РОЗДІЛ ІІ
2.1 Семантичний аналіз ФО з компонентом на позначення частини тіла „рука”
Фразеологічні звороти, які аналізуватимуться у даній роботі були відібрані за допомогою суцільної вибірки зі словників: англійсько-російського фразеологічного словника під ред. А.В. Куніна та англо-українського фразеологічного словника під ред. К.Т. Баранцева.
Враховувалася одна характеристика – фразеологічні звороти з компонентом на позначення частини тіла “рука” в англійській та українській мовах.
Усього проаналізовано близько 815 фразеологічних зворотів з компонентом тіла „рука”. Дослідження виявило, що за структурно-семантичною класифікацією ці фразеологічні звороти можна розподілити на:
| Структурно-семантична класифікацієюна позначення частини тіла „рука” | Кількість ФО на позначення частини тіла „рука”в | |
| англійськіймові | українській мові | |
| Фразеологічні єдності | 54 | 105 |
| Фразеологічні зрощення | 96 | 155 |
| Фразеологічні сполучення | 57 | 137 |
| Фразеологічні вирази | 87 | 163 |
Фразеологічні одиниці збагачують виразні засоби мови, додають йому жвавість і образность. Один з звичайних способів обігравання фразеологізмів полягає в тім, що слово, що входить у фразеологічне словосполучення, може бути зрозуміле як би буквально, у його основному значенні. Тоді відбувається руйнування нерозкладного за змістом словосполучення та його несподіваного переосмислення. Словники української мови засвідчують широке входження до фразеологічних зворотів і таких слів тематичного ряду, як око (близько 200 фразеологічних одиниць), ніс (близько 40), вухо (близько 50), серце (близько 50), нога (близько 70), рука (близько 556 одиниць).
Семантичні групи:
а) позначення розумової діяльності: узятися за розум; усвідомити, мати на увазі; ламати голову; не виходить з голови; пропустити мимо вух; зібратися з думкам;
б) стан обличчя, що характеризується зовнішнім проявом: вішати голову, ніс; робити вид, махнути рукою, руки опускаються.
Лексико-семантична група:
а) - з позначенням якості дії: без зайвих слів; за дві секунди; уздовж і поперек; з рук геть погано; курям на сміх; з п'ятого на десяте; абияк; про усякий випадок; ні з того ні із сього; у кращому випадку; у будь-якому випадку.
б) - позитивна характеристика людини: володіти собою, голова на плечах, горіти в руках, далеко піти, душу нараспашку, знати собі ціну, золоті руки, ловити на лету, майстер на всі руки; не вдарити в бруд обличчям; права рука; народитися в сорочці; бачити наскрізь; брати/взяти себе в руки; тримати себе в руках; домагатися свого; грати першу скрипку; не покладаючи рук;
в) - негативна характеристика: бити баклуши; мілко плавати; ні те ні се; залишає бажати кращого; п'яте колесо у возі; сім п'ятниць на тиждень; важкий на підйом; водити за ніс; втирати/втерти окуляри; виводити/вивести із себе, з ладу/з терпіння; викохатися/вийти сухим з води; діяти на нерви; кривити душею, міряти на свій аршин; палець об палець не вдарити; наламати дров; обводити-обвести навколо пальця; переливати з порожнього в порожнє; підливати-підлити олії у вогонь; ховати/сховатися в кущі; пускати/пустити пил в очі; рубати з плеча; дивитися крізь пальці; убивати/убити час; язик проковтнути.
Семантична група зі значенням характеристики людини: знати собі ціну; золоті руки; майстер на всі руки; права рука; сказати своє слово; собаку з'їв; ціни нема; бити баклуши; як з гуся вода.
Зі значенням діяльності у відношенні до кого-небудь: брати у свої руки; кидатися словами; бачити наскрізь; вставляти палки в колеса; тримати в курсі; обвести навколо пальця.
Зі значенням якості, ознаки дії: без зайвих слів; здебільшого; засукавши рукава; абияк; з рук геть погано; як білка в колесі; як потрапило; з п'ятого на десяте; крок за кроком.
Семантична група зі значенням вираження промовця до висловлюваної думки:
а) чогось сказати; нічого подібного; повинно бути; між іншим; по правді кажучи; принаймні; з однієї сторони ...з іншої сторони;
б) зі значенням вираження почуттів, емоцій: от ще; нічого не поробиш; годину від години не легше.
Семантичні групи з позначенням часу, причини, умов дії: зрештою; у кінцевому рахунку; у першу чергу; останнім часом; до пори до часу; щорічно; чи рано пізно; з деяких пір; з часом; з тих пір; із дня на день; про усякий випадок; від чогось робити; у будь-якому випадку; будь-що-будь; як би те ні було; незважаючи ні на що; чого б це ні коштувало.
