Вживання сленгових виразів типу to shoot the bull, to chew the rag, to chew the fat, to shoot the crap, to shoot the breeze – ляпати язиком, пудрити мізки; togive smb. a buzz – дзвякнути комусь по телефону; damn near (замість almost):I damn near broke my knee – я майже не зламав собі коліно; та інші часто представляють труднощі для перекладача.
Іншим, і дуже суттєвим, моментом, витікаючим із стилістичної задачі автора та характеризуючим мову Холдена Колфілда, є емоційність. Прагнучи показати її, Селінджер часто удається до курсиву, для того щоб підкреслити інтонаційну нерівність мови свого героя. Але не це, звичайно, є визначальним. Автор знаходить і словесне її вираження у вживанні, наприклад, постійного набору оціночних епітетів типу:
phony – “фальшивий” (phony bastard, phony smile, phony bandshake, a phony kid of friendly і т.д.);
lousy – “гидотні”, “паскудні” (lousy teeth manners, lousy childhood, lousy movie, she was worried that it might make her legs lousy, he was lousy at writing compositions);
terrific – який може виступати в якості позитивної оцінки з загальним значенням “екстракласний” ( terrific book, terrific friend, terrific guy, terrific sentence, terrific legs, she looked terrific і т.д.); в якості негативної оцінки з загальним значенням “паскудний” (terrific bore, terrific lecture) і просто як підсилювальне слово (поp. укр. “страшний” – a terrific liar, terrific patience, terrifically bored, terrifically tired, he was terrifically intelligent).
Крім того, такі оціночні прикметники, як crude (a crude thing to do),crumby (crumby nails, crumby old razor, crumbly toilet articles), corny (corny shoes –старомодні туфлі), отримують в устах Холдена Колфілда нове, більш емоційне звучання.
Таке вживання прикметників ніби розширює семантичні рамки слова, воно набуває у мові, в залежності від контексту, цілий ряд додаткових значень. Яскравим прикладом цьому служить прикметник funny:it was really funny, it was sort of funny (кумедний), she started getting funny (вона почала вести себе непристойно), she was getting funny (вона почала сердитися).
Акцентованим для мови Холдена є вживання десемантизованого, і внаслідок цього набуваючого лише емоційно-підсилювального значення, прикметника old, який визначає людей незалежно від віку і може бути використаний в якості визначення до неживих предметів. Наприклад, old Ackley, old Haas, old sadist, the little old goddam Governor’s son, the old peak of my hunting hat, I could shoot the old bull to old Spencer[50:37]– я можу розводити усю цю бузу Спенсеру [34:20] і т.д.
Підліток вживає велику кількість вигуків типу boy (=Ого!). Наприклад: boy, did I get in that house fast; boy, I know it; boy, you can’t imagine how sorry I was getting; boy, was I excited і т. д. А також for Chrissake= for Crist’s sake, яке, вбільшості випадків, означає обурення. Наприклад: for Chrissake grow up – Господи, коли ти подорослішаєш!, I don’t now for Chrissake – та не знаю я, чорт забирай!. Цей вигук – як і наступний Jusus Christ, іноді просто Jusus, а в одному випадку Jusus H. Christ = Jusus Holy Christ — має особливо сильний емоційний “заряд” в устах підлітка, оскільки є “забороненим” внаслідок релігійних асоціацій.
Звернемо увагу також на вживання Холденом вульгаризмів, які одночасно надають його розмовній манері достовірності і роблять її більш емоційною. Наприклад, герой вживає емфатичний епітет goddam (=god-damned), який поряд з damn, виступає в сполученні з іменниками любого характеру. Тут і subway, house, place, book, map, tie, і checkups, equipment, composition, i prince, painter, family, i head, shoulders, blood, i Cadillac, Elkton Hills, hint, attitude, light, thing і багато інших, причому ступінь емоційності залежить зазвичай від контексту і, тому, goddam можна перекладати різноманітним чином: чортовий, розтриклятий триклятущий, ідіотський, поганий і т.п. Крім того,damn, чи його емфатичний еквівалент darn, часто зустрічається у зворотах типу to not to give a damn – начхати, до лампочки.
Мова Xолдена насичена емфатичним підсилювачем hell (чи, рідше, його евфемістичним еквівалентом heck), який використовується у всіляких синтаксичних конструкціях. Наприклад, у зворотах touchy as hell, old as hell, mad as hell, rusty as hell, playfull as hell, bourgeois as hell, descriptive as hell, beautiful as hell, hate like hell, shiver like hell, chatter like hell і т.п.), у стягнених дієслівних висловах (collocations) для підсилення прийменникообразного прислівника (get the hell out, clear the hell out, bang the hell out, slide way the hell down, way the hell off, stand way the hell up і т.п.), у сполученні з дієсловом для надання виразу зворотнього значення (the hell he did – дідька лисого він це зробив), у сполученні з питальними займенниками (where the hell, when the hell, what the heck, how the hell і т.п.), у заперечувальних конструкціях (hop to hell not і т.п.), замість підсилювальних зворотів адвербіального характеру при дієслові (it annoyed hell out of old Ackley – Еклі лютує, як чорт; that annoyed hell out of me; my gladstones kept banging hell out of my legs; it fascinated hell out of her; it scared hell out of old Phoebe; that depressed the hell out of me і т.п.). Крім того, це слово зустрічається у фразеологічних сполученнях, наприклад, beat hell out of somebody – одержати цілковиту перемогу, just for the hell of it – просто так, і в якості вигуку (hell, If I … , hell no!).
