – с.114).
Прокоментуйте слова вченого. А що для вас означає працювати зі словом, зі словником? Для чого це потрібно у словотворі, морфології, граматиці? Обговоріть це в класі.
Книга О. Синявського «Норми української літературної мови» була високо оцінена українськими мовознавцями. Зокрема, В.Сімович у вступному слові до книги зауважив: “Книжка пригожа не тільки для вчителя, не тільки для людей практики: редактора, письменника, коректора, урядовця і т.д., але й для науковця, і взагалі для всякого, кому дорога культура рідного слова, хто цікавиться розвитком української мови і повного розвитку її собі бажає”.
Завдання додому
Українці для виявлення емоцій, почуттів (чи закипить у серці гнів, чи охопить журба, чи ніжність розм'якшить серце) мають мову, що злеліяна не на прісному ґрунті граматики, а на полі битви у всьому розпалі, на вільних козацьких бенкетах і у свавільному побуті гайдамаки, мову, що злеліяна сумливими промовами до вітчизни бездомного блукальця на чужині, піснями любові...- написав Амвросій Метлинський.
Продовжіть думку. Напишіть невелику статтю «Вираження характеру українців у словотворі».
Амвро́сій Лук'янович Метли́нський (1814-1870, Ялта) — український поет і етнограф, фольклорист, перекладач, професорХарківського (1848—1849) та Київського (1849—1854) університетів.