Морфемна і слововірна структура слова (стр. 3 из 6)

Як порушення лексичної норми сприймається вислів комфортабельне взуття.

Прикметник комфортний має тісний зв’язок зі словами комфорт, комфортність, які можуть уживатися не тільки для характеристики якихось побутових зручностей, зовнішніх умов, а й навіть внутрішнього стану людини (психологічний комфорт, душевний комфорт), напр.: Наприкінці осені поєднання метеочинників уже не є комфортнимдля організму (з газ.).

Схема морфемного аналізу слова

1. Аналізоване слово.

2. Визначити корінь слова, вказати на можливі його варіанти (аломорфи).

3. Визначити афікси (формотворчі чи словотворчі).

4. Визначити закінчення (флексію).

5. Визначити граматичну основу слова.

6. Графічне позначення морфемного складу слова.

Увага!

Морфемний аналіз базується на головному принципі — здатності морфем повторюватися в інших словах. Наприклад: для визначення морфемної будови слова дописувати необхідно зіставити це слово з такими словами:

дописувати – написати, що дозволяє визначити кореневу морфему - пис-;

дописувати – дочитувати, що дозволяє визначити префіксальну морфему до-;

дописувати – дочитував, що дозволяє визначити суфіксальну морфему ува-;

дописувати – глянути, що дозволяє визначити суфіксальну морфему -ти.

Розділ мовознавства, в якому вивчаються способи творення слів, їх словотвірна будова, називається словотвором.

Словотвір тісно пов'язаний із морфемікою, фонетикою, лексикологією, морфологією, синтаксисом, стилістикою.

Основною одиницею словотвору виступає похідне слово (основа).

◊ Запишіть афоризми. Прокоментуйте їх. Продовжіть цей ряд афоризмів, виписавши із збірників українських прислів'їв і приказок такі, які вам більше імопонують. Вибір поясніть

Випишіть з поданих афоризмів змінні слова з непохідною основою, потім з похідною. Окремо запишіть незмінні слова. Дайте характеристику кореневим і афіксальним морфемам.

До виділених слів доберіть споріднені.

Не будь легковажний, випробовуй кожне слово.

Водночас давай місце йому в своєму серці.

Серце тому насичується, коли освічується.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.

Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами.

Непохідним називається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій. Непохідні основи (непохідні слова) мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини.

Наприклад: чорн(ий), ліс, сад, море, поле, літо, синій.

Похідне слово (основа) виникає в результаті словотворення, тобто утворена від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад: лісовий ← ліс, сонний ← сон, синіти ← синій, життєдайний ← дає життя.

Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, суфікс, префікс, постфікс (один чи кілька) діляться на морфеми (сад-ів-ник). Значення похідного слова завжди мотивується семантикою слова, від якого похідне утворене: читач (’людина, яка читає’) ← читати, читачева (’яка належить читачу’) ← читач.

◊ Прочитайте вірш. Яка основна ідея? Чому така назва? Як ви розумієте вислів «правильне життя»

Визначте основи (похідну і непохідну) у підкреслених словах. Перевірте себе за морфемним словником. У словах з похідними основами знайдіть твірну основу і словотворчий формант.

Правильне життя.

Проснутись вранці і сказати: - Все!

Нове життя сьогодні починаю!

Щодня хорошу книжку почитаю,

Яка мені щось мудре принесе.

Щодня картину гарну подивлюсь,

Щодня послухаю прекрасну пісню.

В якусь годину, - ранню а чи пізно,-

Чого я хочу, я таки доб’юсь.

І стане світ прозорим, наче скло,

І стане ясно, наче на долоні,

Чом сльози на губах такі солоні,

Чому мені так досі не везло.

І вже сльозина жодна не спаде!

Назавжди позникають всі невдачі,

Я, мов горіхи, потрощу задачі,

І далі, як по маслу, все піде.

Я сумніви й тривоги прожену,

І стане на губах і в серці прісно,

І зрозумію я, та буде пізно,

Що надто вже я правильно живу

(Г. Гордасевич)

Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим (похідним), а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим (твірним): сусід сусід-ств-о, ліс возити – лісовоз, п’ять хат – п’ятихатна. Мотивуюче (твірне) і мотивоване (похідне) слово утворюють словотвірну пару.

Цим і відрізняється словотвірна структура слова від морфемної, яка має стільки елементів у слові, скільки є морфем: уч-и-тель (морфемна структура) і учи-тель (словотвірна).

Отже, похідне слово має таку словотвірну структуру: складається з твірної основи і форманта.

