| Н.Р.Д.Зн.Ор.М.Кл. | печ-іпеч-ейпеч-ампеч-іпеч-ами(на) печ-ахпеч-і | суміш-ісуміш-ейсуміш-амсуміш-ісуміш-ами(на) суміш-ахсуміш-і |
ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА
До іменників четвертої відміни належать іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен (небожа, плем’я, зайча).
Зразок відмінювання іменників четвертої відміни
ОДНИНА
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М.Кл. | ім’яімен-і, ім’яімен-іім’яімен-ем, ім’ям(на) імен-іім’я | тел-ятелят-ителят-ітел-ятел-ям(на) телят-ітел-я |
МНОЖИНА
| Н.Р.Д.Зн.Ор.М.Кл. | лошат-алошатлошат-амлошатлошат-ами(на) лошат-ахлошат-а | орлят-аорляторлят-аморлят(а)орлят-ами(на) орлят-ахорлят-а |
НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
До незмінюваних іменників в українській мові належать:
- слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра);
- жіночі прізвища українського і іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний (Остапчук, Копчанич), російські прізвища на -ово (Муромо, Коновало), -их (Сірих, Білих), -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора).
Хоча форма таких слів не змінюється, зміни в залежності від відмінків вони виражають за допомогою зв’язку з іншими словами, а також за допомогою прийменників (принесли меню, у меню налічувалося багато різних страв, рука лягла на меню).
Рід незмінюваних іменників визначається так:
назви тварин- належать до чоловічого роду (невеличкий шимпанзе, кмітливий колібрі);
іменники, що називають чоловіків (молодий Франк, знайомий бібліотекар) належать до чоловічого роду; іменники, що називають жінок (неуважна Марі, весела касир)- до жіночого роду;
незмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду (вікно, озеро, небо, доля);
іменники- географічні назви, назви міст, річок, газет, журналів та таке ін. визначаються за загальною назвою (журнал "Наталі"- чоловічого роду, телепрограма "Михайло"- жіночого; країна Германія- жіночого роду, місто Туапсе- середнього).
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ
Порядок розбору:
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини).
3. Визначте розряд за значенням: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; назва конкретна чи абстрактна.
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.
5. Знайдіть відміну та групу (тверда, м'яка чи мішана).
6. Визначте спосiб творення слова.
7. Визначте синтаксичну роль.
8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Прикметник- це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? (зелений, мудрий, сміливий).
Прикметники виражають ознаку:
· запаху (п’янкий, запашний),
· кольору (білий, зелений),
· віку (старенький, давній),
· розміру (величезний, середній),
· матеріалу (діамантовий, дерев’яний),
· якості (твердий, гнучкий),
· принадлежності (зятів, сестрин),
· простору (далекий, близький),
· часу (ранній, вчорашній)
· внутрішні властивості (добрий, щедрий),
· зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний),
· ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю (напр., у реченні Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша прикметник абсолютна- означення).
Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Прикметники поділяються на:
| 1. | якісні - відносні - присвійні |
| 2. | повні - короткі |
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ І ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні:
| прикметники | приклади |
| якісні | велика, духмяне, опуклий, гарячі |
| відносні | дерев'яні, військова, приміський |
| присвійні | сестрин, вчителів, заяча, мамин |
Виділяються також проміжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення:
| прикметники | приклади |
| присвійно-якісні | ластів'яче, дівоча, орлиний |
| відносно-якісні | творчий, срібна, вишневе |
ЯКІСНІ ПРИКМЕТНИКИ
Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть бути виявлятися більшою чи меншою мірою (хоробрий, теплий, довгий).
Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.
Граматичні ознаки, що відрізняють якісні прикметники від присвійних і якісних такі:
| ознаки | приклади |
| приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи) | відомийтрохи відомий,мало відомий |
| вступають у антонімічні відношення | свіжий- черствий великий- малий |
| утворюють якісно- означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети | чуйний чуйнодобрий добро |
| утворюють ступені порівняння | білий біліший, найбіліший |
| за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники | тонкий тонесенький, тонюсінький;здоровий прездоровий |
| окремі прикметники можуть мати коротку форму | (ясен, весел, певен). |
Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий:
| якісний прикметник | вищий ступінь | найвищий ступінь |
| товстийрідкий | - товстіший,менш товстий- рідший,менш рідкий | · · найтовстіший,найбільш товстий· · найрідший,найменш рідкий |
Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому.
Найвищий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен із ступенів має дві форми: просту і складену.
Проста ступінь вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш, ш’ (милий- миліший). При цьому у деяких прикметниках можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек- (далекий- дальший, тонкий- тонший).
При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові сполуки, які на письмі позначаються буквами жч і щ (буква щ пишеться у прикметниках кращий, товщий, вищий; буквосполученняжчпишеться у прикметниках важчий, ближчий, дужчий).
Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш-менш (швидкий- більш швидкий (менш швидкий).
Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєтьс яза допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най- (міцніший- найміцніший).
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів най, більш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе (спокійний- найбільш спокійний, спокійніший від усіх).
Відносні прикметники виражають ознаку предмета опесередковано- через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал).
Відносні прикметники виражають ознаки за за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина), за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).
Присвійні прикметники вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?
Найчастіше присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергіїва шапка, собача шкіра).Але інколи, у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати- земля).
Присвітні прикметники творяться:
від назв людей за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин (-їн) (товаришів, Сергіїв, братів);
від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (-ий), -яч (ий), ин (-ий), їн (-ий) (орлине крило, заячий хвіст).
В деяких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ин, -їв (зозулине дитя, соловейкова пісня).