Вербальні характеристики концептів "good" and "evil" (стр. 10 из 12)

Мисленнєву картинку або певний яскравий образ, які кодуються у свідомості людини, розуміємо як чуттєву складову концепту. Зазначений чуттєвий образ являє собою одиницю універсального предметного коду [19, 187].

Компонент концепту, який описує ставлення мовця до дійсності, до змісту повідомлення, є не що інше, як відображення цього ставлення у вигляді яскраво вираженої оцінки, тобто його оцінна складова або прагматичний компонент. Компонент концепту, який відображає фрагмент об’єктивної дійсності, який базується на знаннях людини про світ та актуально існує для носіїв мови, є його смисловою складовою, або його когнітивним компонентом. Прагматичний та когнітивний компоненти містять у собі оцінний аспект та аспект актуальності відповідно.

На схемі 1 відображено авторське уявлення моделі концепту, структурними елементами якого є:

1. образ/ мисленнєву картинка, одиниця універсального предметного коду;

2. ядро концепту, базовий шар;

3. ближня периферія концепту;

4. дальня периферія > інтерпретаційне поле концепту;

5. когнітивна рамка;

6. прагматична рамка;

7. модальна рамка = основний зміст концепту.

Схема 1

Експеримент виявив, що як представники американської, так і української лінгвокультури демонструють однаковий підхід в усвідомленні морального закону або морального добра і зла як ми їх визначили, в ядрі концептів «добро» та «зло» і виявляють можливі відмінності у приєднаних до нього додаткових моральних положеннях, принципах, оцінках, судженнях, почуттях, які складають периферію концептів. Таким чином, поняття морального закону, моральні уявлення складають спільну частину концептів, а саме ядро концепту та базовий шар, в той час, як периферія та інтерпретаційне поле утворюють варіативну складову концептів. Зазначене нами явище характерне як для структур концептів «добро» і «зло», так і для структури концептів «good» та «evil».

Висновки

Проведене нами дослідження в руслі лінгвокогнітивного підходу мало на меті з’ясувати та описати структуру і зміст концептів «добро» та «зло», а також виявити універсальні та специфічні риси у моделі досліджуваних концептів. З метою перевірки гіпотези про те, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих у результаті вільного психолінгвістичного асоціативного експерименту.

Понятійні категорії «добро» і «зло» релевантні як для носіїв англійської, так і для носіїв української мови. Факт наявності слів «добро» і «зло» в українській мові та «good» і «evil» в англійській мові вказує на присутність відповідних концептів у концептосфера цих культур.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

· Морально-оцінні категорії «добро» і «зло», які є категоріями індивідуальної свідомості, об’єктивуються в мові і віддзеркалюють індивідуальний та колективний досвід представників лінгвокультурних спільнот.

· Результати нашого дослідження підтверджують принципове положення про те, що концепти «добро» і «зло», «good» та «evil» включають всі ментальні характеристики явищ «добро» і «зло», які відображені в свідомості представників досліджуваних лігвокультур.

· Експеримент виявив, що до складу досліджуваних концептів входять моральні, релігійно-філософські, суб’єктивно-психологічні, прагматичні характеристики відповідних понять, які відображені в свідомості носіїв англійської та української мови та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак концептів.

· Проведений нами асоціативний експеримент дозволив встановити спільні та відмінні риси в ознаках концептів «добро» і «зло», «good» та «evil»: бути добрим, чесним, щедрим, творити добро, дотримуватися загальноприйнятих норм моралі є загальнолюдською потребою, актуальною для будь-якого віку та статі, та займає в ієрархії його цінностей чільне місце; не дотримуватися моральних норм, чинити шкоду, бути злим, жорстоким, брехливим, війна, тероризм, злочин описують ставлення людини до зла та характеризують світоглядне спрямування в усвідомленні зла представниками як американської, так і української лінгвокультури.

· Нами експериментально встановлено, що як носії англійської мови, так і носії української мови визначають добро як те, що відповідає моральним законам та пов’язують добро з модальністю необхідності. На базі моральних цінностей представники обох лінгвокультур кваліфікують зло як щось аморальне, протилежне добру. Очевидно, що розуміння добра як добра морального представниками американської та української лінгвокультур є ціннісний вектор у світогляді, який визначає успіх міжкультурної комунікації.

· Наше дослідження підтверджує можливість опису концептів «добро» і «зло» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджувані концепти. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, по мірі віддалення від ядра ступень вагомості концептуальних ознак зменшується.

· Всередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, в той час як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв’язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.

· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна встановити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки слова . Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов'язаний з національним менталітетом.

· Результати експерименту свідчать про те, що обидва концепти є прикладами «фреймового типу» (Ю.С. Степанов). Кожний з них має сукупність актуальних ознак, які складають основний зміст досліджуваних концептів або його «рамку», завдяки яким концепт є культурно та соціально вагомим.

· Концепти «добро» і «зло» формуються під впливом не тільки абстрагування і узагальнення явищ навколишньої дійсності, але й чуттєвого досвіду. Різне співвідношення еквівалентних концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» всередині мисленнєвих категорій у американців та українців пояснюється певними відмінностями в рівні та об’ємі отриманих індивідом знань.

Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil», а також зробити детальний опис моделі досліджуваних концептів. Результати дослідження підтверджують думку проте, що зміст концептів «добро» і «зло», «good» та «evil» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів різних лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.

Наша робота може бути використана у подальших наукових дослідженнях концептів «добро» і «зло» та проведенні зіставного аналізу досліджуваних концептів у різних лінгвокультурах. До вивчення зазначених концептів можуть бути також залучені лексикографічні данні, данні етимологічного характеру, тексти різних жанрів. Комунікативний аспект функціонування концептів також становить велике поле для досліджень. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації міжкультурного спілкування.

Список використаних джерел

1. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-65.

2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры,1999. – 896 с.

3. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. – Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. –

4. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.

5. Босова Л.М. Концептуальная картина мира как основа понимания смысла речевого произведения // http://www.dialog-21.ru.

6. Буйнова Р.А. Универсальные и специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летию профессора В.Г.Гака – Дубна: Феникс+, 2001. – С. 49-66.

7. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272с.

8. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411с.

9. Великий тлумачний словник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. – Х.: ФОЛІО, 2005. – 766с.

10. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. – М.: Гнозис, 2004. – 240с.

11. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение // Труды Кубанского государственного технологического университета. Сер. Гуманитарные науки. Т. 17, вып. 2. – Краснодар, 2003. – С. 268-276.