Спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення, є важливим чинником у творенні сленгових лексем. Практично кожна група людей, об'єднана спільними інтересами, характеризується особливим типом мовлення, що реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Тобто молодіжний сленг не є цілісною системою і складається із загальномолодіжного жаргону, що характеризує мову певного покоління, і спеціальних молодіжних жаргонів.
Сленгова молодіжна лексика представляє собою зазвичай неологізми, які з’являються разом із суспільними змінами. Сленгові лексеми утворюються під впливом різноманітних факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо [35:123].
Отже, перше джерело формування молодіжного сленгу – це семантичне дубліювання вже існуючих в інтержаргоні лексичних одиниць, що не підлягають трансформаціям. Прикладами такого переходу одиниць з інтержаргону до сленгу є, наприклад, такі слова як «лимон» («фрукт» у звичайному значенні та «мільйон грошових одиниць» у сленговому), «криса» («тварина» та «людина, що краде у близьких йому людей»), «стріляти» («робити постріли» та «позичати у значенні брати, просити відповідно»), «доганяти» («настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду» в літературній мові та «розуміти» в сленговому варіанті: порів. «Ти що, не доганяєш?») [21]. Власне, іронічного забарвлення таким лексемам надає зміна значення слова (в літературній та сленговій мовах). Такі значення зазвичай є розбіжними та побудовані на певній грі слів. днією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. До того ж молодіжний сленг майже завжди змінює значення запозичених одиниць («грузити» в значенні «багато говорити, набридати»). Власне, різновидом цього джерела є заміна слів їх семантичними синонімами (в тому числі такими, що мають не цілком відповідний смисловий відтінок значення). Так, в значенні словосполучення «йди звідси» часто вживається «шкультигай звідси», «крокуй звідси», «звалюй звідси» тощо [25]. Сюди ж відносимо метафоризацію та афіксацію як засоби творення сленгових слів та виразів: «баклажан» в значенні «алкоголік» (метафора на основі кольору) [35:123-125].
Наступним та, певно, найпоширенішим джерелом формування молодіжного сленгу є запозичення. Зазвичай велика кількість сленгових лексем запозичується з іноземної мови, як шляхом дослівного, так і змістового перекладу. Прикладом дослівного перекладу може слугувати слово «перець» в сленговому значенні «парубок, хлоп’яга», яке походить шляхом запозичення від англійського сленгового слова «pepper», що означає «особа чоловічої статі»; «танцпол», що походить від англійського слова «dance floor» [25]. Але найчастіше слова відтворюються транслітераційним або транскрипційним шляхом, зберігаючи своє звучання порівняно з оригінальним словом. В якості прикладів можна навести такі лексеми як «гьорла» («гірла»), що повторює звучання англійського слова «girl» («дівчина, дівчинка»); «піпли» – від англійського слова «people» («люди») («Гей, піпли, ходімо!»); «паті» - від англійського слова «раrty» («вечірка», «свято») [26]. Окремим підпунктом йде запозичення комп’ютерної термінології, внаслідок стрімкого розвитку технологічної галузі, відповідно необізнані користувачі кожного дня створюють свої неологізми для позначення нових понять. Так, саме комп’ютерній галузі завдячуємо словами «читер» (у сленговому значенні «шахрай») – від англійського дієслова «to cheat», що означає «грати не за правилами, нечесно»; «квакер» - гравець у гру «QUAKE» (а не «член однієї з християнських протестантських сект» - у літературній мові); «флешка» («мініатюрна карта пам’яті») – від «flash card» [17:55]. Слова, що виникають таким способом, через масову вживаність та розповсюдженість швидко входять у обіг та словниковий запас користувача.
Слід зауважити, що, хоча англійська мова як мова міжнародного спілкування є основним джерелом запозичення сленгових лексем, однак інші мови також продукують вдалі вислови. Так, арабській мові завдячуємо словом «кайф» («задоволення, насолода»), німецькій – лексемам «авсвайс» (в значенні «документ») та «ахтунґ» (остання лексема в сучасній сленговій мові вже двічі змінила значення: від дослівного перекладу змісту німецького слова «увага» до позначення хлопця нетрадиційної гендерної орієнтації). Прямим перекладом з російської (із збереженням сленгового значення в обох мовах) є слова «тусівка» («компанія людей») та «гальмо» - «людина із уповільненою на все реакцією» [21].
