Вузький контекст - це контекст пропозиції, тобто лінгвістичні одиниці, що становлять оточення даної одиниці в межах пропозиції. Вузький контекст можна розділити на: синтаксичний і лексичний.
Синтаксичний контекст - це та синтаксична конструкція, у якій уживається дане слово, словосполучення або додаткова пропозиція.
Лексичний контекст - це сукупність конкретних лексичних одиниць, слів і сталих словосполучень, в оточенні яких зустрічається дана одиниця [8].
Широкий контекст - мовне оточення даної одиниці, що виходить за рамки пропозиції; це текстовий контекст, тобто сукупність мовних одиниць, що оточують дану одиницю в межах, що лежать поза даною пропозицією, у суміжні з ним пропозиціях. Точні рамки широкого контексту вказати не можна - це може бути контекст групи пропозицій, абзацу, розділу або навіть усього твору в цілому.
Найважливіша функція контексту полягає в дозволі багатозначності лінгвістичних одиниць. Контекст як би "знімає" у тої або іншої багатозначної одиниці всі її значення, крім одного. Тим самим контекст надає тій або іншій одиниці мови однозначність і уможливлює вибір одного з декількох потенційно існуючих еквівалентів даної одиниці в мові перекладу. У процесі перекладу для дозволу багатозначності й визначення вибору еквівалента іноді досить обліку синтаксичного контексту слова.
Напр., burn - горіти, палити. Вибір визначається синтаксичним контекстом: поза перехідною конструкцією (без прямого доповнення) = горіти; у перехідний, при наявності прямого доповнення . The candle burns - свіча горить. He burned the papers - він спалив папери; to sink - тонути (неперехідне дієслово), - палити (перехідне дієслово); to drive - їхати (неперехідне дієслово), - гнати, вести (перехідне дієслово).
Look із прикметником angry означає "погляд", а із прикметником European - "вид": The town has a European look. - Місто має європейський вигляд.
Широкий контекст допомагає встановити значення слова, коли вузького контексту буває недостатньо.
Напр., Then I got this book I was reading and sat down in my chair. Chair - стілець, крісло. У даній пропозиції, однак не витримується ніяких вказівок, якими б міг керуватися перекладач при виборі українського еквівалента. Тому тут необхідне звертання до широкого контексту. Через дві пропозиції, у тім же абзаці ми читаємо: "The arms were in sad shape, because everybody was always sitting on them, but they were pretty comfortable chairs". Вказання на "arms" дає нам ключ до перекладу: «Потім я взяв книгу, що читав, і сів у крісло» [14].
За ступенем частотності можна розрізняти узуальні (повторювані) і оказіональні (випадкові, індивідуальні) контекстуальні значення.
Оказіональні значення є проявом суб'єктивного вживання слів тим або іншим автором й найчастіше зустрічаються в художній літературі [8]. Саме оказіональні, незвичайне вживання слова й причини, що спонукують до цього, повинні обов'язково враховуватися при перекладі. Лише деякі словники дають узуальні контекстуальні значення. Великий англо-російський словник ( під ред. В.Д. Аракіна): аcademic year - навчальний рік, аcademic argument - суто теоретичний доказ. Словник під ред. В.К. Мюллера дає тільки варіантні відповідності - академічний, університетський, академічний. Поряд із цим мають місце випадки, коли навіть максимально широкий контекст не містить у собі ніяких вказівок щодо того, у якому значенні вживається в цьому випадку та або інша одиниця. У цих випадках для одержання необхідної інформації необхідний вихід за межі мовного контексту й звертання до екстралінгвістичної ситуації. Далеко не завжди зі змісту окремих частин тексту або, навіть, усього перекладного цілого може бути ясна ідейна спрямованість, позиція автора. У подібних випадках ідейну спрямованість тексту доводиться встановлювати за допомогою екстралінгвістичного контексту або екстралінгвістичної ситуації.
