Вступ
Актуальність дослідження. Громадське життя представлене численними та взаємопов'язаними сферами. Найбільші з них - економічна, соціальна, політична й духовна. Кожна з цих сфер представляє собою певну систему зі своїм типом організації та управління, зі своїми законами розвитку і традиціями.
Особливе місце серед вище перелічених сфер займає політична сфера, призначенням якої, на відміну від економічної, соціальної і духовної, а також всіх інших сфер, є організація та здійснення державного управління суспільством у цілому. "Без політичної сфери життя суспільство уподібнилося б броунівському руху і воно просто не здатне було б існувати". [6; с.11]
Політична сфера з'явилася одночасно з людським суспільством і буде в тій чи іншій формі завжди супроводжувати його розвиток. Її вивчення дає ключ до пізнання і розуміння політичних інститутів, політичних рухів і самої політики. Визначення поняття цієї сфери, її сутності і характеру має найважливіше значення для розуміння природи політики і держави, дозволяє виділити політику і політичні відносини з усієї суми суспільних відносин.
Граючи важливу роль в житті суспільства, політична сфера здавна в тій чи іншій мірі привертає до себе увагу представників різних суспільних наук - економічної теорії, права, соціології, психології, а також ця сфера привертає увагу і лінгвістів, зокрема, лінгвістів-перекладачів.
"Різні, часом взаємовиключні, погляди на сутність перекладу та його принципи, що перекладаються, простежуються на різних етапах розвитку людської думки" . [2; c.185]
Теорія перекладу міцно закріпилася як наукова дисципліна. Цьому сприяли усвідомлена потреба в науковому узагальненні перекладацької діяльності, розвиток мовознавства, теорії комунікації та інших галузей знання, які забезпечили наукову базу для вивчення перекладу, і, нарешті поява серйозних перекладацьких досліджень переконливо довели можливість і перспективність створення наукового напрямку для виявлення сутності перекладу як процесу міжмовної і міжкультурної комунікації. Перекладати можна все: художню літературу, науково-технічні тексти, газетно-інформаційні матеріали, а також суспільно-політичні та офіційно-ділові тексти та документи.Найбільш актуальним перекладом є суспільно-політичний переклад не тільки в Україні і в зарубіжних країнах.
Об'єктом дослідження виступає процес використання та перекладу політичної термінології Великобританії та США.
Предмет дослідження – особливості використання та проблеми перекладу політичної термінології Великобританії та США.
Мета даної роботи полягає у дослідженні проблем використання та перекладу політичної термінології Великобританії та США.
Гіпотеза. Гіпотезу даного курсового дослідження можна сформулювати наступним чином:
Знання та доцільне використання політичної термінології Великобританії та США забезпечують адекватність перекладу.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження необхідно розв’язати такі завдання:
1. Опрацювати теоретичний матеріал з проблем використання та перекладу політичної термінології Великобританії та США;
2. Визначити зміст поняття «термінологія»;
3. Охарактеризувати засоби та особливості перекладу політичної термінології Великобританії та США;
4. Аналіз і узагальнення результатів дослідження.
Методи дослідження:
1. Типологічно-порівняльний;
2. Системний;
3. Структурно-функціональний;
4. Понятійно-категоріальний;
Розділ І. Теоретичні аспекти перекладу політичної термінології Великобританії та США
1.1 Теоретичні аспекти термінологічної лексики
Термінологія – сукупність термінів певної галузі знання чи виробництва, а також вчення про освіту, склад і функціонування термінів.Предмет загальної теорії термінології складають: вивчення формування і вживання спеціальних слів, за допомогою яких акумулюються і передаються накопичені людством знання; вдосконалення існуючих термінологічних систем; пошуки оптимальних шляхів створення нових термінів і їх систем; пошуки універсальних рис, властивих термінології різних галузей знань.Термін (лат. terminus "границя, межа, кінець") - це спеціальне слово чи словосполучення, прийняте в певній професійній сфері та вживане в особливих умовах. Термін являє собою словесне позначення поняття, що входить в систему понять певної області професійних знань. Термінологія (як сукупність термінів) становить автономний сектор будь-якої національної мови, тісно пов'язаний з професійною діяльністю. Терміни кожної галузі науки, техніки, виробництва формують свої системи, які визначаються, в першу чергу, понятійний зв'язками професійного знання при прагненні виразити ці зв'язки мовними засобами.
