Неможливо здійснити ефективний вплив без детального дослідження його об’єкту – аудиторії, на яку він спрямований. Наприкінці ХІХ ст. починає кардинально змінюватися концепція людини у суспільстві. Якщо раніше для керування народними масами достатньо було імперативних заходів, покарань та залякувань, то ХХ-ХХІ ст. характеризується процесом персоніфікації особистості. “Низи” отримують певні права, втрачається страх перед “верхами” ‑ закони, політичні партії та різні організації стають на захист прав людини. У людини з’являється свобода вибору та самостійність у прийнятті рішень. У сучасних умовах, для успішного керування суспільством, виникає необхідність переконувати широке коло людей, що різняться за рівнем освіти, культури тощо. За умов плюралізму думок та політичної боротьби стало необхідним переконувати людей у своїй правоті.
Адресат масової комунікації на відміну від адресата в ситуації безпосереднього діалогічного спілкування – це не присутній у ситуації комунікативного акту реальний індивід, а потенційна, невизначена безліч осіб. Тому автор тексту масової інформації сам моделює свого типового адресата, здійснюючи комунікативний акт, розрахований на певну групу, що виокремлюється за гендерною, віковою, національною, соціальною, конфесійною, світоглядною тощо ознаками [11, с. 171].
2.2 Функціональні характеристики однослівних ідіом
Мова є ефективним засобом проникнення у когнітивну систему реципієнта і виступає у якості соціальної сили, як засіб нав’язування поглядів. Тому, на наш погляд, правомірною видається точка зору А. В. Кравченка, який зазначає, що значна частина теоретичного багажу, накопиченого мовознавством, становить звід прописних істин, не погоджуватися з якими ‑ все одно, що “вчинити святотатство, підняти руку на дещо, освячене часом і традицією”. Автор нагадує нам застереження М. І. Жинкіна про те, що “самим небезпечним є випадок, коли традиційно сформована інтерпретація несвідомо діє таким чином, що людина обходить факти або, навіть, не хоче звертати на них увагу” [13, с. 138].
За визначенням лінгвістичного енциклопедичного словника, функція мови – це роль (вжиток, призначення) мови у людському суспільстві. Функції мови є проявом її сутності, призначення і дії у суспільстві, тобто вони є характеристиками (якостями), без яких мова не може існувати [9, с. 564].
Якість – це те, завдяки чому предмет на протязі певного часу залишається тотожним самому собі і те, що, у певній мірі, відрізняє його від інших предметів. При докорінній зміні якості предмет стає іншим предметом [9, с. 340].
Розрізняють природні, системні і функціональні якості. Під природними якостями розуміють матеріально-структурні особливості реалії, які визначаються з точки зору свого матеріального складу. Системні якості мають складну інтегральну природу. Вони, як правило, знаходяться поза межами безпосереднього спостереження і тому виявити їх можна лише за допомогою наукового аналізу, який охоплює всю систему в цілому. Природу функціональних якостей зумовлює призначення реалії. За принципом примату функціональних якостей над матеріально-структурними визначаються всі предмети, створені людиною [13, с. 71-72].
Залучаючись до процесу комунікації, людина “змушена зайняти “позицію” і “здійснювати вплив”. Таким чином, соціальний вплив мовця визначається його результатами і наслідками, незалежно від характеру отриманого результату: запланованого або неочікуваного.
Комунікація – це спілкування, обмін думками, ідеями тощо, специфічна форма взаємодії людей у процесі їх пізнавально-трудової діяльності. Розглядаючи мовленнєву діяльність “як єдність спілкування і узагальнення, можна уявити цю єдність як одночасне виконання у мовленнєвій діяльності декількох функцій мови” [13, с. 31].
Комунікативну функцію прийнято розглядати як базову поряд з когнітивною (гносеологічною, пізнавальною). З базовими функціями як первинними співвідносяться похідні. До комунікативної, таким чином, належать контактовстановлююча (фатична), конативна (функція засвоєння), волюнтативна, функція збереження і передачі національної самосвідомості, культурно-історичних традицій народу тощо [21 с. 564].
Однак, доцільним видається розрізняти функції мови, які обов’язково проявляються у будь-якому мовленнєвому акті, і факультативні. Відповідно, під функціями мови пропонується розуміти лише ті функціональні характеристики мовленнєвої діяльності, які проявляються у будь-якій мовленнєвій ситуації. У сфері спілкування такою функцією є комунікативна і, якщо розглядати її абстраговано від єдності спілкування і узагальнення, то ця функція є, по суті, функцією регуляції поведінки. Нічого іншого поняття “комунікація” не містить [9, с. 32].
У комунікативній функції мова проявляє свою знаряддєво-знакову сутність, завдяки чому комунікація стає найважливішим механізмом становлення індивіда як соціальної особистості, провідником настанов даного соціуму, які, у свою чергу, формують індивідуальні і групові настанови. Комунікація є засобом корекції асоціального прояву індивіда або групи. Оскільки комунікація – це соціальний процес, вона формує суспільство у цілому, виконуючи у ньому функцію зв’язку [9, с. 233].
Мова функціонує не тому, що вона є системою, а, навпаки, є системою, щоб виконувати свою функцію і відповідати певному призначенню. Таким чином, можна зробити висновок, що мова належить до явищ, які визначаються за своєю функцією.
