Смекни!
smekni.com

Засоби вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника у латинській мові (стр. 6 из 10)

Здатність демінутивних прикметників теж вказувати на дуже високий ступінь інтенсивності ознаки(елативність) полягає, на нашу думку ,в самій природі демінутивних суфіксів, які поряд з міноративністю майже завжди виражають цілий спектр емоційно - експресивних відтінків. Можна порівняти з українською мовою: смачненький – це не трохи смачний,а дуже смачний.

Висловлювання латинських граматиків про демінутиви, правила їх утворення і зібраний ними матеріал, який включає також дуже рідкісні, характерні тільки для розмовної мови ,приклади, дають правильне уявлення про демінутивне словотворення і роль демінутивів і латинській мові.

Питання емоційного змісту та сфери вживання демінутивів ними не розглядалось, що є значним недоліком. Тільки в риториці „AdHerennium” вказується, що приклад з демінутивами належить до найнижчого рівня щоденної розмовної мови(adinfimumetcotidianumsermonemdemissumest)¹

2.2 Префіксальнізасоби вираження інтенсивності якісної

ознаки

2.2.1 Префікси prae-,per-,in-

Для вираження високого ступеня якісної ознаки , залежно від характеру будови тієї чи іншої мови в ній використовуються відповідні засоби вираження інтенсивності ознаки. Крім суфіксів велику роль відіграють і префікси , такі якprae-,per-,in-.

Розглянемо такі приклади:

Segesta est oppidum pervetus in Secilia,quo dat Aenea, fugiente a Troia atque in haec loca veniente , conditum esse demonstrant (Cic.Verr.4,33,72)

Сегеста є дуже древнім містом в Сицилії, яке за переказом було засноване Енеєм, коли він утікав з Трої і прибув у ці місця.

Mors Hamilcaris peropportuna et pueritia Hannibalis distulerunt bellum(Liv.XXI,2,3)

Дуже доречна смерть Гамількара,(або:смерть Гамількара, яка сталася дуже до речі)і юний вік Ганібала відклали війну.

Pervigilem superset herbis sopire draconem, Qui crista linquisque tribus praesignis et uncis Dentibus horrendous custos erat arboris aureae.

[Ovid.Met.VII,149-151]

Ще залишилось зіллям приспати невсипущого зміяГребенем він вирізнявсь,триязикий,з кривими зубамиЖах розсівав навкруги-злотосяйного дерева сторож.

Залишилось приспати зіллям невсипущого змія,Який був страшним сторожем золотого дерева,Що вирізнявся гребенем і потрійним язиком та кривими зубами.

Et vulta melioris eris.Mihi pervia tellus

Praebet iter,…

[Ovid.Met.V,501-502]

І просвітліє лице.Через товщу землі мені вільно

Всюди пройти!...

І ти мете меш краще обличчя.Земля дає мені всюдиВільний шлях!...

Perpetuumverest.

[Ovid.Met.V,391]

Вічна весна там стоїть.

Про елативне значення прикметників з префіксом per-вже згадує граматик Харісій¹.Досить детальну статистику вживання прикметників з префіксомper-з безсумнівним елатив ним значення подає Ж.Андре permulti, perutilis(листи Ціцерона),perpaucus, persimilis(Горацій), pervigil(Ювенал), perbonus, pervigil(Петроній), peraltus, perargutus, perastutulus, perfacilis, perlucidus, pernecessarius, perquam, pervigil(Апулей)і т.д.¹

Як показують наведені дані , цей спосіб вираження елативності в латинській мові не був дуже продуктивним і поступався іншим.Також наведених фактів мало, щоб зробити достовірний висновок, якій мові він більш властивий – літературній чи розмовній.Кількісна перевага таких композитів „Метаморфозах”Апулея моглаб свідчити , що вони характерні були для емоційно насиченої мови.

Префікс prae-,як і префікс per-,також надає прикметнику високого ступеня якісної ознаки:

Masinissa multa et praeclara rei militaris facinora fecerat(Sall.Iug.5,4)

Масінісса здійснив багато славетних військових подвигів.

“O et de Latia,o et de gente Sabina praecipuum,matrona,decus,dignissima tanti ante fuisse viri,conjunx nunc esse Quirini,…”

[Ovid.Met.XIV,832-834]

О найславніша красо і гордосте поміж латинськихі між сабінських жінок! Найгіднішою мужа такоготи нещодавно була, а тепер- і самого Квіріна.”

Жінко,надзвичайна красо зпоміж латинського

І сабінського роду,найгіднішою дружиною булаПеред тим такого мужа, а зараз Квіріна.

Caesar in urbe sua dues est quem Marte togaque Praecipuum non bella magis finite triumphis Resque domi gestae properataque Gloria rerum In sidus vertere novum stellaque comantem, Qua sua progenies.

[Ovid.Met.XV,746-750]

Цезар став богом на рідній землі.Та не Марс і не тога,-Хоч незрівнянний був тут, як і там,-не звитяжницькі війни, Не громадянські діла і не звершинь окрилена славаПеретворили його на незнано зорю, на комету,-Ні,він засяяв нащадком своїм:Цезар став богом на своїй землі: Його надзвичайного Тут ні Марс, ні тога і тим більше війни, що скінчились тріумфом, Ні подвиги вдома, ні скороминуча слава діянь не перетворили На нову комету на небі, а потомство його.

