В Сельві живуть насамперед, тварини, які ведуть деревний спосіб життя: мавпи, лінивці, ціпкохвості ведмеді, опоссуми, дикобрази. В лісах басейну річки Укаялі живуть найменші в світі мавпи - уістіті, розміром близько 15 см (не рахуючи хвоста). Тут величезна кількість птахів всіх розмірів, забарвлення і форм. Хижаки сельви - ягуар, оцелот, пума, видри, куниці - ведуть переважно наземний спосіб життя. В Амазонці і її притоках водиться більше тисячі видів риби. В перуанській сельві зустрічається багато отруйних змій і найбільша змія – анаконда.
Корисні копалини. В Перу виявлено більш 200 покладі майже 80 видів корисних копалин: міді, заліза, цинку, свинцю, срібла, золота, ртуті, вісмуту, молібдену, сірки, сурьми і бариту. Особливо великі запаси мідної руди. Перу має значні енергетичні ресури. Перша нафтова свердловина в Латинській Америці пробурена в 1865 р. на півночі країни, в Таларі. Перу має значні ресурси природного газу, вугілля, уранових руд. Надзвичайно великі в країні гідроенергетичні ресурси, особливо андійських річок.
Перу. Промисловість.
Гірничовидобувна промисловість. З часів іспанського колоніального володарювання Перу славилосся багатствами своїх надр. Перу володіє значними запасами природних копалин: ведеться добування руд міді, цинку, свинцю, заліза, вісмуту, марганцю, фосфатів. Знайдені поклади золота, срібла і рідкоземельних металів. Вздовж північного узбережжя виявлені запаси нафти, развідані крупні нафтові поклади в лісах Амазонки. В невеликих кількостях видобувається кам’яне вугілля.
Більшість копалень знаходяться в районах Серро-де-Паско в Центральних Андах, Токепала і Куахоне на півдні гірської області і Маркона на узбережжі. Поклади мідної руди Токепала і пов’язані з ним поклади на півдні Перу вважаються найбільшими в світі. Річний видобуток міді в 1990-е роки складав бл. 375 тис.т.
Нафта добуваєтся в північній частині прибережної області х 1863 р. В 1970-х роках почалася розробка відкритих великих покладів на морському дні біля західного узбережжя і на схід від Анд. В 1992 р країні було добуто 42,3 млн. барелів сирої нафти. Надра східних районів, вкритих джунглями, містять великі запаси природнього газу.
Обробна промисловість. Доля національного доходу, що припадає на сектор обробної промисловості, зросла з 20% в 1970 до 28% в 1981. Після 1981 роль цього сектору знизилась по відношенню до видобувної промисловості, будівництва і сектора послуг, склавши в 1992 21,4% ВВП. Однак до 1994 на долю обробної промисловості припадало 42% ВВП. Провідними галузями є харчова, металообробна, виробництво сталі, текстильна, хімічна, автозбірна і нафтоочисна.
Більшість підприємств зосереджено поблизу столиці - Ліми. Окрім декількох великих виробництв, що виготовляють автомобілі і обладнання, виробничі потужності представлені невеликими збиральними заводами, що працюють на імпортних комплектуючих.
Сільське господарство. Після другої світової війни сільське господарство Перу знаходиться в стані постійного зниження виробництва. Особливо ситуація загострилася в 1960-х роках: виробленої на фермах продукції стало катастрофічно не вистачати для задоволення попиту на внутрішньому ринку. Країна змушена імпортувати зернові культури (пшеницю, рис, кукурудзу), м’ясомолочні продукти, раслинні масла. Основна причина цього явища – швидке зростання населення і відсутність плодородних земель. Більшість орних земель зосереджено в прибережних районах.
Біля 30% оброблюваних земель Перу знаходяться в Кості, 60% – в Сьері, інші 10% припадають на Сельву. Хотч в сільскому господарстві зайнято 40% економічно активного населення, сільськогосподарське виробництво дає 13,2% ВВП.
Основні сільськогосподарські культури прибережних областей – рис, бавовна та цукрова тростина. Тут вирощуються кукурудза, тютюн і фрукти. В горах основними культурами являются картофель, кукуруза, ячмінь, кассава і ямс, а в долинах і в нижній частині східних схилів Анд – кава, боби, какао, чай. В Амазонській низині місцеві індіанці збирають врожаї коки.
Чагарник кока, з листів якого виробляється кокаїн, являє собою культуру, традиційно оброблювану американськими індіанцями. Наприкінці 1970-х років, коли коку почали експортувати в Болівію і Колумбію в виді пасти-напівфабрикату, чи вже цілком очищеного кокаїну, вирощування коки стало прибутковою справою. По оцінках на 1996, площа плантацій коки складала 94,4 тис. га, і на них було зайнято біля 300 тис. селян. Вважається, що плантації Перу дають дві третини світової продукції кокаїну, а річний доход від кокаїнового бізнесу складає від 600 до 800 млн. дол.