Взаємовідношення між комунікацією і регуляцією можна, відповідно, представити таким чином: комунікація є форма здійснення регуляції. Вплив на свідомість є неможливим без передачі регулятивно призначеної і організованої інформації. Мова має знакову природу, щоб зберігати і передавати інформацію, яку вона зберігає і передає, щоб відповідати своїй функції. Однак, головне завдання полягає не в констатації того, що мова виконує функцію регуляції, а у тому, щоб показати, як регулятивність мови зумовлює її будову і функціонування [9, с. 86-87].
Оскільки причини існування Однослівні ідіоми та їх призначення знаходяться у тісному зв’язку, функції ОІ розглядаються у нерозривній єдності з причинами їх виникнення.
У науковій літературі зазначається, що ідіоматиці властиві такі функції як експресивна, ідентифікуюча, характеризуюча, мнемотехнічна, зображувальна, евфемістична, пейоративна, криптолалічна, гумористична, емотивно-оцінювальна, моделююча, когнітивна, етнокультурна, кумулятивна тощо.
ідіома фразеологізм однослівний експресивний
2.2.1 Експресивна функція
Оскільки експресивність є категоріальною ознакою всіх однослівних ідіом, експресивна функція є провідною і необхідною умовою їх існування. Функціонуючи як експресивна одиниця, однослівна ідіома одночасно виконує номінативну функцію, але поряд з експресивною вона є другорядною, адже всі одослівні ідіоми є прагматично навантаженими. Експресивність пов’язана з розумінням мови як засобу впливу на мовну особистість, її поведінку та внутрішню духовну діяльність. У рамках експресивної функції можна виокремити емотивно-оцінну, що відображає позитивне або негативне ставлення суб’єкту дискурсу до об’єкту повідомлення, наприклад: <…> This final reinvention of Newsweek left Meacham’s customers with a choice. They could turn to the Web and get “a different kind of news” for free, or they could go to Newsweek and get “a different kind of news” for $6 a week. He seemed startled that so many of them turned out to be skinflints. (Commentary/July-August 2010);
Mr Sheridan, who is representing himself, asked Mr Coulson: "Are you the kind of editor who would ensure the stories were watertight or were you slapdash?" Mr Coulson replied: "I would not describe myself as slapdash, it is impossible to go into every story in detail, I trust my staff." (BBCnews/10 December 2010);
She told friends it was very hard being a woman MP in a sea of males, and that she had to do much more to get noticed. But her formidable memory, razor-sharp mind and charismatic speeches soon engendered the respect of her fellow politicians. (The Dominion Post/ 22/08/2010);
She had no school newspaper ideas and neither did she understand how she was going to move about it! The drama queen that she was, she began fretting about how she often is the laughing stock at her school! It was then that her mother, a truly practical and street smart woman, let her in on some secrets in regards to the whole newspaper starting deal, to calm her down. (HomeschoolingPrograms/August 26, 2010);
Перші два приклади вживання однослівних ідіом: skinflint (скнара), slapdash (халтурний, зроблений абияк) відображають негативну оцінку об’єкту або його якості суб’єктом дискурсу, тобто визначають ставлення мовця як несхвальне. Інші два випадки вживання ідіом: razor-sharp (дотепний, влучний) та street-smart (досвідчений, що має життєвий досвід) свідчать про позитивну оцінку і схвалення вищевказаних якостей мовним колективом взагалі й конкретним мовцем зокрема.
2.2.2 Мнемотехнічна функція
Мнемотехнічна функція полягає у тому, що, завдяки образності та виразності, однослівні ідіоми оптимізують процес запам’ятовування, оскільки свідомість людини краще сприймає одиниці, у яких спостерігається зв'язок, чи натяк на зв’язок, між планом змісту і планом вираження, що, таким чином, привертає й утримує увагу суб’єкта дискурсу. Так, завдяки своїй образності, ідіоми roly-poly (товстун), rubber-stamp (підписувати, ухвалювати щось механічно, без належних міркувань), unmask (зривати маску, викривати), spoon ‑ feed (детально пояснювати, “розжовувати”), skyrocket (стрімко зростати) дозволяють свідомості пояснити причини номінації, тобто логічно пов’язати план змісту з планом вираження: CHERYLColegotafrightafteraSECONDfanbreachedsecuritytogetclosetoher.Theroly-polybrunettesneakedpastbouncersatXFactorLondonauditions.Ashowsourcesaid: "Everyonewasgettingtheliftuptothejudges' changingroomsandthenthisbiggirlgotin.( The Sun / 26 Jun 2010);
The foreclosure lawyers down in Jacksonville had warned me, but I was skeptical. They told me the state of Florida had created a special super-high-speed housing court with a specific mandate to rubber-stamp the legally dicey foreclosures by corporate mortgage pushers like Deutsche Bank and JP Morgan Chase. (Rollingstone / November 10, 2010);
The Cross River government has vowed to unmask those it described as fifth columnists who were behind last Wednesday’s incident at the Margaret Ekpo International Airport in Calabar in which a car driven by one Anieniok Elijah Okon crashed into an Arik Air plane t about to take off from the airport. (Vanguard Newspaper/April 04, 2010);