Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (Павлів, синів, батьків), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (собачий, коров’ячий).
Вживаючись у переносному значенні, відносні і присвійні прикметники можуть переходити в розряд якісних (напр., срібний перстень (відн.)- срібний голос (якісн.)
ПРИСВІЙНО-ВІДНОСНІ ПРИКМЕТНИКИ
На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність (орлина сім’я, журавлиний ключ).
Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка- від назв тварин за допомогою суфіксів -ськ (ий), -цьк (ий).
Присвійно-відносні прикметники можуть відповідати як на питання чий? чия? чиє?, так і на питання який? яке? які? (ластів’яче гніздо (яке? і чиє?), дівочі уста (чиї?).
Усі присвійно- відносні прикметники виступають тільки в повній формі.
Присвійно- відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно- якісних (дідівські закони, заяча душа, вовчий апетит).
З таким же значенням виступають прикметники в стійких фразеологічних сполученнях (Прометеєв вогонь, лебедина пісня, куряча сліпота).
Присвійно-якісні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Деякі з них набувають здатності сполучатися з кількісно- означальними прислівниками (просто собачий холод, винятково дружня розмова).
Від цих прикметників суфіксально- префііксальним способом творяться означальні прислівники (по-батьківськи, по-ведмежому, по-материнському).
Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень поступово створюються якісні прикметники, які на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.
Так, напр., назви ознак предметів за різними відношеннями (малиновий напій, буряковий корінь) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються беспосередньо (малиновий стяг, буряковий рум’янець).
Багато назв кольорів віддавна сприймалися як відносні прикметники(срібна ложка і срібна голова (сива).
Деякі відносно- якісні прикметники мають ознаки якісних прикметників (напр., прикметники картинний, діловий, творчий можуть утворити вищий і найвищий ступені порівняння або синтаксично означатися кількісними словами занадто картинний, більш діловий, найбільш творчий).
Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактними значеннями (картинність, творчість) або прислівників (картинно, мирно, творчо).
В сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники.
Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
За кінцевим приголосним основи- твердим чи м'яким- приголосні поділяються на прикметники твердої і м’якої груп:
| прикметники | приклади |
| тверда група | вразливий, сестрин, певен, чистий |
| м'яка група | майбутній, хатній, завтрашній, ранній |
До твердої групи належать:
· прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);
· всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин)
· короткі форми прикметників (годен, рад, жив).
До м’якої групи належать:
· якісні і відносні прикметники з основою на м'якийн, перед яким стоїть ще один приголосний (майбутній, новітній, останній);
· прикметники, які у називному відмінку однини мають закінчення -ій (-я, -є): безкраїй, колишня, художнє;
· прикметники на -шній, - жній, що утворені від прислівників (внутрішній, справжній);
· синій, матерній (частіше материн) та інші.
Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.
Стягнені форми є загальновживаними (синя, синє, сині).
Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду) можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони зустрічаються в народній поезії та етнографії.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
Морфологічні ознаки прикметника:
| рід: | |
| чоловічий жіночийсередній | лебединий, добрийкімнатна, кмітливадівоче, веселе |
| число: | |
| однинамножина | гарний, гарна, гарнегарні |
| відмінок: | |
| називнийродовийдавальнийзнахіднийорудниймісцевий | золотийзолотогозолотомузолотий (золотого)золотим(на) золотому) |
РІД ТА ЧИСЛО ПРИКМЕТНИКА
Змінення прикметника за родами та числами залежить від форм іменника, з яким він узгоджується (веселий хлопчина- весела дівчина- веселе свято- веселі діти).
Прикметники твердої і м’якої груп відмінюються за такими зразками:
Тверда група
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М. | добрийдоброгодобромудобрий (-ого)добрим(на) доброму (-ім) | добрадоброїдобрійдобрудоброю(на) добрій |
| середній рід | множина | |
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М. | добредоброгодобромудобредобрим(на) доброму (-ім) | добрідобрихдобримдобрі (-их)добрими(на) добрих |
М’яка група
| чоловічий рід | жіночий рід | |
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М. | осіннійосінньогоосінньомуосінній (-ого)осіннім(на) осінньому (-ім) | осінняосінноїосіннійосіннюосінньою(на) осінній |
| середній рід | множина | |
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М. | осіннєосінногоосінномуосіннєосінньім(на) осінньому (-ім) | осінніосінньіхосінньімосінні (-іх)осінніми(на) осінніх |
Прикметники м'якої і твердої групи розрізняються кінцевим приголосним основи.
Відмінкові закінчення прикметників твердої групи в однині: -ий, -е, -ого, -ому, -им, -ому- в чоловічому і середньому роді; -а, -ої, -ій, -ою, -ій- у жіночому роді.
Відмінкові закінчення прикметників м'якої групи у непрямих відмінках (крім знахідного і орудного)- такі ж, але після попереднього м'якого приголосного, що на письмі позначається м'яким знаком:
| тверда група | м'яка група |
| чорногочорною | синьогосиньою |
Якщо основа м'якого прикметника закінчується м'яким приголосним й, у цьому випадку м'який знак не ставиться, а сама м'якість звучання передається буквами я, ю, є, ї (край безкраїй, безкрая, безкрає, безкраю).
Перед голосним о приголосний й зберігається (край безкрайого, безкрайому, безкрайою).
У знахідному відмінку однини прикметники чоловічого роду можуть мати залежно від форми іменника закінчення називного або родового відмінків (кого? що?- приємне враження, вірного друга).
Прикметники твердої і м'якої груп чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини, крім закінчення -ому, можуть закінчуватися як на -ому, так і на -ім (на світлому- світлім, на білому- білім).
У множині прикметники обох груп мають такі закінчення:
| тверда група | м'яка група | |
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М. | -і-и-их-им-ими-их | -і-і-іх-ім-іми-іх |
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИКМЕТНИКІВ
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана).
6. Визначте форму (повна чи коротка).
7. Знайдіть спосіб творення.
8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).
Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Числівники поділяються на:
| 1. | кількісні - порядкові |
| у складі кількісних:· власне кількісні;· збірні;· дробові;· неозначено- кількісні | |
| 2. | прості - складні - складені |
КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