Невиконання підприємством обов'язку надати працівникові, раніше звільненому у зв'язку з обранням на виборну посаду, попередню чи рівноцінну роботу (посаду) не тягне обов'язку відшкодувати працівникові неодержаний заробіток, оскільки це не передбачено законодавством.
У той же час за депутатом місцевої ради, який працював у раді на виборній посаді, у разі неможливості надання попередньої чи іншої рівноцінної роботи (посади) передбачено збереження протягом строку, що не перевищує 6 місяців, заробітної плати, яку він одержував на виборчій посаді у раді. Виплата провадиться за рахунок місцевого бюджету[222].
Народному депутату України у разі неможливості надання попередньої роботи Верховна Рада забезпечує на період працевлаштування заробітну плату у розмірі, встановленому для народних депутатів України, але не більше одного року, а у разі навчання чи перекваліфікації — не більше двох років.[223]
***
2.4.9. Стаття 119 КЗпП[224] закріплює гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків:
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Це правило не являється нормою прямої дії. Збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку гарантується лише тоді, коли це встановлено спеціальним законодавством і коли передбачена можливість виконання державних і громадських обов'язків у робочий час.
Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.[225] Тому на них не можуть поширюватися гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП (вони не можуть мати роботу, від якої їх слід звільняти на час виконання депутатських обов'язків зі збереженням середнього заробітку).
Депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад мають право на час сесій, засідань постійних комісій рад, а також на час здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках на звільнення від виконання трудових обов'язків. На цей час за ними зберігається місце роботи. Але середня заробітна плата за місцем роботи за депутатами у зазначених випадках не зберігається. Компенсація (виплата) заробітної плати депутату за період виконання ним депутатських повноважень здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.[226]
Положення про добровільні пожежні дружини (команди) передбачає збереження середнього заробітку за працівниками, що являються членами добровільних пожежних дружин (команд) за час участі їх в ліквідації пожеж чи аварій, проведення пожежно-профілактичних заходів, а також за час навчальної підготовки і чергувань.[227]
Народні засідателі на час участі у засіданнях судів звільняються від виконання трудових обов'язків зі збереженням середнього заробітку.[228]
Місце роботи і середній заробіток зберігається за свідками, викликаними до суду по цивільній справі.[229] Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає збереження місця роботи і середнього заробітку за свідками, потерпілими, перекладачами, експертами, спеціалістами та понятими за час, затрачений ними у зв'язку з викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та до суду.[230]
Збереження місця роботи передбачено на час передвиборчої кампанії за зареєстрованими кандидатами у Президенти України.[231]
Аналогічне право передбачено і за кандидатами у народні депутати України, а також за кандидатами у депутати місцевих рад і кандидатами на посаду міського, селищного, сільського голови, довіреними особами кандидата у народні депутати України за поданням останнього, членами комісій по всеукраїнському і місцевому референдуму, особами, які беруть участь у колективних переговорах як представники сторін, членами виборних профспілкових органів і т.д.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Місце роботи (посада) і середня заробітна плата зберігаються за громадянами, що подали заяву про направлення на альтернативну службу, за час явки на засідання комісії у справах альтернативної служби.[232]
Місце роботи (посада) і середня заробітна плата зберігаються також за працівниками, залученими до виконання державних обов'язків як:
а) членів комісій з приписки призовників до призовних дільниць;
б) членів призовних комісій;
в) членів лікарських комісій при військових комісаріатах;
г) лікарів, середнього медичного персоналу, технічних працівників і обслуговуючого персоналу призовних дільниць та збірних пунктів під час прийняття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу чи на збори;
д) лікарів, середнього медичного персоналу, технічних працівників і обслуговуючого персоналу, здійснюючих медичне обстеження, у тому числі повторне, громадян, виконання інших функцій, пов'язаних з відправкою призваних на збірні пункти.[233]
Громадянам, залученим до виконання військового обов'язку, надаються такі гарантії:
а) працівники, що проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей в навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та у відповідних професійно-технічних навчальних закладах з відривом від виробництва на весь час виконання цих державних обов'язків, включаючи час проїзду в обидві сторони, мають право на збереження місця роботи (займаної посади) і середнього заробітку. Крім того, вони мають право на компенсацію витрат по найму житла на період навчання, а також вартості проїзду;[234]
б) працівники, прийняті чи призвані на військову службу, мають право на вихідну допомогу у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку;[235]
в) право на збереження місця роботи і середнього заробітку мають громадяни на період виконання державних обов'язків, пов'язаних з прийняттям на військовий облік, призовом чи прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються військовими комісаріатами на диспансерне чи стаціонарне обстеження (лікування, медичне обстеження), звільняються від роботи на час виконання зазначених обов'язків та перебування у медичному закладі;
г) працівники-військовозобов'язані, призвані на військові збори, мають право на збереження за ними місця роботи (посади) і середнього заробітку за весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад.
Працівникам, залученим до альтернативної (невійськової) служби, надаються такі гарантії:
а) право на вихідну допомогу у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку;
б) право на попередню роботу (посаду), тобто ту роботу (посаду), яку він виконував (займав) до призову. У разі відсутності цієї роботи (посади) - а це може бути при змінах в організації виробництва і праці, що спричинили ліквідацію відповідних робочих місць (посад), - працівнику має бути надана інша рівноцінна робота на тому ж підприємстві. Лише за погодженням працівника йому може бути надана робота на іншому підприємстві. Формулювання «зберігається... попередня робота (посада)», на наш погляд, не означає права на поновлення на роботі. При наданні іншої рівноцінної роботи після закінчення альтернативної служби працівник на роботу приймається, але його право на укладення трудового договору захищається у порядку, встановленому частиною другою ст.232 КЗпП.[236]
***
2.4.10. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей викладено у статті 184 КЗпП[237]:
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Стаття, що коментується, установлює суттєві пільги для жінок-матерів. Інколи вони настільки зачіпають інтереси власників, що останні змушені проводити певні маневри з метою запобігти прийняттю на роботу жінок, що мають такі пільги.