Актуальність процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову привернула увагу до нього з боку багатьох дослідників в останнє десятиріччя ХХ ст. та на початку ХХІ ст. Зокрема, освоєння іншомовних запозичень у наукових терміносистемах досліджують О.Лисенко, Г.Сергєєва; Д.Мазурик, О.Стишов розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови; лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові аналізує В.Симонок [2].
Хоча вже у ХХ ст. виділялись причини іншомовних запозичень, але, по-перше, не було розмежування екстралінгвальних та лінгвальних причин, по-друге, не було достатньої зорієнтованості на встановлення зв’язку причин запозичення з процесом освоєння слова у мові-рецепторі, і, по-третє, не виділялись окремо причини запозичення економічних англомовних термінів.
Внутрішньолінгвальними причинами запозичень є такі [5]:
1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;
2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові.
3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові.
Засвоєння мовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О.Д. Пономарева) [3].
У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові.
Розглянемо, як все-таки будуються терміни шляхом запозичення з англійської, чеської та німецької мови.
3. Запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології
Англомовні запозичені терміни в економічній терміносистемі української мови поділяються на декількатипів:
― Запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо);
― Суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд);
― Варваризми – це рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо [2], напр.: дисперсія – відхилення (бухг., фін.), ажіо – премія, винагорода (марк., стр.), ануїтет – щорічний дохід, щорічна рента (фін.), леверидж – платоспроможність (фін).
― Інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах [6], напр.: holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва, суть якого полягає у придбанні контрольного пакету акцій різних компаній з метою контролю за їхньою діяльністю й отримання дивідендів; Leasing – англ., Das Leasing – нім., лизинг – рос., лізинг – укр. – довгострокова оренда обладнання, машин, споруд виробничого призначення.
Основна причина іншомовних запозичень полягає, передусім, у суперечностях між вимогами точності терміна, з одного боку, й практичної лаконічності, – з другого. Проте, існує велика кількість випадків, коли термін запозичується для позначення старого поняття, для якого в українській мові вже існує термін або описовий зворот. Таким чином, у мові співіснують різні за походженням номінативні одиниці, які позначають те саме явище, тобто синонімічні пари. Вони бувають двох типів [7]:
а) англомовне запозичення – однокомпонентний український еквівалент: дайджест – огляд; дилер – посередник, представник; дисконт – знижка; консалтинг – консультування; менеджер – керівник; офшорний – іноземний;
б) англомовне запозичення – багатокомпонентний український еквівалент: траст – довірче товариство; форс-мажор – непередбачені обставини; ріелтер – агент з продажу нерухомості.
У момент запозичення будь-якого іншомовного терміна його значення й значення утвореного терміна можуть повністю збігатися в обох мовах. Надалі такий термін може зазнати змін і зсувів значень, характерних для будь-якого терміна, самостійно утвореного із елементів, які існують у власній мові.
Для порівняння [8]:
Агент – посередник, який є юридичною особою і представляє інтереси певних виробників (принципала-хазяїна) при збуті їхніх товарів, укладаючи угоди від імені та за рахунок принципала. В англійській мові слово агент має ширше значення: Agent – 1) general: anindividualauthorizedtoactinbehalfofanotherperson, theprincipal (представник, довірена особа, що виконує від імені принципала-хазяїна різні доручення, завдання). 2) marketing: a middleman, who does not take title to the goods he or she sells (посередник, котрий укладає угоди не за свій рахунок і збуває чужі товари). 3) wholesaler: a wholesaling intermediary who does not take title to merchandise but serves primarily to bring buyers and sellers together and facilitate exchanges (оптовий торгівець, котрий представляє інтереси виробників, робить все для полегшення обміну товарами).
Брокер – оцінювач, комісіонер – особа або фірма, що спеціалізується на посередницьких біржових операціях; за посередництво одержують винагороду у формі певного відсотка від суми угоди. В англійській мові це слово має таке значення: Broker – 1) apersonwhopreparescontractswiththirdparties, aswithafreightbrokerandcustomsbroker, onbehalfofaprincipal (особа, яка готує угоди від імені інших сторін, найчастіше від імені хазяїна). 2) awholesalingintermediarywhoseprimaryfunctionissupplyingmarketinformationandestablishingcontactstofacilitatesalesforclients (оптовий торгівець, котрий володіє маркетинговою інформацією і встановлює контакти для полегшення продажу для клієнтів).
Дистриб’ютор – незалежний оптовий посередник, який закуповує товари з метою їх продажу роздрібним фірмам для кінцевого споживання. Англійське: Distributor – 1) an intermediary that distributes products primarily to commercial or professional users (особа, котра поставляє товари комерційним або професійним користувачам). 2) an individual who buys and sells goods to retailers and other users but does not sell in significant amounts to the consumer(особа, яка купує і продає товари роздрібним торговцям, але не продає у значних сумах для споживачів).
Як бачимо, в англійській мові ці слова мають ширше значення, що можна пояснити й етимологією слів, адже вони мають англійське походження. В українській мові вони закріпились зі зміною початкового значення.
Для запозичень в українській економічній термінології в останнє десятиліття характерними є два процеси [6]: 1) збільшення кількості англомовних за походженням слів; 2) розширення актуальності слів англійського походження, що функціонували в українській мові обмежено для характеристики певних сфер життя в зарубіжних країнах. Так, наприклад, значення слів „менеджер” і „бізнес” до початку 90-х років ХХ ст. було негативно забарвлене, що підкреслювало конфліктні відносини у капіталістичному суспільстві. Такі слова, як брокер, бестселер, боді-арт, бос, дисконт, інвестор, концерн, маркетинг, продюсер, рекет стали тепер загальновживаними, вони позначають вже реалії сучасного життя нашої країни і переважно мають нейтральне чи позитивне значення
За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів, що належать до першої групи, відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним. У другій групі вища частотність англіцизмів порівняно з українськими відповідниками пояснюється прагненням мовців до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші)[6,7,9].
4. Класифікація термінологічних запозичень
У наш час проблема термінологічних запозичень набула особливого значення у зв’язку з поглибленням міжнародної наукової інтеграції та активізацією термінів-інтернаціоналізмів. Взаємодія національного й інтернаціонального особливо яскраво простежується в молодих терміносистемах. До таких належить і сучасна українська економічна термінологія.
Науковий підхід до проблеми передбачає, передусім, здійснення класифікації термінологічних запозичень. Класифікація основана на характері запозичуваного матеріалу. Її здійснення в межах української економічної терміносистеми дозволяє з’ясувати місце запозичень у процесі термінологічної номінації, простежити основні закономірності творення термінів таким способом й визначити подальші тенденції розвитку терміносистеми в аспекті співвідношення національного й інтернаціонального[3,5].
У сучасній теорії запозичень прийнято виділяти два їх основні види: пряме (матеріальне) запозичення і калькування. При прямому запозиченні з іншої мови беруться й матеріальна форма (звукова або графічна), і значення слова-прототипа, а при калькуванні тільки значення або семантична структура іншомовної лексичної одиниці. Матеріальні запозичення та кальки можуть зустрічатися як у чистому вигляді, так і в змішаному, що дає підставу виділити ще один тип запозичень – змішані запозичення, або терміни-гібриди. Вони утворюються поєднанням основ різного походження, а також різних за походженням основ і префіксоїдів[4].
Як зазначено в [8], Калька (від французького - calque «копія») – особливий вид запозичення: утворення нового слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента. Існує декілька видів кальки.
· Словотворчі кальки – поморфемний переклад іншомовного слова: внутрішньом’язовий з латинського intramuscularis, де intra- «внутрішньо» та muscularis «м’язовий».