Біля п'ятої частини земель зайнято під пасовища, однак виробництво м’ясомолочних продуктів не задовільняє потреби населення. Значну роль у гірських районах відіграє тваринництво, причому основне господарське значення має вівчарство. Перу експортує вовну, шкіру і шкіри тварин.
Лісове господарство. Лісівництво зосереджене в гірських районах Перу. Більшість лісів ростуть в важкожоступних районах, що ускладнює його заготівлю. В останній час має місце скорочення його поставок через виникнення серйозних екологічних проблем.
Лісами вкрито біля двох третин території країни, головним чином на східних схилах Анд і в басейні Амазонки. Більшість найбільш коштовних лісопродуктів, включаючи каучук, хінін і лікарські рослини, дають гірські ліси. З лісоматеріалів найбільше експортне значення має червоне дерево. Основна частина лісопродуктів вивозиться через Ікітос – річковий порт на Амазонці.
Рибальство. На 1950-і роки приходиться активний розвиток рибних промислів, і до початку 1960-х років Перу займало провідне положення у світі по обсязі товарного улову, вівся промисел анчоусів: після переробки на масло і муку, продукція риболовецької галузі йшла на експорт. В 1963 р. Перу заняло перше місце в світі по об’ємах улову. В 1970 р. улов досяг рекордної відмітки в 12 млн.тонн. Перевилов і періодичні зміни плинів у Тихому океані а також виникнення природного явища Эль-Ніньо викликали падіння уловів з 11,5 млн.т у період 1969–1971 до 2,3 млн. т у 1980–1983. До 1991 улови знову зросли до 6,9 млн.т. В даний час продукція рибопереробної промисловості надходить на внутрішній ринок.
Перу. Транспорт і зовнішні економічні зв’язки.
Транспорт і зв'язок. Існує система залізниць навколо Ліми, і ще дві залізничні магістралі, Центральна і Південна. Центральна залізниця починається в Лімі і перетинає Анди, досягаючи оцінок 4818 м над р.м.; це найвисокогірніша у світі залізниця зі стандартною колією. Вона зв'язує столицю з гірничопромисловими центрами Сьєри і закінчується у високогірній долині р.Мантаро на сході – однієї з житниць Перу. Південна дорога йде від морського порту Мольендо, переборюючи розчленований гірський рельєф, через оазис, де розташоване м.Арекіпа, до озера Тітікака (3812 м над р.м.) і далі в Куско. У 1994 загальна довжина залізниць Перу складала приблизно 2400 км.
Довжина залізниць (в км.).
Всього | 1 988 |
Зі стандартною колією | 1 608 |
З вузькою колією | 380 |
У 1990-і роки довжина автомобільних доріг досягала 71,4 тис. км, але тільки 10% з них мали тверде покриття. Однієї з головних магістралей є 2500-кілометровий відрізок Панамериканського шосе, що перетинає територію Перу уздовж узбережжя з півночі на південь – від еквадорської границі через Ліму й Арекіпу і далі до границі Чилі. Інша дорога, що має дуже важливе значення, – трасандське шосе – була побудована в 1943 і дотепер залишається єдиною магістраллю, що прямо зв'язує східне і західне Перу. Центральне шосе зв'язує Ліму з містами Ороя, Уанкайо, Аякучо, Куско і Пуно.
Довжина автомобільних доріг (в км.).
Всього | 72 900 |
З них з твердим покриттям | 8 700 |
Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і зі Сполученими Штатами. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.
Аеропорти
З бетонною ЗПС всього | 44 |
З довгою ЗПС понад 3 047 м. | 7 |
З довгою ЗПС від 2 438 м. до 3 047 м. | 17 |
З довгою ЗПС від 1 524 м. до 2 437 м. | 12 |
З довгою ЗПС від 914 м. до 1 523 м. | 7 |
З довгою ЗПС до 914 м. | 1 |
З грунтовою ЗПС всього | 190 |
З довгою ЗПС понад 3 047 м. | 1 |
З довгою ЗПС від 2 438 м. до 3 047 м. | 2 |
З довгою ЗПС від 1 524 м. до 2 437 м. | 26 |
З довгою ЗПС від 914 м. до 1 523 м. | 67 |
З довгою ЗПС до 914 м. | 94 |
Порти: Кальяо, Чімботе, Іло, Матарані, Пайта, Пуэрто-Мальдонадо, Салавері, Сан-Мартін, Талара, Ікітос, Пукальпа, Юрфмагуас (останні три - річкові, розташовані на Амазонці).
Енергетика. Виробництво електроенергії забезпечується головним чином тепловими електростанціями, що працюють на нафті, і гідроелектростанціями, але її недостатньо для задоволення внутрішніх потреб. Близько 74% потреби в енергії задовольняється за рахунок нафти і природного газу, 13% – за рахунок деревного палива, 7% – гідроелектроенергії, 4% – за рахунок відходів виробництва цукру з очерету і 2% – за рахунок кам'яного вугілля; останній є єдиним видом палива, що країна змушена імпортувати.