Іншою спільною особливістю безособових форм є те, що категорія часу в них має відносний характер, тобто їх тимчасові відмінності набувають значення лише в зіставленні з часом особистої форми (присудка) даного речення.
Внаслідок особливостей свого виникнення та історичного розвитку безособові форми дієслова близько стикаються з недієслівними категоріями і виявляють тісний зв'язок: герундій і інфінітив - з іменником, а дієприкметник - з прикметником. [1, с. 240]
Безособові форми дієслова мають подвійну структуру, іменну та дієслівну. Всі безособові форми дієслова можуть утворювати предикативні конструкції. В реченні безособові форми дієслова можуть зустрічатися:
1. Окремо (без супроводжуючих слів).
2. У фразах (фрази формують синтаксичні одиниці, що служать однією частиною речення).
3. У предикативних конструкціях. [8, с. 102]
1.3 Граматичні особливості інфінітиву
На думку Г.В. Верби інфінітив – це безособова форма дієслова, яка тільки називає дію і відповідає на запитання що робити?, що зробити?, to write писати, to answer відповідати. [2, с. 341]
Барабаш Т.А. стверджує, що інфінітив- безособова форма дієслова, яка виражає дію без визначення особи, числа і способу, не має звичайних дієслівних часових форм, а лише вказує на час, співвіднесений з моментом дії, вираженої дієсловом в особовій формі. [1, с. 240]
На думку Ганича Д.І. та Олійника І.С. Інфінітив - початкова форма дієслова, що виражає дію або стан безвідносно до діючої особи, числа, часу і способу [4, с.97-98]
Інфінітив має такі форми:
| Indefinite | Continuous | Perfect | Perfect Continuous | |
| Active | to write | to be writing | to have written | to have been writing |
| Passive | to be written | -- | to have been written | -- |
Тільки Indefinite Infinitive Active є простою формою інфінітива. Інші форми є складними і утворюються за допомогою допоміжних дієслів to be чи to have та дієприкметника.
Continuous Infinitive Active утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be та Participle I. Perfect Infinitive Active утворюється за допомогою допоміжного дієслова to have і Participle II. Perfect Continuous Infinitive Active утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be у формі Perfect Infinitive (to have been) і Participle I. Indefinite Infinitive Passive утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be та Participle II. Perfect Infinitive Passive утворюється за допомогою допоміжного дієслова to be у формі Perfect Indefinite (to have been) і Participle II.
Негативна форма інфінітива утворюється за допомогою негативної частки not, яка ставиться перед інфінітивом.
e.g. It was difficult not to speak. - Було тяжко не говорити.
Вживання інфінітива з часткою to
Інфінітив зазвичай вживається з часткою to: to write, to work, to do.
Якщо в реченні вживаються два інфінітива, з'єднані союзом and чи оr, частка to перед другим інфінітивом звичайно опускається.
Іноді, щоб не повторювати одне і теж дієслово, замість повної форми інфінітива цього дієслова вживається тільки частка to:
e.g. I seem to have hurt her though I never meant to (hurt her) - Я, здається, образив її, хоча я зовсім не хотів цього (її образити).
Інфінітив з часткою to вживається після дієслів to be і to have, що використовуються як модальні дієслова.
Вживання інфінітива без частки to
Інфінітив без частки to вживається:
1. У поєднанні з допоміжними і модальними дієсловами.
e.g. He should have stayed at home. – Йому слід було залишитися вдома.
Після модального дієслова ought завжди вживається інфінітив з часткою to.
e.g. I ought to have left here at half past three. – Мені треба було піти звідси о пів на четверту
2. Після дієслів to make примушувати, to let дозволяти, допускати: e.g. What made you come so early? - Що змусило вас прийти так рано?
Якщо дієслова, перераховані в пункті 2, стоять у пасивного стані, то після них вживається інфінітив з часткою to:
e.g. Не was heard to lock the door. - Чули, як він замикав двері.
3. Після виразів: had better краще б, would rather, would sooner вважав за краще б і деяких інших:e.g. Не said he would rather stay at home. - Він сказав, що він вважав за краще б залишитися вдома.
В англійській мові формальною ознакою інфінітива є частка TO - to come, to read, to go, тоді як український інфінітив характеризується суфіксами -ти, -ть, -тись, -тися. Суфікс –ти завжди додається до основи, яка закінчується на приголосний - везти, бігти, і суфікс –ть, також як і суфікси -тись, -тися, можуть додаватися до основи, яка закінчується або голосну або на приголосну - їхати/їхать, сіяти/сіять.
