Шкільний та студентський жаргони органічні у структурі молодіжного сленгу, оскільки їх носіями є виключно представники молодого покоління (відповідно, школярі й студенти), але одночасно в цій підсистемі виокремлюється своєрідне «виробниче ядро», яким є процес навчання. Якщо розподілити лексико-семантичні поля «назви осіб», то побачимо, що картина буде наступна:
1) назви посадових осіб (учиха / училка «учитель», дир «директор») [25];
2) назви викладачів-предметників (украша «учитель / викладач української мови», Мауглі «вчитель фізичної культури», вакуоля «учитель біології») [25-26];
3) назви, що вказують на статус учня / студента (салаги «учні / студенти молодших класів / курсів) [25].
Подібних до цих лексико-семантичних полей можна виокремити ще багато, спираючись на існуючі реалії та поняття навчального процесу.
Музичний молодіжний сленг є переважно молодіжним жаргонним утворенням. Ядром музичної субмови є багаточисленні номінації понять, безпосередньо пов’язані з професійною діяльністю та традиційною для молодіжного світогляду напускною зневагою до об’єктів дійсності: музики, музичних інструментів, музичних дій. Переосмислених музичних жаргонізмів у молодіжному слензі небагато. Приміром, дієслово лабати «грати на музичному інструменті, виконувати музичний твір» розвиває у слензі значення «розуміти щось, розбиратися в чому-небудь». Власне музичний сленг наближається до професійного жаргону, а тому є явищем своєрідним, складним і не зрозумілим широкому загалу читачів. Однак, як констатує Н. Іванова, умовно музичний сленг можна поділити на дві групи слів: загальновживані у молодіжному сленгу форми, які мають семантичні «музичні відповідники», і специфічні слова, властиві лише музичному сленгу [13:21].
Передовсім, це напрямки і стилі сучасної музичної культури та виконавці такої музики: техно-панк, драм-н-бас, транс, треш-метал-рокер, інді-рокер тощо. Так, дебютники – це дебютні альбоми, сольники – сольні альбоми, синглами називають окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень, кавер-версії (часто просто кавери) пісень – переробки відомих музичних творів, що звучать у виконанні інших співаків [13:20].
Широкий потік іноземної музики та реалій, пов’язаних з нею, сприяє появі нових термінів, переважно з англійської мови, які дедалі більше поповнюють молодіжний сленг. Наприклад: римейк (нова версія старої пісні або фільму), ремікс (нова версія музичного твору, з використанням електронного аранжування, інколи зі зміненими елементами), бекграунд (музичне оформлення), фронтмен (лідер у групі музикантів), ді-джей (особа, що забезпечує музику і говорить про неї на радіо чи у клубі), хіт (дуже популярний музичний твір). У мові музичного молодіжного сленгу активно побутують слова на означення осіб, так чи інакше пов’язаних з музикою. Наприклад: меломани – ті, хто захоплюються музикою, фани – прихильники певної музичної групи чи окремого співака, ватага – група музикантів, кислотники – виконавці неякісної популярної музики, блекушники – виконавці готичної музики, зірка чи суперстар – популярний співак, шоумен – людина, що організовує розважальні заходи та ін. [13:23]
Слід відзначити, що невід’ємною частиною молодіжного сленгу є сленг армійський. Молоді люди, які проходять військову службу, приходять туди як носії сленгу молодіжного. За час служби в армії вони засвоюють сленг армійський і стають носіями двох соціолектів. Демобілізувавшись, солдати строкової служби вживають одиниці армійського сленгу у різноманітних сферах міської комунікації. Таким чином, армійський сленг стає складником молодіжної субмови, і ширше — молодіжного сленгу. Переважна більшість армійських жаргонізмів уживана на позначення особи (салага «солдат у перші 6 місяців строкової служби», шнурок «солдат строкової служби у період від 6 по 12 місяців») [21].
Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, широке розповсюдження комп’ютерів зумовило те, що передусім молодь активно сприймає технологічну термінологію і перетворює її у комп’ютерний сленг. У субмові комп’ютерників можна виокремити наступні лексико-семантичні поля: «різновиди комп’ютерів», «комп’ютерні ігри», «програмні продукти, команди, файли», «деталі комп’ютера», «дії людини й відповідні дії комп’ютера», «реалії мережі “Інтернет”», «назви осіб (фахівці, користувачі)» [17:50].
Наркотичний жаргон молодіжного сленгу зосереджений на трьох основних сферах: предмети, процедури, стани. Предметна сфера — це наркотики взагалі або назви окремих різновидів наркотичних речовин, доз або порцій деяких наркотиків, а також засобів їх уведення в організм:
Лексико-семантичне поле «назви речовин»: амф, амфіки, анашка, атама, балабаха, безпонтовка, бовтушка, бодяга, бомба, вариво, варка, ганджа, гашиш, гера, гон, датура, демян, дерибан, джеф, джойнт, діма, долина, доріжка, драс, драп, кайф, кислота, ковбаса, код, кока, кокос, колеса, компот, кора, коса, костиль, косяк, крек, кубик, кукіс, кульок, лсд, мазур, мазя, мак, мар'іванна, марка, марфа, мацанка, молоко, мулька, накур, план, планокр, пластилін, платформа, розкумарка, сезон, сіно, солома, стакан, таблетка, точка, трава, трин-трава, тріп, укроп, хариво, хімка, хтс, чек, чистяк, чорна, шала, ширево, ширка, шишечка, шишка, шмаль [26].