Таким чином, мова виявляється структурним елементом наукового знання. Чим наука «науковіша», тим більше вага мови в її структурі. Мова «входить» в науку насамперед термінологією. Інші елементи мови не можуть йти в порівняння з нею. Як вважав А. А. Реформатський, в термінах відображається соціально організована дійсність, тому терміни мають соціально обов'язковий характер. Будучи інструментом, за допомогою якого формуються наукові теорії, закони, принципи, положення, терміни та термінології як їх Системи представляють собою важливу складову частину науки і техніки. [11; c.59]
Термін є членом певної термінологічної системи, що відноситься до тієї чи іншої галузі науки, техніки, виробництва, і його концептуальний зміст визначається його місцем у системі. Кожен термін має свою дефініцію (точне наукове визначення) у ряді інших термінів у тій же області. Терміни, на відміну від «повсякденних» слова у межах свого термінологічного поля зазвичай однозначні, одне й те ж слово може бути терміном різних галузей знань, але це не полісемія, а омонімія (середньо розповсюджений термін «хвиля» в гідравліці, радіотехніці і оптиці). Терміни протиставлені загальній лексиці також у тому відношенні, що вони пов'язані з певної наукової концепції: у терміні відображаються результати наукових досліджень і їх теоретичне осмислення.
Терміном може бути будь-яке слово, якому дана чітка дефініція, що визначає іменоване поняття і жорстко обмежує понятійну сферу, забезпечуючи ізоляцію від обивательських смислів омонімічного слова загальної лексики. Терміном може стати і штучно створене слово.
Дефініція терміна дає загальне уявлення про іменований об'єкті (який може бути як конкретним і речовим, так і абстрактним розумовим конструктом), одночасно усуваючи можливу неоднозначність, властиву однойменним речам спільної мови. Дефініція повинна бути сумірною з тим, що вона визначає, вона не повинна містити порочного кола, не повинна бути негативною там, де можливе позитивне визначення. У нових галузях знання до підбору вдалого однослівного терміну замість нього може вживатися коротка дефініція. [11; c. 81]
При прискореному розвитку якої-небудь галузі науки або техніки починається активне відображення її досягнень засобами масової інформації, перехід окремих термінів із спеціального вживання в спільне. При цьому терміни втрачають наукову точність, розширюють сферу свого застосування. Відбувається їх детермінологізація. У спеціальному вживанні, займаючи відповідне місце в системі, терміни залишаються самі собою. До загального вживання переходять їх «двійники», омоніми, вже не володіють необхідною системністю і науковою точністю. Вони стають модними словами, знаходять стилістичні можливості, емоційність, апелятивність деривації. Такими модними словами-термінами в 1940-1950-і роки були атом і його похідні, в 1960-і супутник, в 1970-і місяцехід. З'явилося їх переносне вживання: атомчики "маленькі діти", атомники "політики, які загрожують атомної війною", місяцеходом стали називати людину, що ледве стоїть на ногах.При детермінологізація термін втрачає строгу концептуальність, системність, однозначність, відбувається опрощення укладеного в ньому поняття, колишній термін пристосовується до розуміння в повсякденній мові. Такі слова з термінологічним значенням вимагають не дефініції, а тлумачення, як усі словами загальної лексики. [5; c.112]
Вимоги до терміну:
1. Термін має бути по можливості коротким і точним. Вдалий термін – не лише етикетка; він повинен чітко і повністю подавати характеристики поняття. Не всі терміни подають опис структури, аномалії, процесу чи функції, але взагалі кожний термін має короткі вказівні чи описові характеристики.
2. Специфічність. Ця ознака – дуже бажана якість для терміна у кожній галузі науки. В ідеалі термінологічне найменування повинне бути однозначним у межах окремої галузевої термінології і не мати синонімів.
Від терміна також вимагають, щоб він не мав емоційно-експресивного забарвлення, був цілеспрямованим на об’єкт у системі або ряді та відповідав словотворчим закономірностям мови. Разом від терміна вимагається, щоб він служив ґрунтом для утворення деривативів, але лише у межах своєї системи.
Сукупність перелічених ознак, як показує практика, існує лише в ідеалі для невеликої кількості термінів. У дійсності ж та чи інша ознака або відсутня, або існує у послабленому стані. Звідси й випливають основні проблеми, пов’язані з перекладом термінології.
1.2 Види та класифікація політичної термінології
Існують деякі особливості політологічного тексту, що ведуть до труднощів, які виникають у процесі його семантичної інтерпретації.
Політичні терміни поділяються на три різновиди по ознаці "зрозумілості" тієї або іншої частини населення:
1. загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться, наприклад: біженець, влада, авторитет; citizenship, civil society.
2. спеціальні політичні терміни володіють особливим політологічним змістом, (і, зазвичай, зрозумілі далеко не всім, а лише фахівцям в області політології), наприклад: автократія, бюрократизм; Old Glory, Englishry.