Широке функціонування назв частин тіла як організуючих центрів фразеологічних одиниць пояснюється впливом деяких екстралінгвістичних факторів. Відомо, що в житті людини велику роль відіграють органи відчуттів, через які відбувається процес пізнання навколишнього світу, і органи за допомогою здійснюються найрізноманітніші дії і процеси. Орієнтацію у просторі, оцінку оточення людина здавна співвідносила з частинами свого тіла. Інтенсифікацію процесу фразеології зворотів із назвами частин тіла викликали жести. Так, вияв різних людських емоцій – радості, захоплення, просьби, горя і подібних – часто супроводиться жестом однієї руки чи обох рук до серця тощо.
Багаточленність фразеологічних одиниць найрізноманітніших структурних типів і семантичних полів організуються навколо іменників, що являють собою назви частин тіла людини чи тварин, як-от: голова (вбивати в голову; викинути з голови; голову втрачати; голову сушити; голову крутити; голову підводити; звалювати з хворої голови на здорову; на головах ходити; гаряча голова; сам собі голова; як сніг на голову), зуб (брати на зуби; тримати язик за зубами; зуб на зуб не попадає; крізь зуби цідити; мати зуб (зуба); до чорта в зуби; до чорта в зуби; не по зубах) та ін.
Біблійні фразеологічні одиниці є повністю асимільованими запозиченнями.
Приведімо декілька прикладів найпоширеніших біблеїзмів. Біблійні еквіваленти деяких з цих зворотів використовуються і в українській мові:
2.2 Особливості ФО з компонентом на позначення частини тіла „рука” в українській та англійській мовах
Структурна класифікація ФЗ на позначення частини тіла (рука) в українській та англійській мовах дуже різноманітна і багатогранна, тому поділити її на окремі види або типи семантичної злитості неможливо. Отже в даній роботі було використано повну структурну класифікацію фразеологічних оборотів та проведена характеристика по стилю функціонування та емоційно – експресивному забарвлені значення чи вживаності того чи іншого фразеологізму.
При фразеологічних способах відтворення фразеології мов оригіналу в перекладі, при максимальному збереженні смислу висловлювання, з найбільшою повнотою передаються елементи форми цього висловлювання.
Безпосередньою причиною існування фразеологічних еквівалентівє певна універсальність категорій людського мислення, наявність семантичних універсалій і певна спільність людського досвіду. Необхідність фразеологічних еквівалентів випливає з денотативної теорії перекладу, яка спирається на той безперечний факт, що в процесі спілкування люди обмінюються думками (інформацією) про якісь матеріальні чи поза матеріальні явища реальної дійсності, єдиної для всього людства або, принаймі, для солідного мовного ареалу через спільність довколишнього світу, біологічного середовища, виробничих і життєвих процесів.
Проведені нами підрахунки – звичайно, дуже умовно – на основі „Англо-українського фразеологічного словника” [47]показали, що на 815 фразеологізмів, зафіксованих у словникові ФО є спільними для обох мов, це передусім, інтернаціоналізми, запозичені, слова кальки.
Дослідження фразеологічних одиниць на позначення частини тіла в українській та англійській мовах, показало що роль компонента “рука” у формування значення фразеологічних оборотів можуть бути різні.
Компонент семи рука актуалізує у складі фразеологічного звороту своє споконвічне значення тіла - „рука”. Наприклад:many hands make light to work; under ones hand; fold ones hands;hand to fist.
Сема рука у складі фразеологічного звороту втрачає сему тіла. Наприклад:hand over fist; hand in glove; with a sparing hand; at the best hand;by this hand.at any hand;
Сема рука у складі фразеологічного звороту є семантично надлишковою. Наприклад:cap in hand; throw in ones hand; at no hand
2.3 Особливості перекладу ФО на позначення частини тіла „рука”
Аналіз специфіки відтворення описовим способом семантико-стилістичних функцій ФО мови-джерела у перекладі та зіставлення дескриптивних конструкцій цільової мови з ФО оригіналу дає змогу визначити дескриптивний переклад як відтворення фразеологізмів описово, вільними, неусталеними словосполуками, утвореними на рівні мовлення, або моно лексемами, семантично – та зрідка стилістично – хоча б певною мірою рівно вартісними висловам оригіналу. Деякі дослідники називають такий вид відтворення нефразеологічним перекладом. У перекладі відтворюється, передусім, сема діагнозу та зрідка окремі конототивні семи.
Так, ФО – пішла по руках (не гарна поведінка молодої особи, повія, людина легкої поведінки), може бути використана у реченні –зошит пішов по руках; і сема емоційної коннотації поведінки втрачається і переходить в констатацію факта - дії (розповсюдження).
Англійське мовлення не знає аналогічної ФО, бо не завжди перекладач може зважитись на калькування, тільки якщо використати стилістично нейтральне словосполучення не фразеологічного рівня - зошит використали усі;