Центром лексичної системи молодіжного соціолекту є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. В розроблених лексико-семантичних полях репрезентовані фізичні дії людини, характеристики її мовної поведінки, психічного стану, інтелектуальних дій або здатності.
Школярсько-студентський соціум володіє загальномолодіжним жаргоном, але разом з тим тут виділена власна предметна галузь — навчання. Актуальними лексико-семантичними полями у жаргонному слововживанні молоді, яка навчається, є: найменування осіб; навчальних дисциплін; предметів, пов’язаних з навчанням.
Серед професійно-орієнтованих субсистем найбільший вплив на молодіжний сленг мають музичний, армійський, комп’ютерний соціолекти. Особливості музичного сленга роблять популярними жаргонізми музикантів, окремі з яких стають загальновідомими. Комп’ютери стають ефективним способом спілкування, інтеграції та отримання оперативної інформації, що активізує формування комп’ютерного соціолекту та проникнення його одиниць у молодіжний сленг.
Семантична деривація (метафора та метонімія) є засобом поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Продуктивними є традиційні способи творення — афіксація, усічення основи, осново- і словоскладання, абревіація. На відміну від сленгових іменників і прикметників, у яких основним формантом творення є суфікс, дієслова-сленгізми відзначені різноманітною афіксацією (префіксальний, префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний способи творення). Способом усічення основи у молодіжному слензі утворені лише іменники. Компонентами складних іменників-сленгізмів є в першу чергу літературні, потім – жаргонні, іншомовні основи. Особливість абревіації молодіжного сленгу полягає в тому, що статусу складноскорочених слів набувають загальновживані слова. Структуротвірним чинником, в основі якого полягає фонетична мімікрія, контамінація, фонетичні деформації слова, виступає мовна гра.
Формування молодіжного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів (шляхом метафоричного та метонімічного переосмислення слів), запозичень, а також засобами деривації. Продуктивним способом творення одиниць молодіжного сленгу української мови є запозичення з англійської та інших (рідше) мов, а також із інших сленгових систем. Чимало запозичень утворено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Той факт, що англійські слова не просто входять до молодіжного сленгу, а й отримують у ньому морфологічне оформлення, виявляють тенденцію до українізації, говорить про здатність української мови поглинати та перероблювати під потреби мови іншомовний матеріал.
Шляхи подальшого дослідження проблеми є доволі перспективними, хоча й не завжди досяжними. Швидкий розвиток прогресу крокує величезними кроками, що фіксація сленгової системи на паперових носіях встигає швидше застаріти та вийти із широкого ужитку, ніж стати у пригоді майбутнім філологам. У сучасній україністиці гостро відчувається брак словників ненормативної, зокрема жарґонної, лексики, виданих на паперовому носії. Кожна цивілізована нація має у власному користуванні словники такого типу, а відповідна лексика з необхідною соціостилістичною стратифікацією представлена у словниках національних мов. В Україні на даний момент існує всього три майже аматорські лексикографічні видання, видані невеликим тиражем: Перший словник українського молодіжного сленгу, укл. Св. Пиркало, за редакцією Ю. Мосенкіса; короткий словник жарґонної лексики української мови Л. Ставицької та словник сучасного українського сленгу, упор. Т.Кондратюк. Тому подальша розробка питання досліджень у галузі сучасної жаргонології є актуальною.
1. Бабенко О., Кравченко О. В усному мовленні – сленг // Урок української. – 2004. – № 11-12. – С. 21-24.
2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004.
3. Бондаренко К.Л. Лінгвокультурні особливості українського та англійського сленгу: Вид-во Донецького національного університету. – Донецьк, 2007.
4. Галич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – Київ.: Вища освіта, 1985.
5. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. – К.: Логос, 2004.
6. Горбач О. Арго в Україні / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. – Л., 2006.
7. Грабовий П.М. Український молодіжний сленг у системі функціонування мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник наукових праць.Ч.1: Вип. 3 / Ред.кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 130 – 132.
8. Дзендзелівський Й. Українське і слов’янське мовознавство: Зб. праць. ― Львів, 1996.
9. Друм Т. Сленг: погляд зсередини // Дивослово. – 1998. – № 12. – С. 4–5.
10. Єрмоленко С. Вивчення жаргонізмів // Українська мова та література. - 2004. - № 38. - с.11-13.
11. Забело І.В. Комп'ютерний сленг у сучасній мові // Учені записки Таврічеського університету ім. В.І. Вернадського. Серія "Філологія". - 2006. - Т 19 (58). - №2. - С.263-268.
12. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2007.
13. Іванова Н. Український музичний сленг: психологія носіїв, лексичний склад та ігрові ресурси мови. // Урок української. – 2004. – №7. – С. 20-23.
14. Кудрявцева Л.А. Новое русское просторечие // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов`янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Пороги, 2005. - С.224-228.
15. Мазурик Д.В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського ун-ту. Серія філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С. 177-182.
16. Мацько Л. Мова - інтелектуальний портрет народу: ненормована лексика // Дивослово. - 2004. - № 9. - С.3-6.
17. Медвідь О.М. Комп’ютерний сленг // Вісник СумДУ. – 2005. - №6 (78). – С. 50-56.
18. Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. - СПб.: Фолио-Пресс, 1998.
19. Новейший словарь иностранных слов и выражений. - М.: АСТ, 2000.
20. Пиркало С. Походження сучасного українського молодіжного сленгу // Українська мова та література. - 1998. - № 25. - С.4-5.
21. Пиркало С. Словник українського молодіжного сленгу // Пиркало С. Зелена Маргарита. - Київ, 2002. - С.155-284.
22. Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. ― Дрогобич: Відродження, 1997.
23. Селіванова О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітосоціоцентр, 1999.
24. Сіріньок К. Молодіжний сленг як складова загальномовної культури нації // Українська мова та література в школі. - 2005. - № 5. - С.69-70.
25. Словник сучасного українського сленгу. Упор. Кондратюк Т. – Харків: Фоліо, 2005
26. Словник українського молодіжного сленгу / Укл. С. Пиркало; за ред. Ю. Мосенкіса. – К.: АТ ВІПОЛ,. 1998.
27. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К.: Критика, 2005.
28. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. - 2000. - № 15. - С.7-8.
29. Ставицька Л.О. Український жаргон. Короткий словник жарґонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003.
30. Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Вид. Центр КНЛУ, 2003.
31. Ужченко В.Д. Актуальні питання розвитку української мови. – Луганськ: Альма-матер, 2005.
32. Фурса О.С., Мосенкіс Ю. Л. Український молодіжний сленг як динамічний феномен: Стан та перспективи досліджень, мовні контакти, галузі сленгу. – К.: Альфа друк, 2008.
33. Хіль Н.П., Хіль. І.Л. Інтерференція комп’ютерного сленгу в українську мову // Нові технології. - 2005. - № 4 (10). – С. 145.
34. Хомяков В.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968. – С. 6-22.
35. Христенко О.С. Фактори впливу на становлення та розвиток молодіжної лексики/ О.С. Христенко// Східнослов’янська філологія: зб. наук. праць.- Горлівка: Вид-во ГДПУ, 2006.- вип.11. Мовознавство. - С.123 -128.
36. Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.
37. Щур І.І. Український комп'ютерний сленг: формування і функціонування. – Вид-во Київського національного університету ім.Т. Шевченка. – К., 2000.
38. Щур І. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. — 2001, № 3. — С. 10.