ВИСНОВКИ
У даній курсовій роботі були досліджені такі явища як значення слова,зміна значення слова, полісемія, контекст. Поставлені цілі досягнуті, основні завдання виконані. Були дані визначення значення слова, контексту, полісемії, описані їхні види, виявлені фактори, що викликають ці явища в англійській мові. Також були описані типи значення слова, причини, природа, роль семантичних змін. Показано, яка важлива роль належить значенню слова, та контексту при перекладі багатозначних слів.
Отже, слово – це мовна одиниця, що служить для позначення предметів і ознак (дій, відносин, якостей, кількостей). Під значенням слова розуміють відображення в слові реалій дійсності (предметів, ознак, відносин, процесів і т.д.).
Основна функція слова - найменування реалій дійсності (так звана номінативна функція). Варто сказати, що проблемі зміни значення слова присвячена велика кількість літератури, що свідчить про великий інтерес лексикологів до явища зміни значення слова.
Дана робота містить яскраві приклади з добутків відомих англійських і американських письменників, приводиться безліч дефініцій зі словника В.К. Мюллера, що наочно демонструє поширеність зміни значення слова, полісемії як десятиліття (і навіть сотні років) тому, так і в сучасній англійській мові.
Результати даної курсової роботи лише доводять актуальність проблеми зміни значення слова в англійській мові. Не викликає сумніву той факт, що явище значення слова містить у собі дуже багато аспектів і вимагає більш глибокого дослідження.
Підводячи підсумки всьому вище сказаному, необхідно підкреслити, що питання вироблення комплексного підходу до вивчення такого явища в лексикології як зміна значення слова, є цікавим і особливо потрібним у цей час в зв'язку з величезною (і зростаючою) кількістю багатозначних слів як в англійській, так і інших мовах, - це ще один доказ актуальності предмета дослідження даної курсової роботи й корисності подальших міркувань над ним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. - М., 1973.
2. Бєляєва Т.М. Англійська мова за межами Англії. - Л.,1961.
3. Бушкова В.В. Порівняльна лексикологія англійської та української мов: конспект лекцій.- Черкаси: СУЕМ, 2007. - 76с.- [Англ. мова.]
4. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. - М., 1977. – 18с.
5. Гак В.Г. Семантическая структура слова. - М., 1971, - 84с.
6. Гальперин И.Р. и др. Лексикология английского языка.- М., 1956.
7. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. - М., 1989 - 143с.
8.Звягинцев В.А. Семасиология. - М.: Изд-У МГУ, 1957. - 324 с.
9. Kасарес Х. Введение в современную лексикографию.- М., 1958.
10. Кацнельсон С.Д.Зміст слова, значення й позначення.- М.: Наука, 1965.- 110с.
11. Литвин Ф.А. Багатозначність слова в мові . - М.: Вища шк., 1984. - 119с.
12. Лук`янова Г.Л. Lexicology.- ЧІУ, 2002. – 109с.
13. Медникова Е.М. Значение слова и методы его описания.- М., 1974.
14. Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків, 1992.
15. Тесль Б.А. Основи семасіології. - Мн.: Вища шк., 1984. - 224 с.
16. Смирницький А.І. Лексикологія англійської мови.- М., 1956.
17. Стернин И.А. Лексическое значение слова в языке. - Воронеж: Изд. Воро-
неж. ун-та, 1985. - 179 с.
18. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка.- М., 1968.
19. Чейф У. Значение и структура языка. - М.: Прогрес, 1985. - 432 с.
20. Ullmann St. Semantics, An Introduction to the Science of Meaning. Oxford,
1962.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Харитончик З.А. Лексикологія англійської мови.- Мн.: Вища школа, 1992.
2. Ullmann St. Words and their Use. - L., 1963.
3. . Коломийцева Е.М., Макеева М.Н. Лексические проблемы перевода с английского языка на русский. - Тамбов.: ТГТУ, 2004. - 92с.
4. Аракин В.Д. и др. Англо-русский словарь. - М., 2005.
5. Мюллер В.К. Англо-український словник. - К., 2007.
6. The New Oxford English Dictionary, 13 vol.
7. www.hyperdictionary.com/dictionary
8. http://en.wikipedia.org/wiki