Незначну кількість похідних із значенням порості репрезентують деривати: винограддя, вишнина, кавуняччя. Напр.: По ганку дике винограддя пнеться (І.Франко).
Окремі семантичні групи репрезентовані поодинокими лексемами. Значення “представник фауни” реалізовано іменником “кедрівка”. Напр.: Засвистів дрізд на своїй тоненькій флейті, затріщала кедрівка (В.Гжицький).
Таблиця 1 Типологія семантичних значень утворень від іменників назв фруктів (субстантивна зона)
| № | Словотвірні значення | кількість | % |
| 1 | Демінутивність | 23 | 34,5 |
| 2 | Напій | 17 | 25,5 |
| 3 | Локативність | 11 | 16,5 |
| 4 | Особа за родом діяльності | 5 | 7,5 |
| 5 | Сингулятивність | 5 | 7,5 |
| 6 | Порість | 3 | 4,5 |
| 7 | Представник фауни | 1 | 1,5 |
| 8 | Технічний засіб | 1 | 1,5 |
| 9 | Страва | 1 | 1,5 |
| 10 | Аугментативність | 1 | 1,5 |
| Всього | 65 | 100 |
Назви фруктів утворюють і прикметникові похідні. Ці десубстантиви містять у своїй семантичній структурі від однієї до чотирьох конкретизуючих сем. Найбільшою чисельністю відзначаються прикметникові утворення, що мають одно або двосемну структуру. Між мовним статусом того чи іншого значення багатозначного слова та повнотою структурної парадигми кожного із значень є пряма залежність: вищим є статус того значення, яке має більш повну структурну парадигму. Це положення можна доповнити і даними лексичної сполучуваності – одного із визначальних факторів у процесах словотворення: між значеннями полісемантичної лексеми і її сполучуваністю існує чітка кореляція – найбільш частотні формули сполучуваності закріплюються за найбільш частотними значеннями.
У моносемних одноосновних прикметниках найактивніша конкретизуюча сема “виготовлений з..., із..., зі...”: абрикосовий (абрикосний), аґрусовий, айвовий, аличевий, апельсиновий, брусничний. Напр.: Через годину ми сиділи під полотняною парасолькою за пляшкою брусничного напою (Г.Тютюнник)
Двосемні прикметники містять такі поєднання конкретних сем: зроблений з...” + “приготовлений з...”: (бруслиновий, грушевий, горіховий); виготовлений з..., зі...” + “який має колір” (гранатовий, персиковий); добутий з + “приготовлений з..., зі...” (кокосовий); “зроблений з...” + “добутий з” (кедровий). Напр.: Для того, щоб приготувати горіховий тортик, цукор розтирають з жовтками, всипають потроху борошно і додають сік з одного лимона (І.Хименко). Але між ними вже нема царя: на всякий випадок поклав його на самісіньке дно горіхової скрині, – може, колись ще пригодиться помазаник божий (М.Стельмах).
Для прикметникових похідних, що мають трисемну структуру, характерне різноманітне поєднання конкретизуючих сем: “приготовлений з...,із... + “виготовлений з...” + “який має колір” (сливовий, шовковичний); “приготовлений з...” + “зроблений з...” + "який має колір" (малиновий, лимонний, смородиновий).
До чотирисемних можна віднести такі похідні: абрикосовий, вишневий, які мають такі конкретизуючі семи: “виготовлений з..., зі...” + “настояний на...” + “який має колір” + “виготовлений з...”.
1.2 Типологія словотвірних значень похідних утворень від іменників назв овочів
Іменники на позначення овочів в сучасній українській мові становлять чітко окреслену групу слів, які, незважаючі на певну структурно-семантичну і функціональну своєрідність, близькі до інших лексико-семантичних груп, а також характеризуються рядом властивостей, релевантних з погляду вивчення їх дериваційного потенціалу.
Субстантивна зона похідних від іменників назв овочів характеризується набором таких семантичних позицій:
1) іменники із значенням демінутивності;
2) іменники на позначення сингулятивності;
3) іменники, що називають пристрої;
4) іменники із значенням порості;
5) іменники з аугментативним значенням;
6) іменники із значенням страви;
7) іменники із значенням локативності;
8) іменники на позначення представників фауни;
9) іменники, що називають осіб за родом діяльності;
10) іменники зі значенням напою;
11) іменники, що називають посуд;
12) іменники на позначення процесуальності;
13) іменники із значенням насіння;
14) іменники, які мають значення хвороби.
Серед похідних субстантивної зони чітко виділяється значна кількість іменників зі значенням демінутивності: часничок, цибулька, хрінок, редисочка, перчик, капустка. Напр.: Кротова почала розповідати про Піцунду: про те, в якому розкішному пансіонаті жили вони з чоловіком, як добре там їх годували, щодня були грузинські страви, які чоловік обожнює – варена квасоля, якісь там трави, суп харчо, солодкий перець, капустка червона, маринована, виноград був дуже дешевий на базарі, бо туристи і дикуни з дітьми вже схлинули... (Ю.Щербак).
