Мова народу твориться колективно. У цьому великому процесі на думку Олеся Гончара, беруть участь « І сивий могутній досвід, і закохана юність, і розбурхана дитяча уява, бо кого ж із нас не тішило, яку мовотворчу обдарованість, винахідливість виявляють малюки, які серед них бувають геніальні лінгвісти» [ ,302].
Майстерність, професійна підготовленість до складної й відповідальної творчої діяльності виявляється передусім у тому, чи вміє він душею сприймати і відчувати народне слово, його інтонаційні малюнки, виражено зовні і приховано внутрішньо красу.
Художня мова у літературному тексті виступає його зовнішньою формою, конкретно–чуттєвою словесною оболонкою, у якій втілюється зміст і за допомогою якої відтворюються образи і події, про які йдеться у творі письменника, передається авторське ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі слів, або ж творення форми їх синтаксичного сполучення, що вводяться в текст твору й увиразнюють емоційну спрямованість його мови.
Олесь Гончар у творчому доробку використовує різноманітні мовні засоби. Значне місце серед них посідає інверсія. За її допомогою автор глибоко відображає всю складність життя, пояснює його, дає оцінку змальованим явищам, людським почуттям і відтворює зображені дійсності.
Досконале володіння індивідуальним підходом до створення своїх творів Олесь Гончар здійснює завдяки широкому використанню напівпредикативних конструкцій у художній мові текстів.
На мою думку, досліджуючи особливості художньої мови письменника, ми досягли поставленої перед собою мети, ознайомилися із індивідуальними рисами творчої манери Олеся Гончара, зокрема використання автором відокремлених конструкцій, прослідкували, який стилістичний ефект мають відокремлені члени речення на розкриття перед читачем змісту творів письменника.
На основі текстів романів Олеся Гончара «Собор», «Людина і зброя», «Твоя зоря», та новели «За мить щастя» ми дослідили й описали використання інверсії у творах Олеся Гончара, визначили, який стилістичний ефект несуть відокремлені члени речення у художніх творах автора. Зі стилістичного погляду інверсія – це один із тих індивідуально – авторських художніх засобів, які використовуються для підвищення експресивності та емоційності висловлення, оновлення та збагачення образних ресурсів художнього твору.
Мовна творчість Олеся Гончара – двобічний процес. Із одного боку загальновживані відокремлені синтаксичні конструкції, які є основою у творчості письменника. Із іншого боку, талановитий майстер, збагачує національну літературні мову індивідуально – авторськими елементами. Вміле використання відокремлених членів речення є одним із визначальних складників індивідуального стилю Олеся Гончара.
Мова творів письменника Олеся Гончара – своєрідний еталон нормативності української літературної мови.
1. Бевзенко С. П., Литвин Л. П. Сучасна українська мова. Синтаксис. – К.: Вища школа, 2005. – С. 133-140.
2. Бріцин В. М. Відокремлені означення в українській та російській мовах. // Мовознавство. – 1976. – № 5. – С. 35-42.
3. Великий довідник школяра. – 3-тє вид., випр. та доп. – Х.: Школа, 2008. – 1024 с.
4. Великий тлумачний словник української мови. – К.: Перун, 2003. – 1440 с.
5. Вихованець І. Р. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. – С.112.
6. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання у старших класах. – К.: Рад. Шк.., 1988. – 174 с.
7. Гончар О. Т. Письменницькі роздуми: літературно-критичні статті. – К., 1980. – С. 302.
8. Гончар О. Т. Собор: Роман. – К.: Веселка, 1993. –286с.
9. Гончар О. Т. Твори: В 7-и т. – К.: Дніпро,1987. –7 т.
10. Гончар О. Т. Твоя зоря: Роман. – К.: Веселка, 1993. –383 с.
11. Горяний В. Д. Українська мова 10 – 11 кл. – К.: Освіта, 1992. –190с.
12. Дудик П. С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2005. – 368с.
13. Єрмоленко С. Творчість Олеся Гончара і мовно – естетична культура сучасника // Українська мова і література в школі. – 2000. – №5. – с. 46-49.
14. Козачук Г. О. Українська мова для абітурієнтів. – 7-ме вид. – К.: Вища шк.., 2006. –287с.
15. Кононенко В. І. Відокремлення синтаксичних конструкцій із сполучником «як» // Українська мова і література в шк.. –1968. – №11. – с.22-27.
16. Кордун П. П. Збірник вправ із стилістики. – К.: Рад. Шк.., 1987. – 160с.
17. Привалова С. Художня мова як засіб розкриття ідейного змісту роману «Собор» О. Гончара. // Укр.. літ. В загальносвітній шк..– 2009. – № 7-8. – с. 27-30.
18. Радишевська М. Новий довідник: укр. мова, укр.. літ. – К.: Казка, 2008. –864 с.
19. Семенюк Г. Ф. Срібний птах. – чст. 2. –2-ге вид. – К.: Освіта, 2006. –576с.
20. Слинько. СУЛМ. Синтаксис. – К.: Вища шк., 1994. –С. 319-363.
21. Словник української мови. – т.7. – К.: Наук. думка, 1976. – С.526.
22. Сологуб Н. М. Мовний світ Олеся Гончара. – К.: Наук. Думка, 1991. –140с.
23. Сологуб Н. М. Синтаксична організація та ритмічність прози О. Гончара. // Мовознавство. –1998. – №1. – с. 35-40.
24. Степаненко М. І. Мовні проблеми у творах О. Гончара. // Вивчаємо укр. мову та літ. – 2008. – №7. – с. 5-10.
25. Шевченко Л. Ю. СУМ.– К.: Либідь, 1993. – 336 с.
26. Шульжук К. Ф. Синтаксис укр. мови. – К.: Академія, 2004. – С. 160-166.
27. Ющук І. П. Практикум правопису укр.. мови. – 6-те вид. – К.: Освіта, 2006. – 254 с.