Лексико-семаничне поле «предмети»:
баян, агрегат, апаратура, двигло, демік, машина [26].
Процесуальна сфера — назви процедур прийому або розповсюдження наркотичних речовин із відповідним лексико-семантичним полем: баригувати, бодяжити, вжалитися, диміти, дознутись, колотись, коцати, кумарити, курнути, мазатися, мутити, надерибанити, накоцатися, напаснути, переумаритися, перти, погребти, присісти, убитися, уколотися, хапати, ширятися [26].
Номінації наркотичних станів репрезентовані окремими лексемами: вгашений, вставлений, закиданий, обдвиганий, обдовбаний, обкиданий, обковбашений, обкурений, обсаджений, розкумарений; ломка, дубас, зрада, обкурка, промокашка, пятка [26].
Відповідні лексико-семантичні поля можна розподілити за процесом вживання алкогольних напоїв.
Поширення молодіжного сленгу і його актуалізація в мовній практиці представників різноманітних прошарків суспільства відбувається кількома шляхами – за допомогою засобів масової інформації, в результаті побутового міського спілкування й внутрішньосімейної комунікації. Меншою мірою на поширення сленгової лексики впливає мережа Інтернет, однак є підстави припускати, що її роль поступово зростатиме разом зі збільшенням кількості користувачів серед пересічних громадян. Окремим джерелом поширення й популяризації сленгу є реклама.
2.2 Дослідження словотвірних процесів в молодіжному сленгу
Центром лексичної системи молодіжного сленгу є людина в сукупності таких ознак, як зовнішність, частини тіла, органи, фізіологія, одяг, взуття, рід діяльності, соціальний стан, національність тощо. Субмова молоді містить велику кількість слів і висловів, які деталізують інтереси носіїв, предметно-речовий світ, особливості взаємин, дій і станів людей.
Словотвірна система молодіжного сленгу підпорядковується законам сучасної української мови. Відповідно найбільш продуктивним способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний спосіб.
Оскільки основною функцією лексики молодіжного сленгу є номінативна, тобто називна, це є причиною того, що переважну частину лексики становлять іменники.
Основна частина похідних у лексиці молодіжного сленгу утворена від лексем української літературної мови (за допомогою різноманітних словотворчих засобів та шляхом семантичної деривації) і жаргонних слів, які отримали нове лексичне значення. Зіставлення молодіжних сленгізмів з різними підсистемами мови дозволило виділити в молодіжному сленгу три типи словотвірних процесів:
1) словотвірні процеси, спільні зі словотвором літературної мови;
2) словотвірні процеси, спільні зі специфічним словотвором у підсистемах мови, які мають усну форму існування й пов’язані з невимушеним міжособистісним спілкуванням людей (розмовне мовлення й соціальні діалекти);
3) словотвірні процеси, притаманні передусім молодіжному сленгу. Словотвірні процеси виконують загалом експресивну функцію й виступають вагомим чинником оновлення сленгового словника.
Найбільш поширеним способом творення лексем є шлях семантичної деривації (метафора, метонімія тощо). Переважають метафори-іменники, на другому за частотою місці знаходяться дієслівні метафори, рідше зустрічаємо метафори прикметникові. Можемо виокремити наступні напрями перенесення значень:
1. значення «людина - людина»: дружбан – друг; Мауглі – учитель фізкультури [25];
2. значення «предмет-людина»: ганчірка – слабка духом людина; молоток – молодець (схвальне значення); шланг – нероба, ледар [21];
3. значення «тварина-людина»: жаба – дівчина легкої поведінки; метелик – повія; миша – кишеньковий злодій; носоріг – уродженець Кавказу, особа кавказської національності; баклан – непорядна людина [25];
4. значення «рослина-людина»: хризантема – дівчина, що має відразу декількох партнерів; баклажан – алкоголік [25, 26];
5. значення «пристрій / предмет-частина тіла»: окуляри – очі; локатори – вуха; кеглі – ноги [26];
6. значення «будівля-частина тіла»: молокозавод, балкон – жіночі груди [25, 26];
7. значення «тваринний та рослинний світ-предмет»: банани – патрони або вид брюк; кажан – шкіряна куртка [21];
8. значення «предмет-предмет»: штори – окуляри; тарілка – рулетка [21].
Окремо слід виділити в ономастичну базу антропоніми (Леся – 200 гривень; Шумахер – водій маршрутного таксі; Достоєвський – людина, яка набридає комусь; Карл – бородатий чоловік; Володимир – купюра вартістю 1 гривня) та топоніми (Африка – людина з кучерявим волоссям; Гваделупа – людина з випуклими очима). Також зустрічається перехід власної назви у загальну (зазвичай, такий перехід зумовлений звуковою мотивацією): «жорік» - автомобіль «Запорожець-965», «їжачок» - мотоцикл марки «ІЖ» [25, 26].