У мові героя часто зустрічається слово bastard чи дієслово to stink і його похідні: іменник stink, прикметник stinking, що часто зустрічаються в тексті. Наприклад, I think it was going to stink, but it didn’t [50:42] – Спершу я подумав, що це якесь лайно, але виявилось цікавим[34:23]. Через труднощі перекладу ці випадки часто пояснюються в посторінковому коментарі.
Для характеристики мови Холдена Колфілда можна також вказати на його пристрасть до потенційних прикметників на – у (наприклад, unhairy – без волосся, Christmasy -різдвяний, perverty – шизонутий).
Таким чином, ненормована лексика відіграє значну роль у мовній характеристиці Холдена Колфілда, зокрема, вона відображає специфіку характеру героя та американської молоді загалом.
Розділ III. Перекладознавчі проблеми відтворення ненормованої лексики
Переклад творів художньої літератури, а особливо творів, що відрізняються простотою, фамільярністю, жартівливим забарвленням належить до сфери мистецтва. В одних творах відхилення від мовної норми виконують чисто експресивну функцію і виступають як стилістичний прийом для характеристики образів і середовища. В інших творах ці відхилення є частиною композиційної структури художнього твору, рушійною силою його сюжету. Чим важливіша роль мовних відхилень в художній структурі тексту, тим складніший його переклад. Перекладачі не завжди відтворюють ці елементи. Як слушно зазначив К.І.Чуковський, вводячи нормативні форми туди, де їх немає, перекладачі ніби водою змивають з персонажів найяскравіші барви. Мовна характеристика – один з найсильніших експресивних засобів, відмовитись від неї – означає перетворювати живих повнокровних людей на бездушні воскові фігури[42:153].
Переклад ненормованої лексики є складною проблемою, на практиці яку повністю вирішити ще не вдалося вирішити нікому.
Існує багато думок з приводу того, як передати відхилення від мовної норми і чи потрібно їх взагалі перекладати. Деякі дослідники вважають цінним перш за все те, що перекладач передає нам сюжет оригіналу, і, якщо сюжет сам по собі хороший, то хороший і переклад, навіть якщо він і “дистильований”, а втрати в стилі читач майже не відчуває. Інші ж, вбачаючи невідповідність мов оригіналу і перекладу, нееквівалентність їх лінгвістичний можливостей, взагалі відкидають можливість перекладу.
Проте російський перекладознавець А.В.Федоров вважає пошуки повноцінних стилістичних відповідників одним з найактуальніших завдань перекладу художньої прози, а проблему передачі ненормованої лексики – однією з гострих проблем теорії перекладу. Нехтування такими стилістичними особливостями оригіналу призводить до спотворення художнього твору, позбавлення індивідуальності мови героїв і автора. В побоюванні вживання ненормованої лексики, вульгаризмів, в прагненні “облагородити” стиль першотвору А.В.Федоров вбачає принципову хибу перекладачів[40:256].
Російський перекладознавець С.В.Петров у своїй статті також піддав критиці переклади, в яких втрачається народний характер оригіналу, мова героїв стає гладенькою, літературно-правильною, але сухою, безжиттєвою. Він закликає перекладачів користуватися всіма засобами рідної мови, за допомогою яких можна зберегти стиль оригіналу[28:71].
Пошуки специфічних особливостей ненормованої лексики можуть бути пов’язані з дослідженням мотивів соціальної оцінки ненормованої лексики. Факти використання одиниць сленгу в мові викликають незвичайне різноманітне відношення, яке залежить від конкретної мовної ситуації. Однак, узята на рівні мови, поза конкретною ситуацією (контексту) вживання, ненормована лексика оцінюється як шар лексики, що знаходиться за межами літературної мови, але яка не є діалектальною.
Судячи з матерілу словників російської та української мов, існує лексика, соціальна оцінка якої подібна до соціальної оцінки англійської. Ця лексика охоплюється прийнятими в російській та українській лексикографічній практиці позначками "грубе просторіччя", “жаргон”, “арго” і “вульгаризми”. Специфіка англійської ненормованої лексики і російського чи українського експресивного просторіччя визначається тим, які саме відмінності дозволяють протиставити одиниці ненормованої лексики і просторіччя одиницям літературної мови. Як одниниці англійської ненормованої лексики, так і одиниці українського чи російського експресивного просторіччя постають як утворення другорядного плану, що виникли на основі одиниць літературної мови. Тим не менше, переклад одиниць англійської ненормованої лексики як на російську, так і на українську мови в ряді випадків надзвичайно складний.