Основа похідного слова відповідає формулі

«твірна основа + афікс», а структура похідного слова — «твірна основа + формант»

Твірна основа — частина твірного слова, від якої утворюється похідне, і яка цілком або у видозміненому вигляді повторюється у цьому похідному: флейт-а — флейт-ист. Твірну основу виявляємо шляхом «накладання» твірного слова на похідне. Частини, які збігаються, і будуть становити твірну основу: груп-а – груп-ов-ий, бід-а – бід-ува-ти, багат-ий – багат-ств-о, рад-ий рад-ощ-і. За будовою твірна основа може дорівнювати кореню (див. вище), або поділятися на кореневу і афіксальну (витворити – витвір, сміливий – сміливець).

◊ Прокоментуйте подану схему

льод-ок	льодоч-ок
льод-ин-а	льодин-к-а
лід-0	льод-ник
льод-ов-ий	льодов-ик	льодовик-ов-ий
льод-ян-ий	льодян-ик	льодяник-ов-ий
льодянич-ок

◊ Поміркуйте, які з трьох спільнокореневих слів школа, школяр, школярський перебувають у словотвірному зв'язку: школа і школяр, школа і школярський чи школа ("навчальний заклад") → школяр ("особа, що навчається у школі") → школярський ("той, що належить або стосується школяра"). Виділіть у словах, де це можливо, словотворчий формант.

Словотворчий формант – це афікс або декілька афіксів, що додаються до твірної основи при утворенні похідного слова. До словотворчих формантів належать: словотворчі префікси (з+шити), словотворчі суфікси (школяр+ський), словотворчі постфікси (вмивати+ся), інтерфікси (жовт+о+брюх).

◊ Прокоментуйте словотвірний аналіз поданих слів, визначте словотворчий формант. Визначте значення суфікса –ець, з яким утворене останнє слово, випишіть з морфемного словника або «Шкільного словотвірного словника сучасної української мови» (автор – Н.Клименко) десять слів з таким же значенням суфікса.

рукав → на+рукав+ник;

гніздо → гнізд+и-ти+ся;

сісти → роз+сісти+ся;

Америка → америк+ан-ець.

Познайомтеся

Ні́на Фе́дорівна Климе́нко (1939 р.н.) — член-кореспондент Академії наук України, доктор філологічних наук, професор. Автор понад 300 досліджень з широкого кола проблем українського мовознавства: словотворення, морфеміки, лексикології, семасіології, комп'ютерної лінгвістики та неоелліністики, у тому числі книг «Як народжується слово» (К., 1991); «Основи морфеміки сучасної української мови» (К., 1998, 2000) і частотних словників.

Член редколегії і співавтор енциклопедії «Українська мова». Під керівництвом та з участю Н. Климе́нко укладено «Шкільний словотвірний словник сучасної української мови» (К., 2005).

Словотвірне значення – це узагальнене значення ряду похідних слів з одним і тим же словотворчим засобом, яке відрізняє похідне слово від непохідного: косар, кобзар, зброяр – назви осіб за родом їх діяльності; садовий, зимовий, науковий, казковий – "властивий чомусь – саду, зимі, науці, казці".

Від одного і того ж слова можна утворити кілька інших слів (ліс- лісник, лісок, лісовий, праліс). В усіх цих словах є спільна частина- ліс. І в значеннях цих слів також є спільне. Такі слова називаються спорідненими, або спільнокореневими (тому що в них є спільна частина - корінь). Разом з тим усі ці слова утворюють словотвірний ланцюжок.

Ряд спільнокореневих слів, що утворюються від одного і того ж вихідного слова і розташовується відповідно до послідовності їх творення (плід – плідний – плідник- плідниковий), називають словотворчим гніздом.

◊ Прокоментуйте подану схему.

◊ Побудуйте словотвірний ланцюжок і слоотвірне гніздо від слова молодий

◊ Знайдіть слово, яке відрізняється певним словотворчим значенням і не належить до означеного словотворчого типу

Зв’язківка, службовка, мандрівка, покоївка.

Наприклад: флейтист, бандурист становлять один словотвірний тип, бо всі вони іменники, утворюються від іменника, мають спільний формант -ист зі значенням особи, мають спільне словотвірне значення – особи за назвою музичного інструмента.

Словотвірний тип – це група слів, об’єднаних на основі спільної словотворчої структури. Словотвірний тип характеризується:

а) спільною частиномовною твірною основою, наприклад: свинина, баранина, конина – іменникові основи на позначення тварин; синіти – біліти чорніти – зеленіти – прикметникові основи на позначення кольорової ознаки;

б) одним і тим же словотворчим засобом ( - ин - (суф.), - і- (суф.);

в) спільним для всіх слів певного типу словотвірним значенням (суф. -ин - виступає на означення різного м’ясива; суф. - і - виражає становлення ознаки).

Словотвірний тип, що являє собою незамкнений ряд і поповнюється новоутвореннями, називається продуктивним типом: наприклад: віддієслівні іменники на -нн(я), що позначають опредмечені дії, процеси (виховання, змагання, виконання тощо).