Nam sata Tiresia venteri praescia Manto Per Medias fuerat,divino concita motu,…

[Ovid.Met.VI,157-158]

Віща Тіресія донька,Манто, якось раз оббігалаВулиці міста свого.Покорившись божественній силі.

Віща(знаюча все наперед)дочка Тіресія,Монто,Блукала вулицями Медії,охоплена божественною силою.

Також статистика подана в стаття Ж.Андре і для префікса prae-: praeclarus(листи Ціцерона), praecanus, praeclarus(Горацій), praelargus, praetrepidus(Персій),praedurus, praedives (Ювенал), praeacutus, praealtus, praeclarus, praegrandis, praenobilis, praepollens, praepotens(Апулей)¹.Подібний висновок можна зробити і для композитів з префіксом prae-.

Приклади взаємозаміни префіксів prae- і per-(peraltus-praealtus,pernobilis-praenobilis,pergrandis-praegrandisі т.д.)давали б підстави вважати ці суфікси семантично тотожними. Однак такої думки дотримуються далеко не всі дослідники цих префіксів.

Так, Е.Вольфлін вважає, що префікс per-містить порівняння з внутрішньою якістю (perdives особливо багатий по відношенню до поняття багатий),а префікс prae-порівняння з різними об'єктами , які володіють цією самою якістю (praedivesособливо багатий по відношенню до інших багатих)2.Нам здається, що розрізнення цих префіксів відбувається не так на семантичному, як на стилістичному рівні, префікс prae- володіє ширшим спектром конототивних відтінків, ніж префікс per-.

Заперечний префікс in-надає прикметнику високого ступеня якісної ознаки, яка супроводжується експресивною оцінкою:

Innumerabilis Armeniorum copiae(Cic.Arch.21)

Незліченні війська вірмен.

Imperia immodica et regni paterni species.(Liv.XXI,3,5)

Надмірна влада і блиск батьківського царства.

Експресивність посилюється констектуальними умовами, тому що в політичному словнику республіканського Риму і ранньої імперії слово цар і царська влада були осудливими та означали владу необмежену і супротивну тодішнім римським уявленням про державні установлення.

Inde per immensum velatus amictu Aera digreditur,ciconumque Hymenaeus adoras Tendit,et Orphea nequicque voce vacatur.

[Ovid.Met.X,1-3]

Через ефір неосяжний у золототканій кіреїГен до коконів подавсь Гіменей, на далекий фракійськийБерег:його надаремно тим разом Орфей закликає.

Подавсь Гіменей через незмірний ефір покритийЖовтогарячим плащем і направивсь до берегів КоконівІ даремно Орфей його кликав.

Atque ait”O toto quesitate virginis orbe Et frugum genitrix? Immensos sіste laberes, Neve tibi fidae violenta irascere terrae.”

[Ovid.Met.V,489-491]

Мовить:”О матінко діви тієї, котру ти по цілімСвіті шукаєш, богине плодів! Не карайся так тяжко,Гніву свого не скеровуй на землю- вона ж тобі вірна.”

І каже: „О мати діви, яку шукаєш по всьому світі,Богине полдів,стримуй надзвичайні стражданняІ не гнівись сильно на землю, яка тобі вірна”.

Innumerosque aditus ac mille foramina tectis Addidit , et nullis inclusit limina partis.

[Ovid.Met.XII,44-45]

Безліч веде входів і тисяча отворів різнихЄ в тому домі, дверей ні одних ні в одному проході.

Незчисленні входи і тисяча отворів є в будинкуІ проходи не зачинені жодними дверима.

Ac primum attonitas etiamnunc voce canentis Innumeras volucres anguesque agmenque ferarum Maenads Orphei titulum rapuere theatric:

[Ovid.Met.XI,20-22]

Геть одігнали менади птахів, що на голос ОрфеяХмарами хтозна-відкіль позлітались, і зміїв, і різнихЗвірів, що скупчились так, наче люд незчисленних в театрі:

А менади розігнали з театру першого передвісникаНезчисленних птахів, що зліталить на голосСпіваючого Орфея і зміїв і зраю звірів.

In quamcumque domus adverto lumuna partem, Immensae spectantur opes.

[Ovid.Met.VI,180-181]

Дома ж, куди не скерую свій погляд, на кожному кроціГори коштовних речей.

Коли не погляну у будь-яку частину будинкаНезчисленні багатства лежать.

Ipse modu immensum spiris facientibus orbem Cingitur,interdum longa trabe rectior adstat, Impete nunc vasto ceu concitus imbribus amnis Fertur et obstantes proturbat pectore silvas.

[Ovid.Met.III,77-80]

Сам же, звиваючись, то в величезне кільце своє тілоСкрутить , а то на весь зріст, мов найвища жердина,зметнеться.Ось уже стрімко вперед , мов бурхлива ріка в повноводдя,Рине й грудьми на своєму шляху повергає дерева.

Сам,роблячи звивини, скрутиться у величезне кільце,А між тим стане прямо, мов довга жердина,Вже рине стрімко , неначе бурхлива ріка у проливний дощІ валить грудьми дерева, що стоять на його шляху.