Речення Види речень за метою висловлювання (стр. 1 из 2)
Речення. Види речень за метою висловлювання
Автор Кушнір Надія Віталіївна,
учитель української мови
Донецької ЗОШ № 61
Вступ
Тема урокуРечення Види речень за метою висловлювання
Мета уроку: забезпечити засвоєння учнями поняття про види речень за метою висловлювання та інтонацією, їх комунікативну функцію, продовжити роботу над формуванням комунікативної компетентності учнів, збагачувати їх словниковий запас, продовжити формування вмінь працювати в групі, колективі, формувати соціальну компетентність учнів, сприяти вихованню любові до природи.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть
- Пояснити принципи поділу речень на види за метою висловлювання та інтонацією,
- Набути навичок роботи в групах, колективі.
Обладнання: картки з завданнями для групової роботи, схема “Види речень за метою висловлювання та інтонацією”, картини з видами природи та рослинами.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Вид уроку: урок групової роботи
Методи і прийоми роботи: бесіда конкурс “Хто швидше?”, методи “Незакінчені речення”,, “Броунівський рух”,, “Коло ідей”, “Спільний проект”, робота зі схемою
Пояснювальна записка
Урок української мови – джерело не лише суто лінгвістичних знань для учнів, а й, в першу чергу, мовленнєвий і соціальний практикум, у ході якого учні формують комунікативну компетентність, навички роботи в парі, мікрогрупі та групі, колективі – інакше кажучи, набувають соціальну компетентність, тобто уміння жити, спілкуватися і працювати в колективі.
Найбільш поширеною мовною одиницею, до якої звертаємося в щоденній мовній практиці щодня і щохвилини, є речення. Саме тому формуванню учнівських знань з теми “Речення” та навичок правильного використання цієї синтаксичної одиниці слід приділити якомога більше уваги уже в середній ланці.
На формування соціальної та комунікативної компетентності спрямований урок “Речення. Види речень за метою висловлювання та інтонацією”. Урок побудований на принципах співнавчання, тут учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання. На уроці передбачено використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Урок сприяє формуванню комунікативних та соціальних навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
Основними педагогічними методами, використаними на уроці є методи кооперативного навчання, однак при підбитті підсумків та вивченні нового матеріалу використано методи колективно-групового інтерактивного навчання.
В цілому рок спрямований на формування ділової активності учнів засобами інтерактивного кооперативного та колективно-групового навчання.
Основні етапи уроку
І. Оргмомент –1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань (“Карусель”, конкурс “Хто швидше?”) 7 хв.
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів (постановка проблемної ситуації) 5 хв
IV. Засвоєння нових знань (“Броунівський рух”) 12 хв
V. Закріплення знань у стандартних умовах (“Коло ідей”) 8 хв.
VI. Застосування знань у змінених умовах (“Спільний проект”) 10 хв
VII. Підведення підсумків уроку ( “Незакінчені речення”) 2 хв.
Хід уроку
I. Організаційний момент
- Доброго дня, діти! Сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з синтаксисом української мови і такою синтаксичною одиницею як речення
II. Актуалізація опорних знань
- Давайте пригадаємо основні поняття, з якими ми вже познайомилися з вами в ході вивчення теми “Синтаксис”, Пропоную зіграти в “Карусель”
(заздалегідь підготовлені учні сідають у внутрішнє коло обличчям до зовнішнього кола, учні, що в зовнішньому колі, повинні пройти до кожного з учнів, що утворили внутрішнє коло, і вислухати інформацію про одне із вивчених понять: синтаксис, пунктуація, словосполучення, речення, граматична основа речення, підмет, присудок По закінченні роботи учитель опитує учнів, що утворили зовнішні коло, по ключовим поняттям уроку: синтаксис, пунктуація, речення, граматична основа речення)
- Щоб подивитися, наскільки гарно ви засвоїли пройдений матеріал, пропоную зіграти в гру “Хто швидше?”
(Тренувальна вправа Клас ділиться на 3-4 групи, рівні за кількістю учасників, на кожну групу надається картка, що містить стільки речень, скільки учасників у групі. Задача кожної з команд – швидше і правильніше виконати завдання)
Визначити граматичну основу простих речень
№1 1.Людина і природа невіддільні одне від одного, тісно взаємопов’язані. 2.Людина – частина природи. 3.Досить часто ми недбало ставимося до природи, забруднюємо річки та озера, залишаємо по собі сміття у лісі та в полі. 4. Від цього природа хворіє. 5. А її треба берегти!
№ 2 1. Був холодний осінній ранок. 2. Визирнуло сонце з-за хмар, кинуло промінці на землю. 3. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. 4. Виповзла черепаха на луг і неквапливо почала шукати собі снідання. 5. А снідання у неї дуже просте: зелені листочки, стебельця, смачні корінці.
№ 3 1. Взимку пташкам холодно і голодно. 2. Кожний може влаштувати в себе на подвір’ї біля вікна їдальню для пташок.
3. Годування для них просте: крихти хліба, насіння. 4. Для синичок це – несолоне сальце. 5. Потурбуйтеся про пташок зимою.
III. Мотивація навчальної діяльності. Створення проблемноїситуації
- Діти, я прочитаю вам одне й те саме речення, але в різних варіантах. Чим воно відрізняється? У якій ситуації ми зможемо висловити таке речення? Який розділовий знак треба поставити в кінці?
Споконвіку українці любили калину.
Яку рослину любили українці споконвіку?
Саджайте калину коло хат!
(Речення відрізняються інтонацією. Перше можна вжити у розповіді про наше місто, друге – це питання в діалозі, третє спонукає до дій. Іще третє речення є окличним, а решта – ні. У кінці першого речення ми поставимо крапку, другого – знак питання, третього – знак оклику.)
IV. Засвоєння нових знань.
- Зараз, діти, ви отримаєте картки, на які нанесено інформацію, що ми щойно з вами розібрали. За правилами вправи “Броунівський рух” ви обмінюєтесь інформацією, що міститься на ваших картках, з іншими однокласниками, проговорюючи її. Поспілкуватися треба з усіма учнями
(Учні отримують картки з правилами трьох кольорів. Задача кожного учня – підійти до однокласника з іншим кольором картки і обмінятися інформацією, що нанесена на картки)
За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні Розповідні речення містять повідомлення про певну подію. Питальні речення містять питання про щось. Спонукальні речення заставляють нас виконувати щось, спонукають до дій.
За інтонацією речення поділяються на окличні та неокличні. Окличні речення вимовляються з підвищенням тону наприкінці речення. Окличними і неокличними можуть бути будь-які за метою висловлювання речення.
Наприкінці питальних речень ставимо знак питання. Ця пунктограма називається “Знак питання в питальних реченнях”. У кінці окличних речень ставимо знак оклику Ця пунктограма називається “Знак оклику в окличних реченнях”
Обговорення результатів вправ. В ході обговорення учитель відкриває схему “Види речень за метою висловлювання та інтонацією”