Третім джерелом формування молодіжного сленгу є утворення та вживання лексем-скорочень. Це пояснюється наявністю закону економії мовного простору. Так, при вживанні довжелезних слів використовують більш короткі, але зрозумілі їх аналоги, що утворені шляхом скорочення. Найбільш яскравим прикладом є слова «комп» та «ноут», що скоротили від слів «комп’ютер» та «ноутбук». Решту прикладів найчастіше можна віднести до сфери учнівсько-студентського використання: ця соціальна група тяжіє до скорочення назв навчальних предметів. Так, «обеже» позначає предмет «Основи безпеки життєдіяльності» (за першими літерами: О-Б-Ж), «дезе» має під собою «домашнє завдання», під «фізрою» розуміємо предмет «фізична культура». Утворені лексеми мають під собою зазвичай фонетичну деформацію слів.
Четверте джерело формування молодіжного сленгу – це чимала кількість власне українських сленгізмів. Так, вислів «скинья в тюбік» означає «поводитися тихіше», «лягти в краватку» - «покінчити життя самогубством, піти з життя», словами «мавпа» та «жабка» позначається комп’ютерний значок @, «бити повітря ногами» - «байдикувати». [14:224]
Така різоманітність джерел формування молодіжного сленгу пояснюється прагненням молоді вирізнитися, за допомогою мовних засобів тощо. В молодіжному середовищі сленг займає помітне місце як засіб мовного спілкування. Мовленнєві пріорітети кожної соціальної групи втілюються саме в сленгізмах.
Отже, весь молодіжний сленг являє собою наступну систему складових:
1. неологізми (лише лексичні утворення покоління певного періоду);
2. спільна лексика молоді (різних поколінь);
3. професійна підсистема сленгу (музичні фанати, комп’ютерники);
4. стилістичні конотації сленгу (нейтральна та ненормативна лексика)
Сленг функціонує не лише в мовленні окремо взятої соціальної групи, де він виконує такі функції, як ідентифікаційна, експресивна, емоційно-оцінна, функція економії мовних ресурсів, функція категоризації і систематизації, номінативна функція тощо.
Можемо підсумувати, що сленг є поширеним явищем серед різних молодіжних груп, тому надзвичайно перспективним для вивчення мовленнєвої ситуації та динаміки розвитку мови. Базою для таких досліджень є сучасні навчальні заклади, молодіжні клуби за інтересами тощо.
Відображення мовної картини світу в лексико-семантичній системі молодіжного сленгу слід розглядати з урахуванням системи цінностей молодіжного соціуму й того, що у центрі мовної картини світу молодіжного сленгу знаходиться людина.
Сферу матеріального світу позначають сленгові номінації грошей, одягу, взуття, транспорту, приладів, побутової техніки. Лексичне поле життєвих цінностей буття молодіжного соціуму становлять два класи лексем: на позначення чинників, які підтримують життя (їжа, напитки, сон), а також назви гедоністичних чинників буття (алкогольні напої та процес їх уживання, тютюнові вироби, музика, кінотеатр, відпочинок, нічний клуб, дискотека). Інтелектуальна сфера людини в картині молодіжного сленгу розподілена на дві протилежності — здатність людини розуміти, розбиратися в чомусь («шарити», «петрити») і обмеженість, нездатність розуміти («гальмувати», «не догоняти») [25]. Молодіжне коло вибудовує великі синонімічні ряди на позначення людини з повільною реакцією (гальмо – гальмо перебудови – жирафа – недоганяйло – даун); некмітливої (баран – чайник – пінгвін); обмеженої або з низьким рівнем інтелекту (лох) [24:69].
Психічна сфера особистості в картині світу, охопленої молодіжним сленгом, представлена номінаціями, які характеризують психічні відхилення людини, втрату здорового глузду, божевілля. Синонімічний ряд «збожеволіти» (тобто поводити себе як психічно ненормальна людина) у молодіжному сленгові досить поширений: бахнутися, довбонутися, схибнутися, чоканутися, дати дурки, поїхати [25].
Естетичні цінності в системі світосприйняття молодої людини визначаємо за лексичною структурою субполя. Ознака красива / некрасива людина в молодіжному соціумі має яскраво виражене гендерне спрямування, особливо щодо жіночої статі. Як зазначає С. Мартос, з лексем молодіжного сленгу лише єдина означає красивого чоловіка — ален делон. Усі останні позначають жінок: «красива» — ляля, краля, фіфа, красапєта; «некрасива» — жаба, мавпа, крокодил, вівця, корова [24:70].
У молодіжному слензі виокремлюються синонімічні ряди на позначення людини як носія фізичних рис («товста», «худа», «рудий», «маленька», «низька», «висока»).
Всю лексику молодіжного сленгу, в свою чергу, можна розподілити на підгрупи, які описують лексику інших жаргонів: це шкільний та студентський жаргони, музичний жаргон, армійський жаргон, комп’ютерний жаргон, жаргон, що стосується вживання наркотичних засобів та алкогольних напоїв тощо [15].