Відрізняють також український та англійський інфінітиви ще й за його категоричним значенням.
| English versus Ukrainian Infinitive | ||
| Verbal | English | Ukrainian |
| InfinitiveNonprogressive | active: to ask;passive: to be asked;active: to ask somebody perfect: to have asked somebody passive: to have been asked by smb. | активний: запитуватипасивний: бути запитанимнедоконаного виду: лить, цвісти, їсти; доконаного виду: збити,зацвісти, відцвісти, поспати, попоїсти |
| Progressive infinitive | active: to be asking somebody perfect: to have been asking somebody | не існуєне існує |
Таким чином, інфінітив в англійській мові має кілька форм, з яких тільки дві мають відповідності в українській мові - Іndefіnіte Іnfіnіtіve Actіve (to ask-питати, запитувати) і Іndefіnіte Іnfіnіtіve Passіve (to be asked-бути запитуваним). Для інших форм інфінітива в українській мові немає відповідних форм, і вони не можуть перекладатися на українську мову ізольовано, тобто поза реченням. Continuous Infinitive (to be asking) вживається у значенні питати в який-небудь визначний момент, Perfect Infinitive (to have asked - питати, спитати до якого-небудь моменту), Perfect Continuous Infinitive (to have been asking - питати впродовж відрізка часу, попередньому якому-небудь моменту), і Perfect Infinitive Passive (to have been asked– бути запитуваним до якого-небудь моменту). [8, с. 243]
Ті форми інфінітиву, які не мають своїх відповідників в українській мові, становлять для перекладача проблему перекладу.
1.4 Синтаксичні функції інфінітиву
Інфінітив або інфінітивна група (тобто інфінітив із залежними від нього словами) може виконувати в реченні функцію будь-якого члена речення чи входити до складу будь-якого члена речення. Функції інфінітива (або інфінітивної групи) в реченні наступні:
1) Підмет:
e.g. Тo smoke is bad for health. - Курити шкідливо для здоров'я.
Інфінітив або інфінітивна група, яка слідує після безособових зворотів типу it is necessary, it is possible, виконує функцію підмета:
e.g. It was necessary to do something - Необхідно було щось зробите
2) Частина простого присудка у сполученні з допоміжними дієсловами:
e.g. "І do not know anything about it. When did you hear that?" - "Я нічого не знаю про це. Коли ви це чули? "
3) Частина складеного дієслівного присудка в сполученні з модальними дієсловами і з такими дієсловами, як to begin, to start, to continue, to end, to stop, to want, to decide, to intend і т. п., що виражають початок, продовження або кінець дії, або відношення особи, вираженого підметом, до дії, вираженої інфінітивом:
e.g. My watch began to gain, it gained faster and faster day by day. - Мій годинник почав йти вперед і поспішати все більше і більше з кожним днем.
Інфінітив є частиною складеного дієслівного присудка у реченнях, що містять " Суб'єктний Інфінітивний зворот":
e.g. As least one radioactive isotope is known to exist for all known elements - Відомо, що принаймні один радіоактивний ізотоп існує для всіх відомих елементів.
4) Іменна частина складеного присудка.
e.g. "І think," he said, "that to prolong this discussion is to waste time." - "Я думаю, - сказав він, - що продовжувати це обговорення - значить даремно втрачати час".
5) Доповнення (після перехідних дієслів to help, to assist, to like, to prefer, to forget to ask, to beg, to promise, to recommend та ін):
e.g. He forgot to wind the watch when he went to bed. - Він забув завести годинник, коли лягав спати.
6) Частина складного додатку:
e.g. Everyone watched him walk across the garden. - Всі давилися, як він йшов через сад.
7) Означення:
e.g. Не was the first to come. - Він першим прийшов сюди.
Не will be the last to leave. - Він піде останнім.
8) Обставина:
а) мети - у цьому випадку інфінітив зустрічається і на початку, і наприкінці англійської речення, і перед ним часто використовуються сполучники іn order (to) - для того щоб, so as (to) - (з тим) щоб.
e.g. We have come to the station to see them off. - Ми прийшли на станцію, щоб проводити їх.
б) наслідку – інфінітив стоїть наприкінці речення, і йому часто передують слова: too - занадто, enough - досить, suffіcіent - достатній, suffіcіently – досить.
1. e.g. І was too young to think of such things at the tune. - У той час я був дуже молодий, щоб думати про такі речі.[2, с. 341]
Отже, функції інфінітиву в цілому співпадають в англійському і українському реченнях. Але для української мови деякі синтаксичні функції, які належать англійському інфінітиву, можуть формувати з деякими категоріями дієслова (наприклад, з розумовим і фізичним сприйняттям) складової частини речення. Ці частини речення повністю не відповідають українській мові.
e.g. He was seen to go home. - Бачили, як він ішов додому.
We heard him sing. - Ми чули, як він співає.
Форми інфінітиву та іноді його функції у реченні дуже впливають на переклад. Інфінітив, що функціонує як єдина частина речення, має звичайно відповідні еквіваленти в українській мові.
1.5 Способи перекладу інфінітиву у функції обставини
Переклад англійського інфінітиву залежить не тільки від його структурної, тобто, парадигматичної форми, але також від його природи. Таким чином, необхідний спеціальний підхід, щоб перекласти на українську мову складні значення, які містять деякі парадигми англійського інфінітива.
Багато мовознавців і перекладачів займалися проблемою перекладу інфінітиву. Наприклад Качалова К.Н. та Ізраілевич О.Є. вважають, що інфінітив у функції обставини може мати такі підвиди:
1. Для вираження мети:
e.g. Тo understand the importance of this event you should know all the facts. - Щоб зрозуміти важливість цього подію, ви повинні знати всі факти.
He will go to the clinic tomorrow to be examined by the doctor. - Він завтра піде в лікарню для того, щоб його оглянув лікар (щоб показатися лікарю).
Речення з інфінітивом в функції обставини мети перекладаються на українську мову:
інфінітивом,
e.g. We had a swim so as to cool off. - Ми скупалися, щоб охолодитися.