2. Інформаторами добиралися типові носії говірки. Переважно це люди старші за 65 років, з початковою або неповною середньою освітою, що не виїжджали на довго за межі села.
3. Основу аналізованого матеріалу становлять понад 300 лексичних одиниць середньонаддіпрянських говорів. Деякі лексеми з тим же значенням вживаються в інших українських говорах, оскільки досліджена територія знаходиться на прикордонні середньонадніпрянського, волинського та подільського говорів, також окремі риси говірки перегукуються з поліськими говорами. Багато з них є загальнонародними і нормативними, проте значна їх кількість має фонетичні і морфологічні відмінності.
Основними рисами дослідженої говірки на фонетичному рівні є:
· помірне «укання»;
· повна диспалаталізація [р’]
· наявне альвеолярне [л.]
· широко вживається вставний [н]
На морфологічному ровні:
· числівники один, чотири виступають здебільшого у формі jíден, штúри
· широке вживання форм предметно-особового займенника чол. і середи, роду з прийменниками без приставного [н]
· дієслова І дієвідміни в 1-ій ос. однини тепер. часу мають чергування [д], [т], [з], [с], з відповідними шиплячими
· відповідно до прийменника-префікса від виступає од
На синтаксичному рівні:
· обмежене вживання протистаного сполучника але і заступлення його протиставними сполучниками та, но;
· полісемантичність сполучника що, який вживається як у підрядних реченнях місця, так і в означальних, підметових, присудкових (шºо в jiх пºо пéршºо̃мºу̃ хрешчé̃ни̃кºу, jе такá шºо в апарáт не̃ давáлас', сºорºóчкºу / шºо вºо̃нá̃ сºоб’í на̃ĭме̃инºу̃вáла);
наявність невластивих літературній мові форм типу дві дівчаті, і день додоми нема.
Зібраний та проаналізований матеріал становить велику цінність для дослідження взаємовпливу різних говіркових масивів та загалом середньонаддіпрянського говору.