На відміну від фруктів іменники-овочі реалізували значно більше значень сингулятивності. Вони називають:
а) качан: капустина;
б) бульбу: картоплина. Напр.: І коли, нарешті, Яцуба змушений був іти у відставку і переїхав на пенсійне життя сюди, то Ліна, його улюбленичка, й тут, в краю південної розкоші, в краю баштанів та виноградників, при нагоді ще бралася гризти зубенятами сиру картоплину, викликаючи регіт... дітей (О.Гончар)
в) зерна: квасолина, горошина. Напр.: Упали великі, як горошини, краплини дощу, зашуміла злива, і над морем піднявся туман із бризок (Є.Ткач).
Похідні з інструментальною семантикою реалізують це значення у таких підгрупах іменників, які вказують на:
1) транспортні засоби: кукурузник. Напр.: Для Тоні це було мов кіно дивитись, як Сіробаба, посадивши неподалік свого кукурузника, вилазить з кабіни, сплигує на землю, здирає з голови шоломофон і вже розвалькувато йде товариству назустріч, широко усміхаючись і в обох руках у нього блищать, як гранати, пляшки шампанського (О. Гончар)
2) миючі пристрої: бурякомийка, картоплемийка. Напр.: Далі йдуть потужні й розумні машини на господарстві, що їх рухає електричка: картоплемийка, дробарка (Є.Кучер);
3) машини призначені для:
а) садіння: картоплесаджалка, кукурудзосаджалка. Напр.: Два трактори у відповідних інтервалах тягли картоплесаджалки (В.Гжицький).
б) навантаження: бурякопідіймач, буряконавантажувач;
в) викопування: бурякокопач, бурякокомбайн, картоплекопач;
г) різання: бурякорізка, картоплечистка ;
д) подріблення: кукурудзодобарка, картоплем’ялка.
Значна кількість похідних зі значенням “порість”: картоплиння, квасолиння, горохвиння, огірчиння, чаничиння. Напр.: Бруствер, замаскований картоплинням, огороджував їх від противника (О. Гончар).
Словотвірне значення аугментативності репрезентоване такими десубстантивами: бурячище, капустище, картоплище, морквище, помідорище, редисище. Напр.: Дід високий худорлявий, з носом – бурячищем, ще й чорні бородавки по всьому обличчю, погляд нишковий, недовірливий з-під лиштви шапки, що одпоролася й висіла козирком (Ю.Мушкетик).
У підгрупі похідних “страви” виділяємо такі семантичні значення:
а) назви юшки: картоплянка, капусняк. Напр.: Любить мати варити і всілякі капусняки – з грибами й без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки й говорити не доводиться (Є.Гуцало);
б) млинців: горохвяник, картопляник, кукурудзівник. Напр.: І ось за місяць вся обеліскова пшениця внаслідок неймовірної пекарсько-кухарської діяльності Хвеньки зникла, в хаті наставав коли не голод, то й не період ситості, починалася ера кукурудзяників, солодкуватих, поки теплі, а тоді гірких - і в рот не візьмеш... (П.Загребельний);
в) страви з крупи: кукурудзянка.
До цієї підгрупи відносимо також похідний іменник картоплепродукти, який має значення сухих продуктів харчування, виготовлених з картоплі промисловим способом.
Похідні з локативним значенням поділяються на такі підгрупи :
а) приміщення для зберігання: картоплесховище, кукурудзосховище;
б) ділянки, де вирощують овочі: бурячище, горохвище, кукурудзище. До цієї підгрупи належать також похідні картоплисько та картоплище, які мають однакову семантику (місце, з якого зібрано картоплю), а також іменники капустяник – город, поле, де посаджено капусту і капустище – місце, де росла капуста. Функціонування у мовній системі як літературних, так і діалектних варіантів слів є однією з причин виникнення у мові різних дублетів.
Серед опрацьованих іменників виділяємо семантичне значення “представник фауни”. До цієї групи увійшли десубстантиви: горіхівка, капусник, капусниця. Напр.: Найбільшої шкоди махорки завдають капустянка, дротяник (П.Загребельний).
Словотвірне значення “особа за родом діяльності” складають деривати, що називають:
а) осіб, які вирощують овочі: картопляр;
б) фахівців: буряковод, буряківник. Напр.: Та ти поглянь.., це ж Марія Лисенко і Ганна Дубова, знатні буряк оводи із Вікторівки (М.Олійник).
Незначною кількістю реалізоване словотвірне значення “напій”: бурячанка, перчаківка.
Два десубстантиви належать до семантичної групи “посуд”: гірчичниця, хрінниця. Таку ж кількість налічує група зі значенням процесуальності : бурякосіяння, бурякозбирання.
Поодинокими прикладами реалізовані семантичні значення “насіння”: гарбузці, “хвороба”: соняшнці.
Назви овочів регулярно утворюють похідні ад’єктивної зони. Аналізовані прикметники можуть мати від однієї до трьох конкретизуючих сем.
Таблиця 2
Типологія похідних субстантивної зони від іменників-назв овочів